«Я повернуся в український Крим»: у Луцьку поховали героя Георгія Ольховського

Сотні лучан прийшли, аби провести в останню путь загиблого на Донеччині від кулі снайпера старшого лейтенанта 128-ї окремої механізованої бригади Георгія Ольховського, якого поховали на Алеї почесних поховань міського кладовища у селі Гаразджа.

Прощання з героєм відбулося 26 серпня у центрі міста.

Георгій Ольховський загинув 23 серпня, а вже наступного дня у День Незалежності воїна зустрічали на Волині, зокрема у центрі Луцька домовину з тілом Георгія Ольховського чекали кілька тисяч лучан, які ставши на коліна, схилили перед ним голову. Зазначимо, що боєць ніс службу у 15-ому окремому гірсько-піхотному Севастопольському батальйоні (15 ОГПБ, в/ч А1778) у складі 128-ої окремої гірсько-піхотної бригади. Сам він був родом із Сімферополя, разом з дружиною проживав у Луцьку, у нього залишився 1-річний син.

Так, аби провести в останню путь героя, прийшли політики, громадські діячі та просто пересічні лучани. Присутніми також були побратими та родичі загиблого.

Близько 11 години у верхньому храмі Свято-Троїцького кафедрального собору розпочалося відспівування героя, тож священики на чолі з митрополитом Луцьким та Волинським Михаїлом помолилися за душу полеглого Георгія Ольховського.Михаїл зауважив, що звершуючи богослужіння, усі присутні поважають в останню дорогу героя, захисника нашої вітчизни: «Проваджаючи в останню дорогу, згадується життя людини, яка робила різні вчинки. Хтось життя своє починав добре, благочестиво, а хтось нечестиво його закінчував. Хтось намагався провести життя спокійно, а хтось обирав звершити своє життя, як герой, – ось цей найбільший порив душі сповідується євангельськими словами: «Велике благо покласти душу свою за рідних своїх». Коли сьогодні не вимагається добровільних батальйонів, кожна людина вільно йде захищати батьківщину, порив душі кожного чоловіка – це бажання захистити свою сім’ю, батьківщину та віру».

Також митрополит Луцький та Волинський наголосив, що воїн, будучи родом з Криму, говорив: «Я ще повернуся в Український Крим».

«Це – слова героя. І не тому, що Крим український, а тому, що Крим – це його батьківщина. Така правда: пам’ятати її ми повинні щодня, відстоювати та сповідувати її», - підкреслив Михаїл та додав, що ми часто говоримо про мир, що його хочемо, але зараз ми лише рахуємо кількість «200» та «300».Потому домовину з тілом Георгія Ольховського під звучання «Плине кача» віднесли на Театральний майдан, де відбулося громадське віче.Як розповів виконувач повноважень міського голови Григорій Пустовіт, 23 серпня від російської кулі обірвалося життя ще одного українця: загинув старший лейтенант Георгій Сергійович Ольховський – боєць 15-ого окремого гірсько-піхотному батальйону 128-ої окремої гірсько-піхотної бригади. Георгій народився 1989 року у Сімферополі. По закінченні 8 класу навчався у військовому ліцеї міста Алушта, після чого проходив строкову військову службу.

З його слів, Георгій Ольховський обрав справою свого життя військову справу. У 2014 році Георгій закінчив Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові та був направлений для подальшого проходження військової служби в місто Ужгород. Також з цього року він проходив службу в районі проведення АТО, чотири роки він був на лінії фронту, захищаючи східні кордони нашої держави.

«Будучи уродженцем Сімферополя, Георгій мріяв звільнити Крим та побачити його українським. Світла пам'ять про нашого героя, який віддав своє життя за незалежність, цілісність України назавжди залишиться у наших серцях», - підсумував Григорій Пустовіт та закликав усіх вшанувати пам’ять хвилиною мовчання.Своє чергою, командир 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади полковник пригадав: «Близько ми познайомилися з Юрою рік тому, коли він приймав у своє підпорядкування роту 15-го на той час гірсько-піхотного батальйону. В той день і в наступний він завжди зустрічав мене посмішкою, яка дуже рідко залишала його уста. Він назавжди залишиться у моїй пам’яті професійним офіцером та грамотним командиром. Він дуже швидко здобував повагу серед командирів, свого особового складу, його поважали та любили усі. Не зважаючи на досить юний вік, він став батьком для всіх свої людей. В нього залишилося багато незавершених справ, які ми всі з вами воїни заради нього, заради всіх, хто поклав своє життя, маємо завершити. Друже, спочивай з миром».До слова, Григорій Пустовіт оголосив, що за особисту мужність, відвагу та героїзм, проявлені у захисті держави в бою з агресором на сході України, самовіддане виконання військового обов’язку Указом Президента України від 23 серпня 2018 року Георгій Ольховський нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня посмертно. Нагороду вручили дружині героя Віті.Виконавши Державний Гімн України, домовину з тілом героя провезли по проспекту Волі. Віддаючи шану герою, перехожі плакали та ставали на коліна. Від гімназії №4 траурна процесія вирушила до міського кладовища у селі Гаразджа, де Георгія Ольховського поховають на Алеї почесних поховань.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---