«За три тижні в Маріуполі діти стали дорослими», – музикантка, яка переїхала до Луцька
«Найгарячіша фаза розпочалася, коли в місті зникла електроенергія… Ішов дощ і ми збирали воду з даху… Відтоді, як почали летіти літаки і зривалися авіабомби, ми не виходили з підвалу», – пригадує Олександра Хоруженко з Маріуполя.
Нині жінка, музикант за освітою, оселилася в Луцьку. В рідному Маріуполі вона працювала заступником директора музичної школи, йдеться в сюжеті ТРК «Аверс».
До останнього моменту вона не вірила, що таке жахіття взагалі можливе у ХХІ столітті.
«24 лютого ми прокинулися від звуку сирен. Спершу була паніка, потім – прийняття… Спочатку було не так уже й зле, бо в нас був зв’язок, були умови. До мене приїхали друзі, сестра з родиною. Загалом нас було 14 людей. Ми сиділи в телефонах, моніторили новини, раділи нашим маленьким перемогам і дуже переживали, коли щось ішло не так, як нам хотілося б. Ми думали, що все закінчиться дуже швидко», – зазначає переселенка.
Читати ще: «Трупи лежали просто на вулицях. Уже пізніше їх почали ховати в дворах», – переселенка з Маріуполя, яка проживає в Луцьку
Коли зникла електроенергія, то, за словами Олександри Хоруженко, для неї та її близьких розпочалася найгарячіша фаза.
«Можна прожити без води в крані. Коли йшов дощ, ми збирали воду з даху. Можна прожити без запасів їжі – знайти щось у сховках. Спершу ми годували дітей, а потім їли самі. Це не проблема. Але людина не може жити без інформації. Коли ти не розумієш, що трапилося, де вибухнуло… Ми орієнтувалися за звуками: наші чи не наші. З 2014 року всі мешканці Маріуполя орієнтуються, коли прилітає, а коли відлітає».Читати ще: 20-річний переселенець із Маріуполя, який оселився в Луцьку: «Люди полювали на голубів, аби вижити»
Із кожним днем ситуація в Маріуполі ставала все гіршою. Коли літаки почала скидати авіабомби, Олександра з рідними вже майже не виходила з підвалу. За три тижні, проведені в Маріуполі, її племінники та діти подруги подорослішали, наголошує жінка.
«Свій будинок нас і врятував, бо ми мали можливість виходити і готувати їжу, дивитися, що відбувається навколо… В такій ситуації організм мобілізовується, і багато побутових питань узагалі не виникає… Закликаю всіх співгромадян: коли лунає повітряна тривога, потрібно вживати всіх заходів, не можна чекати», – зазначає Олександра Хоруженко.
Оскільки ситуація в місті тільки погіршувалася, вона та її близькі вирішили тікати з Маріуполя. Вони виїжджали 16 березня – в день, коли на драмтеатр, де переховувалися люди з дітьми, скинули бомби. Їхали безпосередньо до Луцька, адже тут мешкають друзі.
Читати ще: «Єдина робота, яка була в Маріуполі, – збирати тіла»: до Луцька приїхала родина з окупованого міста
«Я все життя провела в Маріуполі, тому, звісно, в мене там залишилися знайомі, колеги. Родина і друзі змогли виїхати. Я цьому дуже радію… Але я знаю про факти, коли насильно людей вивозили до Російської Федерації. Це підтверджена інформація з власних джерел», – констатує переселенка.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Нині жінка, музикант за освітою, оселилася в Луцьку. В рідному Маріуполі вона працювала заступником директора музичної школи, йдеться в сюжеті ТРК «Аверс».
До останнього моменту вона не вірила, що таке жахіття взагалі можливе у ХХІ столітті.
«24 лютого ми прокинулися від звуку сирен. Спершу була паніка, потім – прийняття… Спочатку було не так уже й зле, бо в нас був зв’язок, були умови. До мене приїхали друзі, сестра з родиною. Загалом нас було 14 людей. Ми сиділи в телефонах, моніторили новини, раділи нашим маленьким перемогам і дуже переживали, коли щось ішло не так, як нам хотілося б. Ми думали, що все закінчиться дуже швидко», – зазначає переселенка.
Читати ще: «Трупи лежали просто на вулицях. Уже пізніше їх почали ховати в дворах», – переселенка з Маріуполя, яка проживає в Луцьку
Коли зникла електроенергія, то, за словами Олександри Хоруженко, для неї та її близьких розпочалася найгарячіша фаза.
«Можна прожити без води в крані. Коли йшов дощ, ми збирали воду з даху. Можна прожити без запасів їжі – знайти щось у сховках. Спершу ми годували дітей, а потім їли самі. Це не проблема. Але людина не може жити без інформації. Коли ти не розумієш, що трапилося, де вибухнуло… Ми орієнтувалися за звуками: наші чи не наші. З 2014 року всі мешканці Маріуполя орієнтуються, коли прилітає, а коли відлітає».Читати ще: 20-річний переселенець із Маріуполя, який оселився в Луцьку: «Люди полювали на голубів, аби вижити»
Із кожним днем ситуація в Маріуполі ставала все гіршою. Коли літаки почала скидати авіабомби, Олександра з рідними вже майже не виходила з підвалу. За три тижні, проведені в Маріуполі, її племінники та діти подруги подорослішали, наголошує жінка.
«Свій будинок нас і врятував, бо ми мали можливість виходити і готувати їжу, дивитися, що відбувається навколо… В такій ситуації організм мобілізовується, і багато побутових питань узагалі не виникає… Закликаю всіх співгромадян: коли лунає повітряна тривога, потрібно вживати всіх заходів, не можна чекати», – зазначає Олександра Хоруженко.
Оскільки ситуація в місті тільки погіршувалася, вона та її близькі вирішили тікати з Маріуполя. Вони виїжджали 16 березня – в день, коли на драмтеатр, де переховувалися люди з дітьми, скинули бомби. Їхали безпосередньо до Луцька, адже тут мешкають друзі.
Читати ще: «Єдина робота, яка була в Маріуполі, – збирати тіла»: до Луцька приїхала родина з окупованого міста
«Я все життя провела в Маріуполі, тому, звісно, в мене там залишилися знайомі, колеги. Родина і друзі змогли виїхати. Я цьому дуже радію… Але я знаю про факти, коли насильно людей вивозили до Російської Федерації. Це підтверджена інформація з власних джерел», – констатує переселенка.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
МЗС Грузії повстало проти рішення уряду призупинити інтеграцію до ЄС, один із послів залишає посаду
Сьогодні 15:43
Сьогодні 15:43
ДТП з 16-річним водієм Infinity у Харкові: 8 років за ґратами та по мільйону компенсації дітям загиблого
Сьогодні 15:09
Сьогодні 15:09
Мобілізація, кадрові зміни, безпека регіону і що не робитиме на посаді. Інтерв’ю з головою Волинської ОВА Іваном Рудницьким
Сьогодні 14:52
Сьогодні 14:52
У Луцьку попрощалися з Героєм Олександром Панькевичем
Сьогодні 14:02
Сьогодні 14:02
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.