«Якби не військовий аеродром, Луцьк давно розвивався б у бік Жидичинської ОТГ», – Іван Скорупський про «Луцьктепло» та об’єднання міста і ОТГ*

Протягом дев’яти років Іван Скорупський працює на державному комунальному підприємстві «Луцьктепло», пройшовши шлях від посади головного енергоменеджера до очільника підприємства. Він не з чуток знає про його проблеми, тож заступивши на посаду, одразу ж почав їх розв’язувати. Зокрема за рік роботи вдалося змінити систему нарахувань для споживачів, вивести з експлуатації низку неефективних котелень та модернізувати їх понад десяток.

Однак Іван Скорупський є не лише очільником «Луцьктепла», також він депутат прилеглої до Луцька Жидичинської ОТГ, яка після виборів приєднається до міста. Він завжди підтримував об’єднання з Луцьком, але при цьому відстоював інтереси громади, яка кілька років тому зробила інший вибір, з ким об’єднуватися. Нині він в команді партії «ЗА Майбутнє» та балотується в депутати Луцької міської ради.

Іван Скорупський розповів Інформаційному агентству Волинські Новини про те, як прийшов на «Луцьктепло» у важкі часи, про досягнення за рік роботи, чому йде в депутати Луцької міської ради, про важливість об’єднання міста й ОТГ, а також про опалювальний сезон.

Через місяць буде фактично рік, як ви очолюєте «Луцьктепло». Розкажіть, як потрапили на підприємство, де працювали до того?

Я працюю на цьому підприємстві з 2011 року, а до цього з 1998 року працював у ПАТ «Волиньгаз», тобто прийшов з газовиків. Раніше на «Луцьктеплі» я обіймав посаду головного енергоменеджера. А з липня минулого року до вступу на посаду керівника підприємства був заступником директора з виробництва. Тобто на «Луцьктеплі» я працюю вже дев’ять років.

Як надійшла пропозиція очолити таке стратегічно важливе для міста підприємство, чи довго над нею роздумували?

Оскільки припинив дію контракт з попереднім керівником, міська рада оголосила конкурс на керівну посаду. Я взяв участь в цьому конкурсі. Тоді сподівався, що будуть й інші кандидати на посаду директора, але, на жаль, ніхто більше не взяв участі у конкурсі. Адже доволі непросто вступати на посаду директора, коли підприємство має шалені борги. Також негативно на нього вплинула тепла зима, адже «Луцьктепло» не мало належного рівня реалізації, тому наші планові доходи були мізерними – їхній рівень впав на 27%, ми недоотримали 90 мільйонів гривень, а це колосальна сума. В опалювальний період також зменшувалася вартість газу – ми виконували постанови Кабінету Міністрів, в яких йшлося про те, що кожного місяця потрібно перераховувати вартість теплової енергії, враховуючи вартість природного газу, яка діяла в тому чи іншому місяці. Ми не нарахували споживачам 92 мільйони гривень. До того ж, опалювальний період торік розпочався 30 жовтня, а зазвичай розпочинається з 15 жовтня, і закінчився рано – 4 квітня ми вже перестали палити. Тому за минулу зиму, враховуючи великі витрати підприємства на обслуговування об’єктів, на заробітну плату, на відшкодування витрат за енергоресурси, «Луцьктепло» накопичило ще більше боргів. Потім настала пандемія коронавірусу, але підприємство в таких умовах виживає, готується до зими і робить все можливе, щоб вчасно зайти в опалювальний період.Ви прийшли на керівну посаду під час перевірок «Луцьктепла» та звинувачень колишнього керівництва в доведенні підприємства до критичного стану. Нині ситуацію вдалося нормалізувати?

Принаймні колектив працює злагоджено. Так, важко, тому що заборгованість із заробітної плати сьогодні чимала – це в межах восьми з половиною мільйонів гривень. За серпень та вересень працівники ще не отримали заробітної платні. Але я тут з 2011 року, і не було жодного міжсезоння, коли зарплату своєчасно виплачували. Бувало, що люди по п’ять місяців не отримували грошей. Це відбувається тому, що підприємство має суто сезонний характер роботи. Більше доходів ми отримуємо взимку, влітку доходи від реалізації гарячої води на 35-40% покривають витрати. Гаряча вода – це збиткова послуга, однак вона є соціальною. Луцьк завжди мав гарячу воду, хоча чимало міст обласного значення її не мають. Цю послугу ми намагаємося надавати якісно і все для цього робимо.

Назвіть три речі, які вдалося зробити чи покращити на «Луцьктеплі» за нетривалий час вашої роботи.

По-перше, вдалося повністю замінити систему нарахувань. Наразі це так звана білінгова система, тобто система відділу збуту, яка дозволяє проводити нарахування за послуги. Це змінили і по юридичних особах, і по фізичних. Ці зміни перевели нас в зовсім іншу площину відносин між споживачами – це так зване абонобслуговування. Ця система дозволила створити особисті кабінети для кожного споживача, здійснювати в них контроль за станом нарахувань, проводити платежі онлайн. Наш особистий кабінет і та платіжна система, яку сьогодні використовуємо, дозволяє лучанам здійснювати платежі без комісій, тобто це пряма вигода. В особистому кабінеті можна подати показники, контролювати нарахування, показники, повірку лічильника. Також споживач може про будь-що запитати, а ми, своєю чергою, дамо відповідь. Нова білінгова система дозволить в унісон з «Луцькводоканалом» та іншими надавачами житлово-комунальних послуг вийти на єдину платіжну квитанцію, яка буде вигідною для лучан. Це все дуже важко рухається, але це чи не найголовніше досягнення.

По-друге, здійснюючи заходи з реалізації проєкту з ЄБРР, ми не забуваємо про своє. На сьогодні експлуатуємо п’ятдесят котелень та теплових пунктів – це дуже громіздкий майновий комплекс. У Луцьку є дві котельні на Карбишева та на Боженка, потужності яких вистачає, щоб покрити весь Луцьк. Але місто розвивалося по-іншому, в системі централізованого опалення було дуже багато котелень. В 2011 році, коли я прийшов на підприємство, в експлуатації було 66 котелень, але низку їх ліквідували через неефективність ще за попереднього директора. А за рік моєї роботи ми вивели з експлуатації потужну квартальну котельню на вулиці Гетьмана Дорошенка, 2в, натомість перепідключили споживачів до котельні на вулиці Декабристів, 29. Це дозволило зекономити кошти. Тепер ми виконали низку заходів, щоб спочатку цього сезону не експлуатувати котельню на вулиці Ціолковського, 17 на Вишкові: оперативний персонал вже вивільняється, на опалювальний сезон ми його не набираємо. Котельні на Галшки Гулевичівни, 12 і Тарасова, 41 – це підвальні котельні, які на сьогодні заборонені до експлуатації. Заходи, вжиті спільно з департаментом ЖКГ, дозволили в це міжсезоння ліквідувати три котельні. Окрім того, котельня на Кривому Валу, 28, яка опалювала приміщення «Укртелекому», не буде експлуатуватися в цьому опалювальному періоді. Тобто за період моєї роботи п’ять котелень виведено з експлуатації.

Торік перед початком опалювального сезону ми спільно з французькою компанією «Енертекс» завершили виконання завдання технічного переоснащення дванадцяти малих котелень. Цю роботу розпочинала ще колишній директор. У 2018 році було оновлено три котельні, а дев’ять введено в експлуатацію вже минулого року. Це повністю автоматизовані котельні, які не потребують роботи оперативного персоналу, вся інформація виведена на диспетчерський пульт аварійної служби, яка моніторить технічні параметри. Паралельно з цими котельнями ми своїми силами таким же чином модернізували котельню на Чернишевського, 29, попередньо замінивши котли.

По-третє, ще коли я був заступником директора з виробництва, в рамках міжнародного контракту з ЄБРР ми ввели в експлуатацію твердопаливну котельню на вулиці Боженка, 34. Вона передбачалася для виробництва та забезпечення гарячою водою мікрорайону ДПЗ в літній період, але, провівши комплекс заходів перед початком опалювального сезону та поєднавши її з газовою котельнею, вдалося досягти того, що ця котельня в опалювальний період виробляла теплову енергію. За різницею вартості палива, а на цій котельні використовують тріску, а не газ, економія сягала в межах 800-900 тисяч гривень щомісяця. Ми не кажемо, що це ті прибутки, які отримало підприємство, адже гаряча вода – збиткова послуга, але на таку суму збитків поменшало.

Скажіть, як на підприємство вплинула пандемія коронавірусу?

З травня ми вимушено перейшли на триденний режим роботи, тому що в квітні вже не мали коштів. Як я казав, зима була теплою. У травні ми вжили такий непопулярний захід, але за два місяці зекономили 2,5 мільйона гривень з фонду заробітної плати. Незважаючи на цей непопулярний захід, колектив його підтримав. Саме протягом цих двох місяців не функціонував громадський транспорт, тому в підприємства були шалені витрати на доставку працівників. Кожен четвертий працівник «Луцьктепла», який працює оператором котельні, живе за межами Луцька. Розуміючи, що підготовка до опалювального сезону включає надважливі заходи, з липня ми повернулися до звичайного режиму роботи.

Міжсезоння добігає кінця, і ми вже дивимося на термометр та прогноз погоди. Якщо протягом трьох днів температура повітря буде нижчою за вісім градусів, рішенням виконавчого комітету буде розпочато сезон опалення.Як відомо, ви балотуєтеся в депутати Луцької міської ради. Для чого вам депутатство?

Я депутат рад різних рівнів з 2010 року. У 2010-му я обирався депутатом Ківерцівської районної ради. Також, будучи дві каденції депутатом Жидичинської сільської ради, завжди підтримував об’єднання з Луцьком, тому що села Липляни, Жидичин, Кульчин, Озерце, Небіжка, Клепачів є найбільш наближеними до міста. Якби не військовий аеродром, напевно, Луцьк давно розвивався б у бік наших сіл, однак аеродром цього не дозволив. Більшість населення цих сіл працює в Луцьку або ж постійно їздить до міста, оскільки є люди, які вирощують агропродукцію та продають її у місті. Також є люди, які везуть на навчання до Луцька дітей, тому що донедавна в Жидичині не було дитячого садочка. Я ще ходив у садочок в Кульчині, на той час його вистачало, адже тоді не всі віддавали дітей в дитсадки.

Наразі в Жидичині функціонує дитячий садок, який було введено в експлуатацію плюс-мінус десять років тому. Він не закриває всю географію сіл. Ми фактично живемо біля міста, і нам зручні всі міські комунікації. Щодо транспортного сполучення з Луцьком, то ми були добре ним забезпечені – є багато маршруток, які їдуть в Кульчин, все йде через Жидичин, також по одній маршрутці ходить в Озерце та Клепачів. Але є певний дискомфорт у години пік, особливо, коли зранку та ввечері люди їдуть та повертаються з роботи. Маршрутки перевантажені, а зараз є певні обмеження через коронавірус.

Наприклад, міська маршрутка №26 фактично завжди напівпорожня, а з Вишкова до Жидичина – 2,5 кілометра, там хороша дорога, хороша розв’язка. Тому міська маршрутка без проблем може заїхати зранку в центр Жидичина, забрати людей. Питання об’єднання це вирішує.

Також є багато земель промислового призначення у зручному місці, які Жидичинська громада була готова надати будь-якому інвестору, щоб їх використовували і наповнювали бюджет, однак цього не сталося. Я вважаю, що з містом Луцьком в інвесторів буде зовсім інший рівень співпраці. Сподіваюся, що все ж таки на територіях, які раніше належали Жидичинській громаді, будуть будувати заводи, буде виробництво, відповідно, люди з села будуть забезпечені робочими місцями. Ось такі головні пріоритети.

Відзначу, що за період після об’єднання в ОТГ у селах дуже багато зробили, зокрема завдяки голові. У наших селах практично немає жодної ґрунтової дороги – вони мають або асфальтове покриття, або білощебеневе. Звичайно, білощебеневі дороги довше експлуатуються і вже мають ямковість, тому їх потрібно ремонтувати, але таких небагато, здебільшого вони в селі Кульчин. Одним з моїх пріоритетів, якщо мене виберуть депутатом, буде забезпечення належного покриття доріг.

Щодо освітлення, то 100% вулиць у селах його мають, але є й інші питання, які потрібно буде розв’язати для громади.

На сьогодні виборча система побудована таким чином, що від нашої Жидичинської ОТГ або від інших ОТГ депутатів може не бути. Партійна виборча система тепер з відкритими списками, тому може скластися так, що кандидати з інших не дуже рейтингових партій, імовірно, не пройдуть, тому ОТГ може взагалі не мати депутата. Але вона матиме свої питання, які буде потрібно залагоджувати у Луцькій міській раді. Тому, зваживши все, я наважився стати кандидатом в депутати і сподіваюся, що громада наших сіл та окружна громада в Луцьку, яка знає «Луцьктепло» як підприємство, яке намагається забезпечити високий рівень надання послуг, встановлюючи ІТП та виконуючи інші енергоефективні заходи, підтримають мене.

Фактично протягом всього періоду роботи ви як очільник «Луцьктепла» співпрацювали з командою у міській раді, яка нині представляє політичну партію «ЗА Мабутнє» . Оцініть результати співпраці та чому вирішили йти в депутати саме від цієї партії?

Я йду в депутати від цієї політичної сили, адже за нею дуже потужний лідер – Ігор Петрович Палиця. Кожен лучанин знає, скільки всього знакового зроблено для Луцька, адже всі це бачать. Ігор Палиця – наш депутат у Верховній Раді, який представляє та відстоює інтереси не лише Луцька, а й Волинської області.

Щодо співпраці з міською радою та зокрема командою, яка нині балотується до рад різних рівнів від партії «ЗА Майбутнє», то підприємство постійно відчувало підтримку. Як вже казав, я очолив підприємство у важкі часи – прийшовши у липні минулого на посаду т. в. о. начальника, заборгованість із заробітної плати була за два місяці, а такі потужні підприємства, як «Волиньгаз», «Волиньобленерго», НАК «Нафтогаз України» вимагали повернення всіх боргів. Команда Луцької міської ради, зокрема перший заступник міськогого голови Григорій Вікторович Недопад, радник міського голови Ігор Ігорович Поліщук та виконувач поноважень міського голови Григорій Олександрович Пустовіт, завжди надавали підтримку. Якби не підтримка Луцької міської ради, підприємство було б у ганебному стані. Воно й зараз перебуває в непростому становищі, але було б у ще гіршому.

Окрім того, завдяки фінансуванню міської ради реалізовують наш проєкт модернізації за кошти ЄБРР. Це дозволить підприємству оновитися, зменшити енергозалежність та собівартість виготовленої продукції, а це дозволить зменшити платіжки для лучан, які отримують послуги від «Луцьктепла». З бюджету Луцька завжди роблять своєчасні платежі, які передбачені контрактом.Не секрет, що керівники установ чи комунальних підприємств йдуть у депутати, аби залучити якнайбільше коштів на свою сферу. Пріоритетом вашого депутатства буде покращення роботи «Луцьктепла», чи також ви хочете допомогти у розв’язанні й інших питань у місті?

Звичайно, одним з пріоритетів буде підприємство, але найбільшим пріоритетом стануть села, які приєднуються до територіальної громади Луцька, зокрема покращення життя мешканців цих сіл у питаннях транспортного сполучення та благоустрою. Я сам з села, тому відстоюватиму інтереси селян у нашій громаді.

Якщо не помиляюся, ви є депутатом Жидичинської ОТГ. Вона приєднається до Луцька після виборів. Але чому об’єднання не відбулося раніше, хто мав зробити перший крок?

У Жидичинській ОТГ жодної політики не було, а були суто прагматизм та господарська діяльність. У нас був бюджет розвитку, який дозволяв ОТГ розвиватися. Звичайно, були депутати, зокрема і я, готові проголосувати та зробити перший крок від села для того, щоб приєднатися до міста. Проте ми опитали жителів усіх наших населених пунктів, і більшість три роки тому не вбачала доцільності об’єднання з Луцьком, натомість вирішили об’єднатися з Озерцем. Аналізуючи дохід на душу населення жителя Жидичинської ОТГ та Луцька, ми побачили, що на жителя ОТГ доходи в десять разів нижчі. Звичайно, об’єднуватися краще з потужнішим та заможнішим.

Останнім часом ми не робили кроків до об’єднання, адже розуміли, що добігає кінця реформа об’єднання та укрупнення територіальних громад. Місто декларувало, що готове до об’єднання, однак Жидичинська сільська рада зайняла вичікувальну позицію, зрозумівши, що від об’єднання нікуди не дінешся.Повернімося до «Луцьктепла». У багатьох містах України є проблема зношення тепломереж. Наскільки вони зношені в Луцьку, як розв’язуєте це питання?

Мережі – це дуже важка тема, тому що на сьогодні ми експлуатуємо 132 кілометри теплових мереж в двотрубному вимірі. Рівень зношеності сягає 80%. Зношеність цих мереж тягне за собою

постійні пориви, витоки теплоносія – це шалені витрати для підприємства. Стан ізоляції цих тепломереж давно є незадовільним. Ми обігріваємо не лише населення Луцька, а й ті елементи конструкцій, де ці труби прокладені. Дуже ганебний стан. Ми розуміємо, що для того, аби оновити всі мережі відразу, достатніх коштів на сьогодні в підприємства, та навіть у міста, немає, тому робитимемо це поступово.

На сьогодні Луцька міська рада фінансує проєкт співпраці з ЄБРР по десяти мільйонах євро. Цей проєкт на сьогодні освоєно на 50%, тобто ми взяли в кредит п’ять мільйонів євро. Цього року буде проведено всі тендери. На початку наступного року ми отримаємо всі кошти, і це дасть можливість ще за два роки завершити цей проєкт із модернізації підприємства. Наступним етапом буде кредитування на заміну тепломереж, адже ми розуміємо, що обігових коштів на це не буде, перекладати все оновлення на лучан не дуже правильно, тому будемо залучати кошти, проситимемо підтримки Луцької міськради, аби вона виступила гарантом отримання грошей.

Ми розуміємо, що труби міняти треба, адже бачимо, скільки зараз зробили багато прекрасних дворів, відремонтували доріг. За останні три роки в цьому плані картина у місті просто шалено змінилася. Але інколи буває таке, що тільки вкатали новий асфальт, і тут же «Луцьктепло» заходить зі своїми екскаваторами та кранами і починає все руйнувати. Звичайно, що після кожного ремонту ми намагаємося своєчасно та якісно відновити благоустрій цієї території. Але ви розумієте, що там, де копали, просідає земля, утворюється калюжа і якість втрачається. Зараз двори вкладають бруківкою – це дуже зручно для того, щоб проводити відновлювальні роботи. Однак стан мереж такий, що протягом останніх двох років у середньому за рік підприємство бере в межах 150 аварійних ордерів на виконання робіт. Можна сказати, що кожного другого дня в нас щось трапляється, і ми копаємо. Зокрема минула зима показала, що ми і на Новий рік, і на Різдво не святкували, а наші люди працювали в дворах, тому що низка будинків були без опалення.

Чи нині в місті ведуть роботи зі встановлення ІТП? За чий кошт це відбувається?

Разом з контрактом на десять мільйонів євро від ЄБРР, який передбачає модернізацію підприємства, є грантові кошти, які Фонд Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля надав для Луцька. Вони не потребують повернення. За ці грантові кошти, а це чотири мільйони євро, ми вже зробили твердопаливну котельню на трісці, яку ввели в експлуатацію, а також плануємо встановлювати ІТП. На встановлення ІТП провели європейський тендер, у якому взяли участь п’ять учасників. Ми уклали контракт з італійською компанією «Амарк». Власне, італійці є виробниками ІТП і встановлюють їх.

Контрактом передбачено встановлення 254 ІТП. Для цього визначили 33-й та 40-й квартали, адже житлові будинки у цих кварталах опалюють від котельні на Карбишева, 2. Ця котельня не є власністю міста, вона орендована та є найбільш енергозатратною. Встановлюючи ІТП, підприємство зменшить використання енергоресурсів для виробництва тепла саме у цьому мікрорайоні. Кожен житловий будинок безплатно отримає сучасне обладнання, яке покращить якість наданих послуг з реалізації теплової енергії. У кожному будинку буде встановлено лічильник тепла, тобто обліковуватиметься реально спожите тепло, а не нараховане за нормативами.

Передбачалося, що цього року підрядник встановить рівно половину ІТП за контрактом. Ці теплові пункти підрядник привіз нам на склад, однак не всі ІТП вдалося встановити, адже цьому десь перешкоджав коронавірус, також перешкоджали моменти наведення ладу в підвальних приміщеннях, де їх мають встановити. Власники будинків мали забезпечити певну будівельну готовність, належний санітарний стан тощо. Наразі встановлено понад вісімдесят теплових пунктів. Ми сподіваємося, що до початку опалювального періоду рівень оснащеності становитиме біля сотні одиниць.

Усі чекали, що в їхніх будинках першочергово встановлять ІТП, однак ми, даючи завдання італійцям на виготовлення та встановлення, керувалися будівельною готовністю та декларуванням готовності від житлового будинку, що він має всі дозволи на встановлення. Також важливим був рівень розрахунків за надані послуги. Ми порівнювали житлові будинки та вивели середню заборгованість на одну квартиру в межах міста і порівнювали, який це рівень по тому чи тому будинку. Якщо рівень вищий за середній, то ми не дуже цей будинок виставляли наперед. Протягом міжсезоння зверталися до лучан, щоб ті в якомога повному обсязі погасили борги – це, своєю чергою, і покращить надання послуг, і пришвидшить встановлення ІТП.До речі, скільки нині боргують підприємству?

Станом на 1 жовтня заборгованість лучан за послуги з опалення становила 87 мільйонів гривень. Опалювальний період торік розпочинався 30 жовтня, тоді заборгованість населення становила 73 мільйони гривень. Я сподіваюся, що та динаміка, яку показували лучани з оплати, а це повністю оплата вартості нарахованих послуг за місяць і п’ять мільйонів зверху погашення заборгованості, дозволить розпочати опалювальний період з невеликим приростом – 10 мільйонів, якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року. Ми робитимемо усе можливе в частині інформування та закликів до платежів. Сьогодні законодавство забороняє нам навіть надіслати попередження про відключення. На період карантину нам заборонили це робити. Тому до споживачів ми можемо тільки звертатися, зокрема через ЗМІ, а також через інформаційні повідомлення, які їм конвертуємо. Ми роз’яснюємо, що глибокі неплатежі можуть призвести до того, що підприємство вимушене буде позиватися до суду, але це має суто рекомендаційно-інформаційний характер.

Отож, підсумуйте: чи готове місто до опалювального сезону?

Ми можемо сміливо декларувати готовність, адже технічно підготовлені до опалювального сезону. За шаленої підтримки команди, яка сьогодні працює у міській раді та йде на вибори від партії «ЗА Майбутнє», підприємство змогло виконати всі ті важливі кроки, які потрібні для того, щоб своєчасно розпочати опалювальний сезон та провести його. Зараз тривають заходи спільно з балансоутримувачами та експлуатувальними компаніями із заповнення теплоносієм внутрішньобудинкових мереж. Ми дивимося на прогноз погоди. Можемо моделювати, що опалювальний сезон розпочнеться не раніше, ніж у третій декаді жовтня.

Розмовляв Олександр ЗЕЛІНСЬКИЙ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---