«Якщо в маленької дитини підвищений тиск, треба негайно звертатися до кардіолога», – кардіоревматолог з Луцька

Побутує така думка, що профілактичні огляди потрібні, як кажуть, для галочки – аби дитину взяли у школу чи садочок. Однак профогляд у вузьких спеціалістів дуже важливий і вкрай потрібний, аби не тільки упевнитися, що малеча здорова, а й у разі потреби вчасно розпочати лікування, відтак запобігти виникненню серйозних недуг. Про це в ефірі програми «Запитай у лікаря» телеканалу «Аверс» говорили з педіатром, кардіоревматологом Волинського обласного територіального медичного об’єднання захисту материнства і дитинства Надією Єднак.

Чи багато є маленьких пацієнтів, які мають проблеми із серцем?

На прийомах маленькі пацієнти скаржаться на болі в серці. Але в педіатрії це краще трактувати як біль у грудній клітці, тому що ми дуже рідко виявляємо в дітей саме патологію серця і пов’язуємо цей біль саме з болем у серці. Здебільшого це якась супутня патологія. Це більше порушення осанки в дітей, міжреберна невралгія. Дуже рідко трапляється інфаркт раннього віку.

Звісно, коли є скарги, ми дообстежуємо, радуємо батьків, що з сердечком усе гаразд. Але на дитячі скарги завжди треба звертати увагу.

Діти часто кажуть, що їм болить зліва. А оскільки вони знають, що там серце, то й роблять такі висновки. Але це може бути міграція болю, наприклад, у шлунку, в підшлунковій, зліва може бути й міжреберна невралгія.

Справжні болі в серці – це коли болить за грудиною. Це пекучий, нестерпний, тривалий та інтенсивний біль, який не дає дихати, віддає в лопатку, в ліву руку.

До вас приходять не тільки тоді, коли болить. Є планові огляди. Саме під час таких оглядів спеціалісти виявляють у дітей патології. З якого віку потрібні консультації кардіолога? Скільки разів до нього треба приходити, щоб усе-таки не пропустити якоїсь патології серця?

Я кажу пацієнтам, які приходять до мене на прийом, що треба дружити зі своїм сімейним лікарем або педіатром. До нього треба регулярно ходити і обов’язково проходити в нього профогляди, тому що це перший лікар, який може запідозрити патологію серця у дитини. Він слухає сердечко, вимірює частоту серцевих скорочень, тиск, проводить пробу Руф’є.

Читати ще: «Дбати про здоров'я своєї дитини в першу чергу мають батьки», – педіатр з Луцька

Ми, кардіологи, вузькі спеціалісти. В основному пацієнти до нас потрапляють за скеруванням педіатра чи сімейного лікаря. Буває ургенція – невідкладний стан, коли дитину привозить швидка на приймальне відділення. Тоді ургентного кардіолога викликають до пацієнта, аби він його оглянув і вчасно призначив лікування.

У нас є дітки з диспансерної групи, тобто ті, в яких виявили патологію ще в ранньому віці. Це діти з патологією серцево-судинної системи, патологією суглобів. Вони мусять спостерігатися в нас регулярно. Про це знають педіатри і скеровують до нас на огляди. У рекомендаціях ми пишемо, скільки разів на рік залежно від патології мають приїжджати до нас ці дітки.

Коли вперше потрібно провести обстеження серця в дитини?

Спостереження за серцем дитини починається внутріутробно. Часто бувають екстрені пологи з патологією серця в дитини. Акушер-гінеколог слухає серцебиття і якщо виявляє якусь патологію, ухвалює рішення про родорозрішення. Бували випадки, коли в консиліум включали й дитячих кардіологів.

Жінки регулярно ходять на УЗД-обстеження під час вагітності. Наші функціоналісти вже тоді можуть бачити патології серця.

У нас є такий великий розділ ургентної допомоги малого віку. І є певні вади, які дітям оперують у перші години та доби життя. Завдання лікаря, який проводить УЗД, – виявити цю патологію. Тоді ми рекомендуємо жінці народжувати в Києві, де поряд кардіоцентри. Одразу ж після народження дитинку відправляють у кардіохірургічний центр і там роблять оперативне втручання.

А якщо все гаразд, коли дитинку вперше має оглянути кардіолог?

Із перших місяців дитину спостерігають сімейні лікарі та педіатри. Вони знають кардіологічні симптоми і якщо запідозрюють патологію, скеровують до нас. Навіть неонатолог ще в пологовій залі клінічно може діагностувати ваду серця, навіть якщо жінка до того не була на УЗД-діагностиці й пренатально діагнозу не встановлювали. З усієї області новонароджених із підозрою на серцеву недостатність терміново реанімобілем доправляють в дитячу обласну лікарню.

Трапляється, що у дітей пропускають вроджену ваду серця. І це проблема не лише в Україні, а й у всьому світі. Річ у тім, що не всі вади серця із перших днів дають симптоми, є такі, які клінічно важко побачити. Навіть дитина із вадою серця, що потребує хірургічної корекції, може розвиватися, як здорові однолітки. Батьки можуть навіть не підозрювати про проблему. Тому ми ухвалили рішення, що всі діти до року мають проходити планову ехокардіоскопію.

А може бути так, що патологію в серці виявляють аж тоді, коли дитина йде до школи?

Може бути й таке. Дітки ростуть, їхні параметри міняються. Наприклад, малюк може народитися з невеликим стенозом, а за один-два місяці ця вада може стати взагалі критичною і дитині потрібне буде термінове оперативне втручання.

Проблема в тому, що не всім діткам в Україні є можливість провести ехокардіоскопію. Буває, до нас приходять хлопці, які хочуть вступати до військового училища. Вони атлети, спортсмени, а тут – такий шок, бо виявляють мінімальну вроджену ваду серця.Наскільки серйозними є оці шуми в серці? Це справді так критично? Адже батьки неабияк панікують, коли чують від лікаря, що у дитини шуми в серці.

Не критично. 80 відсотків усіх цих шумів – це функціональні шуми у дітей, як кажуть, шуми росту, які у старшому віці минають. Але то сигнал. Звісно, батьки не мають впадати у паніку, а просто пройти з дитиною обстеження, які рекомендує педіатр або сімейний лікар. Тому що треба переконатися, що це справді функціональний шум.

Не всі вади серця оперують. Є такі, з якими дитина росте і живе все життя. Просто треба навчитися з цим жити.

Чи впливає це в подальшому на дозрівання організму? Може дитина перерости ваду?

Є така патологія, яку дитина може перерости. Коли їй при народженні встановлено діагноз, у неї є шум у серці, вона перебуває під спостереженням, а як іде, наприклад, у школу, вже та дірочка, як називають в народі, заросла. Тоді знімаємо її з обліку. Дитина здорова, батьки щасливі.

Зазвичай ми намагаємося не вганяти батьків у стрес і кажемо, що є така ймовірність, що дитина буде здорова з часом. І вони просто чекають того часу та регулярно до нас приїжджають.

Часто від батьків доводиться чути про понижений чи підвищений тиск у дітей. Це може бути пов’язано із захворюваннями серця? Загалом яким має бути тиск у дітей?

Для кожного віку є свої норми. Є спеціальні таблиці відповідно до зросту й віку. У дітей трапляється ця патологія. Раніше говорили про те, що дітей-гіпертоніків не буває. Ми просто мало порівняно з Європою діагностуємо артеріальні гіпертензії. А реально у Волинській області в 80-100 дітей щороку виявляємо цю патологію. Вони потребують призначення гіпотензивних препаратів. Бо під час підвищення тиску може розвиватися гіпертрофія лівого шлуночка, погіршуватися мікроциркуляція нирок. І коли це не лікувати, в дорослому віці можлива інвалідність.

У діток малого віку, як правило, може бути вторинна гіпертензія. Ми шукаємо в них іншу патологію. Це може бути патологія судин нирок, самих нирок, навіть вроджена вада – звуження аорти, що дає підвищення тиску. Може бути патологія головного мозку, звуження хребетної артерії, звуження всередині мозкових артерій, аневризми головного мозку. Підвищення тиску може давати й патологія щитоподібної залози. Тобто якщо в маленької дитини підвищений тиск, треба негайно звертатися до кардіолога. Ми знаходимо ту причину вторинної гіпертензії та скеровуємо до вузького спеціаліста.

За якими ознаками можна запідозрити в дитини цю недугу?

Підлітки найчастіше скаржаться на головний біль та біль у грудній клітці. Ознакою підвищеного тиску можуть бути почервоніння обличчя, утруднене дихання, навіть втрата свідомості. У таких випадках треба викликати швидку допомогу. Зрештою, виміряти тиск можна в будь-якій аптеці міста. Єдиний нюанс – це можна зробити підліткам, бо там немає манжеток для дітей молодшого віку. Тому треба ходити на профілактичні огляди до педіатра, сімейного лікаря, де хоча б раз на рік дитині виміряють тиск, у лікарів є манжетки для різного віку.

А носові кровотечі можуть бути пов’язані з підвищеним тиском?

Так. Коли на фоні головного болю, почервоніння обличчя, нудоти трапляється носова кровотеча, ми її пов’язуємо з підвищенням артеріального тиску.

Ще донедавна у школах були орієнтовні комплексні тести щодо фізичної підготовки – біг на малі й великі дистанції, різні силові вправи та вправи на гнучкість, на основі яких дітям виставляли бал. Згодом після кількох трагічних ситуацій на уроках фізкультури такі тести відмінили. На вашу думку як кардіолога, вони потрібні?

Для того в Україні було запроваджено пробу Руф’є. І відповідно до неї, дітей поділено на групи з фізкультури – основну, підготовчу та спеціальну. На мою думку, ті тести можуть складати діти, які є в основній групі з фізкультури. Дітей із підготовчої та спеціальної груп не варто змушувати це робити.

До речі, пробу Руф’є ще в минулому столітті запровадив французький лікар Джеймс Руф’є, але її використовували у спортивній медицині. Та у зв’язку із тими випадками, що трапилися на уроках фізкультури, її вирішили застосовувати і в школах.

Що це за проба і хто її має проводити?

Пробу Руф’є проводять під час профоглядів у сімейних лікарів або педіатрів. Це проба, яка показує рівень адаптації серцево-судинної системи до фізичного навантаження. Суть така. Визначають частоту серцевих скорочень у дитини в стані спокою, перед тестом вона має спокійно посидіти на стільці з опорою на спинку п’ять хвилин. Далі їй пропонують за 45 секунд присісти 30 разів. Після цього їй вимірюють частоту серцевих скорочень у перші 15 секунд, а далі – з 45-ї до 60-ї секунди.

Є спеціальна арифметична формула, за якою і визначають індекс Руф’є. Діти, які мають до 6 балів, – це основна група з фізкультури. Від 6 до 9 балів – підготовча. Від 10 й більше балів – це спеціальна група.

Читати ще: «Проходьте медогляди не для галочки, а для себе», – гінеколог з Луцька

У нас між лікарями є ще таке положення: якщо в дитини більш як 15 балів, їй проводять додаткове обстеження – загальний аналіз крові, сечі, кардіограма, ехокардіоскопія, консультація кардіолога.

Якщо дитина малого віку і проба до трьох балів, їй треба зробити хоча б електрокардіографію, тому що це може бути ознакою брадикардії, атріовентрикулярної блокади, тобто патології серця.

До мене на прийом часто приходять абсолютно здорові діти, але індекс Руф’є у них – більш як 15. Проблема номер один – малорухливий спосіб життя. У них є планшети, комп’ютери, вони не хочуть іти гуляти, вони навчені спілкуватися з друзями через соцмережі, а не на вулиці.

Крім того, при проведенні цієї проби є похибки, про це треба знати й батькам, які ведуть дітей на прийом. Перша похибка – частота серцевих скорочень. Проба розрахована на діток, які старші за 12 років. У нормі в них частота серцевих скорочень має бути не більш як 80. У меншому віці вона більша, тому в таких дітей індекс Руф’є виходитиме на спеціальну чи підготовчу групу.

Батьки мають зважати, що якщо перед проведенням проби дитина мала стрес, плакала або боїться лікаря, не варто її робити, тому що під час стресу частота серцевих скорочень є більшою. І тоді індекс Руф’є вийде з дуже високими балами й дитина змушена буде або йти на дообстеження, або відвідувати спеціальну групу з фізкультури, хоч могла бути в підготовчій або основній.

Категорично не можна проводити пробу Руф’є, коли в дитини є ознаки вірусної інфекції чи будь-якого запального захворювання, тому що тоді частота серцевих скорочень також більша.

Читати ще: «Не варто намагатися встановити собі діагноз шляхом запиту в GOOGLE», – невролог з Луцька

Наприклад, у стані спокою в дитини частота серцевих скорочень – 80. Коли вона поприсідає, ця частота має підвищитися не більш як на 60 відсотків. А на 45-й секунді показник має бути таким, як у стані спокою. Тоді можна говорити, що дитина здорова й правильно відреагувала на фізичне навантаження. А при вірусних інфекціях частота серцевих скорочень у спокої може бути нормальною, а коли дамо фізичне навантаження, той другий показник може бути більшим за 60 відсотків, а третій також не прийти до норми.

Звісно, педіатр не буде проводити цю пробу, коли в дитини є вірусна інфекція. Але на прийомах часто приховують, що є ще її залишкові явища. І тоді індекс Руф’є також буде завищеним.

Буває, що індекс Руф’є високий і в спортсменів. Не варто вести дитину на пробу після тренування. У той день, коли дитина має значні фізичні навантаження, функціональні проби проводити не можна.

Додатково треба стежити за вагою дитини. Їй дуже важко 30 разів присісти, коли є зайві кілограми. У таких дітей індекс Руф’є зазвичай дуже високий.

Пробу Руф’є роблять не один раз. За правилами, коли дитина перехворіла на вірусну інфекцію, їй дають тимчасову послаблену групу з фізкультури, а потім бажано повторити індекс Руф’є, і тоді дитина з підготовчої чи спеціальної може потрапити в основну групу.

Батькам, які борються за те, аби індекс Руф’є був добрим, я радила б таке. Нехай дитина той місяць чи два ходить у спеціальну чи підготовчу групу з фізкультури, а вдома давайте їй дозовані фізичні навантаження, збільште її фізичну активність, запишіть у якусь профілактичну секцію. А через два місяці ви маєте право прийти і попросити педіатра перерахувати вашій дитині індекс Руф’є й видати нову довідку в школу.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---