«Зараз ми граємо матч за життя проти свинособак». Федецький – про тероборону, виклик Ракицького до збірної та росіян у пеклі. Інтерв’ю

«Якщо в Луцьк прийдуть москалі, то тут їх різатимуть, як свиней», – казав колишній футболіст львівських «Карпат», дніпропетровського «Дніпра» та збірної України Артем Федецький на початку війни. Невдовзі він вступив до територіальної оборони та волонтерить, намагаючись допомогти ЗСУ, теробороні й переселенцям, які побачили пекло війни на власні очі.

Ми ж зустріли Артема Федецького на благодійному турнірі «Кубок Звитяги» у Луцьку, під час якого організаторам вдалося зібрати 75 тисяч гривень на потреби українських військових. Він погодився поспілкуватися й розповів Інформаційному агентству Волинські Новини про вступ у тероборону, а також поділився думкою про російських пропагандистів, виклик Ярослава Ракицького до збірної, виїзд «Динамо» та «Шахтаря» за кордон і відновлення чемпіонату.

Артеме, в країні війна. Наскільки доцільно проводити такі турніри, як сьогодні?

У ситуації, в якій є зараз наша країна, такі турніри дуже важливі. Всі українці об’єдналися, кожен допомагає, чим може. Хтось волонтерить, хтось розповідає про події в країні у медіа, а хтось організовує благодійні турніри. Футбол об’єднує людей. Ми бачимо, скільки команд зібралося. Люди отримують задоволення та ті потрібні емоції, які десь допомагають відволіктися від подій в країні.Нещодавно ви грали на турнірі у Львові в складі «Волині». Так сталося, що свого часу ви у складі «Карпат» не дозволили «Волині» вийти в УПЛ, а тут, хоч і в неофіційному матчі, нарешті дебютували за волинян. Розкажіть, як це трапилося?

Після «Карпат» в мене був варіант продовжити кар’єру у «Волині», але тоді не склалися певні моменти з керівництвом. Все ж мені вдалося дебютувати за «Волинь», хоч і не в офіційних матчах. Я зателефонував до головного тренера «Волині», запитав, чи він не проти, щоб я зіграв. Альберт Шахов був не проти. Непогано пограли, отримали класні емоції, було дуже багато футболістів. Найголовніше – всі виручені кошти від турніру підуть на закупівлю сучасного медичного обладнання. Це хороша справа, тому таких турнірів потрібно проводити якомога більше.

Де вас застала повномасштабна війна, ви були у Луцьку?

Ні, 24 лютого я був у Львові. О шостій годині ранку мені зателефонував друг і сказав: «Нас бомблять». Спочатку був шок, адже ми з дружиною були у Львові, а син – в Луцьку. Ми одразу ж сіли в авто і поїхали сюди. А вже дорогою почали дивитися новини.Невдовзі після початку повномасштабної війни ви вступили в тероборону. Чому ухвалили таке рішення?

Ви знаєте, я навіть не вагався. Ми нація, яка хоче жити у вільній, незалежній країні, в якій президент передусім має слухати народ. Ми показуємо своє волевиявлення, тому по-іншому бути не може. Зараз я більше опікуюся волонтерським фронтом, дуже багато людей телефонує та допомагає. Зараз такий момент, що мене переповнює гордість за нашу країну, за українців. Багато людей приїжджає до Луцька чи Львова фактично без нічого. Ми розуміємо, яке пекло вони пройшли, тому намагаємося їм допомогти. Окрім переселенців, допомагаємо ЗСУ, прикордонникам та теробороні.

Наскільки я знаю, ви не проходили військову службу та не маєте досвіду бойових дій. Як саме вдалося потрапити до тероборони, адже зараз туди беруть людей лише з бойовим досвідом?

Зброю в руках тримати я вмію, стріляти вмію. Якщо провести паралель між футболом та війною, то і там, і там є певна тактика: відбиваєшся, атакуєш, десь відбиваєш свою територію, десь потрібно перечекати. Звичайно, треба вникати, адже це велика наука. Повторю, що навики стрільби є, якщо поряд будуть досвідчені бійці, вони підкажуть. Наскільки мені відомо, зараз у нас багато добровольців, які не те, що стріляти не вміють, а й зброї наживо ніколи не бачили. Перш ніж поїхати у гарячі точки, вони проходять навчання. Люди готові захищати нашу державу. Честь і хвала нашим воїнам та добровольцям. Я відчуваю гордість, що народився у такий непростий, але важливий для України час. Розпач, горе, біда – це те, що роблять на нашій землі ці свинособаки з проклятим х***ом . Водночас зараз ми об’єдналися, як ніколи. Ми – нація однодумців, яка буде боротися та захищати свою землю до останнього подиху. Я впевнений,що Україна переможе, адже ми вже перемагаємо і зробимо це остаточно.Дивився ваше включення у телемарафоні, під час якого ви сказали яскраву цитату, що у Луцьку москалів різатимуть, як свиней. Але якщо говорити про населення росії безпосередньо всередині країни, можливо до достукатися до цих людей, чи шукати «хороших русскіх» сенсу немає?

Ні, абсолютно немає сенсу. Я вже неодноразово казав: «У будь-якій країні, де ступає кирзовий чобіт росії, завжди буде біда і смерті невинних людей». Я від цих слів не відмовляюся, люди в росії зомбовані, вони живуть у своєму вигаданому світі. Незважаючи на те, що ми живемо у ХХІ столітті під час технічного прогресу, коли кожен може знайти правдиву інформацію, цій нації це не потрібно. Вони не хочуть розвиватися, живучи стереотипами «штоб на нас нє напалі». Хто на них мав нападати, кому вони потрібні? Україна – незалежна, мирна країна з мирним населенням.

Я не можу їх зрозуміти. Звичайно, велику роль відіграє пропаганда, але ж можна знайти інформацію в незалежних джерелах, не лише у пропагандистських медіа. Якщо дивитися на події, які відбулися в Бучі, Гостомелі, Ірпені, й слухати, як ці їхні прокляті соловйови, ось та баба скабєєва говорять, що це постанова… Їм лише горіти в пеклі разом з їхнім народом. Я впевнений, Україна буде вільна, вона стане світовим брендом. Дивишся відео, як старенька бабуся віддає останнє, як чоловіки з багатодітних сімей ідуть захищати свою країну… Ми всі разом, ми точно переможемо.

Що ви робите в теробороні, які завдання виконуєте?

Поки нагоди виконувати якихось завдань не було. Буває, що стою на блокпостах. Мені кажуть, аби робив зараз те, що можу. Тому я закриваю моменти волонтерства, нещодавно був на деяких точках тут, на заході, відвідував хлопців. Також є моменти, коли потрібно організувати логістику для гуманітарних конвоїв, аби відправити допомогу в різні куточки нашої країни.Зараз чимало говорять про виклик до збірної Ярослава Ракицького, який з початком повномасштабної війни покинув російський «Зеніт». Чи можна його пробачити та залучити до стикових матчів? Адже слів вибачення від нього так і не прозвучало.

Я проти цього. Він своє рішення ухвалив. Мені сподобалася його позиція, коли він розірвав контракт з «Зенітом». А викликати чи не викликати до збірної – це прерогатива головного тренера. Але якщо зараз говорити про збірну, ще й у такий час… Перед матчем з шотландцями потрібно правильно підготуватися. Ви самі розумієте, що коли йде чемпіонат, то футболісти в тонусі. Зараз ігор немає. Ось ці благодійні матчі «Шахтаря» та «Динамо» за кордоном – це не той рівень змагань та не та мотивація. Учора говорив з Олександром Зінченком, який щотижня має шалені матчі в АПЛ та Лізі чемпіонів, але все одно його думки з Україною. Підготуватися ментально буде дуже важко, потрібен час. Але основний матч (якщо це можна назвати матчем), матч за життя, ми граємо зараз. Це матч проти російських свинособак, яких ми обов’язково переможемо і з гордістю піднімемо синьо-жовтий стяг над нашими головами.Ви загадали про від’їзд «Динамо» та «Шахтаря» за кордон. Триває багато дискусій, звучить чимало критики на адресу клубів, водночас військові кажуть, що кожен має робити свою справу…

З військовими я однозначно погоджуюся. Практично всі футболісти в «Шахтарі» та «Динамо» допомагають ЗСУ, закривають моменти з військовим обладнанням, закуповуючи для військових тепловізори, бронежилети, каски. Також вони надають гуманітарну допомогу переселенцям. Звичайно, під час воєнного стану чоловіки від 18 до 65 років мають бути в Україні, аби воювати, якщо це буде потрібно. Але до цього потрібно ставитися з розумінням. Хлопці проведуть багато товариських матчів, виручені гроші з яких підуть на Збройні сили України, на тероборону. Тому нехай грають, їздять у різні країни та розповідають про події, які відбуваються в Україні. У таких матчів буде велика медіапідтримка, велика аудиторія, тому про події в нашій країні дізнаються якомога більше людей. Якщо президент дав добро на виїзд з країни, то я це підтримую. Водночас, наскільки я знаю, чимало футболістів мобілізувалися та вступили до лав ЗСУ.Не можу не запитати про догравання чемпіонату. Футболіст «Вереса» Віталій Дахновський дозволив собі такий вислів: «Мені здається, Володимир Зеленський міг би допомогти у тому, щоб хоч команди УПЛ вивезли за кордон і там ми дограли б сезон». Що можете про це сказати?

Я спочатку був дуже злий, хотілося дати йому лопату чи зброю і відправити на передову, щоб грав чемпіонат там. Потім мені сказали, що він перепросив, визнав свою помилку. Можливо, це було сказано на емоціях. Зараз не може бути мови про футбол чи будь-який інший спорт. Навіть якщо щось відновлювати… Ви самі розумієте, що ці свинособаки можуть завдати ракетного удару по будь-якій точці нашої держави. У першу чергу потрібно закінчити війну, щоб люди повернулися до своїх домівок. Я впевнений, що президент разом з нашими європейськими партнерами зроблять усе, аби відбудувати міста, які фактично стерті з Землі. А далі наша країна буде лише процвітати. Я гордий за нашу державу та націю. Все буде Україна!

Олександр ЗЕЛІНСЬКИЙ

Фото Дмитра БАЙДИ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---