Як міцна гривня і жадібність продавців зробили українську їжу дорожчою, ніж в Європі
В Україні знову підскочили ціни на їжу. За даними Держстату, в жовтні продукти харчування, у порівнянні з вереснем, подорожчали майже на 1%, а якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року – то на 8,8%.
Офіційних даних за листопад поки немає. Але експерти вже підрахували, що, наприклад, молочна продукція, якщо порівнювати з жовтнем, зросла в ціні ще на 1,6%, м’ясні вироби – на 0,6%, яйця – на 0,7%, хліб – на 2 , 3% і т.д.
Тобто зростання цін триває. А в грудні додасться ще й «святкова націнка» – напередодні новорічних свят продавці традиційно збільшують прайси ще мінімум на 10%.
І це при тому, що курс долара, яким у нас звикли пояснювати подорожчання продуктів, не тільки не зростає, але і рекордно впав. Національна валюта, в порівнянні з листопадом минулого року, зміцнилася більше ніж на 4 гривні.
Якщо перерахувати ціни на їжу в наших магазинах в долари або євро, то виходить вже дорожче, ніж в європейських супермаркетах, тоді як якість багатьох українських продуктів харчування все ще залишає бажати кращого. Ситуацією активно користуються імпортери – європейська їжа помітно тіснить на магазинних полицях вітчизняну.
Втім на цінниках це поки не сильно позначається – постачальники воліють заробляти на рекордних націнках, а не на обороті.
«Страна» розбиралася, чому в Україні дорожчає їжа і що буде з цінами далі.
Картопляна інфляція
За даними Держстату, лідером подорожчання за місяць стали овочі. У жовтні вони додали в ціні 4,6%, а за рік – 23,1%.
Хлібобулочні вироби подорожалі на 1,5% за місяць і на 12,7% за рік, молоко – на 2,6% (за рік – на 11,2%), масло – на 0,9% (за рік – 11 , 2%). Ціни на яйця в жовтні злетіли майже на 10%, але якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року, то вони нижчі на 21,8%.
Проте є кілька продуктових позицій, які не дорожчають і навіть трохи подешевшали.
До прикладу, ціни на макаронні вироби не ростуть, на соняшникову олію вони за місяць впали на 0,4%, на фрукти – на 0,6%, на цукор – на 2,3%. При цьому, якщо порівнювати з цінниками річної давнини, то зараз все одно вищі: на макарони – на 12,2%, на соняшникову олію на 1,2%. Істотне здешевлення спостерігається тільки щодо фруктів (мінус 6,1% до минулого року).
І це при тому, що гривня за останній рік зміцнилася майже на 15%. Тобто, якщо вірити аргументам продавців, які до недавнього часу стверджували, що Україна є великим експортером їжі, то й ціни у нас прив’язані до світового ринку продовольства, продукти у вітчизняних магазинах зараз повинні не дорожчати, а навпаки подешевшати хоча б на 10%.
Але, як видно, цього не відбулося.
І по кожному продукту знаходяться цілий список цілком об’єктивних причин, що пояснюють, чому ціни не падають.
Наприклад, по овочах вдарив поганий урожай. Зокрема, в цьому році великі проблеми з картоплею. Приватники вирощують все менше картоплі, а спеціалізованих господарств в Україні не так багато, в результаті урожай виявився нижчим за очікуваний, а якість гіршою. Тому вже з вересня картопля почала дорожчати – ціни підскочили до 10 гривень за кілограм. З’явилися також прогнози, що до весни картопля може коштувати і 20-25 гривень.
Втім за рахунок імпорту ціни вдалося трохи збити. За останні півтора місяці, за даними East Fruit, оптові цінники просіли на третину – до 7 гривень за кілограм. Але це все одно мінімум на 2-3 гривні дорожче, ніж роком раніше. При цьому з Білорусі та Росії до нас вже поставили близько 200 тисяч тонн картоплі.
«Щодо молочної продукції, то головна причина подорожчання – зростання цін на сировину», – розповів співвласник групи компаній «Молочний альянс» (ТМ «Яготинське») Олександр Деркач.
«Наприклад, по Яготинському заводу, який випускає молоко та кисломолочну продукцію. У другому кварталі закуповували молоко по 9,06 гривень, в третьому кварталі – 10,01 гривня за кілограм. Роком раніше ціна становила 8,71 гривень. У структурі собівартості молоко займає 64%», – пояснив він.
Молоко дорожчає через те, що скорочується поголів’я худоби. За даними Держстату, за 9 місяців цього року у великих господарствах молочні стада зменшилися на 6%, в господарствах населення – на 4,5%. Аграрії також говорять про зростання цін на корми, електрику та інші складові собівартості молочної сировини.
Пекарі також аргументують нові цінники подорожчанням комуналки та борошна. Ціни на борошно роздувають світові тенденції на зерновому ринку. Експортні ціни на пшеницю, за даними FAO, в жовтні виросли на 6%, до 212 доларів за тонну.
І хоча в цьому році Україна виростила рекордний урожай зернових (близько 74 млн тонн), на цінах в українських магазинах цей факт ніяк не позначиться. Більше того, через зміцнення гривні наше зерно стало менш конкурентним на світовому ринку, що не дозволяє падати цінам і на внутрішньому ринку.
Чому міцна гривня не зробила їжу дешевою
За словами глава Асоціації постачальників торговельних мереж України Олексія Дорошенка, якби гривня так рекордно не укріпилась, то ми б побачили ще більше подорожчання всіх продуктів. Адже економічних підстави для обвалу курсу долара немає – це результат виключно піраміди ОВДП (іноземці до нас заводять гроші для купівлі держоблігацій з рекордною прибутковістю, міняючи для цього долари на гривні).
«Всі складові собівартості продукції – сировина, електроенергія, логістика, зарплати персоналу – продовжують дорожчати», – стверджує експерт.
Проте багато продавців просто не поспішають переписувати цінники.
«Підприємці не можуть спрогнозувати яким буде курс завтра. Він цілком може як обвалитися до 20 гривень, так і злетіти до 40 гривень за долар. Тому нинішнє зміцнення гривні бізнес вважає якоюсь «нагородою за ризики» і просто кладе маржу собі в кишеню. Крім того , у нас практикується маржинальна модель бізнесу – заробляють на високих націнки, а не на обороті. Одна з причин – низький платоспроможний попит. Іншими словами, зниження ціни на 15% не дає такого ж збільшення продажів. Тому вигідніше продавати дорожчий товар», – пояснив аналітик інституту Grouford Олексій Кущ.
«В Україні попит на продукти харчування складно назвати високим. Але він вже більше й не падає – нижче просто нікуди. Деякі продукти ми й так споживаємо набагато менше медичних норм», – каже Дорошенко.
Їжу люди будуть купувати в будь-якому випадку, чим і користуються продавці.
«Особливо це правило спрацьовує з групами соціальних продуктів – хліб, молоко, овочі, крупи. І саме вони дорожчають швидше за все», – каже Дорошенко.
Спрацьовує і банальна жадібність. Скажімо, на піку зростання цін на картоплю багато продавців націнювали на ній зверху до 300% і штучно розганяли ажіотаж. «Зараз, коли ціни на картоплю просіли, фермери притримують урожай – чекають зростання цін взимку», – говорить керівник аналітичного відділу ринку «Шувар» (Львів) Тетяна Гетьман.
А оскільки державного цінового контролю на продуктовому ринку давно немає, ніщо не заважає торговцям час від часу повторювати «експерименти». У травні такий же грошовий для рітейлу ажіотаж був з цибулею – тоді ціни на неї злетіли до 40 гривень за кілограм.
«Але при цьому деякі імпортні продукти, нехай і повільно, але все ж дешевшають. Постачальники чекають 1-1,5 місяця, і, якщо курс продовжує падати, то перераховують цінники. Найбільше це помітно по дорогих продуктах – червоній рибі, ікрі, елітним сирам тощо. Вони впали в ціні, мінімум, на 5%, в порівнянні з минулим роком », – додав Дорошенко.
З огляду на те, що в бюджеті на наступний рік закладено середній курс в 27 гривень за долар, особливого «розпродажу» їжі не буде, тим більше, що бізнес очікує погіршення економічної ситуації в країні, зростання комунальних тарифів та інших не надто приємних новин.
Дорожче, ніж в Європі
Якщо перерахувати цінники на українську їжу в долари, то подорожчання ще більш істотне. До прикладу, йогурт, який в минулому році коштував 30 гривень (трохи більше долара), в цьому році в гривнях подорожчав до 34 гривень, а в доларах це вже 1,4 долара. Тобто подорожчання за рік – 40%.
«Якщо в минулому році ціни на їжу в наших магазинах зрівнялися з європейськими, то в цьому вже перевищили їх за багатьма позиціями», – говорить глава Асоціації постачальників торговельних мереж України Олексій Дорошенко.
При цьому, якість багатьох наших продуктів викликає ще багато питань. Тож не дивно, що українці все частіше везуть продукти з Європи. Зрозуміло, що спеціально за їжею за кордон ніхто не їде, але при нагоді закуповуються про запас навіть небідні громадяни. «Завжди привожу з собою з Європи пару пакетів їжі, особливо, якщо їду машиною. Продукти хорошої якості там можна купити набагато дешевше, ніж у нас, і вибір більший. Багато моїх знайомих роблять аналогічно», – розповіла киянка Аліна.
Така тенденція вже призвела до активізації імпорту. «Зміцнення гривні зробило наш ринок дуже цікавим для постачальників імпортної продукції, адже на ньому можна заробити зараз ще більше», – говорить Дорошенко.
За його словами, потік імпорту прискорив витіснення з торгових полиць української продукції. «Коли ми проводили моніторинг роздрібної продукції в 2018 році, то частка імпортних продуктів становила приблизно 10%. Зараз ця цифра наближається до 15%», – говорить Дорошенко.
За даними Держстату, за 9 місяців цього року імпорт готових продуктів харчування, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, зріс на 8,5% (на 1,7 млрд доларів). Продукції тваринництва завезли на понад 14%, рослинництва – на 11,3%. По деяких позиціях зростання ще більше. Так, з початку цього року частка імпортних сирів в нашому роздробі виросла з 6% до 30%.
І конкурувати з імпортом нашим компаніям все складніше. За словами Деркача, в Європі фермери отримують дотації по 13-14 центів на літр молока при його собівартості в 43-44 цента. Плюс – ПДВ на продукти харчування там нижчий, ніж у нас (7% проти 20%).
«Якщо раніше імпорт потіснив українську їжу в преміум-сегменті, потім – в середньому, то тепер дістався вже й до економ-сегмента. Міцна гривня цьому тільки сприяє», – говорить Кущ.
Така «продуктова експансія» вносить свою лепту в зростаючу діру у зовнішньоекономічному балансі. За підсумками 9 місяців Україна експортувала товарів трохи більше ніж на 37 млрд доларів, а імпортувала – на 44,2 млрд.
Але для продуктових цінників імпорт – єдиний порятунок. Адже якби він не ріс так стрімко, то їжа в наших магазинах здорожчала б ще більше.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Офіційних даних за листопад поки немає. Але експерти вже підрахували, що, наприклад, молочна продукція, якщо порівнювати з жовтнем, зросла в ціні ще на 1,6%, м’ясні вироби – на 0,6%, яйця – на 0,7%, хліб – на 2 , 3% і т.д.
Тобто зростання цін триває. А в грудні додасться ще й «святкова націнка» – напередодні новорічних свят продавці традиційно збільшують прайси ще мінімум на 10%.
І це при тому, що курс долара, яким у нас звикли пояснювати подорожчання продуктів, не тільки не зростає, але і рекордно впав. Національна валюта, в порівнянні з листопадом минулого року, зміцнилася більше ніж на 4 гривні.
Якщо перерахувати ціни на їжу в наших магазинах в долари або євро, то виходить вже дорожче, ніж в європейських супермаркетах, тоді як якість багатьох українських продуктів харчування все ще залишає бажати кращого. Ситуацією активно користуються імпортери – європейська їжа помітно тіснить на магазинних полицях вітчизняну.
Втім на цінниках це поки не сильно позначається – постачальники воліють заробляти на рекордних націнках, а не на обороті.
«Страна» розбиралася, чому в Україні дорожчає їжа і що буде з цінами далі.
Картопляна інфляція
За даними Держстату, лідером подорожчання за місяць стали овочі. У жовтні вони додали в ціні 4,6%, а за рік – 23,1%.
Хлібобулочні вироби подорожалі на 1,5% за місяць і на 12,7% за рік, молоко – на 2,6% (за рік – на 11,2%), масло – на 0,9% (за рік – 11 , 2%). Ціни на яйця в жовтні злетіли майже на 10%, але якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року, то вони нижчі на 21,8%.
Проте є кілька продуктових позицій, які не дорожчають і навіть трохи подешевшали.
До прикладу, ціни на макаронні вироби не ростуть, на соняшникову олію вони за місяць впали на 0,4%, на фрукти – на 0,6%, на цукор – на 2,3%. При цьому, якщо порівнювати з цінниками річної давнини, то зараз все одно вищі: на макарони – на 12,2%, на соняшникову олію на 1,2%. Істотне здешевлення спостерігається тільки щодо фруктів (мінус 6,1% до минулого року).
І це при тому, що гривня за останній рік зміцнилася майже на 15%. Тобто, якщо вірити аргументам продавців, які до недавнього часу стверджували, що Україна є великим експортером їжі, то й ціни у нас прив’язані до світового ринку продовольства, продукти у вітчизняних магазинах зараз повинні не дорожчати, а навпаки подешевшати хоча б на 10%.
Але, як видно, цього не відбулося.
І по кожному продукту знаходяться цілий список цілком об’єктивних причин, що пояснюють, чому ціни не падають.
Наприклад, по овочах вдарив поганий урожай. Зокрема, в цьому році великі проблеми з картоплею. Приватники вирощують все менше картоплі, а спеціалізованих господарств в Україні не так багато, в результаті урожай виявився нижчим за очікуваний, а якість гіршою. Тому вже з вересня картопля почала дорожчати – ціни підскочили до 10 гривень за кілограм. З’явилися також прогнози, що до весни картопля може коштувати і 20-25 гривень.
Втім за рахунок імпорту ціни вдалося трохи збити. За останні півтора місяці, за даними East Fruit, оптові цінники просіли на третину – до 7 гривень за кілограм. Але це все одно мінімум на 2-3 гривні дорожче, ніж роком раніше. При цьому з Білорусі та Росії до нас вже поставили близько 200 тисяч тонн картоплі.
«Щодо молочної продукції, то головна причина подорожчання – зростання цін на сировину», – розповів співвласник групи компаній «Молочний альянс» (ТМ «Яготинське») Олександр Деркач.
«Наприклад, по Яготинському заводу, який випускає молоко та кисломолочну продукцію. У другому кварталі закуповували молоко по 9,06 гривень, в третьому кварталі – 10,01 гривня за кілограм. Роком раніше ціна становила 8,71 гривень. У структурі собівартості молоко займає 64%», – пояснив він.
Молоко дорожчає через те, що скорочується поголів’я худоби. За даними Держстату, за 9 місяців цього року у великих господарствах молочні стада зменшилися на 6%, в господарствах населення – на 4,5%. Аграрії також говорять про зростання цін на корми, електрику та інші складові собівартості молочної сировини.
Пекарі також аргументують нові цінники подорожчанням комуналки та борошна. Ціни на борошно роздувають світові тенденції на зерновому ринку. Експортні ціни на пшеницю, за даними FAO, в жовтні виросли на 6%, до 212 доларів за тонну.
І хоча в цьому році Україна виростила рекордний урожай зернових (близько 74 млн тонн), на цінах в українських магазинах цей факт ніяк не позначиться. Більше того, через зміцнення гривні наше зерно стало менш конкурентним на світовому ринку, що не дозволяє падати цінам і на внутрішньому ринку.
Чому міцна гривня не зробила їжу дешевою
За словами глава Асоціації постачальників торговельних мереж України Олексія Дорошенка, якби гривня так рекордно не укріпилась, то ми б побачили ще більше подорожчання всіх продуктів. Адже економічних підстави для обвалу курсу долара немає – це результат виключно піраміди ОВДП (іноземці до нас заводять гроші для купівлі держоблігацій з рекордною прибутковістю, міняючи для цього долари на гривні).
«Всі складові собівартості продукції – сировина, електроенергія, логістика, зарплати персоналу – продовжують дорожчати», – стверджує експерт.
Проте багато продавців просто не поспішають переписувати цінники.
«Підприємці не можуть спрогнозувати яким буде курс завтра. Він цілком може як обвалитися до 20 гривень, так і злетіти до 40 гривень за долар. Тому нинішнє зміцнення гривні бізнес вважає якоюсь «нагородою за ризики» і просто кладе маржу собі в кишеню. Крім того , у нас практикується маржинальна модель бізнесу – заробляють на високих націнки, а не на обороті. Одна з причин – низький платоспроможний попит. Іншими словами, зниження ціни на 15% не дає такого ж збільшення продажів. Тому вигідніше продавати дорожчий товар», – пояснив аналітик інституту Grouford Олексій Кущ.
«В Україні попит на продукти харчування складно назвати високим. Але він вже більше й не падає – нижче просто нікуди. Деякі продукти ми й так споживаємо набагато менше медичних норм», – каже Дорошенко.
Їжу люди будуть купувати в будь-якому випадку, чим і користуються продавці.
«Особливо це правило спрацьовує з групами соціальних продуктів – хліб, молоко, овочі, крупи. І саме вони дорожчають швидше за все», – каже Дорошенко.
Спрацьовує і банальна жадібність. Скажімо, на піку зростання цін на картоплю багато продавців націнювали на ній зверху до 300% і штучно розганяли ажіотаж. «Зараз, коли ціни на картоплю просіли, фермери притримують урожай – чекають зростання цін взимку», – говорить керівник аналітичного відділу ринку «Шувар» (Львів) Тетяна Гетьман.
А оскільки державного цінового контролю на продуктовому ринку давно немає, ніщо не заважає торговцям час від часу повторювати «експерименти». У травні такий же грошовий для рітейлу ажіотаж був з цибулею – тоді ціни на неї злетіли до 40 гривень за кілограм.
«Але при цьому деякі імпортні продукти, нехай і повільно, але все ж дешевшають. Постачальники чекають 1-1,5 місяця, і, якщо курс продовжує падати, то перераховують цінники. Найбільше це помітно по дорогих продуктах – червоній рибі, ікрі, елітним сирам тощо. Вони впали в ціні, мінімум, на 5%, в порівнянні з минулим роком », – додав Дорошенко.
З огляду на те, що в бюджеті на наступний рік закладено середній курс в 27 гривень за долар, особливого «розпродажу» їжі не буде, тим більше, що бізнес очікує погіршення економічної ситуації в країні, зростання комунальних тарифів та інших не надто приємних новин.
Дорожче, ніж в Європі
Якщо перерахувати цінники на українську їжу в долари, то подорожчання ще більш істотне. До прикладу, йогурт, який в минулому році коштував 30 гривень (трохи більше долара), в цьому році в гривнях подорожчав до 34 гривень, а в доларах це вже 1,4 долара. Тобто подорожчання за рік – 40%.
«Якщо в минулому році ціни на їжу в наших магазинах зрівнялися з європейськими, то в цьому вже перевищили їх за багатьма позиціями», – говорить глава Асоціації постачальників торговельних мереж України Олексій Дорошенко.
При цьому, якість багатьох наших продуктів викликає ще багато питань. Тож не дивно, що українці все частіше везуть продукти з Європи. Зрозуміло, що спеціально за їжею за кордон ніхто не їде, але при нагоді закуповуються про запас навіть небідні громадяни. «Завжди привожу з собою з Європи пару пакетів їжі, особливо, якщо їду машиною. Продукти хорошої якості там можна купити набагато дешевше, ніж у нас, і вибір більший. Багато моїх знайомих роблять аналогічно», – розповіла киянка Аліна.
Така тенденція вже призвела до активізації імпорту. «Зміцнення гривні зробило наш ринок дуже цікавим для постачальників імпортної продукції, адже на ньому можна заробити зараз ще більше», – говорить Дорошенко.
За його словами, потік імпорту прискорив витіснення з торгових полиць української продукції. «Коли ми проводили моніторинг роздрібної продукції в 2018 році, то частка імпортних продуктів становила приблизно 10%. Зараз ця цифра наближається до 15%», – говорить Дорошенко.
За даними Держстату, за 9 місяців цього року імпорт готових продуктів харчування, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, зріс на 8,5% (на 1,7 млрд доларів). Продукції тваринництва завезли на понад 14%, рослинництва – на 11,3%. По деяких позиціях зростання ще більше. Так, з початку цього року частка імпортних сирів в нашому роздробі виросла з 6% до 30%.
І конкурувати з імпортом нашим компаніям все складніше. За словами Деркача, в Європі фермери отримують дотації по 13-14 центів на літр молока при його собівартості в 43-44 цента. Плюс – ПДВ на продукти харчування там нижчий, ніж у нас (7% проти 20%).
«Якщо раніше імпорт потіснив українську їжу в преміум-сегменті, потім – в середньому, то тепер дістався вже й до економ-сегмента. Міцна гривня цьому тільки сприяє», – говорить Кущ.
Така «продуктова експансія» вносить свою лепту в зростаючу діру у зовнішньоекономічному балансі. За підсумками 9 місяців Україна експортувала товарів трохи більше ніж на 37 млрд доларів, а імпортувала – на 44,2 млрд.
Але для продуктових цінників імпорт – єдиний порятунок. Адже якби він не ріс так стрімко, то їжа в наших магазинах здорожчала б ще більше.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 12
Дед
Показати IP
5 Грудня 2019 11:36
В торговом бизнесе понятие жадность присутствует всегда, а на цены влияют налоги, хабари и отсутствие конкуренции из-за нежелания работать в таких условиях.
Step
Показати IP
5 Грудня 2019 11:43
Потім бариги будуть кричати:"Підтримайте національного виробника". А хто підтримає національного споживача? Все має бути взаємним.
скептик
Показати IP
5 Грудня 2019 11:58
великі гаспідарі продовжують заганяти економіку під плінтус. до голодних бунтів залишилось небагато
Народна прокуратура
Показати IP
5 Грудня 2019 12:03
Бізнес ніколи не нажереться. Потрібно відкривати кордони для імпортних товарів і у такий спосіб лікувати цю жадібність. І вже дістали ці мантри про якісь міфічні хабарі. Кому наші підприємці з чесним бізнесом зараз ці хабарі дають?
Олена
Показати IP
5 Грудня 2019 12:43
А якщо торгують польським продутом то хіба не нажираються підприємці? Це ж те ж саме. Це все залежить від влади!!! Якщо бюджетникам добавляють з\плат мінімальну то й підприємці мусять збільшити з\плату а за який рахунок? Звичайно дорожчає продукція, послуги салнів краси, ресторанів і тд.
скептик до Олена
Показати IP
5 Грудня 2019 13:09
не смішіть своєю наївністю і повним нігілізмом. базар і економіка - це не одне і те ж. собівартість продукції у великотоварному виробництві набагато нижча чим в індивідуальному господарстві. в УРКАїні все робиться з точністю до навпаки. великотоварні виробники (у тому числі агросектору) практично знищені. от вам і ріст цін вище європейських . за умови відсутності державної політики ситуація буде тільки погіршуватись. імпорт картоплі з росії і білорусі - ЦЕ ПОВНИЙ КАПЕЦЬ !!!!!!!
Марина до Олена
Показати IP
5 Грудня 2019 13:13
Торгують польським товаром не підприємці, вони нічого не виробляють, а перепродують - бариги!!!
скептик до Марина
Показати IP
5 Грудня 2019 14:54
то подякуй їм, що привозять якісний товар
Павлик Морозов до Ол
Показати IP
5 Грудня 2019 13:23
Які зарплати на ринку про що ви пишете, наприклад Центральний ринок, що у м. Луцьку. З трьохсот зареєстрованих підприємців, що працюють на ринку 150 підприємців платить податки до держави, а 150 підприємців в лапках працює тільки на себе ні копійчини не платить, все у свою кишеню. Так є підприємці, що тримають або мають металічні магазинчики чи постійні точки продажу товарів, продуктів харчування. А є ще інша категорія продавців, яка не тільки не зареєстрована але сьогодні наприклад торгує одним видом товару в одному місці території ринку, а завтра іншим товаром чи продуктами харчування в іншому місці ринку, тобто з одного місця ринку в інше місце бігає, а може і спеціально тікає від контролюючих органів, бо такий "продавець" не буде платити ні ринку ні державі податки ніколи в житті. А ви пишете, що зарплату ім треба піднімати. Це ми з вами платимо податки справно працюючи у державних сферах: медицина, освіта чи завод-фабрика і залежим від соціальних виплат та допомог та чекаємо від держави надбавки. А тут на ринках свої поняття, скільки хто "урве" чи заробить грошей за день то все йде у свою кишеню.
скептик до Павлик Морозов до Ол
Показати IP
5 Грудня 2019 14:59
ти не павлик морозов, а тундра лісова. бюджетна сфера платить податки з того ж таки бюджету. зареєструйся підприємцем, пороби з рік, потім про щось з тобою можна буде говорити. тобі відомо, яке податкове навантаження на дохід підприємця в УРКАїні і в Польщі?
Анонім до скептик
Показати IP
5 Грудня 2019 19:48
Так, звичайно. Бариги в нас сама знедолена верства населення.
скептик до Анонім
Показати IP
5 Грудня 2019 20:27
та ти будеш лободу їсти , в общазі жити і в лахмітті ходити без тих як ти кажеш бариг.
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.