«Якби не карантин, був би медичний Майдан». Чому в розпал епідемії лікарям урізують зарплати і погрожують звільненням

Українські лікарі ризикують залишитися без зарплат. З одного боку держава пообіцяла медикам, які опинилися на передовій боротьби з коронавірусів, доплати в розмірі 300% від окладів. Є також муніципальні надбавки (в Києві та Львові – до 10 тисяч гривень на місяць, в Одесі – 200% від окладу). Мер Києва Віталій Кличко днями відзвітував, що з урахуванням міських доплат лікарі отримали зарплати по 30-50 тисяч гривень.

З іншого боку – у багатьох лікарнях не можуть виплатити навіть голі ставки – без премій і надбавок. Головлікар Дніпропетровської обласної реабілітаційної лікарні Інеса Шевченко оголосила голодування через те, що не може забезпечити співробітникам виплату зарплат.

«Щоб медики Дніпропетровської області до кінця року отримували зарплату, треба 1 мільярд 330 мільйонів державної субвенції, а нашому регіону виділили 300 мільйонів, тобто в 4,5 раза менше», – написала Шевченко на своїй сторінці у Facebook.

З такою проблемою зіткнулися більшість медустанов країни. Це є наслідком другого етапу медреформи Супрун, що стартував 1 квітня. Що вже визнали в МОЗ. Хоча про те, що проблеми у разі впровадження другого етапу реформи будуть, експерти попереджали ще до 1 квітня.

«Недофінансування по кожному регіону – приблизно на мільярд гривень. При цьому є кілька десятків медустанов, які «призначили» зразково-показовими, щоб показати красиву картинку успіху медреформи. Там фінансування вдвічі більше минулорічного», – розповів заступник голови правління Українського медичного суспільства Костянтин Надутий.

«Страна» розбиралася, чому в розпал епідемії коронавірусу лікарям перестали платити зарплати.

Зарплатний мінус

У квітні українські лікарі чекали обіцяних надбавок в 300% від окладів. Але більшість отримала аванс навіть менше звичайного – по 1-1,9 тисячі гривень.

«Це приблизно на 20% менше, ніж у попередні місяці. Почали розбиратися, виявилося, що зняли премії. Надбавки в 300%, сказали, виплатять пізніше. А за що жити зараз – незрозуміло», – розповів лікар районної лікарні із Чернігівської області.

«Аванс лікаря-анестезіолога вищої категорії, стаж 17 років, опорна дитяча лікарня по COVID-19», – написав у соцмережі лікар Арсен Ільїн, опублікувавши фото балансу рахунку з банківської карти – 1956 гривень.

Проблеми є навіть у більш-менш благополучному Києві, де багато програм фінансує місто. «Напередодні Великодня багато медиків отримали «голий» оклад, зняли всі надбавки і премії. Як платити далі в медустановах взагалі не знають», – говорить глава Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я Сергій Кубанський.

Тобто, менше, ніж в березні, буде і друга частина зарплати. А деяким медикам гроші можуть і зовсім не виплатити у належний термін.

Лікарі звинувачують в своїх бідах медреформу.

З 1 квітня принцип фінансування медустанов змінений – їм залишили 60% річної субвенції і будуть платити за кожен пролікований випадок. Але за перший місяць (тобто, за квітень) дали частину глобальної ставки, оскільки поки незрозуміло, скільки саме буде пролікованих випадків за цей місяць.

«Глобальну ставку рахували за показниками 2018 року. Але тоді мінімалка була іншою, не кажучи вже про витрати на харчування пацієнтів, утримання медзакладу та ін. У результаті більшість лікарень отримала тільки 30-50% від реальної потреби», – говорить Костянтин Надутий.

Глава Національної медичної палати Сергій Кравченко каже, що медреформа кардинально змінила і принцип розподілу коштів.

«Раніше медична субвенція витрачалася на зарплати, комуналку і закупівлю ліків першої необхідності. Це були захищені статті, які фінансувалися навіть в разі бюджетного дефіциту. Причому гроші практично не можна було «освоїти» (за винятком хіба що частини на закупівлю ліків, але це всього 10% від субвенції) або пустити не за призначенням. Але пакет законів щодо медреформи (про медгарантії, автономізації медустанов і ін.) поміняв цільове призначення коштів.

Фінансування від НСЗУ призначене для забезпечення діяльності медустанови, включаючи лікування пацієнтів, харчування, закупівлю ліків, комуналку, зарплати. При цьому останні вже не в пріоритеті. Головлікар не може виплатити зарплати персоналу, скасувавши харчування хворим або їх лікування», – пояснив Кравченко.

Тобто, перед головними лікарями зараз стоїть непросте завдання – розділити урізане фінансування таким чином, щоб вистачило і на лікування пацієнтів, і на зарплати. «Це як з короткою ковдрою, коли натягуєш на голову, ноги мерзнуть, і навпаки. Немає іншого рішення, крім як скорочувати персонал, підганяючи штат під зарплатний фонд. Деяким лікарням доведеться виставити за двері половину медперсоналу і більше», – говорить Костянтин Надутий.

Причому, в наступному місяці, коли платити будуть вже за реально проліковані випадки, ситуація не покращиться.

По-перше, багато лікарень перед загрозою епідемії коронавірусу звели до мінімуму планові операції і прийом пацієнтів. Тобто, ті самі проліковані випадки, за які платить НСЗУ.

По-друге, більшість тарифів за проліковані випадки не покривають реальних витрат. Розрив – від 20% до 70%. Тобто, все одно неминучий результат – дефіцит коштів.

«Тарифи економічно необґрунтовані. Скажімо, амбулаторні прийом і консультацію вузького спеціаліста оцінили всього в 49 гривень. По стаціонару тарифи занижені в 2-8 разів. У лікарнях просто не знають, як за такі гроші можна забезпечити лікування та харчування хворих. Адже виділених бюджетів навіть за зарплати не вистачає», – пояснив Сергій Кубанський.

«Уже до червня це загрожує дефолтом всієї медичної системи. Будуть не просто звільнення, а й закриття медзакладів», – говорить Кравченко.

«Потьомкінські лікарні» і тисяча клінік без грошей

Варто зазначити, що катастрофа з фінансуванням поки спостерігається не в усіх медзакладах.

«У Києві все більш-менш благополучно. По-перше, є фінансування з місцевого бюджету. По-друге, в столиці перебуває багато медустанов державної форми власності (спеціалізовані інститути та центри), а вони поки фінансуються за старим принципом», – зазначає Кравченко.

За словами Костянтина Надутого, деякі регіональні лікарні не тільки не втратили в грошах, а й, навпаки, отримали більше. Скажімо, кілька медустанов у Полтавській області отримали вдвічі більше коштів, ніж у минулому році. Всього по Україні таких «щасливчиків» – кілька десятків.

Збільшене фінансування дали «зразково-показовим» клінікам.

«Тим, хто найбільше був готовий до реформи, де закупили обладнання. Скажімо, в тій же Полтавській області проводили пілотний проект по оплаті пролікованих випадків, тому клініки встигли підтягнутися», – відзначає експерт.

«Як і у випадку з реформою первинки, сформовано якийсь пул клінік, у яких все добре, і які можна використовувати для картинки, що демонструють успіх реформи», – додав Надутий. Кравченко каже, що нерідко гроші розподіляються в ручному режимі.

А тим, кому не пощастило, доведеться звільняти персонал і виживати хто як може.

За даними, які озвучив міністр охорони здоров’я Максим Степанов на недавньому онлайн-брифінгу, проблеми з фінансування є у 984 лікарень із 1600, які підписали договори з НСЗУ.

Наприклад, в Запорізькій області з 150 бригад екстреної допомоги вже скоротили 40. Дефіцит коштів по швидкій допомозі в регіоні – 67 млн гривень.

У багатьох лікарнях на тотальні скорочення поки не йдуть, але переводять людей на половину або навіть 0,25% ставки. При цьому навантаження залишаються високими, так як пацієнтів менше не стало.

«У Києві, наприклад, зайнято менше 80% медичних вакансій, тобто, – колосальний дефіцит медпрацівників. Якщо їх скорочувати, то хто ж тоді буде лікувати», – дивується Кубанський.

Не вистачає 20 мільярдів

Втім, проблеми не тільки у недоліках реформи.

«Замість обіцяних 5% ВВП медицині в цьому році реально дали тільки 1,6% ВВП. Дефіцит фінансування – мінімум, 20 млрд. Це, щоб хоча б виплатити зарплати за рівнем минулого року. За кожним регіоном – дефіцит мільярд гривень, а то й півтора », – говорить Надутий.

Тобто, катастрофи можна уникнути, якщо цю «дірку» закриють місцеві бюджети. Але така можливість є далеко не у всіх містах, тим більше, що якраз на місцеві бюджети припала основне навантаження по боротьбі з коронавірусом, а багато дохідних статей їм позрізали.

«Ми давно попереджали, що грошей за програмою медгарантій не вистачить навіть на зарплати. 5% ВВП, які повинні виділяти на медицину, це близько 223 млрд гривень. НСЗУ профінансувала всього на 72 млрд. При цьому тільки на зарплати медикам, без урахування витрат на ліки, засоби медичного призначення тощо, потрібно 84 млрд гривень», – говорить глава Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я Сергій Кубанський.

«Скорочення медиків є головним ризиком імплементації другого етапу медреформи», – сказав Максим Степанов.

МОЗ має намір провести аудит фінансів, щоб виправити помилки в розподілі коштів.

Також Степанов заявив, що вивчає ситуацію і чекає «фідбек» із регіонів. При цьому він сказав, що скорочення медиків вважає неправильним. Але як швидко може зреагувати міністерство – поки неясно.

«У медичному середовищі зріють протестні настрої. Людям просто нема за що жити і вони вже доведені до крайньої точки. Багато лікарів шукають можливість виїхати в майбутньому за кордон, дехто намагається влаштуватися в приватні клініки», – говорить Костянтин Надутий.

«Якби не карантин і не заборона збиратися більше ніж по двоє, був би вже медичний Майдан», – додав Сергій Кубанський.

На його думку, потрібно терміново переглядати медичний бюджет і принципи розподілу грошей. «За проліковані випадки можна фінансувати лікарні швидкої допомоги. У фтизіатрії, психіатрії, при плановому лікуванні повинні фінансувати ліжко-дні або виділяти глобальний бюджет. Але він повинен бути достатнім, тобто мінімум на 20 млрд більшим, ніж зараз», – підсумував експерт. За великим рахунком потрібно не тільки терміново шукати додаткові гроші на медицину, але й ставити на стоп медреформу. Але чи піде на це влада – поки неясно.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---