Як в Афганістані починається боротьба за корисні копалини і до чого тут Україна

Довкола Афганістану наростає нова інтрига. Цього разу – економічна. На країну, після відходу звідти американців, накинув оком Китай, який вже дав зрозуміти, що готовий співпрацювати з Талібаном і вкладати мільярдні інвестиції.

Головне, що цікавить Піднебесну, – видобуток корисних копалин, зокрема, рідкоземельних металів, літію, яких в Афганістані за попередніми оцінками – на трильйон доларів. Зрозуміло, що поки безпосередньо про сам видобуток говорити рано.

«Спочатку потрібно розвідати родовища, тому що поки є лише оцінки і припущення. Плюс – інфраструктура, з якою в Афганістані проблеми. Тому видобуток, в кращому випадку, може початися через 15 років. Якщо, звичайно, Китай ризикне вплутатися в цю гру», – цитує «Страна» керівника спеціальних проектів НТЦ «Психея» Геннадія Рябцева.

Проте в цьому випадку це того варте. Рідкоземельні метали використовуються у виробництві електроніки і побутової техніки. А ще – в технологіях, пов’язаних з поновлюваними джерелами енергії, скажімо, при виробництві вітряних турбін, батарей для електромобілів тощо. З урахуванням того, що світ зараз взяв курс на використання «зеленої» енергії, це сміливо можна назвати «новим золотом».

Китай видобуває великі обсяги рідкоземельних металів і на своїй території (на КНР припадає майже 40% світових запасів і більше 70% – виробництва).

А в 2019 році Піднебесна навіть спробувала шантажувати США. Тоді Асоціація китайської рідкоземельної промисловості виступила з протестом проти нових тарифів, запроваджених Трампом, заявивши, що їх мають сплатити американські виробники за рахунок купівлі літію за вищою ціною. Також в Піднебесній натякнули на припинення експорту цього металу в США.

На той час близько 80% всіх рідкоземельних металів, що використовувалися в американській промисловості, були китайського походження. Тож аргумент профільного лобі пролунав досить вагомо.

Тому посилення власного видобутку ще й афганськими родовищами стане для Китаю додатковим козирем.

На тлі цього інвестори, в тому числі американські, можуть звернути увагу на українські родовища літію, які також вважаються досить великими.

«За попередніми оцінками, у нас літію є близько 8 млн тонн, що може зацікавити інвесторів, особливо з урахуванням «озеленення» економіки», – говорить аналітик інституту Growford Віктор Скаршевський. Щоправда, видобуток літію – дуже брудна справа.

«Віддавати наші родовища під розробку варто було би лише з прицілом на виробництво, наприклад, тих же літієвих батарей, для чого підходить, наприклад, Запорізький трансформаторний завод. Тобто потрібно створювати ланцюжок доданої вартості, щоб хоч якось виправдати удар по екології. Але чи погодяться на таких умовах заходити до нас інвестори – питання відкрите. Особливо з урахуванням того, що з владою можна просто домовитися, і за копійки вивозити з країни сировину», – додав економіст Олексій Кущ.

Чи спровокує переділ світового ринку рідкоземельних металів літієвий бум в Україні?

Китай копає

Днями Bloomberg опублікував нові прогнози щодо Афганістану.

У них розглядається два сценарії для цієї країни. Перший – відновлення Талібаном теократії з усіма наслідками, що випливають (радикальний ісламізм, обмеження прав жінок тощо) з перспективою повної міжнародної ізоляції.

Другий – дружба нової влади з Китаєм. Піднебесна вже натякнула, що вітатиме створення в Афганістані так званого «інклюзивної уряду» за участю представників різних етнічних груп і забезпеченням хоча б мінімальних прав людини. Натомість Китай готовий запропонувати величезні інвестиції.

«З відходом США Пекін може запропонувати Кабулу політичну неупередженість та інвестиції. В Афганістану є те, що потрібно Китаю: можливість розвивати інфраструктуру і промисловість, а також родовища корисних копалин на трильйон доларів», – цитує Bloomberg Чжоу Бо, колишнього військового Народно-визвольної армії КНР.

З урахуванням санкцій, які американці ввели проти Талібану, пропозиція Китаю виглядає більш ніж привабливою.

«Уже було кілька неофіційних зустрічей представників китайської влади з представниками Талібану. Тобто, китайці активно налагоджують контакти. З відходом американців Афганістан може стати великим логістичним маршрутом. Китай також цікавить розвиток на території цієї країни сільського господарства, галузь переробки, і, звичайно ж, корисні копалини. Першочергово займуться інфраструктурою, на що піде від 5 до 15 років, розробка родовищ почнеться пізніше. Не дивлячись на досить складну ситуацію в Афганістані, в Китаю може все вдатися», – говорить Кущ.

Bloomberg пише, що Китай розглядає, в тому числі, залучення в проекти у гірничодобувному секторі Афганістану інфраструктуру сусіднього Пакистану, в яку Піднебесна вже вклала 60 млрд доларів.

В агентстві відзначають, що в 2010 році американці оцінили нерозвідані запаси корисних копалин в Афганістані в один трильйон доларів. При цьому афганська влада на той момент порахували цю оцінку заниженою втричі. За їхніми підрахунками, йдеться про запаси на три трильйони доларів.

Експерти заявляли про великі запаси літію, рідкоземельних елементів, міді тощо. Саме все це буде потрібне для «зеленого переходу» світової економіки.

Крім цього, в Афганістані є також запаси нафти, газу, залізовмісних металів, вугілля, алюмінію, золота та ін.

«Але інфраструктура в країні (в Афганістані,- ред.), яка не має виходу до моря, а також проблеми з безпекою заважають зусиллям щодо видобутку корисних копалин», – пише Bloomberg.

Варто зазначити, що Китай вже намагався реалізувати в Афганістані проекти з видобутку. Компанія Metallurgical Corp of China Ltd ще в 2007 році отримала дозвіл на видобуток міді на родовищі Міс-Айнак поблизу Кабула, що обійшлося інвесторам майже в 3 млрд доларів. Але видобуток поки так і не розпочався із низки причин (починаючи від несподівано виявлених там руїн стародавнього буддійського міста і завершуючи відсутністю залізниці та електроенергії).

Втім, цього разу все може бути інакше. Тим паче, що у китайців є додатковий стимул – попит на рідкоземельні метали, літій, мідь зростає як на дріжджах пропорційно «озелененню» світової економіки. Виробники вже стикаються з дефіцитом літію для батарей електрокарів. Також світовий автопром зараз переживає жорстку «кризу мікрочіпів», наразі вже зупинилися поставки навіть звичайних авто з двигунами внутрішнього згоряння.

Чим багатий Афганістан

Афганістан, на відміну від сусідів, ніколи не був колонією інших країн (за винятком коротких періодів), тому великі гірничодобувні компанії там фактично не працювали. І по суті до сьогоднішнього дня країна «сидить» на незайманих родовищах корисних копалин, багато з яких геологи називають унікальними.

Наприклад, в 70-х роках минулого століття було виявлено найбільше в Євразії родовище міді Айнак (той самий, на яке претендує Китай), там розвідані запаси перевищують 11 млн тонн. На сході Афганістану було відкрито родовище гематитових руд, в яких чимало дорогоцінного каміння, зокрема, рубінів та берилів. Також гематитові руди – джерело берилію, танталу і ніобію, які використовують в літако- та ракетобудуванні й інших технологічних галузях.

Паризький інститут рідкісних земель і металів в своєму звіті зазначає, що Афганістан має запаси на кілька мільярдів тонн високоякісної залізної руди. Від Кабула до Кандагара пролягає багата хромова жила, в центральному Афганістані є великі запаси бокситів і алюмінієвої руди, а родовища мармуру і граніту розкидані по всій східній і центральній частині країни. На півночі – запаси нафти і газу. Наприклад, потенціал щодо видобутку нафти оцінюється в 1,6 млрд барелів.

Також Афганістан має великі запаси літію. За попередніми оцінками, місцеві родовища можна порівняти з болівійськими. Болівія ж є одним із найбільших постачальників літію в світі.

Є й великі родовища рідкоземельних металів, які зараз на вагу золота – багато використовуються в «зелених» і високотехнологічних галузях. Наприклад, голмій використовується для виготовлення панелей управління на АЕС і в мікрохвильових печах, неодим – для потужних магнітів, в автопромі, робототехніці, виробництві жорстких дисків і турбін вітрових електростанцій.

Рідкоземельні метали застосовуються також у виробництві скла підвищеної міцності, лазерів, паливних присадок, аерокосмічній галузі, медицині та ін.

Саме рідкоземельні метали, літій, мідь можуть виявитися найбільш цікавими інвесторам, адже попит на них з урахуванням «зеленого» спрямування світової економіки стрімко зростає.

Наприклад, до 2030 року в світі вже буде експлуатуватися близько 20 млн електромобілів, що вчетверо перевищує нинішній парк електрокарів. Ринок катодів для літій-іонних акумуляторів, який ще кілька років назад оцінювався в 7 млрд доларів, до 2024 року буде майже 60 млрд. При цьому експерти прогнозують дефіцит щодо багатьох позицій матеріалів, які використовуються у виробництві батарей, від літію і до кобальту, графіту тощо.

Отже, ціни на них теж будуть зростати. Плюс – країни, які контролюють поставки, отримають додатковий інструмент впливу не тільки в економічному, а й політичному плані.

«Китай вже використовував тему рідкоземельних металів як інструмент тиску на США в торговельній війні, коли під тиском американців Австралія обмежувала постачання залізної руди в КНР», – нагадав Олексій Кущ.

Український літій на 80 мільярдів

Війна за «зелені» копалини може торкнутися й України. Наша країна володіє чималими запасами літію.

І влада вже натякнули, що це може бути цікаво Ілону Маску.

«Я назву лише одну тему – літій. У нас є поклади літію, є можливості, як цей літій виробляти і поставляти», – говорив заступник голови Офісу президента Ігор Жовква, коли взимку 2021 року з’явилася ідея запросити до нас засновника Tesla – подивитися музей ракетобудування і поговорити про літій.

В Україні є три родовища літію – Шевченківське в Донецькій області, Полохівське і Станкуватське в Кіровоградській.

«Точних даних про запаси немає – їх засекретила СБУ», – говорить Кущ.

Згідно з попередніми розрахунками, йдеться про обсяги від 8 до 14 млн тонн літієвих руд. Це до 10% світових запасів вартістю близько 80 млрд доларів.

Але видобуток наразі не ведеться. Більше того, не було навіть повноцінної розвідки (на неї потрібно від 30 млн доларів і кілька років часу).

У 2017-2018 роках на виробництво літію видали дозволи.

На Полохівське родовище ліцензію отримало ТОВ «Укрлітійвідобування», на Шевченківське – компанія «Петро-консалтинг».

Спецдозволи видавали без конкурсу, і відразу ж з’явилися підозри, що родовища поділили між своїми. Засновниками фірми «Петро-Консалтинг» значаться Олег Большаков зі Львова і киянин Микола Єсипенко.

ЗМІ розкопали, що номер телефону, який фігурував в статутних документах, виявився тим же, що і у фірми «Чарівний маєток», що належить синові радника тодішнього міністра енергетики Ігоря Насалика Володимира Ігнащенка. Сам Ігнащенко був сусідом Ігоря Кононенко, який за часів Порошенка курував ресурсні напрямки і енергетику.

«Петро-Консалтинг» збиралися почати видобуток літію в 2021 році, заявивши, що вже домовилися з якимось іноземним інвестором. Але торік спецдозвіл цієї компанії скасував суд за позовом Генпрокуратури.

Інший власник ліцензії – «Укрлітійвідобування» належав компанії Harsam Ores FZE і бізнесменам Ігорю Воронову і Олегу Каднікову. Вони отримали спецдозвіл на 20 років (до 2037 року).

Але влітку цього року в компанії відбулися зміни. У списку бенефіціарів, за інформацією «Опендатабот», з’явилися Сергія Табалов та Ігор Кривецький. Останній також відомий як «Пупс». Він є одним із спонсорів партії «Свобода» і впливовою людиною з питань потоків через кордон.

За словами Куща, видобуток літію – дуже брудна справа, тому його слід розглядати хіба що в поєднанні з виробництвом, наприклад, тих же літієвих батарей. Це потребуватиме ще більших інвестицій. «Втім, навіщо вкладатися, якщо можна просто домовитися з владою і вивозити сировину з країни», – говорить Кущ.

Експерти не виключають, що на хвилі наростання в світі «літієвої лихоманки» охочі зайнятися українським літієм все ж з’являться, викупивши права на видобуток у нинішніх власників або у держави.

При цьому, з урахуванням важливості цього металу може йтися не лише про серйозні гроші, а й про геополітичну боротьбу між найбільшими гравцями. А це може вплинути і на політичну ситуацію в Україні. Аналогічно тому, як у минулому на неї безпосередньо впливав інший важливий політико-економічний фактор – боротьба за газотранспортну систему.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---