Як волиняни святкували Водохреще 100 років тому. Фото
19 січня, на Водохреща або Йордана, щорічно відбувається освячення води за участю духовенства.
Це свято належить до головних церковних свят і символізує хрещення у водах річки Йордан Ісуса Христа, яке здійснив пророк Іоанн Хреститель. З кожним роком це свято стає все популярнішим серед українців.
Спеціально до свята вдалось розшукати столітні світлини, які демонструють, як святкували волиняни Водохреще 100 років тому.
Усі кадри були зроблені взимку 1917 року у Володимирі-Волинському. На світлинах бачимо духовенство, солдат та місцеве населення.Локації, які попали в об’єктив, це: вулиці міста та берег річки Луги. Можемо побачити, як церковна процесія прямує до річки після святкового богослужіння, де згодом відбувалося урочисте водосвяття, яке називали великим.За традицією досить часто воду освячували просто неба, на берегах водоймищ: річок, озер. На льоду вирубували ополонку у вигляді великого хреста, куди священник занурював хрест. Одразу після освячення воду пили та вмивалися нею. Це можна побачити на фото. Проте на фото не бачимо так популярної нині традиції занурюватись у водойму під час свята.Сьогодні ці столітні фото зберігаються в колекції Австрійського державного архіву у Відні.
Джерело фото: https://picryl.com/
Тетяна Яцечко-Блаженко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Це свято належить до головних церковних свят і символізує хрещення у водах річки Йордан Ісуса Христа, яке здійснив пророк Іоанн Хреститель. З кожним роком це свято стає все популярнішим серед українців.
Спеціально до свята вдалось розшукати столітні світлини, які демонструють, як святкували волиняни Водохреще 100 років тому.
Усі кадри були зроблені взимку 1917 року у Володимирі-Волинському. На світлинах бачимо духовенство, солдат та місцеве населення.Локації, які попали в об’єктив, це: вулиці міста та берег річки Луги. Можемо побачити, як церковна процесія прямує до річки після святкового богослужіння, де згодом відбувалося урочисте водосвяття, яке називали великим.За традицією досить часто воду освячували просто неба, на берегах водоймищ: річок, озер. На льоду вирубували ополонку у вигляді великого хреста, куди священник занурював хрест. Одразу після освячення воду пили та вмивалися нею. Це можна побачити на фото. Проте на фото не бачимо так популярної нині традиції занурюватись у водойму під час свята.Сьогодні ці столітні фото зберігаються в колекції Австрійського державного архіву у Відні.
Джерело фото: https://picryl.com/
Тетяна Яцечко-Блаженко
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 6
123
Показати IP
19 Січня 2021 08:31
Зауважте ніхто не пірнає в ополонки. Чому ж ми туди скачем?
Лучанин
Показати IP
19 Січня 2021 09:27
Просто раніше смартфонів і інстаграмів з фейсбуками не було
Іра
Показати IP
19 Січня 2021 10:40
Дякую автору, неймовірно цікаво.
Дід Василь до Іра
Показати IP
19 Січня 2021 12:01
Це подякуємо австрійському фотографу що знімав життя дикунів
Знавець
Показати IP
19 Січня 2021 12:33
З цікавістю переглянув.
Захотіла на нову посаду: волинянка, яка працює в прикордонній службі, подала фальшивий диплом
Сьогодні 08:10
Сьогодні 08:10
В’їхала в зустрічне авто під час обгону: винуватицю ДТП біля Луцька оштрафували на 850 гривень
Сьогодні 07:17
Сьогодні 07:17
Волинські прикордонники минулого року виявили 181 випадок контрабанди на понад 85 млн грн
Сьогодні 06:40
Сьогодні 06:40
У селі на Волині тимчасово припинять газопостачання
Сьогодні 06:24
Сьогодні 06:24
Український бізнес захоплює Європу, рятуючись від війни, – Reuters
7 Січня 2025 23:51
7 Січня 2025 23:51
У Луцьку просять обмежити рух авто на небезпечному перехресті
7 Січня 2025 23:32
7 Січня 2025 23:32
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.