Як людський мозок оцінює власну помилку. Дослідження
Наш мозок за одну секунду може відрізнити результат людської помилки від результату, де людина безпосередньо не винна.
Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в науковому журналі The Journal of Neuroscience, пише УП. Життя з посиланням на Medical Xpress.
За допомогою експерименту вчені з Університету Айови (США) проаналізували здатність мозку розрізняти причину помилки. Вони попросили 76 молодих людей подивитися на групу стрілок і вибрати правильний напрямок, на який вказувала одна конкретна стрілка.
Коли піддослідні відповідали правильно (це відбувалося майже завжди, адже завдання було легким), на екрані з'являвся трикутник. Проте час до часу на екрані можна було побачити інші символи – якір, жабу, гелікоптер тощо. Вони з’являлися, коли людина відповідала правильно й очікувала на трикутник. Це була своєрідна імітація несподіваного результату.
Читати ще: Вчені з’ясували, скільки працює мозок після зупинки серця
Через три різні інтервали – 350, 1700 та 3000 мілісекунд – вчені вимірювали реакцію мозку на ситуації зі стандартним результатом та «сюрпризом».
Виявилося, що для розрізнення цих двох результатів мозок потребує 1 секунду (1000 мілісекунд).
Якщо мозок «помічав» людську помилку, то залишався активним протягом ще 2-3 секунд. Цей час він використовував, щоб усвідомити її та запам’ятати на майбутнє.
«Коли це пов'язано з моїми власними діями і я можу щось з цим зробити, то мозку потрібно кілька секунд, щоб переналаштувати весь когнітивний апарат, зорову та рухову систему. Мозок ніби бере паузу, щоб повідомити решту тіла, органи чуття, руховий контроль, та сказати їм: «Давай не будемо робити це знову», – пояснює співавтор дослідження Ян Вессел.
Читати ще: Як травматичні спогади впливають на мозок. Дослідження
Водночас вчені виміряли мозкові хвилі за допомогою електроенцефалограми (ЕЕГ) шкіри голови. Вони помітили постійну нейронну активність, яка відрізнялася у випадках помилки.
«Справді, ми виявили, що хоча і помилки, і несподівані результати правильних дій призводили до порівняної нейронної активності на ранній стадії, тільки помилки показували надійну, стійку мозкову активність більш як секунду після реакції. Загалом, це свідчить про те, що в людському мозку існують справжні, специфічні для помилок системи, які виявляють помилки в наших діях, що викликають адаптивні реакції, такі як стратегічне сповільнення поточних дій», – каже Вессел.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в науковому журналі The Journal of Neuroscience, пише УП. Життя з посиланням на Medical Xpress.
За допомогою експерименту вчені з Університету Айови (США) проаналізували здатність мозку розрізняти причину помилки. Вони попросили 76 молодих людей подивитися на групу стрілок і вибрати правильний напрямок, на який вказувала одна конкретна стрілка.
Коли піддослідні відповідали правильно (це відбувалося майже завжди, адже завдання було легким), на екрані з'являвся трикутник. Проте час до часу на екрані можна було побачити інші символи – якір, жабу, гелікоптер тощо. Вони з’являлися, коли людина відповідала правильно й очікувала на трикутник. Це була своєрідна імітація несподіваного результату.
Читати ще: Вчені з’ясували, скільки працює мозок після зупинки серця
Через три різні інтервали – 350, 1700 та 3000 мілісекунд – вчені вимірювали реакцію мозку на ситуації зі стандартним результатом та «сюрпризом».
Виявилося, що для розрізнення цих двох результатів мозок потребує 1 секунду (1000 мілісекунд).
Якщо мозок «помічав» людську помилку, то залишався активним протягом ще 2-3 секунд. Цей час він використовував, щоб усвідомити її та запам’ятати на майбутнє.
«Коли це пов'язано з моїми власними діями і я можу щось з цим зробити, то мозку потрібно кілька секунд, щоб переналаштувати весь когнітивний апарат, зорову та рухову систему. Мозок ніби бере паузу, щоб повідомити решту тіла, органи чуття, руховий контроль, та сказати їм: «Давай не будемо робити це знову», – пояснює співавтор дослідження Ян Вессел.
Читати ще: Як травматичні спогади впливають на мозок. Дослідження
Водночас вчені виміряли мозкові хвилі за допомогою електроенцефалограми (ЕЕГ) шкіри голови. Вони помітили постійну нейронну активність, яка відрізнялася у випадках помилки.
«Справді, ми виявили, що хоча і помилки, і несподівані результати правильних дій призводили до порівняної нейронної активності на ранній стадії, тільки помилки показували надійну, стійку мозкову активність більш як секунду після реакції. Загалом, це свідчить про те, що в людському мозку існують справжні, специфічні для помилок системи, які виявляють помилки в наших діях, що викликають адаптивні реакції, такі як стратегічне сповільнення поточних дій», – каже Вессел.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
У Луцьку близько двох сотень спортсменів змагаються на обласному турнірі з козацького двобою. Фоторепортаж
Сьогодні 16:35
Сьогодні 16:35
Не п’ять років тюрми: волинянину пом’якшили покарання за п’яну їзду зі смертельними наслідками
Сьогодні 15:39
Сьогодні 15:39
Кабмін обмежив термін дії деяких відстрочок від мобілізації
Сьогодні 15:11
Сьогодні 15:11
Кинув шину в працівників: судили одного з учасників мітингу біля будівлі Ковельського ТЦК
Сьогодні 14:15
Сьогодні 14:15
Перетинала дорогу поза переходом: деталі ДТП в Луцькому районі, у якій постраждала пішохідка
Сьогодні 13:47
Сьогодні 13:47
На війні загинув нацгвардієць з Ковеля Богдан Степанюк
Сьогодні 13:19
Сьогодні 13:19
У Володимирі у власній оселі ледь не згорів господар
Сьогодні 12:51
Сьогодні 12:51
У лікарні Володимира помер захисник Володимир Воробйов
Сьогодні 11:55
Сьогодні 11:55
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.