«Яка то житка?» Багатодітна вдова на Волині отримує 3100 гривень на місяць
Четверо дітей і три тисячі гривень соціальної допомоги. Саме стільки коштів отримує вдова в селі Кашівка Велицької громади. Альона Зейко овдовіла у 29 років, коли в неї народився наймолодший син. Поки жінка була в пологовому, її чоловік несподівано помер.
Зараз їй 35 років. Вона виховує трьох дочок і одного сина, а ще доглядає 90-річну бабусю свого чоловіка. Більше родичів не має, бо ж виросла сиротою, йдеться в сюжеті ТРК «Аверс».
Сім’я у вкрай скрутному становищі. Завдяки працьовитій господині, звісно, у селі з голоду не пропадуть. Жінка тримає корову, свиней, курей та обробляє город. До слова, самотужки.
У будинку мешкають шестеро людей: сама Альона Зейко, 15-річна Тетяна, 13-річна Ангеліна, 12-річна Світлана, шестирічний Микола та 90-річна бабуся Лідія Подолюк.
Читати ще: «Вагітність дала сил пережити смерть чоловіка»: історія вдови загиблого бійця з Волині, яка сама виховує чотирьох дітей
Село Кашівка прославилося нещодавно тим, що тут дозволили приватній фірмі вирубати 69 гектарів лісу. Після того, як журналісти оприлюднили деталі, бо ж за документами ліс є сільськогосподарською землею, вирубкою зацікавилися відповідні служби.
Місцеві розповіли: хоч тут ліс під боком, пенсіонерам нічого задарма не дадуть. Не винятком є і сім’я Альони Зейко. Попри те, що вона – вдова з чотирма дітьми на руках і зі старенькою бабусею, безплатних дров не має. Заготовляє самотужки: зрізає сухостій на городі та біля річки.
«Ніхто нічого не дає і субсидії немає мені, бо вони приписані були біля сестри. Старша сестра вже п’ять літ, як умерла, то на мене стоїть усе… Нам мало грошей. Добре, що люди одежу дають. Ой, яка то житка?» – плаче бабуся Лідія Подолюк.
Живе сім’я за рахунок допомоги на дітей – 3100 гривень – і на бабину пенсію.
«Сільський голова і лісники знали Сашу. Він не один рік робив у лісі. Знають, що немає… Ніхто ні про кого не думає. Тут на подвір’ї за ці шість років навіть жодного лісника не було. Зараз я ніде не працюю. Бабу треба доглянути. Господарство треба доглянути. І діти. Не залишу ж їх на бабу. У нас корова і троє свиней», – розповідає Альона Зейко.І хоч жінка намагається не жалітися й не сказати зайвого, очевидно, що сім’я живе в селі у скруті. Роботи немає, а господарство вимагає не лише тяжкої праці, але й фінансових вкладень. Навіть на весну, щоб засіяти город, потрібні кошти. До того ж, підростає майбутній першокласник, якого потрібно зібрати до школи. Та й дівчат-підлітків необхідно вдягнути.
У селі є лише церква і магазин. Ані роботи, ані школи, ані жодної перспективи. Єдиний заробіток – ліс. Тут місцеві влітку збирають ягоди. І той вирубують та вивозять на продаж, а звичайним людям – жодної підмоги.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Зараз їй 35 років. Вона виховує трьох дочок і одного сина, а ще доглядає 90-річну бабусю свого чоловіка. Більше родичів не має, бо ж виросла сиротою, йдеться в сюжеті ТРК «Аверс».
Сім’я у вкрай скрутному становищі. Завдяки працьовитій господині, звісно, у селі з голоду не пропадуть. Жінка тримає корову, свиней, курей та обробляє город. До слова, самотужки.
У будинку мешкають шестеро людей: сама Альона Зейко, 15-річна Тетяна, 13-річна Ангеліна, 12-річна Світлана, шестирічний Микола та 90-річна бабуся Лідія Подолюк.
Читати ще: «Вагітність дала сил пережити смерть чоловіка»: історія вдови загиблого бійця з Волині, яка сама виховує чотирьох дітей
Село Кашівка прославилося нещодавно тим, що тут дозволили приватній фірмі вирубати 69 гектарів лісу. Після того, як журналісти оприлюднили деталі, бо ж за документами ліс є сільськогосподарською землею, вирубкою зацікавилися відповідні служби.
Місцеві розповіли: хоч тут ліс під боком, пенсіонерам нічого задарма не дадуть. Не винятком є і сім’я Альони Зейко. Попри те, що вона – вдова з чотирма дітьми на руках і зі старенькою бабусею, безплатних дров не має. Заготовляє самотужки: зрізає сухостій на городі та біля річки.
«Ніхто нічого не дає і субсидії немає мені, бо вони приписані були біля сестри. Старша сестра вже п’ять літ, як умерла, то на мене стоїть усе… Нам мало грошей. Добре, що люди одежу дають. Ой, яка то житка?» – плаче бабуся Лідія Подолюк.
Живе сім’я за рахунок допомоги на дітей – 3100 гривень – і на бабину пенсію.
«Сільський голова і лісники знали Сашу. Він не один рік робив у лісі. Знають, що немає… Ніхто ні про кого не думає. Тут на подвір’ї за ці шість років навіть жодного лісника не було. Зараз я ніде не працюю. Бабу треба доглянути. Господарство треба доглянути. І діти. Не залишу ж їх на бабу. У нас корова і троє свиней», – розповідає Альона Зейко.І хоч жінка намагається не жалітися й не сказати зайвого, очевидно, що сім’я живе в селі у скруті. Роботи немає, а господарство вимагає не лише тяжкої праці, але й фінансових вкладень. Навіть на весну, щоб засіяти город, потрібні кошти. До того ж, підростає майбутній першокласник, якого потрібно зібрати до школи. Та й дівчат-підлітків необхідно вдягнути.
У селі є лише церква і магазин. Ані роботи, ані школи, ані жодної перспективи. Єдиний заробіток – ліс. Тут місцеві влітку збирають ягоди. І той вирубують та вивозять на продаж, а звичайним людям – жодної підмоги.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
У волинському музеї з'явилася ікона з фольги
Сьогодні 10:21
Сьогодні 10:21
Поблизу Луцька трапилася ДТП, є постраждалі
Сьогодні 09:16
Сьогодні 09:16
На війні загинув військовий з Волині Ярослав Руднік
Сьогодні 08:59
Сьогодні 08:59
На Камінь-Каширщині блискавка влучила в господарську будівлю
Сьогодні 08:42
Сьогодні 08:42
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.