В українських університетах у десятки разів зросла кількість студентів-чоловіків. Розслідування

Українські вищі навчальні заклади фіксують небувалий приріст студентів-контрактників. Якщо порівняти з минулим роком, кількість нових студентів платної форми навчання зросла майже на 40%, а якщо виокремити лише чоловіків – то на 82%. У деяких університетах кількість нових студентів-чоловіків зросла вдесятеро і більше.

В умовах значного скорочення населення (за даними ООН, з України змушені були виїхати понад 5 млн людей) мало б меншати і студентів платної форми навчання. Частково так і є – стало менше студенток і студентів до 20 років, традиційного віку для вступу до університетів. Натомість різко – у рази – зросла кількість студентів віком 30-50 років. Йдеться про десятки тисяч чоловіків, які раптом вирішили здобути вищу освіту, пишуть Наші гроші. Львів.

Секрет простий. Згідно з законом, статус студента гарантує відстрочку від мобілізації у період воєнного стану. При цьому вартість навчання усереднено становить трохи більш як 20 тис. грн, а умови для вступу у 2022 році суттєво спростили, особливо для контрактників. На деякі спеціальності достатньо було простої співбесіди чи мотиваційного листа.

Такою можливістю у 2022/2023 навчальному році скористалися не менш як 85 тисяч чоловіків призовного віку, свідчить аналіз редакції «Наші гроші. Львів». Враховуючи середню вартість року навчання (20,8 тис. грн), додатковий дохід українських університетів можна оцінити у 1,7 млрд грн.Автори дослідження склали детальну порівняльну базу щодо всіх вишів, яку можна знайти за посиланням.

«Це кращий варіант, ніж платити тисячі доларів і втікати»

37-річний львів’янин Андрій Пекар (ім’я та прізвище змінено) свого часу закінчив військову кафедру у Львівському національному університеті ім. Івана Франка. Він відверто зізнається, що вчився там лише, щоб уникнути строкової служби в армії.

«У березні 2022 року мені надійшла перша повістка, бо виявилось, що моя спеціалізація дуже затребувана. Я проігнорував її і згодом отримав уже попередження про кримінальну відповідальність. Було страшно навіть виходити на вулицю, бо думав, що мене всюди чекають працівники військкомату. Тому коли дізнався, що можна вступити на магістратуру і отримати відстрочку – одразу ухвалив рішення», – розповів Андрій Пекар, який зараз здобуває другу вищу освіту у «Львівській політехніці» й навіть думає про вступ на аспірантуру, якщо буде така потреба.

33-річний Сергій Чопик (ім’я та прізвище змінено) з Волині працює в одній із українських ІТ-компаній. Вирішив вступити в університет ще раз, аби мати легальну можливість отримати відстрочку від мобілізації. Оскільки через війну умови вступу на магістратуру спростили, він не проходив мультитест, а лише заніс на кафедру документи та мотиваційний лист.

«Я вступив на магістратуру у «Львівську політехніку», бо не маю бажання йти служити, чесно. В мене є робота, є можливість донатити досить великі суми на допомогу армії. Думаю, що насправді я більше користі принесу, якщо буду працювати, адже плачу чималі податки і скидаю гроші на допомогу ЗСУ. Проблем зі вступом не було, адже тоді на контракті був недобір», – каже Сергій Чопик.

Він зізнається, що не надто зацікавлений у самому процесі навчання, але зрідка відвідує пари, щоб його не відрахували.

«Зараз у нас змішана система: частина пар онлайн, частина очно. Очну частину зазвичай пропускаю, на онлайн іноді приходжу. Плюс – я не викладаюсь на повну, бо мені треба закрити сесію на мінімальну трійку і все. Я вважаю, що це кращий варіант, ніж платити тисячі доларів хабарів, бігати по лісосмугах через кордон і кудись тікати», – каже 33-річний Сергій Чопик.

Судячи з усього, тієї ж стратегії дотримуються багато його однолітків. Порівняно з двома попередніми роками, в українських ВНЗ стало у 15 разів більше студентів віком 30-39 років. У категорії 40+ зростання ще більше.Таких студентів, як Андрій Пекар і Сергій Чопик, лише у «Львівській політехніці» цього року з’явилося понад три тисячі – кількість чоловіків-контрактників першого року навчання, за даними міністерства освіти, тут зросла на 187%.

Утім є ВНЗ, де відсоток зростання кількості чоловіків ще більш вражає. Наприклад, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу (+406%), Луцький національний технічний університет (+442%), Національний лісотехнічний університет України (+606%), Львівський національний університет природокористування (+616%), Українська академія друкарства (+754%). Рекордсменом серед великих ВНЗ є Чернівецький торговельно-економічний інститут (+1134%), де контрактників першого року навчання стало більше у 12 (!) разів.

Зі зрозумілих причин, найбільше таких «студентів» залучають у західних областях, проте статистика свідчить про різке зростання контрактників у всіх регіонах країни, за винятком хіба Херсонщини, яка минулорічної вступної кампанії перебувала під окупацією.У харківському Українському державному університеті залізничного транспорту кількість контрактників першого року навчання зросла майже вдесятеро. Проректор Владислав Панченко вважає, що це завдяки ефективній роботі адміністрації, і відстрочка від мобілізації тут ні до чого.

«Ми провели потужну профорієнтаційну роботу, насамперед для того, щоб перебороти страх навчання у Харкові. Ми пояснювали, що, по-перше, у нас вже прекрасно відпрацьована система дистанційного навчання, а по-друге, у нас є потужний партнер – наша українська залізниця, – пояснює Панченко. – Не думаю, що уникнення мобілізації було ключовим фактором, ми досліджували цю ситуацію».

Надія Ковальчук, проректорка Луцького національного технічного університету, де кількість вступників-чоловіків зросла майже на 450%, теж переконує, що причини не у бажанні отримати відстрочку від мобілізації.

«Таке збільшення кількості вступників пов’язане і з трансформаційними змінами у нашому університеті, і з покращенням якості освітнього процесу, – розповіла вона. – У нас відкриті нові освітні програми, які мають попит на ринку праці. У 2022 році відбулося зростання попиту на технічні спеціальності, на будівництво, архітектуру та комп’ютерні технології. Ця тенденція спостерігається і в інших університетах».

Утім деякі керівники українських ВНЗ визнають, що не мають ілюзій щодо раптової популярності своїх закладів.

«З чим пов’язую збільшення кількості студентів-платників? З війною! У всіх вишах так», – каже Володимир Загорський, ректор львівського Національного лісотехнічного університету.

Насправді у деяких університетах кількість платників залишилась на попередньому рівні, або й скоротилась. Це стосується переважно спеціалізованих ВНЗ, як-от медичних чи музичних, куди вступити не так легко.

«Звичайно, для університету це добре»

У МОН проблеми не бачать.

«Я думаю, що ситуація дещо простіша. Якщо військове командування дійде висновку, що воно потребує студентів, то буде внесено зміни до законодавства і студенти будуть мобілізовані. А якщо, скажімо, це зараз не так потрібно, то тоді люди отримають додаткову освіту і будуть краще підготовлені до різних життєвих ситуацій, у тому числі й до мобілізації», – заявив генеральний директор директорату фахової передвищої, вищої освіти МОН України Олег Шаров.

Але як відрізнити справжніх студентів від ухилянтів? Право на вищу освіту не може залежати від віку. Навіть у мирні часи в університети щороку вступали кілька тисяч українців «нестудентського віку».

Єгор Стадний, ексзаступник міністра освіти і проректор Київської школи економіки (KSE), вважає, що проблему можна спробувати залагодити суттєвим підняттям цін на навчання та посиленням вимог до студентів.

«Ціни на навчання на магістратурі у майже всіх українських університетах далекі від того, скільки може коштувати справді якісна освіта рівня магістра. Ціни навіть нижчі від того, що дає університету держава за навчання студентів-бюджетників. Це і створює цю привабливість магістерських програм у воєнний час. Маємо невисокий рівень вимог до студентів, занижені ціни – ідеальна пропозиція для такого попиту, як зараз», – каже проректор KSE, де вартість року навчання коливається від 55 до 270 тис. грн.

Втім навіть різке підвищення вартості навчання навряд чи відлякає ухилянтів, натомість створить проблеми добросовісним студентам.

Читати ще: Мобілізація: коли студенти втрачають право на відстрочення

Можливим рішенням, окрім очевидної необхідності підвищення вимог до студентів, як пропонує Стадний, могло б стати обмеження кількості контрактників. Судячи зі вступної кампанії 2022/2023 року, українські ВНЗ готові брати усіх, хто заплатить.

«Звичайно, для університету це добре. Покращилась фінансова ситуація і для викладачів. Якщо ще рік тому багато з них мали лише половину ставки, то тепер дві третини, – каже Володимир Загорський з Національного лісотехнічного університету, де цього року кількість студентів-платників першого року навчання зросла у сім разів. – Можемо прийняти і більше, у нас нема проблем з аудиторіями, із забезпеченням навчання».

Насправді певні обмеження у кількості студентів-платників є. Кожен український ВНЗ має певну «стелю» – затверджені у 2006-2008 роках ліцензійні обсяги підготовки фахівців. Утім, за даними МОН, останніми роками ВНЗ працюють лише на 20% від цих обсягів. Цього ж року, як свідчить аналіз, навіть найпопулярніші серед ухилянтів ВНЗ використали не більш як 70-80% свого ліміту – тож є ще куди рости.

Теоретично ліцензійні обсяги можуть бути скорочені, але лише за умови, що ВНЗ з власної ініціативи подасть відповідну заявку. Але опитані експерти не змогли пригадати таких випадків.

«Навіть різке збільшення кількості студентів буде цілком покрите резервом місць, які мають навчальні заклади. Це навантаження вони точно витягнуть, тому що фахівці, викладачі є, – впевнений Олег Шаров з міністерства освіти. – А щодо аудиторій, на жаль, зараз в основному навчальні процеси, особливо у східних регіонах, відбуваються дистанційно, і тому це теж значення великого немає».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---