Яким було волинське село Буцин 90 років тому. Рідкісні кадри
Кожне із волинських сіл має давню та цікаву історію, яку дослідникам у майбутньому потрібно буде ще вивчати, збираючи, мов пазли, цікаві факти, ретросвітлини та спогади очевидців.
Цінним джерелом для вивчення історії волинських сіл є старі фотографії.
Село Буцин на Волині майже не представлене фотоархівом, тому кожна знахідка вартує уваги. Проте в колекції американських та польських архівів вдалося відшукати кілька світлин із минулого, які були зроблені в цьому волинському селі.
До 2017 року населений пункт мав назву Буцинь. Також у давніших документах його згадували під такими назвами, як Буцинь, Буцін, Буцень. До 2020 року Буцин входив до складу Старовижівського району, зараз належить до Ковельського.
Представлені фотографії датуються 1930-ми роками і є цінним джерелом вивчення історії не лише Буцина, а й сусідніх сіл.
Датою заснування села вважається 1797 рік, проте пошуки документів можуть суттєво змістити цю дату у минувшину.
Село розташувалося при києво-брестському шосе, яке проклали через Волинь у 1860-х. У ХІХ ст. у селі діяла поштова станція. До нашого часу дійшли цікаві статистичні дані, які розповідають, що наприкінці ХІХ ст. у Буцині проживало 1304 мешканці, з них 636 чоловіків та 668 жінок. Більшість, а це 1258 осіб, були православними. На початку ХХ ст. село входило до складу Седлищенської волості Ковельського повіту Волинської губернії. Кількість мешканців до Першої світової війни становила близько 1400 осіб. На одному із фото можна побачити католицький костел, який був зведений у 1810 році. Католицька парафія в Буцині діяла від 1730 року. Костел розташовувався навпроти православної церкви. Проте в роки Другої світової війни був зруйнований.
За переказами, на будівлі костелу висіла пам’ятна дошка, на якій зазначалося, що храм споруджений коштом фундації Заславських та Яблоновських.
Досить цінною для дослідження історії Буцина є стаття за 2011 рік авторства Володимира Гики під назвою «Церковні храми Старовижівщини в документах ДАВО». Саме з неї можна довідатися про історію православних храмів. Побудову православної церкви в Буцині пов’язують із приїздом на Волинь у 1842 році Миколи І, правителя Російської імперії.
Саме 1861 р. вважається роком, коли було закладено православну святиню в Буцині.
Дослідник у своїй публікації наводить такі факти, що будівельні матеріали для храму спеціально привозили із урочища під назвою Духовнище, яке було розташоване біля Седлища. Урочисто освятили новозбудований храм 22 жовтня 1864 р. Це сталося в день відзначення Свято-Казанської ікони Божої Матері. Для такої події був спеціально запрошений Діонісій, Варшавськи митрополит. До слова, раніше на місці храму було кладовище та каплиця, яка діяла з 1806 р. До нашого часу дійшов опис тогочасного храму. Він був зведений із грубих брусів соснового дерева, які між собою були майстерно скріплені без жодного цвяха. В 1860-х роках священнослужителем храму був Петро Вілецький. При храмі існувала парафіяльна школа. Окрім православних та католиків, у Буцині мешкали протестанти. Вони жили в частині села, яку називали Брід. Відомо, що в Буцині була ще православна каплиця Параскеви-П’ятниці, проте вона була знищена під час пожежі в ХІХ ст.
Православна церква збереглася до наших часів. У 1980-х роках її відремонтувала і нині її відвідують прихожани.
Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО
Фото з архіву Бібліотеки університету Вісконсін-Мілуокі (США)
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Цінним джерелом для вивчення історії волинських сіл є старі фотографії.
Село Буцин на Волині майже не представлене фотоархівом, тому кожна знахідка вартує уваги. Проте в колекції американських та польських архівів вдалося відшукати кілька світлин із минулого, які були зроблені в цьому волинському селі.
До 2017 року населений пункт мав назву Буцинь. Також у давніших документах його згадували під такими назвами, як Буцинь, Буцін, Буцень. До 2020 року Буцин входив до складу Старовижівського району, зараз належить до Ковельського.
Представлені фотографії датуються 1930-ми роками і є цінним джерелом вивчення історії не лише Буцина, а й сусідніх сіл.
Датою заснування села вважається 1797 рік, проте пошуки документів можуть суттєво змістити цю дату у минувшину.
Село розташувалося при києво-брестському шосе, яке проклали через Волинь у 1860-х. У ХІХ ст. у селі діяла поштова станція. До нашого часу дійшли цікаві статистичні дані, які розповідають, що наприкінці ХІХ ст. у Буцині проживало 1304 мешканці, з них 636 чоловіків та 668 жінок. Більшість, а це 1258 осіб, були православними. На початку ХХ ст. село входило до складу Седлищенської волості Ковельського повіту Волинської губернії. Кількість мешканців до Першої світової війни становила близько 1400 осіб. На одному із фото можна побачити католицький костел, який був зведений у 1810 році. Католицька парафія в Буцині діяла від 1730 року. Костел розташовувався навпроти православної церкви. Проте в роки Другої світової війни був зруйнований.
За переказами, на будівлі костелу висіла пам’ятна дошка, на якій зазначалося, що храм споруджений коштом фундації Заславських та Яблоновських.
Досить цінною для дослідження історії Буцина є стаття за 2011 рік авторства Володимира Гики під назвою «Церковні храми Старовижівщини в документах ДАВО». Саме з неї можна довідатися про історію православних храмів. Побудову православної церкви в Буцині пов’язують із приїздом на Волинь у 1842 році Миколи І, правителя Російської імперії.
Саме 1861 р. вважається роком, коли було закладено православну святиню в Буцині.
Дослідник у своїй публікації наводить такі факти, що будівельні матеріали для храму спеціально привозили із урочища під назвою Духовнище, яке було розташоване біля Седлища. Урочисто освятили новозбудований храм 22 жовтня 1864 р. Це сталося в день відзначення Свято-Казанської ікони Божої Матері. Для такої події був спеціально запрошений Діонісій, Варшавськи митрополит. До слова, раніше на місці храму було кладовище та каплиця, яка діяла з 1806 р. До нашого часу дійшов опис тогочасного храму. Він був зведений із грубих брусів соснового дерева, які між собою були майстерно скріплені без жодного цвяха. В 1860-х роках священнослужителем храму був Петро Вілецький. При храмі існувала парафіяльна школа. Окрім православних та католиків, у Буцині мешкали протестанти. Вони жили в частині села, яку називали Брід. Відомо, що в Буцині була ще православна каплиця Параскеви-П’ятниці, проте вона була знищена під час пожежі в ХІХ ст.
Православна церква збереглася до наших часів. У 1980-х роках її відремонтувала і нині її відвідують прихожани.
Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО
Фото з архіву Бібліотеки університету Вісконсін-Мілуокі (США)
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 4
Олег
Показати IP
17 Жовтня 2021 13:48
Добірка цікава..
Суддя Дреддд
Показати IP
17 Жовтня 2021 16:58
Фото з архіву Бібліотеки університету Вісконсін-Мілуокі (США)???
щербицкий
Показати IP
17 Жовтня 2021 17:58
все изменил проклятый совок: "железный конь пришел на смену крестьянской лошадке", лапти сменили на сапоги, вместо церквей появились школы, появился общественный транспорт. В чем-то убыло, но где-то и прибыло.) За фото - отдельное спасибо!
краєзнавець
Показати IP
17 Жовтня 2021 21:42
Крута хата.
На Волині лоб в лоб зіткнулося два авто, постраждала жінка
Сьогодні 14:12
Сьогодні 14:12
Заборгованість – 232 мільйони. Депутати Луцькради звернулися до ВРУ та Кабміну щодо відшкодувань для «Луцьктепла»
Сьогодні 13:39
Сьогодні 13:39
Питні фонтанчики у школах: у Луцькій громаді погодили програму «Вода для здорового майбутнього»
Сьогодні 13:06
Сьогодні 13:06
Байден звернувся у Конгрес із запитом про додаткові $24 мільярди для України, – Politico
Сьогодні 12:50
Сьогодні 12:50
«Нам доводиться стикатися з викликами, що підривають нашу єдність». Депутат Луцькради закликав не піддаватися маніпуляціям
Сьогодні 12:18
Сьогодні 12:18
У селі Луцького району з’явилася нова вулиця
Сьогодні 12:01
Сьогодні 12:01
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.