Як луцький художник створює вітражі в церкві на Алеї Слави

Луцький вітражист Вадим Курилюк оздоблює особливий храм – той, що на Алеї Слави у Гаразджі. Перше вікно він привіз, коли ховали одного з Героїв.

«Воно сильно болить. Ти не просто робиш роботу, а залишаєш слід і певний зміст для тих, хто буде сюди приходити, хто буде приходити до своїх хлопців, до наших хлопців», – пояснює Вадим Курилюк у сюжеті «12 Каналу».

Ідея створити вітражі в храмі Воскресіння Хрестового виникла 2016 року, коли тільки звели церкву. Тоді вирішили дочекатися, поки її розпишуть.

«Перший ряд ми завершили восени і прив’язували його до наявних розписів, які створював волинський художник Ярослав Жупанюк», – пригадує вітражист.

Повномасштабне вторгнення дуже вплинуло на роботу митців – вона набрала цілком нових сенсів.

«Цей храм розташований на Алеї Героїв… І це ніби підсилення тих хлопців, які є поруч, у цьому місці, та тих ідей і сенсів, які вони щодень вкладали у своє життя, вкладали в життя України», – наголошує Вадим Курилюк.

Читати ще: Як розписують стіни луцького собору і коли завершать реставрацію

У кожному вітражі – понад тисяча деталей. Ця клопітка робота, за словами Вадима, варта того, адже скло вже ніколи не змінить свій відтінок, ніколи не вигорить.

«Кожен елемент вирізаний, обмотаний фолією і спаєний певним припаєм, який використовується саме для створення вітражів. Він доволі міцний», – каже митець.

Самі малюнки виконані в бароковому стилі, притаманному нашому регіону.

«Людям потрібні спокій і затишок. Коли я малював вітражі, вони не мали бути надто яскраво акцентовані. Вони мали бути стримані, щоб надто не бентежити людей, щоб тут люди віднайшли підтримку», – розповідає вітражист.Читати ще: «Це магія взаємодії кольору і світла»: розповідь луцького майстра-вітражника

Вадим займається вітражами близько 13 років. Бачив себе художником із самого дитинства. Його дипломна робота з Луцького вищого професійного училища, де він навчався живопису, збереглася. І тепер це храмова ікона луцької церкви Іоанна Золотоуста. До неї з молитвою приходять понад 20 років.

У цьому ж храмі розташований перший і найбільший вітраж Вадима на релігійну тему. Він сягає близько шести метрів. Художник пригадує, як складно було його монтувати: «Не кожного дня ти вилазиш на 12 метрів, до того ж із тонкою скляною річчю, дуже хиткою. І ще треба це вмонтувати у вікно. Ноги не трусилися, але коли спустився, то було відчуття, ніби пробіг добрі десять кілометрів».ре

Храм Іоанна Золотоуста для Вадима особливий із кількох причин. На його території колись діяла школа-інтернат, у якій був гурток малювання. Саме там вітражист освоїв ази образотворчого мистецтва.

Робота в церкві Воскресіння Христового на міському кладовищі ще не завершена. Буквально місяць тому вирішили, яким буде малюнок купольних вікон і вхідної ікони. На ній зобразять хрест і крила ангелів, які його підтримують. Це буде нагадувати відвідувачам про те, що підтримка для наших воїнів дуже важлива.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---