Завершення війни чи нова ескалація? Як Путін визнав «ЛДНР» та що буде далі на Донбасі

Сьогодні Росія ухвалила рішення визнати «ДНР» та «ЛНР» «незалежними» державами. Президент Путін зібрав Раду безпеки, усі члени якої виступили за таке визнання.

Згодом у своєму виступі Путін повідомив, що підписав відповідний указ. Виступ тривав майже годину. Під час нього Путін докладно розповів своє бачення історії України до і після проголошення незалежності, розповів про ставлення до сучасної України, Майдану та вступу України до НАТО.

Щодо Донбасу, то Путін оголосив рішення про визнання «ЛДНР».

У вівторок рішення мають затвердити обидві палати російського парламенту – Держдума та Рада Федерації. Але після рішення Путіна вони, звісно ж, його ухвалять.

Крім того, Держдума та Рада Федерації ратифікують угоди про дружбу, співпрацю та взаємодопомогу з «ЛДНР». В тому числі у військовій сфері. Це матиме на увазі й те, що на територію «республік» можуть зайти Збройні сили Російської Федерації.

Читати ще: В Євросоюзі відреагували на рішення Путіна визнати «незалежність» «ЛДНР»

Путін уже попередив у своєму зверненні: «Від тих, хто захопив і утримує владу в Києві, ми вимагаємо негайно припинити бойові дії. Інакше вся відповідальність за можливе продовження кровопролиття буде цілком і повністю на совісті режиму, який править на території України».

«Політика країни» аналізує, чому Росія вирішила визнати донбаські «республіки» і які будуть наслідки.

Передумови визнання

Є кілька важливих віх, які прискорили ситуацію із визнанням.

Головна з них – старт діалогу про глобальну безпеку з американцями. Діалогу, який фактично розпочався влітку у Путіна з Байденом. Формалізувався він у грудні з появи російських пропозицій про зниження потенціалу НАТО біля кордонів з Росією.

Але вже наприкінці січня стало зрозуміло, що переговорний процес забуксував: щодо ключових вимог РФ – зокрема, юридично закрити НАТО для України – Захід відповів відмовою. І 19 січня Компартія Росії внесла до Думи свій проект визнання «ЛДНР».

Кремль після цього надіслав одразу кілька сигналів, що це не на часі, і буде рівноцінно виходу з Мінських угод. І спочатку здавалося, що шанси на ухвалення цієї постанови невеликі.

Однак пізніше позиція Кремля почала змінюватися, бо ставало дедалі очевиднішим, що українська влада Мінські угоди виконувати не хоче.

Хоча це входило в домовленості Путіна і Байдена (так про це говорили в Кремлі, і на Заході своїми діями загалом підтверджували, що намагаються досягти зрушень за Мінськими угодами). Але у Зеленського прямо говорили, що політична частина не виконуватиметься.

І ближче до середини лютого ситуація почала змінюватися. 14 лютого Путін і Лавров констатували, що Захід не дав Росії тих відповідей, які вона очікувала почути. Також у Москві неодноразово констатували, що Київ не хоче виконувати Мінські угоди. І вже 15 лютого Держдума проголосувала за визнання «ЛНР» та «ДНР».

Читати ще: «Ми готові показати, що означає для України справжня декомунізація», – Путін пригрозив щодо Донбасу

При цьому, було обрано жорсткіший варіант постанови – той самий комуністичний. Він передбачав звернення безпосередньо до Путіна. Був м’якший «єдинороський» варіант – з направленням ухвали в МЗС. Але його навіть не розглядали.

Тобто у Кремлі вирішили показати Заходу та Україні свою рішучість. І, мабуть, дати останній шанс розпочати виконання «Мінська».

В Європі після цього почали умовляти Зеленського внести необхідні для цього закони до Тристоронньої контактної групи. Той ніби й обіцяв, але далі слів справа не просувалася. А чиновники продовжували прямо говорити, що політичні положення угод не виконуватимуться.

17 лютого ситуація перейшла до нової стадії. Почалося чергове загострення на Донеччині. Але на нього «республіки» відреагували вкрай жорстко: оголосили евакуацію населення та загальну мобілізацію.

Вони стали заявляти, що Київ вирішив атакувати їх та знищити. Україна спростовувала такі наміри. Але бої справді стали дуже інтенсивними. Крім того, Росія заявила про обстріл її території і навіть прорив диверсійної групи.

Вже за три дні «глави ДНР та ЛНР» звернулися до Путіна з проханням визнати «республіки». І головне – надати їм військову допомогу.

Визнати та приєднати. Як проходив Радбез щодо «ЛДНР»

Відразу після заяв Пушиліна та Пасічника розпочалося засідання Ради безпеки під керівництвом Путіна. Його транслювали у прямому ефірі.

Путін взяв слово та констатував два факти: переговори з американцями не просуваються. І пов’язані з ними спроби реанімувати «Мінськ-2» також не працюють (президент РФ звинуватив у цьому Київ).

Далі причетні до зазначених вище питань чиновники розповіли, що відбувається у переговорних форматах – і зі Штатами, і з Україною.

Глава МЗС Сергій Лавров констатував, що прогресу з ключових питань з американцями немає, але є сенс продовжувати переговори із Заходом навіть щодо другорядних тем.

Потім слово взяв заступник голови адміністрації президента Дмитро Козак, який розповів, що прогресу на мінському треку немає з 2015 року. «Ні Україні, ні Заходу Донбас не потрібний», – заявив Козак. На його думку, жодного сенсу далі продовжувати спроби реанімувати Мінські угоди немає. Українська влада їх виконувати не має наміру.

До речі, це, як бачимо, контрастує з тим, що сказав Лавров з приводу переговорів із Заходом про безпеку в Європі (у їхньому продовженні Росія бачить сенс).

Після цього пролунало ще кілька доповідей. Міністр оборони Шойгу заявив, що Україна зосередила на Донеччині понад 50 тисяч військових. І висловив стурбованість, що Київ може повернути собі ядерний статус. На його думку, українські фахівці можуть оснастити ядерними набоями ракети «Точка У».

Директор ФСБ Бортніков заявив, що з території України сьогодні була спроба «вторгнення» на територію Росії. Членів диверсійної групи вбито, а одного захоплено в полон (Україна таку операцію заперечує).

Далі члени Ради безпеки почали висловлюватися про те, чи потрібно визнати «ЛДНР». Всі передбачувано погодилися з цією тезою. Але ж були цікаві нюанси.

Голова Служби зовнішньої розвідки Наришкін запропонував напередодні визнання дати Заходу кілька днів, щоб натиснути на Київ у виконанні «Мінська». Але після наведених питань Путіна, сказав, що підтримує визнання незалежності «ЛДНР» (щоправда, обмовився і сказав спочатку, що підтримує входження «ЛДНР» до складу Росії – або не обмовився, а просто раніше озвучив наступний крок).

Ще два виступи звернули на себе увагу.

Перше – глави МВС Володимира Колокольцева. Він заявив, що визнавати «ЛДНР» потрібно в «історичних кордонах» – тобто в межах Донецької та Луганської областей.Про це ж заявив командувач Росгвардії Валерій Золотов. При цьому, за його словами, треба «йти далі». Куди – не сказав. Але, зважаючи на все, йдеться про те, що треба йти далі в Україну. Як сказав Золотов, її накачують поки що звичайною зброєю, але в перспективі – ядерною.Заслухавши членів Ради безпеки, Путін заявив, що сьогодні ухвалить остаточне рішення. І увечері він його озвучив.

Які наслідки у визнання «республік»?

Вже завтра Дума та Рада Федерації, крім визнання «ЛДНР», можуть затвердити перші закони щодо взаємодії з «республіками».

Наприклад, визнає їхні межі. Щоправда, наразі незрозуміло, які саме – ті, які є, чи ті, про які говорили Золотов та Колокольцев (тобто, включаючи Маріуполь, Краматорськ, Слов’янськ тощо).

Тут відкривається кілька варіантів рішень, але поки що, найімовірніше, йдеться про ті кордони «ЛДНР», які є наразі, – оскільки саме захистом мешканців цих територій обґрунтовується визнання.

Друге питання – військова допомога «республікам». Звернення Пушиліна та Пасічника надійшли під знаком загострення, тому Дума, швидше за все, саме цим і займеться, якщо Путін підпише визання.

Перший заступник голови комітету Держдуми з міжнародних справ В’ячеслав Ніконов уже заявив, що «договори про дружбу та співпрацю між Росією та республіками Донбасу можуть бути оперативно підписані, оскільки тексти, ймовірно, вже знаходяться у високому ступені готовності».

Тобто з цим механізмом все більш-менш зрозуміло.

Але що буде далі?

Наразі ймовірні два основні варіанти.

1. Якщо Захід не введе жорстких санкцій і відреагує приблизно так само, як і на визнання Росією Південної Осетії та Абхазії в 2008 (тобто практично без будь-яких серйозних заходів), а на лінії фронту не буде великих провокацій з прямими зіткненнями російської та української армій, то на цьому все плюс-мінус і завершиться – російська влада просто визнає «ЛДНР».

І на цьому почне загасати військове загострення навколо України, а війна на Донбасі може швидко повністю припинитися, якщо на лінії розмежування стануть російські війська. ЗСУ у них стріляти точно не будуть.

Тому ситуація буде такою ж, як і на кордоні з Кримом, – спокійною і без війни (аналогічно, як немає війни на кордоні Грузії з «Південною Осетією» та «Абхазією», де стоять російські війська). У майбутньому ж цілком імовірно «ЛДНР» приєднають до Росії, як раніше Крим. Із Заходом Росія продовжить не безперспективний (як сказав Лавров) діалог щодо нової архітектури європейської безпеки. До речі, і Путін дав зрозуміти, що тут можуть бути зрушення, навівши слова Макрона, який сказав, що позиція Байдена щодо нерозширення НАТО вже почала змінюватися (щоправда, Макрон не сказав як).

2. Якщо ж Захід жорстко відреагує, то на лінії розмежування продовжаться провокації, які переростуть у бої ЗСУ та армії Росії – і тоді ситуація може розвиватися за непередбачуваним сценарієм. Із серйозним потенціалом подальшого наростання ескалації навколо України та на території країни.

Що ж до України загалом, то визнання Росією «республік» означає похорон Мінських угод, які українська влада й так не хотіла виконувати. Тобто, теоретично відкриваються шляхи до укладання якихось інших домовленостей – швидше за все, глобальних, куди і буде вписана українська проблематика (насамперед щодо вступу до НАТО). За великим рахунком, лише врегулювання відносин у трикутнику Росія-Україна-Захід та створення нової архітектури безпеки в регіоні може остаточно стабілізувати ситуацію навколо України та й усередині країни.

Але це тоді, якщо справа піде за першим сценарієм. Якщо ж за другим – ситуація може розвиватися непередбачувано.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---