Як у закордонних школах борються зі списуванням учнів: приклади

Часто учні можуть у школі підглянути в роботу однокласника, списати чи навіть видати чужу роботу за свою.

Як ці проблеми вирішують у школах різних країн світу, чи є там суворі покарання та як реагують вчителі – у матеріалі 24 каналу.

Під час дистанційного навчання діти частіше намагалися списати, адже вчитель не міг фізично побачити це. Тож, деякі школярі могли підглянути в зошит, перевірити інформацію в Google або перепитати у друзів.

Як у закордонних школах борються зі списуванням учнів

США

Старшокласниця із Пенсильванії Люсі Флегг зізналася, що вона знає багатьох дітей, які спілкувалися через FaceTime або відкривали вкладки у Google під час тестів.

«Так не правильно, але це простий вихід. Багато дітей просто закінчили дистанційне навчання й не мають мотивації працювати цього року», – додала вона.

Тож, чимало вчителів усвідомлюють, що їх учні списують, але вони почуваються безсилими зупинити це. Адже іноді учні вдаються до цього через високу конкуренцію під час вступу до коледжів або навіть тиск від батьків через оцінки.

Наприклад, учителька англійської мови Колін Морріс надсилала учням опитування через відеододаток Flipgrid. У ньому вчителька надсилала дітям запитання та завдання, а вони мали 15 хвилин, щоби записати відеовідповіді.

У школі, де працює Колін Морріс, діє кодекс правил, у якому прописані покарання за обман – нуль балів за іспит у разі виявлення списування й відсторонення від тесту.

Одна мама зі штату Огайо розповіла, що школа, у якій навчаються її діти, інформує на своєму сайті про правила поведінки й навчання. Зокрема, там є і розділ про обман, плагіат і політику честі з роз’ясненнями.

Порушникам правил загрожує відпрацювання в школі наприкінці тижня після уроків – прибирання в бібліотеці, допомога в розставленні стільців після семінарів тощо.

Цікаво, що обман там означає:

– крадіжку чужого проєкту чи роботи;

– пошук відповідей в інтернеті без дозволу вчителя;

– копіювання робіт інших учнів;

– використання шпаргалок, підручників, зошитів під час тестів і завдань;

– поширення відповідей (це стосується того, хто ділиться своїми відповідями, і того, хто списує їх);

– плагіат (використання тексту без вказування джерел);

– фальсифікація даних або спостережень;

– передавання індивідуальної інформації групі.

Загалом у цій школі ставлення до списування дуже негативне. А плагіат чи цитування без джерела – це розцінюється майже як кримінал.

Італія

В одній школі в Мілані, за словами учнів, списування не поширене. Так, з 16-ти учнів списують лише близько 4. Здебільшого, учні там добре навчаються й у них не виникає потреби списувати.

Тим, хто порушує правила й навчається недоброчесно, можуть знижувати оцінки.

«Якщо вчитель бачить, що ти списуєш, він робить тобі помітку в зошиті. І тоді ти більше не можеш продовжити свою роботу – відповідно, отримуєш низьку оцінку», – сказала учениця.

Ще один різновид покарання – заборона учневі відвідувати урок. Це можуть зробити, якщо учень отримав від учителя чотири зауваження поспіль за списування.

Японія

Учителька англійської мови в місті Мацумото Тетяна Соловйова каже, що її запитання, чи списують японські школярі спричинило неабияке здивування. Мовляв, так не можна й це нечесно.

Заступниця директора школи показала правила навчального закладу, у яких докладно описано – що буде в разі недоброчесності. З ними ознайомлюються всі учні й батьки перед початком навчання.

Цікаво, що у початковій школі списувати немає сенсу, оскільки там немає оцінок. Є тести, але їхні результати більше потрібні учням для розуміння своїх досягнень.

У школі практика списування – це не гарно. «Списувати в нашій школі не прийнято. Крім того, інші учні не дадуть списати в себе. Покарань немає», – каже один учень.

Тих дітей, які не демонструють високих академічних успіхів у навчанні в середній школі, спонукають до розвитку їхніх здібностей у малюванні, спорті, музиці. Тому у дітей не виникає відчуття, що вони нездібні.

«Був учень, який просто спав на уроках. Учителі не робили йому зауважень, бо хлопець гарно малює і співає, добре грає в бейсбол», – розповіла Тетяна.

Цікаво, що єдина вимога в японських школах – роби, що можеш, старайся. У школах там створюють такі умови, щоби кожен учень міг проявити себе.

У середній школі тестів стає вже більше. Але і там школярі не списують, тому що бояться покарань. Так, якщо когось спіймали на недоброчесній поведінці під час тесту, то цей учень / учениця отримує 0 балів.

«Тому це дуже ризиковано. Якщо засікли, то всі попередні заслуги не враховують і дитина не може претендувати на вступ у старшу школу. Страх покарання спрацьовує», – додають вчителі.

Ще одна причина, яку вказали японські школярі, – немає сенсу. Адже списування в майбутньому не допоможе. Діти розуміють, що це погано й нечесно.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---