«З видимого пізнавай невидиме»: у Луцьку гостює Григорій Сковорода. Фото

До 300-ліття з дня народження український філософ Григорій Сковорода завітав на гостини до Луцька. Містяни ще раніше на сітілайтах у різних мікрорайонах могли бачити постери, присвячені відомому мислителю. Нині відкрито експозицію художніх робіт за творами геніального Григорія Савича. А на початку грудня на всіх чекає особливий сюрприз – театральна фантазія «Сковородійство».

Виставку відкрили 25 листопада в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків. Вона поєднує метафоричний живопис, декоративно-ужиткове мистецтво, іконопис та contemporary-art, а також різні техніки та матеріали, як-от скло, віск, пігменти, акрил, олія, золота і срібла поталь.

Організатором проєкту «Сковорода в Луцьку» є літературна резиденція «Місто натхнення», зазначила очільниця управління туризму та промоції міськради Катерина Теліпська.

«Резиденція літературна, а ми зустрілися на виставці художніх робіт. Чому не література, але насправді таки вона? Йдеться про найгеніальнішого мислителя, творця художнього, філософського, життєствердного слова, одного з найвідоміших мислителів світу за версією ЮНЕСКО – про Григорія Сковороду. Це той випадок, коли література окреслює горизонт, а шлях до нього – шукати кожному у свій спосіб», – наголосила вона.Однак не лише з нагоди 300-ліття з дня народження Григорія Савича луцька літературна резиденція вирішила присвятити йому міждисциплінарний проєкт. Зараз росіяни нищать не тільки домівки українців, а й нашу культурну спадщину. Вони знищили й літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди в селі Сковородинівка на Харківщині.

«Війна не дозволила нам провести багато заходів, зокрема літературну резиденцію, в рамках якої ми планували гостити людей слова протягом кількох тижнів у нашому місті. Тому вирішили віртуально запросити до себе на гостини Григорія Сковороду. Спочатку ми переосмислювали його мудрості в контексті луцьких локацій. Таким чином було створено серію постерів, які оселилися на LED-екранах у різних куточках міста. А сьогодні відкриваємо виставковий проєкт, аби поглянути на Сковороду крізь інші мистецтва, крізь рефлексії художників», – зауважила Катерина Теліпська.На виставці представлено роботи художників Романа Петрука, Сергія Гетьманчука, Віталія Мельника, Наталії Откович, Оксани Сентимреі, Ігоря Степаника, Галини Слободян, Ірини Янцо, Христини Валько, Олександри Головатої, Ольги Верменич, Андрія Волоска, Олега Денисовця, Христини Меленчук, Софії Сулій, Ростислава Лужецького та Володимира Ульянова.Кураторкою експозиції є львів’янка Христина Валько.

«Окрім того, що тут усе про Сковороду та його афоризми, це ще й інклюзивна виставка. Серед робіт професійних митців є праця молодої лучанки з інвалідністю, яка гармонійно вписалася в експозиційний простір, – прокоментувала художниця. – Ми намагалися переосмислити Сковороду в новий спосіб. Кожен із нас створив свій унікальний світ. Назва кожної роботи – це афоризм Сковороди, який несе в собі зміст твору. Ми дуже хочемо, аби кожен відчув те, що ми прагнемо сказати. Наше мистецтво доступне кожному».Своєю чергою, художниця з Києва Ольга Верменич поділилася: коли їй запропонували долучитися до виставки, вона дуже мало пам’ятала про Григорія Сковороду, тому почала шукати інформацію в інтернеті.

«Мене здивувало те, наскільки він актуальний. Я захотіла створити роботу, яку, на мою думку, Сковорода зробив би сам. У нього була така фраза: «Як шкода, що стільки слів залишаються ненаписаними». Уявляю: яка безліч думок, яка безліч сокровенного, того, що він хотів донести, залишилася ненаписаною. Тому на моїх дошках – його слова», – пояснила свій задум авторка.Як розповів мистецтвознавець, художник, видавець зі Львова Ростислав Лужецький, Григорій Сковорода – це його фішка: він полюбляє пригадували різні бувальщини з життя філософа. Радянська ідеологія зробила зі Сковороди босого селянина з патичком, який розказує байки, натомість Григорій Савич був глибоко освіченою людиною та комунікатором.

«Він мав рідкісний дар нарівні з Сократом. Це відразу оцінили. Під час подорожей Європою йому, розуміючи масштаб фігури, пропонували екстрапосади, як-от, наприклад, ректора тогочасних Болонського та інших університетів, – інформував Ростислав Лужецький. – Він не був відірваним від світу. Сковорода не їв м’яса, він віддавав перевагу високоякісному токайському вину та пармезану, які йому везли з Європи. Сковорода цінував час. (В експозиції у Сковородинівці був його годинник). Він розумів, що є істинна цінність… Він не простий чоловік, який ходить і розказує байки. Ні. Це людина, яка розуміла, що і як потрібно, а що непотрібно».Віртуальна присутність Сковороди в Луцьку неможлива без сучасного озвучення його текстів. Тому на відкритті виставки його твори прозвучали голосами відомих особистостей міста. Першою Сковородинівські читання розпочала керівна партнерка Музею сучасного українського мистецтва Леся Корсак.«Найцінніше – те, що Сковорода є приводом до душевної товариської розмови. Це не той мертвий вантаж, який лежить у книгозбірнях. Це дуже актуально. В найтяжчі часи ми приходимо до Святого Письма. Ми приходимо до книг пророків – це саме той варіант. Зараз ми готуємо театральне дійство. І дуже символічно та знаково для нас зараз в укритті при свічках читати Сковороду і шукати відповіді на ті питання, які стоять перед кожним із нас, перед нашим народом загалом. І відповіді там є», – сказала режисерка театру «Гармидер» Руслана Порицька, яка долучилася до читань.Усі художники та читці отримали символічний презент на згадку – марку з зображенням Григорія Сковороди, підготовлену літературною резиденцією. До слова, її можна придбати у відділеннях «Укрпошти», а частину виручених коштів буде скеровано на відбудову музею філософа на Харківщині.Виставковий проєкт «Сковорода в Луцьку» у музеї Корсаків триватиме до 25 грудня. Також на початку грудня театр «Гармидер» презентує за творами мислителя театральну фантазію «Сковородійство».

Ольга ШЕРШЕНЬ

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---