Юзеф Новак. Як НКВС репресував луцького архітектора за доносом

9 грудня 1939 року до квартири №6 на вулиці 3 травня, 3 в Луцьку постукали.

– Иосиф Войцехович Новак здесь проживает?

Так почався жахливий етап життя архітектора Юзефа Новака, уродженця Кракова, якого знали ій до професійних послуг якого вдавалися і в Луцьку, і в Кракові, і в Варшаві. Та з кінця 1939 року він більше не виконав жодного проєкту і не збудував жодного будинку, банку, гімназії чи кав’ярні.

Радянські війська захопили Луцьк у вересні 1939 року, коли було реалізовано так званий таємний протокол пакту Молотова-Ріббентроппа. Польща не могла опиратися навіть нацистській Німеччині, не кажучи про війну ще й на східному кордоні.

Дуже швидко нова влада в місті стала встановлювати свої радянські антилюдські порядки. Одні з перших заходів – підготовка до націоналізації луцької нерухомості та підприємств, а також вишуковування ворогів за безглуздими «статтями» і репресії.

Співробітники НКВС арештували Юзефа Новака у його квартирі на вулиці 3 травня. Сьогодні це вулиця Кривий Вал. Будинок №3 зберігся – нині це адреса Кривий Вал, 17. Існує і колишня квартира архітектора.Новака звинувачували у тому, що він був «враждебно настроенным по отношению к советской власти, высказывает клевету по адресу Соввласти, питает надежду о скором поражении Соввласти на територии Западной Украины и восстановлении Польского государства». Його помістили в сумнозвісну луцьку тюрму у колишніх келіях бригідок.

Під час арешту квартиру обшукали і забрали деякі особисті предмети. Серед них – два фотоапарати, світлофільтр, штатив, фотоальбом, арифмометр, дві друкарські машинки, бінокль, карту Луцька, дипломи, особисте листування, сім хрестів за заслуги, дві медалі, статуетку орла з фотографією Пілсудського та інше. Серед вилученого найбільш інтригує фототехніка і альбом. Що знімав Новак? Луцькі краєвиди? Волинську природу? Портрети друзів і родини? Архітектуру? Вилучили й дуже багато грошей. Адже на момент арешту в Луцьку будували лікарню на Львівській (ту, що потім стала тубдиспансером), і Новак, який мав найнятих будівельників, виплачував їм кошти.

Читати ще: Архітектор Кокеш: творець луцького простору міжвоєння

На початку 1937 року в Луцьку взялися за справу будівництва нового повітового шпиталю. Повітовий шпиталь на вулиці Пєрацького (Івана Франка, будівля збереглася) вже і розширили, та потреб він все одно не задовольняв. Тож вирішили звести новий на іншій вулиці. За задумом, це мала бути одна з найбільших лікарень у східній частині Речі Посполитої.

Основний масив споруди встигли збудувати до війни, в останні місяці перед вереснем 1939-го виконували завершальні роботи, у серпні провели воду й каналізацію, але сама лікарня так і не встигла запрацювати. Завершували її вже за часів «других совєтів». Це стала обласна лікарня, а з 1964 року – протитуберкульозна. Будівництво лікарні у 1939 році – остання робота Юзефа Новака.Біографія і архітектурний спадок

Багато спадщини в Луцьку він не встиг залишити, оскільки переїхав сюди жити тільки в 1935 році. Юзеф Новак народився у 1897 році у Прондніку Червоному, давньому прикраківському селі, яке тепер є одним із районів Кракова. Після закінчення шкільної освіти в останні три роки перед Першою світовою Юзеф працював каменярем на різних будівництвах, одночасно відвідуючи будівельну школу в Кракові. У 1915 році був мобілізований в австрійську армію (у середині ХІХ століття Краків був приєднаний до Галичини в складі Австро-Угорської імперії), в 1918 році добровільно вступив у польську армію, був двічі поранений. Воював і на східному фронті. Спочатку проти військ Петлюри, потім проти більшовиків.

Читати ще: Портрети відомих лучан. Аррхітектор і дослідник Леонід Маслов

Після завершення війни одружився, продовжив навчання і роботу. У 1925 році вступив на відділ архітектури у Краківську академію мистецтв і завершив його як інженер-архітектор. Одночасно з цим почав працювати з відомим краківським архітектором Адольфом Шишком-Богушем, складаючи плани різних будівель. Тут здобув великий досвід і практику не тільки в сучасному будівництві, а й у реставраційних роботах пам’яток. Саме тому в подальшому, уже навіть працюючи у Луцьку, він був залучений до реставрації замків по всій Польщі. Особливо Новак пишався тим, що допомагав Шишку-Богушу проєктувати президентський палац у місті Вісла.З 1932 року працював як приватний архітектор у Кракові, проте недовго. У 1934 році його покинула дружина, і він вирішив переїхати в Луцьк. Обставини сімейної драми і вибору саме Луцька невідомі. Маючи такий професійний багаж, Новак одразу отримав посаду керівника технічного відділу Луцького магістрату. Працював тут лише два роки і звільнився через постійні конфлікти з президентом міста Мєчиславом Венжиком. Далі вів приватну практику в Луцьку, одночасно приймаючи замовлення на реставрацію замків. У 1938 році одружився вдруге – з лучанкою Станіславою Домбською.

Читати ще: Луцька божниця: маловідомі креслення Леоніда Маслова

Заслуговує на увагу творча відпустка-подорож, яку Юзеф Новак реалізував якось у 1935 році. Протягом п'яти тижнів архітектор мандрував країнами і містами Європи для огляду історичних місцевостей. Він відвідав Чехословаччину, Угорщину, Австрію, Італію, Швейцарію, Францію і Німеччину. Побачене надихало його в архітектурній роботі.

Зважаючи на недовгу роботу в Луцьку, Юзеф Новак не встиг запроєктувати багато споруд у місті, але те, що є, справді вражає.

Міжвоєнний період в архітектурі позначений розвитком стилю модернізм. Загалом усе зводилося до таких ідей: використання простої, раціональної архітектури, без декорування, застосування сучасних і дешевих матеріалів (скло, метал і бетон замість цегли й дерева), творення максимально освітленого, але компактного простору, поєднання з природним середовищем. Зрештою, модерністи творили лаконічні і стримані форми, моделювали геометризовані структури. Кола, квадрати, паралелепіпеди, лінії і дуги, потрапляючи в руки вправних архітекторів, виростали у дуже привабливі творіння.

Будівлі модерністів передбачали багато світла всередині, тож часто використовували великі вікна, багато скла. Інтер’єри для житла проєктували компактними, але максимально великими з задіянням якнайбільших площ. Тому часто у проєктах будинків з’являються тераси на даху, які дають додатковий простір для відпочинку, «повітряність» і поєднання з природою.

Читати ще: Міністр УНР, який розбудовував міжвоєнний Луцьк

Юзеф Новак став автором найкращих модерністських житлових проєктів. Стилістично довершеною була пропозиція секційної будівлі між теперішніми вулицями Кривий Вал та Градний узвіз. Інспірований ідеями Баухаузу та французьких модерністів: компактний простір, багато світла, спілкування з природою, кутові й стрічкові вікна, динаміка ліній та брил. Будівля складається із 18 трирівневих квартир, які завершуються прекрасною терасою з виглядом на замок, старі храми і річкову заплаву. Призначався для міської інтелігенції.Інша будівля, яку мали збудувати неподалік, передбачала сонячні ванни. На терасі містилася окрема кімната, де зберігалися лежаки, поряд були два душі. З тераси будинку відкривався вигляд на замок і навколишні зелені насадження. Двоповерхова споруда симетричного планування зі спареними балконами і металевими лініями-огородженнями тераси. Свіжа ідея з лаконічним вирішенням.Ці дві будівлі з різних причин не було реалізовано. А з реалізованих споруд Новака в Луцьку варта уваги чеська школа, зведена за підтримки Вацлава Земана у 1930-х роках.Також зберігається в Луцьку школа, яку запроєктував Новак. У пізніший радянський час її добудували для розміщення школи №8.

Перебіг слідства і вирок

Юзеф Новак перебував під вартою кілька місяців. За цей час його кілька разів допитували. З огляду на поставлені питання, стає зрозумілим, що хтось із знайомих архітектора, який ходив до нього і його дружини в гості, доніс органам про те, що Новак нібито негативно висловлювався про радянську владу і вірив у її швидке повалення. Чи справді так було, невідомо. Новак заперечував, що він так висловлювався. Натомість слідство стало на бік донощиків і прийняло їхню версію.

На одному з допитів архітектору ставили питання, з ким він спілкується, кого знає, хто бував у нього вдома. Він називав різних людей. Серед них – Ольга Федорівна Сороколєтова, дочка російського офіцера, подруга дружини, машиністка луцького магістрату. Ставлячи запитання, слідчий фактично визнав, що це вона зробила донос, оскільки сказав, що Новак саме в її присутності «неоднократно клеветал на вождей партии и советское правительство». Архітектор все заперечував.

На допит викликали свідків. Серед них – Францішек Кокеш, один із найзатребуваніших архітекторів Луцька міжвоєнного періоду. Всі з допитаних заявляли, що знають Новака як порядного професіонала, який ніколи не вів розмови на політичні теми і антирадянських заяв не робив.

Все це не мало значення. Новака тримали в луцькій тюрмі до кінця січня 1941 року, коли винесли вирок – п'ять років виправно-трудового табору. Архітектора помістили у так званий Севжелдорлаг в Архангельській області.Йому не довелося відбути всі п'ять років. На початку березня 1942-го Юзефа Новака амністували. У збережених документах ідеться про те, що після звільнення йому дали добові на три дні і кошти на проїзд в село Летка республіки Комі, яке він обрав.

Що сталося далі з ним – невідомо.

У 1989 році Юзефа Новака реабілітували.

Його історія – лише маленька крапля з того, як режим знищував той старий Луцьк і започатковував нове радянське місто.

Олександр КОТИС

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---