З поясами й сертифікатами: як у Луцьку атестували хортингістів

У суботу, 26 червня, в Луцьку відбулася підсумкова атестація спортсменів з бойового хортингу, участь у якій взяли 25 хортингістів. Це своєрідний щорічний іспит на вправність та майстерність, до якого всі серйозно готуються – не лише практично, а й теоретично.

Варто зазначити, що бойовий хортинг – доволі молодий вид бойових мистецтв, створений в Україні. Засновники цього єдиноборства пояснюють, що його назва походить від назви острова Хортиця, де розташовувалася Запорозька Січ. Нині цей вид спорту набуває все більшої популярності та завойовує прихильників не лише в Україні, а й за її межами.

Спортсмени зізнаються: неабияк хвилювалися напередодні, адже атестація – це не лише підсумок року. Кожен прагнув скласти її якнайкраще і з честю отримати відповідний пояс.

Розпочавши з традиційної розминки, спортсмени активно включилися в роботу: демонстрували різноманітні прийоми, проводили навчальні двобої та сутички у партері. А у перервах між блоками відповідали на теоретичні запитання тренера Сергія П’ятікова.Дуже важливо, аби підопічні дослухалися до порад і зауважень наставника. Варто сказати, що в луцьких хортингістів із цим усе гаразд: вони чують і розуміють тренера практично з напівслова, а іноді – й з напівпогляду.

Свідченням того, як старалися хортингісти показати найкращий результат, були навіть… запітнілі дзеркала в спортзалі. Хоча, зауважують спортсмени, така картина в них – після кожного тренування, бо ж завжди працюють із повною віддачею.

Три з половиною години інтенсивної роботи засвідчили: хортингісти плідно тренувалися впродовж року, тож усі показали якнайкращі результати.«Такий кваліфікаційний іспит ми проводимо щороку. Для кожної вікової групи – відповідні навантаження та завдання. Найменші здобувають жовті пояси, далі йдуть зелені, потім – червоні, коричневі – для кандидатів у майстри спорту та чорні – для майстрів бойового хортингу. Також відповідно до рівня підготовки та вікової групи кожен спортсмен отримує ранк – кваліфікаційний ступінь, що засвідчує сертифікат та відмітка у хортинг-паспорті. Сьогодні я дуже задоволений усіма своїми чемпіонами, усі захистили свої пояси на той рівень, якому відповідають», – розповів Сергій П’ятіков.

Оцінка успішності спортсменів складалася з багатьох критеріїв. Основними були технічні аспекти. Починаючи з жовтих й закінчуючи чорними поясами, вони мали оволодіти різними техніками переміщення, блоків, ударів та боротьби.

За результатами атестації четверо наймолодших хортингістів здобули жовті пояси, далі шестеро – зелені, п’ятеро – червоні, троє – коричневі, а ще п’ятеро – чорні іменні пояси майстрів бойового хортингу. А Ярославу Головію, окрім чорного пояса, цього дня вручили ще й сертифікат інструктора з бойового хортингу. Задля цього, каже юнак, він інтенсивно працював до сьомого поту.

«Після проходження навчання, опанування умінь і навичок спортсмен здобуває міжнародну кваліфікацію майстра бойового хортингу. Іменний чорний пояс – для того, щоб під час проходження різних міжнародних семінарів було чітко видно ім’я та прізвище спортсмена», – пояснює тренер.

Десятирічний Юра Наумук став володарем зеленого пояса. Каже, обрав цей вид спорту, щоб опанувати навичками самозахисту, а нині вже й не уявляє свого життя без хортингу. І додає: передусім тренування зробили його більш дисциплінованим та витривалим.«Найбільше мені подобаються двобої, – ділиться хлопець. – Сьогодні було непросто. Але завдяки тому, що тренер нам давав перерви, я встигав відновитися і зараз втоми не відчуваю, тільки радість від того, що отримав пояс».

Дев’ятнадцятирічний Олександр Блоха цього дня став володарем чорного пояса. Хлопець у хортингу – чотири з половиною роки.

«У цьому залі тренувався мій троюрідний брат. І так вийшло, що я прийшов на останнє тренування попереднього тренера. А коли приїхав до Луцька Сергій Вікторович, почав тренуватися в нього, – розповідає спортсмен. – Я особливо й не вибирав, оскільки поставив перед собою мету навчитися захищати себе й тих, хто біля мене, а тут побачив, що зможу це зробити. Я досягнув того рівня, до якого прагнув, і буду покращувати його надалі».Хортингіст зізнається: емоції просто зашкалюють, адже чорний пояс – ще один крок до досягнення спортивних висот.

«Хоч сьогодні довелося добряче попітніти, відчуваю не виснаження, а неабиякий заряд бадьорості», – усміхається.

Двадцятитрирічний Євген Бойчук, володар чорного пояса, також у цьому спорті понад чотири роки.

«Сьогоднішня подія є дуже важливою, адже мій пояс – результат роботи над собою, років тренувань і змагань. Звісно, було важко, але воно того варте, – упевнений спортсмен. – Для мене хортинг у першу чергу – це філософія, що дозволяє багато що зрозуміти й різнобічно себе розвивати. Одне слово, наше кредо – з хортингом по життю».Наразі на чемпіонів чекають невеликі канікули, після яких вони проведуть щорічний навчально-тренувальний збір на морському узбережжі, а відтак почнуть новий тренувальний рік, який обіцяє бути насиченим змаганнями і, віримо, блискучими перемогами.

Оксана ГОЛОВІЙ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---