З п'ятачком і рогами. Де на Землі досі мешкають дивні доісторичні свині-олені

Земля є домівкою для неймовірної кількості тварин: деякі з них давно вимерли, а інші досі процвітають. Наприклад, дивовижні свині-олені з п’ятачками й рогами, які відокремилися від своїх предків-свиней між 26 і 12 мільйонами років тому, після того, як опинилися в ізоляції на Сулавесі через підняття рівня світового океану наприкінці останнього крижаного періоду.

Про це пише Live Science.

Відмінною рисою цього дивовижного виду є зуби, схожі на бивні. Подібно до людських нігтів і волосся, вони продовжують рости протягом усього життя, а часом навіть можуть вростати в череп. Зуби, що виступають із верхньої частини морди, виглядають як роги оленя, звідси й назва – бабіруса. Слово babirusa малайською мовою означає свиня-олень. Однак іноді представників цього виду також називають доісторичними свинями, оскільки вони з’являються на наскельних малюнках віком близько 40 000 років тому.

Відомо, що цей вид мешкає на острові Сулавесі та сусідніх островах Індонезії. Зазвичай, свині-олені харчуються листям, фруктами, грибами, корою дерев, а також комахами, рибою і дрібними ссавцями.

Читати ще: Понад 7000 скелетів: знайшли давнє затоплене місце, де жили доісторичні тварини

Вчені десятиліттями вивчають цей вид, але поки так і не змогли розгадати, для чого бабіруса такі бивні. Спочатку вважалося, що бивні допомагають самцям битися один з одним, щоб завоювати самок. На жаль, пізніше біологи з’ясували, що бабіруса не використовують свої бивні в протистояннях: вони встають на задні лапи та боксують один з одним. Бивні бабіруса також крихкі, що робить їх непридатними для бою. Наразі вважається, що їх використовують для приваблення самок, хоча ця теорія не доведена.

Представники роду Babyrousa зазвичай мешкають у тропічних лісах на індонезійських островах Сулавесі й Буру, а також сусідніх архіпелагах. На жаль, це єдині їхні місця проживання, більше вони ніде не зустрічаються.Будова черепа свині-оленя

Відомо, що дорослі особини можуть досягати у висоту близько 60 сантиметрів, а їхня довжина становить близько 90 сантиметрів, при цьому вага свиней може перевищувати 90 кг. Дослідники визнають, що представники цього роду насправді є одними з найстаріших представників сімейства свиней.

Читати ще: Мав бивні замість зубів: відтворили зовнішність гігантського доісторичного лосося

До 2002 року вважали, що всі бабіруса належать до одного виду, але тепер учені виділили три види, які нині живуть:

північносулавеська бабіруса (Babyrousa celebensis) – коричнево-сіре забарвлення, мешкає на Сулавесі;

бурунська бабіруса (Babyrousa babyrussa) – вкриті густою золотистою шерстю і мешкають на острові Буру, Сула, Манголе і Талібу;

безволоса бабіруса Тогіан (Babyrousa togeanensis) – зустрічається тільки на островах Тогіан.

Зазначимо, що існує й четвертий дрібніший вид – бабіруса Бола Бату (Babyrousa bolabatuensis). Він був ідентифікований за викопними рештками на Сулавесі в 1950-х роках, але сьогодні вважається вимерлим.

Не менш цікавою біологи вважають і будову тіла бабіруса. Дослідники виявили, що у них складні двокамерні шлунки, схожі на травну систему, яка у вівців, а не на їхніх побратимів-свиней. Тварини зазвичай використовують свої копита для риття землі в пошуках їжі, але також можуть стояти на задніх ногах, щоб дістати листя і фрукти.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---