Як дітлахам адаптуватися до школи без стресу. Поради луцького остеопата

Як організувати робочий день школяра, щоб усе вдавалося і обійшлося без стресу та нервувань? Як облаштувати робоче місце учня, щоб воно було ергономічним та зручним? Як обирати шкільне взуття, щоб не нашкодити стопі, що формується? Чи не буде шкоди від носіння важкого ранця, як цьому запобігти? Якими мають бути оптимальний режим і спосіб харчування дитини? Про це батьки луцьких школярів мали змогу довідатися від остеопата Ігоря Сомова, який відповідав на їхні запитання 14 вересня у школі англійської мови «Шерлок».

Робоче місце учня. Отож, почнемо з парти і стола, тому що коли дитина йде до школи, вона більше часу проводить сидячи. Це передусім правильна висота стола. Її дуже просто визначити: коли дитина сидить, їй має бути зручно покласти руки, вона не має сидіти згорбившись чи тягнутися до столу. І, звичайно, рекомендовано, щоб парта мала нахил, тому що це природне положення рук в ліктьових суглобах, і дитині легше це робити, не треба сильно нахилятися, а можна регулювати нахил.

Правильне розташування тіла за робочим столом впливає і на внутрішні органи, і на здоров’я загалом. В інтернеті можна знайти безліч картинок, як правильно сидіти, але ідеальної пози немає, вона в кожного індивідуальна. Втім ми маємо сидіти вільно і відкрито, плечі мають бути відкриті, голова має бути над тулубом. Це стосується не лише школярів, а й офісних, банківських працівників тощо. Навіть коли ми їдемо в маршрутці, наша поза має бути вільною, відкритою. Нам має бути зручно.

Потрібно мати хороше крісло. Воно може бути просте, зручне, без коліщаток, не крутитися і не їздити. Однак, знову ж таки, ідеального стільця немає. Усі крісла, навіть дуже дорогі, мають підлаштовуватися під тіло дитини. Але це можна робити по-різному, наприклад, подушку підкладати під вигин спини. Або ж придбати ортопедичну накладку на спинку крісла чи спеціальну ортопедичну подушку. Вона має розташовуватися на кріслі трохи вище від попереку.

Ноги завжди мають стояти на підлозі. Якщо дитина не дістає до підлоги, можна зробити якусь підставку.

Постійно сидіти не можна, треба робити перерви, під час яких варто виконувати різні вправи, скажімо, звичайну зарядку, поприсідати, потанцювати кілька хвилин, а вже потім братися за наступне завдання. Є такий метод, як фітнес для мозку, або Brain Gym, в основі якого – перехресні рухи руками й ногами. Варіантів там – безліч: можна марширувати і рахувати, наприклад, до 30 з розплющеними очима, далі до 30 – із заплющеними і так далі; можна перераховувати кольори веселки в певному порядку і старатися не збитися; можна повторювати дні тижня, місяці року тощо. Це розвиває. Це для того, щоб коли вам багато різних завдань дають, ви не були розгублені. Для дорослих ці вправи теж хороші.

Можна використовувати різні вправи на дихання, концентрацію тощо. Дихати ми маємо спокійно, нижніми відділами легень, діафрагмою. Така вправа розслаблює шийний та грудний відділи. Це важливо і для травлення, масажу внутрішніх органів.

Дітям дуже подобаються вправи, що називаються animal movements, тобто такі, що відтворюють тваринні рухи. Їх можна знайти й подивитися в YouTube.

Є таке поняття, як Text Neck, тобто синдром «текстової шиї», що виникає внаслідок того, що люди тривалий час дивляться вниз, коли щось пишуть чи читають у смартфонах. Не можна дозволяти цього робити дітям, коли вони сидять за уроками або за партою. За цим треба слідкувати, бо потім можуть виникати головні болі. Шийний відділ хребта найтонший, найм’якший, його не можна перенавантажувати.

Рюкзак. Потрібно обирати наплічник із широкими лямками й стежити, щоб дитина завжди носила його на обох плечах. Добре мати додатковий ремінь на талії, який дозволить зафіксувати рюкзак і зменшити навантаження на спину. Спинка рюкзака має бути середньої жорсткості, але обов'язково м'якою з боку спини дитини, також добре, якщо там є мембрана, що дихає. Важливо, щоб на наплічнику були світловідбивачі. І завжди дитину потрібно питати, чи їй не боляче, чи нічого не ниє, коли прийшла зі школи.

В ідеалі вага порожнього наплічника не має перевищувати 1 кг. З підручниками: до 2 кг – для дітей 6-8 років, до 3 кг – у 9-12 років, до 5 кг – в 13-14 років, до 6 кг – в 15-16 років.

Дитячі ортопеди не рекомендують учням молодших класів носити за спиною понад 10% власної ваги.

Взуття. Якщо все добре й стопа розвивається відповідно до віку, дитині просто потрібно носити нормальне якісне взуття. Як це визначити? Якщо беремо, наприклад, кросівки, то вони мають бути стабільними, м’якими, не треба там ніяких штук, що укріплюють, але на поздовжньому склепінні має бути підвищення. У якісному взутті завжди є підвищення в устілці. Устілка має бути м’якою, а не з матеріалу, схожого за структурою на корок. Вона має не вирівнювати стопу, а підтримувати. Надто це стосується дитячої стопи, що формується. І не треба дитину взувати одразу в ортопедичне взуття. У нас в Україні в пострадянський період це було дуже переоцінено. Ортопедичне взуття було створено для патологій. Тому, якщо ми взуємо в нього дитину, яка нормально розвивається, то заблокуємо гомілково-ступневий суглоб і вона не навчиться нормально ним працювати. Треба дати стопі правильно розвиватися. Носити звичайне якісне взуття, з підйомом, дозволяти малечі ходити босоніж.

Окуляри. Зір, звісно, перевірить офтальмолог. І за потреби дитині підберуть правильні і якісні лінзи. Але дуже важливо, щоб окуляри були центровані. Американські остеопати, наприклад, рекомендують, щоб оправи в дитячих окулярах були металічними й не гнулися. Їх можна підігнати так, щоб малечі було в них комфортно. Вона ж може ті окуляри запхнути в рюкзак, у кишеню, сісти на них, впустити, оправа може викривитися, відтак дитина не зможе правильно дивитися, а це впливатиме на поставу. Окулярами можна корегувати поставу дитини.

Харчування. Передусім дитина має мати достатню кількість води з собою в школі. Можна харчуватися в шкільній їдальні, можна брати обід з дому. Їжу можна робити якусь прикольну для дитини, щоб це було їй цікаво. Головне – дотримуватися режиму харчування. Треба, щоб дитина снідала, і бажано, щоб не пропускала прийоми їжі, через 4-6 годин шлунок має щось отримувати.

Є три продукти, які ми їмо більше, ніж колись люди їли, і це не на користь. По-перше, це рафінований цукор у вигляді цукерок,тістечок,тортів тощо. Звісно, іноді можна з’їсти шматочок, але ліпше цей цукор замінити медом, фруктами, овочами, сухофруктами тощо. По-друге, це коров’яче молоко. В ньому ніби нічого поганого немає, але є частина людей, які не перетравлюють білки молока, бо вони дуже великі. А от козяче молоко має меншу величину молекул і легше засвоюється. Кисломолочні продукти вживати краще, ніж цільне молоко. І третій продукт – це злаки. Чому? Тому що вони за останні 50 років модифіковані, і в зерні зараз до 100 разів більше білка, ніж колись було. Ячмінна, пшенична каша,булгур,кус-кус, хліб, макарони не мають бути постійною їжею. А от що можна їсти часто: гречку, рис, кіноа, вівсяну, пшоняну кашу, бобові, м’ясо, рибу,овочі.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---