«Захист України – це наша спільна справа». Інтерв’ю з Луцьким міським головою

«Хочу подякувати всім лучанам за те, що, незважаючи на надзвичайно складний воєнний час, ми є єдиною потужною громадою і допомагаємо нашим Збройним силам», – наголошує Луцький міський голова Ігор Поліщук.

Із ним ми розмовляли напередодні 939-го дня народження Луцька, який цього року відзначаємо 14-15 вересня. І вже втретє День міста зустрічаємо в умовах великої війни.

Про допомогу війську і бюджет громади, пріоритети та стратегію, важливі проєкти і масштабні плани, спілкування в соцмережах і візити на передову – в інтерв’ю Волинських Новин.

Звісно, нині завдання номер один для кожного – це допомога армії. Скільки коштів із бюджету громади було скеровано на підтримку ЗСУ цього року? Що за них вдалося закупити і передати? Як розподіляють цю допомогу між підрозділами, за напрямками?

Під час формування бюджету було передбачено близько 300 мільйонів гривень. І під час розподілу вільних залишків та перевиконання бюджету було передбачено ще майже 200 мільйонів гривень. Таким чином, сума в бюджеті-2024 на допомогу Збройним силам України склала 500 мільйонів.

Серед основного, що вдалося закупити, – 30 нових пікапів Mitsubishi L200, майже 1400 квадрокоптерів DJI Mavic 3 різних модифікацій, майже 1800 FPV-дронів, більш як 120 засобів радіоелектронної боротьби, модеми Starlink, зарядні станції, тепловізори… Закуповували специфічну техніку, наприклад, дві безпілотні авіаційні системи Shark-D для 3-ї окремої штурмової бригади за майже 18 мільйонів гривень, безпілотний літальний апарат «Хорт» та інші. Також надавали субвенцію окремим військовим частинам.

Станом на сьогодні на підтримку наших військових витратили орієнтовно 400 мільйонів гривень, тобто 80% коштів, передбачених для ЗСУ. Фактично, випереджаємо графік використання цих коштів і зараз думаємо, як протягнути до кінця року, адже запити від військових надходять практично щодня.

Як розуміємо, запитів дуже багато. На які реагуєте в першу чергу?

Намагаємося не оминути увагою жоден запит, але, звичайно, пріоритети надаємо тим військовим частинам, де служать лучани, волиняни. Насправді процес мобілізації організовано таким чином, що волиняни служать у багатьох підрозділах. За потреби допомагаємо й іншим військовим частинам, як, наприклад, у період наступу на Вовчанськ на півночі Харківщини, тому що захист України – це наша спільна справа.

Запити від військових частин розглядає робоча група, до складу якої, крім мене як міського голови, входять ветерани війни, волонтери, громадські активісти та працівник міськради, який відповідає за військові закупівлі. Зазвичай ми проводимо два засідання на місяць.Читати ще: «Я бажаю, щоб ми зібралися на Театральному майдані відсвяткувати перемогу», – Луцький міський голова. Інтерв’ю

Періодично ви відвідуєте наших воїнів на гарячих напрямках, доставляючи їм таку необхідну допомогу, ділитеся світлинами з захисниками. Ці зустрічі відбуваються за десятки кілометрів від лінії зіткнення чи безпосередньо на позиціях?

Зазвичай ми передаємо допомогу близько до зони ведення бойових дій, щоб військові не мусили далеко їхати, але у відносно безпечній локації. Передусім маємо подбати про безпеку військових і цілісність майна, яке передаємо, тому що це техніка, яка вартує мільйони, а іноді й десятки мільйонів гривень. Також ми, звісно, маємо подбати про власну безпеку.

Бувало й таке, що приїздили на позиції. Наприклад, торік відвідували наших військових у Серебрянському лісі безпосередньо на позиціях. Але зазвичай передаємо в більш безпечних місцях, хоч насправді сьогодні важко назвати Костянтинівку, Лиман і Куп’янськ безпечними містами.

Про що спілкуєтеся з захисниками? Що вони розповідають, запитують?

Про різне. Звичайно, запитуємо про ситуацію на фронті, виклики та потреби. Хлопці цікавляться, як удома. Коли є можливість довше поспілкуватися, то розмовляємо на різні життєві теми. Хлопці розповідають про те, що вони мріють робити, коли закінчиться війна.

Із початку великої війни на території громади періодично проводять вишколи для населення, вчать людей поводитися зі зброєю, запускати дрони, орієнтуватися на місцевості, надавати домедичну допомогу. Пам’ятаю, такі навчання організовували і для депутатів міськради. Ви пройшли подібний вишкіл? Чи вміли поводитися зі зброєю та надавати домедичну допомогу раніше?

Я здавна вмію поводитися зі зброєю: ще в шкільні роки займався спортивною стрільбою. На початку повномасштабного вторгнення пройшов курс, щоб вміти надавати першу домедичну допомогу. Вважаю, що такі навички можуть знадобитися не тільки у воєнний час.

Як доводиться обмежувати поточні видатки на утримання громади, комунальних установ, щоб виокремити кошти на закупівлю безпілотників, автомобілів, іншої техніки для армії? Від чого довелося відмовитися? Натомість які видатки обов’язкові, ті, від яких залежить комфортне проживання мешканців?

Ми відмовилися від багато чого. Це те, що може почекати, хоч рівень запитів дуже високий. Наприклад, це ремонт прибудинкових територій. Мабуть, питання ремонтів дворів, доріг у приватному секторі, зокрема в приєднаних селах, доріг у місті найчастіше порушують під час онлайн-прийомів, перед депутатами та заступниками міського голови. Напевно, це ті видатки, від яких у першу чергу довелося відмовитися.

Довелося відмовитися і від низки інших стратегічних проєктів. Ми планували облаштувати такі урбан-парки, як на проспекті Молоді, на території всього міста, подальше облаштування спортивних полів із поліуретановим покриттям, яких уже достатньо відкрили в різних мікрорайонах нашого міста. Відмовилися від реконструкції парку 900-річчя, реконструкції вулиці Лесі Українки, капремонту магістральних вулиць та інших важливих проєктів.

Сьогодні коштів вистачає на підтримання життєдіяльності нашої громади, наявної інфраструктури в належному стані. Єдине, на що витрачаємо гроші, – на більш актуальні напрямки, як-от медицина, тому що заклади охорони здоров’я мають особливе значення і мусять відповідати всім сучасним вимогам.На продовження теми медицини: на останній сесії депутати підняли питання ремонту амбулаторії на вулиці Привокзальній. Нині коштів у бюджеті громади на це немає. Натомість тривають ремонти онкогематологічного відділення дитячої лікарні та операційних блоків міської лікарні. Чи вдасться закінчити роботи цьогоріч?

Коштів на те, щоб завершити ці об’єкти, вистачить. Сподіваємося, що і будівельники будуть, тому що процес мобілізації вносить свої корективи в строки завершення робіт. І онкогематологічне відділення дитячої лікарні, і операційні блоки в міській лікарні плануємо завершити цього року.

Щодо амбулаторії, то я сподіваюся, що ми матимемо фінансову можливість повернутися до цього потрібного проєкту наступного року.

Хочу також сказати, що цього року ми придбали медичного обладнання майже на вісім мільйонів гривень, наприклад, рентген-апарат для Центру надання первинної медико-санітарної допомоги на проспекті Волі та комп’ютерний томограф для міської стоматологічної поліклініки. Завершуємо ремонт фоє міської дитячої поліклініки, на стан якого було дуже багато нарікань. Облаштовуємо додаткове приміщення на 900 квадратів для центру реабілітації учасників бойових дій, на що з бюджету було виділено понад п’ять мільйонів гривень.

Влітку було створено комунальну установу «Хаб Ветеран». Коли ж буде відкрито основне приміщення хабу на вулиці Климчука Сергія?

Створення ветеранського хабу – це нова сторінка в житті нашого міста, наш обов'язок і вимога часу. У серпні було призначено керівника. Це Тарас Сасовський – ветеран війни, який брав участь у боях під Бахмутом, де, на жаль, втратив дві нижні кінцівки. Йому як нікому відомі проблеми ветеранів, те, з чим вони зіштовхуються в повсякденному житті, які в них є першочергові потреби і що потрібно для того, аби їм допомогти.

Зараз завершуємо ремонтні роботи в тимчасовому приміщенні на проспекті Волі, набираємо штат працівників. Плануємо уже на початку жовтня відкрити тимчасовий хаб. Водночас завершили розробку проєктно-кошторисної документації на основне приміщення на вулиці Климчука Сергія. Невдовзі обговоримо його з ветеранами та експертами, після чого оголосимо закупівлю на будівельні роботи. Докладемо всіх зусиль, щоб ветеранський хаб повністю запрацював наступного року.

Напевно, останній Food Fest у Луцькому замку обговорювали всі містяни. У зв’язку з безпрецедентними подіями на фестивалі ви навіть зверталися до директора історико-культурного заповідника, який є розпорядником замку. Чи отримали відповідь?

Луцький замок – це державна власність. Безпосереднім розпорядником замку є Державний історико-культурний заповідник у місті Луцьку, який, власне, і надає його в оренду, про що я зазначав у своєму повідомленні. До кількох останніх заходів велика частина жителів нашої громади мала зауваження, тому я скерував запит. Відповіді не отримав.

Але на останній раді оборони області було ухвалено рішення про особливий порядок погодження масових заходів. Зокрема – проведення будь-якого масового заходу мають погоджувати з органом місцевого самоврядування та військовою адміністрацією. Якщо йдеться про Луцьк, то це Луцька міська рада та Луцька районна військова адміністрація.

Потрібно також розуміти, що є різні масові заходи. Деякі з них присвячують увагу нашій історії, як-от, наприклад, лицарський турнір. Багато заходів культурно-розважального спрямування, заходів для дітей тощо відбуваються в допустимому для воєнного часу форматі. А от у випадку останнього FoodFest лунало багато зауважень до поведінки відвідувачів, забезпечення громадського спокою, фіксували бійки, повідомляли про факти продажу алкоголю неповнолітнім особам.Читати ще: «Найбільша втрата громади – людські життя». Інтерв’ю з Луцьким міським головою

Розпочався новий навчальний рік. Чи всі заклади освіти в громаді мають належні умови для навчання і перебування дітей?

Заклади освіти готові до початку нового навчального року. Протягом канікул і в окремих випадках упродовж попереднього навчального року тривали поточні та капітальні ремонти. Проводили роботи з налаштування котелень, ремонтували системи водопостачання та водовідведення тощо. На продовження ремонтів в укриттях було виділено 40 мільйонів гривень. У деяких закладах ремонти завершено, в деяких, там, де це не заважає навчальному процесу, вони ще тривають. Це пов’язано з нестачею працівників-будівельників. На окремі закупівлі підприємства-учасники не подають пропозиції через брак кадрів.

У певних дошкільних навчальних закладах відремонтували дах. Укріпили будівлю школи №2. Впроваджуємо заходи з енергосервісу. Торік активно працювали за ЕСКО- контрактами, які передбачають енергомодернізацію будівель: утеплення фасадів, встановлення теплових насосів, індивідуальних теплових пунктів… Такі роботи було виконано в майже 30 закладах. В окремих закладах енергомодернізацію було завершено цьогоріч. Окрім зменшення витрат на енергоносії, такі роботи мають і другорядну функцію – покращення естетичного вигляду будівлі.

На якому етапі реконструкція школи №13?

Дуже вдячні Програмі розвитку ООН за надані кошти. Було проведено закупівлю. Фактично, вже стартували підготовчі будівельні роботи. Разом із підрядниками будемо активно працювати над тим, щоб у найкоротші строки завершити це будівництво і відкрити оновлену школу для наших дітей.

Цього літа ми потерпали від аномальної для нашого регіону спеки. Чи рекордні температури відобразилися на життєдіяльності міста? Як доводилося працювати в таких умовах?

Так, було зафіксовано кілька температурних рекордів. Напевно, я не пригадую настільки спекотного літа в нашому місті за своє життя. Бачимо, що десь пошкодилося дорожнє покриття, особливо в місцях зупинки громадського транспорту. Зараз оперативно виправляємо ці недоліки.

Так звані літні душі ми встановили раніше, але, мабуть, цього року вони були набагато більш затребувані, ніж попередніх сезонів. Спеціальні автомобілі поливали дороги, щоб трішки охолодити і зберегти асфальт. В окремих місцях, де це можливо, наприклад, на проспекті Волі, поливали зелені насадження. Протягом останніх кількох тижнів були відсутні опади, тому працівники нашого комунального підприємства «Парки і сквери» проводили такі поливи щодня.А як щодо кондиціонерів у тролейбусах? На жаль, вони працювали не завжди.

Були нарікання. На жаль, вони вийшли з ладу. І поки їх ремонтували, тролейбуси працювали без кондиціонерів. Нині таких нарікань немає.

Також ми продовжуємо реалізовувати програму «Луцьк без маршруток», і в нас чимало автобусів – із кондиціонерами. Звичайно, трапляються випадки, коли кондиціонери виходять з ладу. Але ми постійно тримаємо руку на пульсі для того, щоб пасажирам було комфортно в громадському транспорті.

Який відсоток автобусів, тролейбусів у місті потребує заміни на сучасні та комфортні?

Майже 80% приватного громадського транспорту оновлено. Це переважно автобуси стандарту Євро-5. Звичайно, повномасштабна війна зменшила фінансові можливості перевізників, але ми бачимо, що навіть цього року окремі підприємці продовжують оновлювати транспорт. Зокрема на маршрутах №22, 28 уже їздять сучасні автобуси. Думаю, перевізники усвідомлюють, що це на часі. Адже звичні «Богдани» давно не випускають, пробіги в багатьох таких автобусів сягають двох-трьох мільйонів кілометрів і час, коли вони просто перестануть працювати, наближається, тому перевізникам треба завчасно підготуватися й замінити цей транспорт.

У 2022 році ми завершили придбання 29 нових тролейбусів, які обладнані кондиціонерами. Торік закупили ще чотири тролейбуси з Європи – вживані, але в хорошому стані.

Нині працюємо над другим проєктом із придбання 30 нових тролейбусів. Шість із них будуть з автономним ходом і зможуть перевозити пасажирів там, де відсутня контактна мережа. Попередньо, в жовтні плануємо оголошувати закупівлю. Сподіваємося, що нам якомога швидше вдасться придбати ці 30 тролейбусів. Таким чином, потреба нашої громади в електротранспорті буде повністю забезпечена.

Якщо в жовтні буде оголошено закупівлю, то орієнтовно коли Луцьку вдасться отримати нові тролейбуси?

Сподіваємося, що перші тролейбуси зможемо отримати вже наступного року. Усе буде залежати від того, хто з постачальників виграє закупівлю.

Чи звертаються перевізники до міської ради з питанням щодо перегляду вартості проїзду в автобусах?

Поки що ні.Луцька громада постраждала від масованих атак ворога. Яку допомогу отримали мешканці, чиє майно було зруйновано внаслідок російських ударів? Які роботи тривають, які завершено?

Одразу в день ворожої атаки, 26 серпня, на проспекті Відродження ми розібрали завали з допомогою забудовників, наприклад, підприємство «Луцьксантехмонтаж №536» надало працівників, а Євген Дудка – спеціалізований кран. Відразу зібрали бригаду працівників, переважно з ЖЕКів, які допомагали людям закривати плівкою вікна, дах. Через кілька днів накрили дах металевим покриттям, щоб у разі опадів вода не затікала в квартири.

Усього обов’язковому відселенню підлягають 15 квартир, які фактично зруйновані. Кілька сімей висловили бажання відселитися в гуртожиток. Таку можливість ми запропонували відразу в перший день. Деякі сім’ї роз’їхалися до родичів. Також ми передбачили можливість орендувати житло: міськрада компенсовує вартість оренди в розмірі 10 тисяч гривень на місяць.

Складено 95 актів про пошкодження майна. Як пояснював раніше, є можливість скористатися трьома шляхами відновлення. Це державна програма «єВідновлення». Переважно її використовують тоді, коли руйнування дуже серйозні. Один власник будинку на вулиці Гущанській скористався цією програмою.

Можливістю, коли власники самі виконують ремонтні роботи, наприклад, замінюють скло чи повністю вікна, і потім надають чеки для подальшої компенсації витрат, скористалися близько 50 мешканців. 48 лучан подали заявки на виконання робіт департаментом житлово-комунального господарства. Компенсацію та роботи здійснюють за кошти міського бюджету.

У випадку Прилуцького, де 22 червня внаслідок атаки РФ було пошкоджено 18 будинків і знищено господарську споруду, у 16 будинках роботи виконано повністю. Власники двох будинків подали заяви на отримання компенсації через «єВідновлення».

Мінфін визнав, що вилучення військового ПДФО в громад було неефективним рішенням. На прикладі Луцької громади можете продемонструвати, наскільки неефективним? Як очікуєте, військовий ПДФО повернуть громадам?

Не очікуємо, що повернуть. На жаль, не маємо оптимізму в цьому питанні.

Як уже казав, рівень використання коштів із місцевого бюджету, які було передбачено на Збройні сили України, фактично прогнозований. Станом на сьогодні ми використали близько 400 мільйонів гривень і до кінця року в нас залишається 100 мільйонів (понад 30 мільйонів на місяць), тобто цьогоріч суму, передбачену на допомогу нашим військовим, буде використано повністю.

Асоціація міст України надсилала запит до Міністерства фінансів щодо використання коштів, які було вилучено у громад як так званий військовий ПДФО. Це ПДФО, який сплачують військові, працівники поліції, ДСНС та інших спецвідомств. Згідно з відповіддю, з січня до липня включно використано лише 45% військового ПДФО.

До того ж, коли військовий ПДФО вилучали, сформували певну структуру обов’язкового використання цих коштів. Зокрема певний відсоток могли використовувати військові частини, якийсь відсоток – Мінстратегпром. То ось останнє станом на кінець липня з виділених 25 мільярдів гривень, вилучених у громад, змогло використати лише 529 мільйонів, тобто 2%. Також кошти вилучили на користь Держспецзв’язку, який, своєю чергою, використав нуль гривень.

Тому, на мою думку, нині ефективність використання вилучених коштів, порівняно з ефективністю, з якою працюють громади, залишає бажає кращого. Громади значно більш гнучкі й оперативні в ухваленні рішень.

Наприклад, різноманітні дрони захисники використовують постійно, а от у випадку засобів радіоелектронної боротьби ситуація інша. Ворог постійно адаптовує свої FPV-дрони чи DJI Mavic до тих частот, на яких працюють наші засоби радіоелектронної боротьби. Тому сьогодні якийсь РЕБ може бути актуальний, а наступного місяця ворог вже адаптувався до частоти, цей РЕБ втратив актуальність і потрібно купувати новий.

Ми перебуваємо в постійному контакті з військовими, радимося з ними. Наші спеціалісти мають ґрунтовні знання, тому що спілкуються напряму з виробниками. І ми дуже гнучкі в разі термінових запитів. Наприклад, зараз наша сота бригада в складному становищі, й ми оперативно розв’язали питання передання дронів. Також оперативно залагоджували питання, коли йшли важкі бої за Авдіївку, наступ на Вовчанськ…

Органи місцевого самоврядування, перебуваючи в безпосередньому контакті з командирами бригад, рот, батальйонів, взводів, зі звичайними військовими, володіють інформацією про потреби більш детально, ніж це відбувається на централізованому рівні.

Про яку суму йдеться, якщо говорити про те, скільки недоотримала Луцька громада за рахунок військового ПДФО?

Близько 400 мільйонів гривень.Наскільки вдалим є виконання бюджету-2024?

На жаль, ми не маємо передбаченого перевиконання бюджету навіть із тими заниженими показниками, які запланували, у зв’язку з воєнним станом: економіка не зростає, відбуваються скорочення, люди мобілізовуються і не сплачують ПДФО…

Маємо несподівані, не зовсім приємні речі, на які доводиться витрачати кошти. Наприклад, щодо «Луцькводоканалу» влітку було ухвалено рішення про збільшення вартості електроенергії. Це безпосередньо відображається на тарифі на водопостачання і водовідведення, тому що електроенергія складає понад половину вартості тарифу. Насосні станції, інше обладнання – все працює на електроенергії. Своєю чергою, тариф у воєнний час ми не можемо піднімати, тому змушені компенсовувати підприємству вартість електроенергії з бюджету громади. Насправді ми це робимо давно, просто не в таких обсягах, адже востаннє «Луцькводоканал» коригував тариф у 2021 році.

Те саме стосується «Луцьктепла». 65% коштів, які надходять на підприємство, вилучають на користь «Нафтогазу», попри те, що «Луцьктепло» не використовує стільки газу, тобто частину коштів, які воно заробляє, вилучають несправедливо. Певні постанови Кабміну ставлять підприємство в такі складні умови, коли ми зобов’язані дофінансовувати його. Власне, відсутність коригування тарифу теж на це впливає. Тариф востаннє коригували в 2021 році.

Такі форсмажорні обставини суттєво впливають на виконання бюджету, тому що йдеться про значні кошти. Але загалом я сподіваюся, що бюджет ми виконаємо і передбачені першочергові заходи закриємо за бюджетні кошти. І будемо дивитися з оптимізмом на наступний бюджетний рік.

Із яким саме оптимізмом?

Будемо сподіватися, що нам вдасться залучити більше коштів. Ми постійно працюємо над залученням нових коштів, нових інвестицій у нашу громаду, що дозволить збільшити надходження. Також дуже активно й успішно працюємо над залученням грантів і пільгових кредитів.

Завжди актуальне і болюче питання – підготовка та старт опалювального сезону. Що вдалося зробити цьогоріч? Стан мереж покращується? Які найбільш проблемні ділянки залишаються? Чи вдасться увійти в цей опалювальний сезон без форсмажорів?

Понад 78% наявних мереж потребують заміни, хоч ми дуже активно працюємо в останні роки. От, зокрема, цього року замінюємо в однотрубному вимірі майже вісім кілометрів мереж. До того ж, частину труб нам надало агентство USAID, за що ми дуже вдячні. Нині замінюємо дві великі ділянки. Це одна з найбільш складних ділянок на проспекті Перемоги, де за останні два роки, напевно, було понад 15 витоків. І ділянка в дворах на проспекті Волі, поблизу вулиці Глушець, яка живить кілька житлових будинків і низку установ. Працюємо точково й у інших місцях.

На окремих котельнях замінюємо пальники. Заміна пальників на сучасні дає можливість споживати на 4% менше газу. Проведено диспетчеризацію 350 індивідуальних теплових пунктів у багатоквартирних будинках, що дає можливість у режимі онлайн керувати цими ІТП, коригувати параметри й оптимізовувати споживання газу. На окремих котельнях замінено двигуни на насосах, що дає можливість економити до 10% електроенергії.

Хочу сказати, що у попередні роки ми забезпечили джерелами альтернативного живлення фактично всі наші потужності, всі котельні. Маємо одну когенераційну установку на котельні, яка зможе живити її в разі відсутності електропостачання. І ще на одній котельні завершуємо облаштування когенераційної установки. Усього матимемо дві такі установки з загальною потужністю орієнтовно 0,9 МВт.

Ми зробили максимум із можливого для того, щоб цей опалювальний сезон стартував плавно, з якомога меншою кількістю поривів, щоб тепло швидко надійшло в помешкання всіх жителів нашої громади і щоб навіть у разі відключення електроенергії люди залишалися з теплом.Особисто ви підготувалися до ймовірних блекаутів? Як облаштували побут: купили зарядну станцію чи генератор?

Маю зарядну станцію і павербанки. Оскільки живу в квартирі, дизельний генератор неактуальний.

Напевно, передове КП у плані реформування діяльності – водоканал. Нещодавно підприємство презентувало першу в країні комунальну сонячну електростанцію. Як оцінюєте проєкти водоканалу? На якому етапі реконструкція КП, зокрема очисних споруд?

Справді, кілька масштабних проєктів на підприємстві ми впроваджуємо цього року. Передусім це заміна каналізаційного колектора на вулиці Карпенка-Карого. У повсякденному житті ми не помічаємо його роботи, але в разі обвалу десятки тисяч лучан не могли би користуватися послугами водопостачання й водовідведення. Цей колектор був у жахливому стані, тому, щоб не допустити катастрофи, ми розпочали відповідні роботи. Незабаром їх буде завершено.

До слова, ми реалізували цей складний проєкт без демонтажу асфальтного покриття. Лише в окремих місцях, щоб отримати безпосередній доступ до колектора, дорожнє покриття частково підняли. Якби ж ми розривали всю дорогу, то, звичайно, реалізація цього проєкту потребувала б значно більше часу та коштів. Застосовуємо інноваційні підходи, які дозволяють скоротити час і мінімізувати можливі збитки.

Другий проєкт – встановлення системи очищення води. Наявна система очищення води на Дубнівській станції водопідготовки, яка забезпечує водою 70% міста, застаріла й давно потребувала заміни. Тому, аби лучани мали якісну воду в помешканнях, ми впроваджуємо сучасну систему очищення води, яка діє в багатьох європейських містах.

Третій проєкт – реконструкція очисних споруд. Нині підприємство закуповує необхідне обладнання. Ми плануємо за цей рік придбати обладнання і навесні наступного року братися за виконання робіт. Наскільки швидко все буде відбуватися, залежить від багатьох факторів, у тому числі від того, наскільки активною буде мобілізація. Сьогодні спостерігаємо великий дефіцит працівників. Але робити все, що від нас залежить у плані і організаційної, і адміністративної, і фінансової складових, ми, звичайно, будемо.

Чи скаржилися цього літа лучани на поширення неприємного запаху в місті?

Були звернення, але значно менше, ніж у попередні роки.

Молитви перед сесією. Як оцінюєте ініціативу депутата Романа Бондарука? Чи справді молитва допомагає налаштуватися на роботу в сесійній залі?

Це дуже індивідуально й не обов’язково. Той, хто не бажає молитися, може цього не робити. Є різні приклади. У Конгресі США щотижня засідання розпочинаються з молитви – і в Палаті представників, і в Сенаті. Якщо молитва щира, думаю, що, однозначно, це до кращого.

В Євангелії від Матвія наведено слова, які промовляв Ісус до людей: «По вірі вашій буде вам». І так само в посланні Святого Апостола Павла до римлян сказано, що Бог кожному віддасть за його вчинками. Варто про ці речі пам’ятати.На сесії міськради було затверджено Стратегію розвитку громади до 2030 року. Що передбачає цей документ, у якому напрямку варто рухатися? І коли від прописаних намірів можна буде перейти до реальних кроків?

Стратегія розвитку громади – це важливий документ. Коли ми говоримо з нашими партнерами про майбутнє, вони відразу цікавляться, чи є стратегія в нашої громади. На одній з попередній сесій ми ухвалили Стратегію розвитку до 2030 року. Важливо зазначити, що розробили її без жодної витрати з бюджету – за допомогою Ради Європи, експертів. До розробки цієї стратегії було залучено тисячі лучан, сформовано різні фокус-групи.

Урешті було випрацювано п’ять стратегічних цілей: луцька молодіжна громада, нова громада з історичним центром, сучасний екополіс, регіональний лідер, громада сучасності та інновацій.

Над покроковими заходами щодо реалізації цих стратегічних цілей зараз працює департамент економічної політики. До 2027 року ми заплануємо низку конкретних заходів.

Міськрада підписала із ЄБРР договір про будівництво сміттєпереробного комплексу. Чи зможе Луцьк отримати позику на будівництво такого заводу?

Два тижні тому на ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» були консультанти, які оцінювали стан справ. Їх залучив Європейський банк реконструкції та розвитку, який, власне, надаватиме кошти на будівництво цього заводу. Консультанти Європейського банку проводили дуже серйозні дослідження. Фактично, побували на всіх потужностях нашого підприємства, спілкувалися з працівниками, досліджували стан техніки. І ми отримали позитивний висновок. Тому маємо хороші шанси, аби залучити ці кошти.

Під час мого відрядження в Берлін, коли ми підписували з Європейським банком реконструкції та розвитку договір на понад 15 мільйонів євро для «Луцьктепла», я також спілкувався з представниками ЄБРР щодо реалізації цього проєкту. Ми сповнені оптимізму.

Чи буде облаштовано нові майданчики для роздільного збору сміття «Чистий Луцьк» у місті?

Так. Перший такий майданчик було облаштовано в мікрорайоні вулиці Дубнівської. Цього року відкрили новий майданчик у мікрорайоні проспекту Соборності. Найбільш затребуваною нині локацією є район ЛПЗ, Львівської, Володимирської та Ковельської. Шукаємо місце й наступного року будемо облаштовувати третій майданчик «Чистий Луцьк» у місті.

Окрім того, продовжуємо встановлювати сміттєві контейнери підземного типу. Ми показували, як вони працюють, який естетичний мають вигляд, як мало місця потребують. Поряд немає антисанітарії, тому що сміття не розносять безпритульні тварини чи безхатченки. Це сучасний підхід, який застосовують у багатьох європейських містах.

У нас ухвалено відповідну програму, яку ми поступово реалізовуємо і будемо реалізовувати, допоки в нашому місті скрізь не стоятимуть такі контейнери сучасного типу. До того ж, їх вартість фактично дорівнює вартості облаштування наземних контейнерів, для яких потрібно зробити майданчик із бруківки, навіс. Із часом їх необхідно замінювати. Тож підземні контейнери – дуже гарна альтернатива.

Луцьк розпочав спільний проєкт із польським Жешувом «Дике життя у великому місті», в межах якого на вулиці Набережній заплановано облаштувати парк. Який вигляд він може мати? Коли можна буде говорити про початок якихось робіт?

Думаю, що в жовтні ми будемо обговорювати перші ідеї. Там передбачено облаштування парку з акцентом на максимальне збереження природи. За хащами цього не помітно, але там є і платани, і верби, і багато інших цікавих порід дерев, які в певному розумінні є рідкісними для нашого міста. Загалом, ділянка дуже цікава. Ми можемо простежити, як історично там пролягало русло Стиру… Під час облаштування території будемо використовувати природні матеріали, наприклад, дерево, гравій.

Звичайно, буде впорядковано набережну. Бачимо, що дуже популярною стала культура сапбордів у нашому місті. Для тих, хто полюбляє цей вид активності, буде окрема зона. Окрема зона – для рибалок. Окремі зони – для прогулянок і тихого відпочинку.

На початку літа італійська архітектурна студія презентувала своє бачення розвитку Старого міста. Ішлося, наприклад, про створення хабу єврейської культури в синагозі, прибережний парк, університетське містечко на Ковельській, прохід через дзвіницю та інші ідеї. Наскільки вони реальні? Що можна було би справді реалізувати в умовах сьогодення?

Є низка гарних ідей. Багато цікавого та корисного, в тому числі від італійських архітекторів, ми почерпнули. Хочу сказати, що наше Старе місто має величезний потенціал. Він не розкритий у силу багатьох обставин. І сьогодні ми ці обставини усуваємо. В нас були дві проблемні ділянки на Кафедральній, 13 і Драгоманова, 15, які десятками років заростали чагарниками. Сьогодні є власники, які мають пристойні наміри щодо облаштування цієї території. Вони презентували своє бачення. Ми розглядали це питання на сесії.

Звичайно, щоб у Старому місті було життя, там мають працювати сувенірні крамнички, хостели, готелі, кафе та ресторани, щоб туристи могли там поселитися, випити кави, пообідати. Станом на сьогодні в Старому місті ми фактично маємо тільки один ресторан. Відсутність інфраструктурної мережі, на жаль, робить Старе місто не надто привабливим і для лучан, і для туристів. Звісно, є питання і щодо ремонту окремих вулиць, зокрема Драгоманова, Кафедральної та інших.Нарешті в комунальну власність міста передали дитячу залізницю. Що нині там відбувається? Чи вдасться цього року побачити, як там курсують поїзди?

Ми розчистили територію, підводимо газ, воду, електроенергію, тому що всі мережі було від’єднано. Облаштували освітлення, відеонагляд, забезпечили фізичну охорону, тому що, на жаль, і будівля, і локомотиви, і вагони піддавалися актам вандалізму. Будівлю та вагони знищували. Майно стало непридатним для використання. Щоб будівля (а це пам’ятка архітектури місцевого значення) остаточно не зруйнувалася, ми вийняли старі віконні рами, склали їх на тимчасове зберігання і, щоб волога не руйнувала приміщення, поки що встановили металопластикові вікна.

Нині підраховуємо, скільки коштів потрібно, щоб відновити рухомий склад, запустити потяг, відремонтувати приміщення. Коли матимемо остаточні розрахунки, будемо шукати джерела фінансування. Тому що у воєнний стан значні фінансові вливання в цей об’єкт, на нашу думку, будуть не надто виправдані. Тож шукатимемо партнерів чи залучатимемо грантові кошти за можливості.

Періодично в міськраді піднімають питання про долю «Бригантини» в центральному парку. Чи вдасться демонтувати цей об’єкт?

Цей об'єкт необхідно демонтувати, тому що він повністю втратив естетичний вигляд. Однозначно, в наявному стані «Бригантині» не місце в центральному парку. Ми постійно моніторимо зміни у правовому статусі цієї споруди. Вона оформлена як об’єкт нерухомості, хоч, звісно, таким не є, але в 2000-х роках через різні маніпуляції було ухвалено таке рішення.

«Бригантина» перебуває в заставі банку. Тому нині ми не можемо вживати заходів із її демонтажу. Але постійно моніторимо зміни у її правовому статусі, щоб у подальшому вести перемовини з власниками: чи то банком, чи то фізичною особою.

Із чого починає ранок Луцький міський голова? Скільки вам потрібно годин, щоб виспатися? Який у вас розпорядок дня?

Зазвичай прокидаюся рано – о шостій, пів на сьому. Завершую свій день відносно пізно – близько опівночі, іноді ще пізніше. Розпочинаю день так, як і всі, нічого особливого.

Коли ви востаннє були у відпустці?

Не пам’ятаю, коли був у повноцінній відпустці в традиційному її розумінні, хоч би 14 днів. Кілька разів брав лише по кілька днів відпустки.

Ви продовжуєте особисто вести сторінки в соцмережах? Як оцінюєте, критичних коментарів, дописів, якихось зауваг на вашу адресу стало більше чи навпаки?

В особисті повідомлення лучани зазвичай пишуть мені про ті проблеми, які їх турбують. Вони шукають допомоги в їх розв’язанні. Тому я постійно на зв’язку. Як і раніше, всі свої сторінки у соцмережах веду сам. Я спілкуюся з лучанами і вважаю це корисним.

Не секрет, що соцмережі деяких міських голів ведуть їхні помічники: щось відписують, коментують. І в такому разі до міського голови доходить лише невелика частина відфільтрованої інформації. Звичайно, спілкування в соцмережах із людьми відбирає деякий час. Але я обрав такий спосіб спілкування і його дотримуюся.

Іноді є критика в особистих повідомленнях, але її не надто багато. Ще раз хочу повторити: в основному люди звертаються з проблемами, з проханнями, у тому числі пишуть дуже багато військових. Звісно, критика є, була і, напевно, буде. До критики я ставлюся спокійно. Якщо вона конструктивна, якщо люди справді вказують на певну проблему, а може, ще й пропонують шляхи її розв’язання – чудово, ми беремо це до уваги. А є люди, для яких критика – це спосіб підвищення власної самооцінки або робота, за яку вони отримують гроші. Тому до такої критики я ставлюся відповідно – не звертаю уваги.

Що дивитеся на YouTube? Яку музику слухаєте?

На жаль, не маю вдосталь часу, щоб періодично передивлятися якісь відео на YouTube. Якщо є вільна хвилинка, то можу подивитися відео на історичну тематику. Є багато каналів, які показують історію без перекосів і домислів. Цікавлюся автомобільною і мототематикою. Є кілька хороших каналів про кіномистецтво. І, напевно, це все.

Слухаю різноманітну музику: від класики, джазу, кантрі до хеві-метал та гранжу.

Любите проводити час на кухні? Готуєте? Якій їжі віддаєте перевагу?

Я п’ять років прожив у гуртожитку, тож готувати вмію. У деяких наших однокурсників раціон складався з шоколадного батончика і двох горнят чаю. Я ж харчуванню та здоров’ю приділяю більше уваги. Тому ми з хлопцями готували. Зараз не маю так багато часу, але сніданок стараюся готувати. Сніданок у мене вже багато років один і той самий – це вівсянка, яйця (чи то омлетом, чи то вареними, чи то яєчнею). Можу ще додати овочі. Більше в будні дні не маю часу на приготування їжі. Можу іноді щось приготувати у вихідні, якщо є хвилинка. Наприклад, зварити шурпу чи уху. З останнього, що робив, – це шакшука, а також страви грузинської кухні. Можу приготувати багато що, якщо є час і натхнення. Єдине – я не випікаю торти (сміється).

Луцьку – 939 років. Які заходи заплановано? І як хотіли би привітати рідне місто і його мешканців?

Зважаючи на безпекову ситуацію, низку масових заходів скасували. Буде кілька подій культурного спрямування, кілька спортивних та дитячих.

Я хочу подякувати всім лучанам за те, що ми, незважаючи на надзвичайно складний воєнний час, є єдиною потужною громадою, за те, що допомагаємо нашим Збройним силам, за те, що величезна кількість лучан, жителів нашої громади сьогодні захищають Україну зі зброєю в руках, за те, що ті, хто залишається в місті й працює, є надійним тилом.

Хочу побажати всім нам міцного здоров’я, витримки і щоб наступний День міста ми святкували в мирній Україні, яка перемогла.

Ольга ШЕРШЕНЬ

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---