Як громади «воювали»: на Волині учнів музичної школи реформа поділила на «наших» та «їхніх»

Реформу децентралізації в Україні називають однією з найуспішніших: громади стали самодостатніми і самі вирішують, які послуги надавати громадянам, та й достукатися на місцях мешканцям до влади легше.

Звісно, і на горіхи дістається місцевій владі теж швидко. Та ця реформа має і зворотній бік: часом залагодити деякі проблеми громади самотужки не в змозі, тож мають домовлятися між собою про співпрацю. Якщо не вдається – питання можуть тривалий час не розв'язувати, як, наприклад, це відбулося з вихованцями Локачинської музичної школи, де понад півтора десятка дітей відрахували з навчання через неузгоджені фінансові питання. Урешті учнів таки поновили і питання вже не стоїть так гостро, але пробема домовленностей між громадами – типова для усіх регіонів.

Районна школа стала школою громади

Після реорганізації старих районів у багатьох громадах постало питання, що робити з районними комунальними установами. Згідно з чинним законодавством, тут діяв територіальний принцип: майно успадковують ті громади, де воно розташоване географічно. Так на баланси громад, які були раніше райцентрами, стали передавати різноманітні районні заклади, якщо до цього часу ще вони не були на балансі громади. Така доля спіткала низку районних лікарень, позашкільних закладів. Не виняток і музична школа у Локачах. Її, так би мовити, успадкувала Локачинська селищна територіальна громада.

І поки ще тривав навчальний рік, діти здобували там мистецьку освіту. Проте після літніх канікул на заняття повернулися не всі: учнів із Затурцівської громади відрахували зі школи. Мотивували це фінансовими питаннями: Затурцівська громада не заплатила визначену Локачинською громадою суму на навчання дітей.

У пошуках відповідальних усі три сторони кивають одна на одну, натомість всі в один голос пояснюють: головна причина цієї ситуації – гроші, а точніше, їх відсутність.

Заступник голови Локачинської громади Тарас Хом’як розповідає: після завершення децентралізації районну Локачинську музичну школу передали Локачинській громаді. Громада установу перереєструвала, стала засновником, затвердила усі установчі документи. Так вчинили з усіма районними закладами, хоч не всі, каже, громади на таке погоджувалися.

«Після того як ми прийняли всі заклади у власність громади, постало питання забезпечення фінансування і належного функціонування цієї установи. На час приймання всіх установ у Локачинській громаді не було відповідного фінансового ресурсу, щоб закрити зарплату в усіх установах. Ми закривали зарплату, в тому числі й у музичній школі, на 9 місяців включно. Почали працювати над тим, щоб збільшити дохідну частину і зменшити видатки, для цього провели аудит, аби з’ясувати, чи ефективно працюють заклади, за його результатами у деяких з них оптимізували структуру, коригували штати та інше. У музичній школі, коли ми провели аудит, то виявили, що крім мешканців нашої Локачинської громади, послуги надають дітям сусідніх громад – Затурцівської і Павлівської. Постало питання щодо скорочення навантаження на вчителів, щоб закрити весь календарний рік, бо фонду оплати праці вистачало до вересня. Уже кілька років громади надавали субвенцію в районний бюджет, коли ще ця установа була районною», – провадить посадовець.

Вся річ – у грошах. А їх небагато

Варто зауважити: у музичних школах більшість занять для учнів – індивідуальні, вчитель працює лише з одним вихованцем на уроці. Тож залежно від кількості учнів і визначають навантаження на вчителів.

«Що більша кількість дітей, то більша кількість викладацьких годин, і це має відповідно оплачуватися. Резонно виникло питання, що якщо громади раніше платили за навчання своїх дітей, то вони мали б це продовжувати. Ми підрахували, яка ціна навчання одного учня для того чи того педагога. За останніми нашими підрахунками, вартість навчання одного учня в середньому складає дві тисячі гривень на місяць для одного педагога», – зазначає Тарас Хом’як.

У 2021 році Затурцівська громада заплатила Локачинській 120 тисяч гривень, однак це не вся сума, яку просила Локачинська громада.

«Ми звернулися до громад з проханням виділити субвенцію. З боку Павлівки жодних заперечень не було, ми підписали відповідний договір про надання міжбюджетного трансферту з цільовим призначенням. А Затурці, на жаль, виконали свої зобов’язання лише частково – заплатили за навчальний 2020-2021 рік 120 тисяч і подальшого розуміння ситуації не було. Ми до них зверталися не раз, і клопотання директорка писала, і концерти давали на території їхньої громади, щоб продемонструвати, що кошти на навчання їхніх дітей використовують правильно. Але ні в проєкті бюджету на 2021 рік, ні за підсумками трьох місяців, ні за підсумками шести, ні вже тепер 9 місяців Затурцівська громада не виділила жодної гривні. Останній раз була сесія 2 листопада, ми звернулися з відповідним клопотанням, подали розрахунок, були готові на всі форми співпраці, могли почекати з оплатою, але просили зафіксувати наміри договором, проте розуміння немає», – каже заступник голови Локачинської громади.

Голова Затурцівської громади Юрій Ковальчук, зі свого боку, розповідає подібну історію. Та, каже, це вони просили Локачинську громаду почекати з виплатами, але сусіди не погодились. Запевняє: нестача грошей виникла через те, що до Затурців приєднали ще одну – колишню Війницьку громаду, яку довелося дофінансовувати, тож вільних коштів не було.

«Об’єдналися дві громади – Затурці і Війниця, яка була дотаційною. Наприкінці минулого року ми Війницьку громаду ще дофінансовували. Ми не могли бачити, які в нас будуть показники на новий бюджетний рік, не могли спрогнозувати, що виконаємо, що ні. На початку року виділили 120 тисяч на Локачинську музичну школу на адресу Локачинської громади. Наступний перегляд виконання бюджету планували в липні-серпні, і ми домовилися, що за умов перевиконання бюджету оплатимо. За підсумком першого півріччя не було виконання, виникло питання недофінансування. Я пропонував у липні – не давайте нам гроші на інклюзивно-ресурсний центр (про це – нижче, – ВН), а ми у вересні-жовтні профінансуємо. Вони просили ще від нас 340 тисяч, але наші діти і в Торчині вчаться, і у Володимирі-Волинському, тож і загальна сума на музичні школи набігає 500-600 тисяч. І ми не були готові профінасувати на той момент. Варіант вирішення ми пропонували, а вони відмовилися і звинуватили депутатів і керівництво громади, що ті не хочуть їх профінансувати», – переконує Юрій Ковальчук.

До слова, музична школа – це не єдиний об’єкт, щодо якого не порозумілися громади. У Затурцях нарікають і на ситуацію з ФАПами у Війницькій громаді, які до приєднання були на балансі Локачинського району.

«Усі ФАПи у Війницькій громаді були на балансі в Локачах, декларації були підписані з Локачинським центром первинної медико-санітарної допомоги, і в лютому нас ставлять перед фактом, що Локачі звільняють працівників та закривають ФАПи. Ми мусили скерувати 200 тисяч, щоб утримати ці ФАПи на плаву. Ці 200 тисяч не були запланованими. А декларації так і залишилися укладені з Локачинським ЦПМСД і туди йдуть гроші», – каже голова громади.

Вартість навчання одного учня у мистецькій школі – суттєва

Очільниця Локачинської музичної школи Людмила Кревська розповідає: після завершення адміністративно-територіальної реформи Локачинська громада порахувала, скільки коштує навчання одного учня.

«Наше керівництво зробило обрахунки і визначило, навчання скількох дітей Локачинської гомади ми можемо фінансувати. Так виникло питання про співфінансування своїх учнів іншими громадами. Загальна сума для Затурців – 466 чи 468 тисяч, точно не пам’ятаю. Я не думала, що все закінчиться так, я відразу почала бити на сполох, зустрічалася з нардепом, писала звернення, організувала батьків, які писали лист на голову Затурцівської громади з проханням виділити кошти. За бажання можна було б частинами оплачувати під гарантійні листи. Я ж опинилась між двох вогнів: моє керівництво казало відрахувати тих дітей взагалі з січня, але я просила дати їм довчитися, переконувала їх, що не може такого бути, що Затурці не профінансують», – переконує директорка.

Зрештою, з вересня дітей із Затурцівської громади виключили з Локачинської музичної школи.

«Ми зустрічалися з сільським головою Затурців, він обіцяв, що за результатами виконання бюджету за пів року доплатять. Може, це різко звучить, але ми відучили їхніх дітей у борг. І в мене вже не було вибору: не вистачало двомісячного фонду зарплати і грошей немає де взяти. А моє керівництво сказало б, що мене попереджали», – каже Людмила Кревська.

З її слів, у середньому вартість навчання одного учня, за підрахунками фінансистів громади, складає 22-23 тисячі гривень на рік. Батьківська плата тут є, але, каже, вона символічна і витрат не покриває. А у вартість навчання входить заплата і педагогів, і техпрацівників, і оплата енергоносіїв. Тим часом діти часто спілкуються з педагогами.

«Я взяла на себе відповідальність і пообіцяла, що поновлю дітей з листопада й ми постараємось наздогнати матеріал. Діти самі часто телефонують до викладачів і вони їх консультують. Я була б рада, щоб ці діти повернулися. Наказ про відрахування було написано згідно з рішенням сесії, мені було вказано затвердити контингент учнів у межах 102 осіб, які проживають на території Локачинської громади», – розповідає керівниця школи.

Заступник голови Локачинської громади Тарас Хом’як, своєю чергою, додає: наразі обов’язок забезпечити своїх мешканців адмінпослугами, у тому числі й наданням дітям мистецької освіти, – це повноваження громади.

«Якщо нема можливості надавати такі послуги всередині громади, то вони мають подбати, щоб діти мали альтернативу. Ми не можемо допустити, щоб школа закрилась, тож шлях обрали не оригінальний, таких рішень в Україні багато. Ми затвердили контингент учнів – це та кількість, яку можемо собі дозволити як громада навчати у музичній школі. Звичайно, не могли дискримінувати дітей з інших громад, для них ми передбачили відповідний механізм – дозволили керівництву музичної школи набирати дітей з інших громад понад контингент за умови підписання договору про надання міжбюджетних трасфертів», – резюмує він.

Спільний об’єкт – не один. І проблема співфінансування – типова

Ще один об’єкт, навколо якого точаться суперечки, – інклюзивно-ресурсний центр, який діє у Затурцях і де навчаються діти з різних громад, у тому числі й Локачинської. Зауважимо: цей заклад частково утримується за кошти освітньої субвенції, проте громада, яка має його на балансі, усе-таки дофінансовує. Для Локачів ціна питання – 120 тисяч гривень, 20 з яких вже оплачено.

Як варіант: Локачинська громада не оплачує 100 тисяч гривень Затурцям, а Затурцям на 100 тисяч зменшують фінансування музичної школи. Про такий сценарій говорять представники обидвох громад, та ініціативу кожен приписує собі і вказує на іншого, що той не погоджується.

«Ми зі 120 тисяч оплатили вже 20 і пропонували, щоб від суми, необхідної на навчання дітей в музичній школі, відмінусувати ті 100 тисяч. Ми були готові і на цей варіант», – каже заступник голови Локачинської громади.

Те саме слово в слово розповідав і голова Затурцівської громади Юрій Ковальчук: «Ми пропонували: вони нам не дають 100 тисяч на інклюзивно-ресурсний центр, а ми поки що не даємо на музичну школу, а у вересні-жовтні говорили, що ми дофінансуємо. Така наша пропозиція не влаштувала Локачинську громаду з незрозумілих причин. Вони і не профінансували інклюзивно-ресурсний центр, і хотіли від нас гроші на музичну школу, але бюджет не виконувався. Проте я заборонив відраховувати з інклюзивно-ресурсного центру дітей, такого не може бути за жодних обставин».

У ситуації навколо Локачинської музичної школи і дітей із Затурцівської громади уже почала розбиратися правоохоронці, оскільки батьки написали звернення у Володимир-Волинську окружну прокуратуру. Нині прокурори з’ясовують усі обставини й спілкувалися з Юрієм Ковальчуком та Людмилою Кревською.

А поки матеріал готували до публікації – дві громади готувалися до чергового раунду перемовин. Урешті, днями сторони таки домовилися про фінансування музичної школи та поновлення дітей на навчанні, повідомив у телефонній розмові 8 листопада керівник Затурцівської громади Юрій Ковальчук. Щоправда, питання закрили на 2021 рік, що буде далі – прогнозувати поки складно.

«До кінця року ми всі питання закриваємо, з нового року будемо шукати інші варіанти фінансування. На сьогодні діти будуть всі поновлені. Сюжет поки вичерпаний, ситуація залагодилася позитивно. Ми пропонуємо батькам долучатися також до фінансування цієї школи. Там є різні способи, ми їм запропонували, вони ніби згідні, щоб не було навантаження на бюджет і всім було добре», – інформує голова громади.

Варто зауважити, що проблема, яка виникла навколо навчання учнів з інших громад у Локачинській музичній школі, для України – не рідкість. Приміром, в аналогічній ситуації опинилися учні Степанської музичної школи на Рівненщині. Конфлікт навколо закриття колишньої районної музичної школи був і в Доброславській селищній територіальній громаді колишнього Лиманського, а нині – Одеського району.

Але й у Волинській області прикладів вистачає, хоча й в інших сферах. В обласній раді не раз звучали пропозиції звертатися до громад, аби ті хоча б частково фінансували утримання таких обласних закладів, як геріатричний пансіонат чи соціальний гуртожиток. Виникають питання і між областями: наприклад, утримання у психіатричній лікарні в Луцьку пацієнтів з інших регіонів, які потребують лише догляду, а не лікування. А в Луцькій міськраді час до часу нагадують, що у закладах профтехосвіти, які частково фінансує міська рада (частково, оскільки здобуття загальної середньої освіти оплачується через освітню субвенцію), більшість учнів – не з Луцької громади.

І хоч у цих випадках до відрахування чи виселення не дійшло, та питання співфінансування в сесійних залах звучать усе частіше.

Юлія МАЛЄЄВА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---