«Я не уявляю себе в іншій професії», – акторка з Луцька про знімання в серіалах і творчі перевтілення. Інтерв’ю
«Мене завжди цікавила акторська гра. Я задумувалася над тим, як сама вчинила б у такій ситуації, як прожила б усе, якби це трапилося зі мною. Зараз вже не уявляю себе в якійсь іншій професії», – зізнається акторка Ангеліна Платко.
Як зазначає, у її найближчих планах – багато працювати, часто зніматися та удосконалюватися, адже «бути в творчому процесі – круто», попри те, що акторська професія важка й непередбачувана.
У творчому доробку 23-річної лучанки, яка лише півтора року тому закінчила з відзнакою Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, – вже численні ролі в популярних серіалах і театральних виставах.
Інформаційне агентство Волинські Новини розпитало Ангеліну про її дитячі мрії, перші ролі, кастинги та підготовку до знімань.
Як розпочався твій шлях до акторської кар’єри?
Спершу я вступила на режисуру та організацію кіно в Державну вищу школу кіно, телебачення і театру імені Леона Шиллера, що в Лодзі. Однак швидко зрозуміла, що більше хочу брати участь у процесі, ніж керувати ним. Знала, що ризикую, забираючи документи, та все ж вирішила спробувати пройти на україномовний курс в університеті Карпенка-Карого, хоча розуміла, що там шалений конкурс серед дівчат. Вірила, що в мене все вийде. Протягом року я плідно готувалася до ЗНО та творчих конкурсів.
Дуже хвилювалася, адже ніколи не була пов’язана з цією професією, хоч завжди була творчою особистістю. Тоді для мене все було в новинку. Я займалася в нашому драмтеатрі з заслуженою артисткою України Світланою Органістою, яка й підготувала мене до вступу. І я пройшла на контракт. Усього тоді вступили тільки 15 дівчат, адже україномовний курс був лише один. Зараз, наприклад, три. Протягом першого року в університеті я плідно навчалася, аби перейти на бюджет, а далі вийшла на стипендію. Півтора року тому закінчила виш із червоним дипломом. А зніматися почала ще в університеті.Батьки підтримували твоє прагнення стати акторкою чи все-таки переконували обрати «серйозну» професію?
Якщо чесно, то ніхто не очікував, що захочу стати акторкою (сміється, – ВН). Спочатку я хотіла бути ветеринаром. Потім мама запропонувала вступити на іноземну філологію. Тож коли в одинадцятому класі я сказала, що хочу спробувати себе в кіно, всі були здивовані, але зацікавлені. Тато переконав: якщо вступати, то тільки в найкращий виш, а після Голлівуду – це кіношкола в Лодзі.
Можливо, в той час я ще не усвідомлювала, з якого боку камери, сцени хочу бути.
Тобто з дитинства ти не мріяла стати актрисою?
Ні. А от багато акторок кажуть, що мріють про це з дитинства.Можливо, якісь фільми чи акторки вплинули на твоє бажання спробувати себе в кіно?
Я передивилася чимало різноманітних фільмів, особливо багато стрічок поглинула в підлітковому віці, але якісь конкретні виокремити не можу.
Із акторок, то, звісно, мені подобалися Анджеліна Джолі, Кіра Найтлі та інші.
Мене завжди цікавили акторська гра та проживання ролі. Я задумувалася над тим, як сама вчинила б у такій ситуації, як пережила б усе, якби це трапилося зі мною. Зараз вже не уявляю себе в якійсь іншій професії.
Ти зараз граєш і в кіно, і в театрі?
Поки не граю в театрі. На разових виставах ми грали в Театрі на Подолі, але, коли закінчилося навчання в університеті, всі пішли своїми шляхами і зараз театру в моєму житті немає, але це поки (усміхається, – ВН).Якою була твоя перша серйозна роль?
У театрі це роль сестри князя Текле у виставі «Ханума» грузинського режисера Вахтанга Арчиловича. Ми дуже плідно над нею працювали і коли врешті поставили її, то відчули неймовірний кайф від роботи. Маю тільки теплі спогади про цей проєкт, хоча було важко, адже ми і грали, і співали, і танцювали.
Ще була роль у дитячій казці «Каїн XVIII», де я грала іноземну гувернантку з польським акцентом.
А в кіно моя перша лінійна роль – це Ліна з серіалу «Хамелеон» на телеканалі «ТЕТ». Друга – в серіалі «Жіночий лікар», який ми відзняли нещодавно. Зараз його транслюють на телеканалі «Україна». Це моя найтриваліша робота – 40 серій, крута команда, чудові люди.А після якої ролі ти стала впізнаваною?
Напевно, після «Жіночого лікаря».
У принципі, в кіноколі всі знають одне одного. Так, кастинг-директори знають усіх акторів. Хоча ми можемо думати, що нас не пам’ятають, дехто й ображається. Насправді нас знають, просто не завжди кличуть на знімання, бо не підходять типаж, вік тощо.
Думаю, більшість кастинг-директорів, режисерів, продюсерів про мене знають.Розкажи, як відбувається процес затвердження актора на роль. Чи доводилося тобі бігати по кастингах?
Це важко. Наприклад, на етапі передкастингу ти можеш надіслати своє резюме, аби кастинг-директор оцінив за анкетою та фото, чи підходиш ти на певну роль. Можуть бути самопроби, коли ти самостійно записуєш якийсь уривок, за яким тебе оцінюють і запрошують на наступний етап відбору до проєкту.
Якщо тебе знають, то можуть відразу запрошувати на кастинг, ти приїжджаєш і пробуєшся на роль. Та це ще не кінець. Потім є ансамблеві проби, під час яких режисер оцінює те, який вигляд актори мають разом, чи можуть вони, наприклад, бути чоловіком і дружиною або мамою та донькою, чи схожі вони. Далі – фінальні проби, коли всіх затвердили і дивляться на картинку. Тебе можуть замінити й після пілотної серії, якщо режисера, продюсера чи канал щось не влаштує. Тобто це велика робота. Знімання, напевно, швидший процес, ніж підготовка до них.А скільки часу тривають знімання?
45-хвилинну серію ми зазвичай знімаємо три-чотири дні. Якщо це тяжкий проєкт із важкими сценами, знімання однієї серії можуть тривати тиждень або й довше.
Так, кастинги успішно пройдено. Як далі готуєшся до знімань, як вживаєшся у роль?
Я роздумую над тим, як я, Ангеліна, вчинила б у цій ситуації. Для кожної дії можна знайти пояснення. Кожна людина в житті, як і персонаж, чинить саме так, тому що має на це якісь причини, тобто вчинок завжди чимось аргументований. Потрібно розпізнати це, зрозуміти, чому герой так діє, для чого, яку мету переслідує. Усе це я переймаю на себе. Звісно, над цим ми працюємо разом із режисером.
Удома теж готуюся. Знання тексту – обов’язкове, що зрозуміло. Навіть хвилинний епізод у серії може кардинально змінити хід подій, тому ти маєш знати увесь сценарій, навіть якщо тобі потрібно сказати всього три репліки.Чи доводилося тобі змінюватися заради ролі, наприклад, худнути, набирати вагу, перефарбовувати волосся?
Кардинально – ні.
Нещодавно в мене злетів проєкт, для якого я схудла на чотири кілограми. Я їздила на проби близько пів року, мене вже затвердили, я схудла, але врешті не підійшла і знайшли іншу актрису. І таке буває. Це наша професія, тому все потрібно сприймати спокійно. Раніше я дуже переживала, але вже зараз вільніше до цього ставлюся і не сприймаю це на свій рахунок, розвиваюся далі.
Загалом, краще нехай тебе знімуть із ролі до знімань, ніж після кількох знімальних днів. Я поки з таким не стикалася, але й такі випадки бувають.
А чи відмовлялася ти від ролі?
Так. Тоді я була ще студенткою. Сценарій був моторошний і не вселяв надії: мені потрібно було грати утопленицю – спершу тонути, а потім лежати в труні.Кого мрієш зіграти?
Мрію зіграти в історичному проєкті. Мені це дуже близько. Можливо, в якомусь цікавому фільмі про війну з купою спецефектів. Також хочу спробувати себе в бойовику та трилері.
Як криза, що її спричинив коронавірус, вплинула на твій робочий графік?
Зараз я ніде не знімаюся. Через карантин, локдаун дуже багато проєктів заморозили. Але всі готуються, бо період підготовки до знімань може тривати пів року, рік і більше. Думаю, невдовзі розпочнеться сезон кастингів. Сподіваюся, що ролі будуть. А поки я відпочиваю і проводжу час із рідними.
Чи стежиш ти за реакцією глядачів після прем’єри проєкту? Дивишся серіали, в яких грала?
Так, я дивлюся свої роботи. Хоча багато акторів в інтерв’ю говорять про те, що не дивляться своїх фільмів чи серіалів, адже і так знають, як зіграли. Їх можна зрозуміти, але от я, наприклад, завжди аналізую себе, це теж робота над собою. Я дуже самокритична, тому часто раджуся з найкращою подругою, моєю однокурсницею.А що дивишся поза роботою? Які проєкти останнім часом справили на тебе велике враження?
Усе залежить від настрою. Раніше я любила важкі драми, мелодрами, після яких ще відходиш два дні (сміється, – ВН). А останнім часом віддаю перевагу комедіям. Напевно, це пов’язано з ситуацією в країні, світі, новинами, які нагнітають ситуацію, – не хочеться посилювати ефект ще й фільмами. Навпаки – потрібен позитив.
Буває, щось передивляюся, наприклад, фільм «Достукатися до небес».
Як вважаєш, які теми потрібно піднімати сучасному українському кіно, телебаченню?
Особисто мені бракує позитиву. Зараз людство тримають у страху, і всі в такій напрузі й живуть. Це жахливо.
Наприклад, під час навчання в нас була така вправа – ми спостерігали за людьми в транспорті, на вулиці, у магазині, на ринку, приносили їхні образи в університет, роздумували, чому хтось поводиться так, а хтось – інакше. Навіть зараз я виходжу з дому, спостерігаю і бачу, що на вулиці немає усміхнених людей. Звісно, їх можна зрозуміти… Але ну як так?..
Мені бракує комедій, хороших новин, а не тільки надзвичайних, історичних фільмів, пізнавальних, розвивальних і культурних програм. Дуже багато тем можна відкривати по-новому у ХХІ столітті. Це цікаво. І в нас є умови, аби це робити, люди, які вміють це робити. Сподіваюся, що все це вдасться зрегулювати найближчим часом.Наприкінці розмови що побажаєш нашим читачам?
Нехай, починаючи вже з цього року, збуваються мрії, адже мрії – це наші цілі. Міцного здоров’я! Нехай завжди світить сонечко, незважаючи на те, зима зараз чи літо. І більше радості, позитиву, усміхайтеся людям на вулиці – й вам усміхатимуться у відповідь.
Дякую за розмову і бажаю тобі якнайбільше крутих ролей!
Дуже дякую!
Спілкувалася Ольга ШЕРШЕНЬ
Фото з особистого архіву Ангеліни ПЛАТКО
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Як зазначає, у її найближчих планах – багато працювати, часто зніматися та удосконалюватися, адже «бути в творчому процесі – круто», попри те, що акторська професія важка й непередбачувана.
У творчому доробку 23-річної лучанки, яка лише півтора року тому закінчила з відзнакою Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, – вже численні ролі в популярних серіалах і театральних виставах.
Інформаційне агентство Волинські Новини розпитало Ангеліну про її дитячі мрії, перші ролі, кастинги та підготовку до знімань.
Як розпочався твій шлях до акторської кар’єри?
Спершу я вступила на режисуру та організацію кіно в Державну вищу школу кіно, телебачення і театру імені Леона Шиллера, що в Лодзі. Однак швидко зрозуміла, що більше хочу брати участь у процесі, ніж керувати ним. Знала, що ризикую, забираючи документи, та все ж вирішила спробувати пройти на україномовний курс в університеті Карпенка-Карого, хоча розуміла, що там шалений конкурс серед дівчат. Вірила, що в мене все вийде. Протягом року я плідно готувалася до ЗНО та творчих конкурсів.
Дуже хвилювалася, адже ніколи не була пов’язана з цією професією, хоч завжди була творчою особистістю. Тоді для мене все було в новинку. Я займалася в нашому драмтеатрі з заслуженою артисткою України Світланою Органістою, яка й підготувала мене до вступу. І я пройшла на контракт. Усього тоді вступили тільки 15 дівчат, адже україномовний курс був лише один. Зараз, наприклад, три. Протягом першого року в університеті я плідно навчалася, аби перейти на бюджет, а далі вийшла на стипендію. Півтора року тому закінчила виш із червоним дипломом. А зніматися почала ще в університеті.Батьки підтримували твоє прагнення стати акторкою чи все-таки переконували обрати «серйозну» професію?
Якщо чесно, то ніхто не очікував, що захочу стати акторкою (сміється, – ВН). Спочатку я хотіла бути ветеринаром. Потім мама запропонувала вступити на іноземну філологію. Тож коли в одинадцятому класі я сказала, що хочу спробувати себе в кіно, всі були здивовані, але зацікавлені. Тато переконав: якщо вступати, то тільки в найкращий виш, а після Голлівуду – це кіношкола в Лодзі.
Можливо, в той час я ще не усвідомлювала, з якого боку камери, сцени хочу бути.
Тобто з дитинства ти не мріяла стати актрисою?
Ні. А от багато акторок кажуть, що мріють про це з дитинства.Можливо, якісь фільми чи акторки вплинули на твоє бажання спробувати себе в кіно?
Я передивилася чимало різноманітних фільмів, особливо багато стрічок поглинула в підлітковому віці, але якісь конкретні виокремити не можу.
Із акторок, то, звісно, мені подобалися Анджеліна Джолі, Кіра Найтлі та інші.
Мене завжди цікавили акторська гра та проживання ролі. Я задумувалася над тим, як сама вчинила б у такій ситуації, як пережила б усе, якби це трапилося зі мною. Зараз вже не уявляю себе в якійсь іншій професії.
Ти зараз граєш і в кіно, і в театрі?
Поки не граю в театрі. На разових виставах ми грали в Театрі на Подолі, але, коли закінчилося навчання в університеті, всі пішли своїми шляхами і зараз театру в моєму житті немає, але це поки (усміхається, – ВН).Якою була твоя перша серйозна роль?
У театрі це роль сестри князя Текле у виставі «Ханума» грузинського режисера Вахтанга Арчиловича. Ми дуже плідно над нею працювали і коли врешті поставили її, то відчули неймовірний кайф від роботи. Маю тільки теплі спогади про цей проєкт, хоча було важко, адже ми і грали, і співали, і танцювали.
Ще була роль у дитячій казці «Каїн XVIII», де я грала іноземну гувернантку з польським акцентом.
А в кіно моя перша лінійна роль – це Ліна з серіалу «Хамелеон» на телеканалі «ТЕТ». Друга – в серіалі «Жіночий лікар», який ми відзняли нещодавно. Зараз його транслюють на телеканалі «Україна». Це моя найтриваліша робота – 40 серій, крута команда, чудові люди.А після якої ролі ти стала впізнаваною?
Напевно, після «Жіночого лікаря».
У принципі, в кіноколі всі знають одне одного. Так, кастинг-директори знають усіх акторів. Хоча ми можемо думати, що нас не пам’ятають, дехто й ображається. Насправді нас знають, просто не завжди кличуть на знімання, бо не підходять типаж, вік тощо.
Думаю, більшість кастинг-директорів, режисерів, продюсерів про мене знають.Розкажи, як відбувається процес затвердження актора на роль. Чи доводилося тобі бігати по кастингах?
Це важко. Наприклад, на етапі передкастингу ти можеш надіслати своє резюме, аби кастинг-директор оцінив за анкетою та фото, чи підходиш ти на певну роль. Можуть бути самопроби, коли ти самостійно записуєш якийсь уривок, за яким тебе оцінюють і запрошують на наступний етап відбору до проєкту.
Якщо тебе знають, то можуть відразу запрошувати на кастинг, ти приїжджаєш і пробуєшся на роль. Та це ще не кінець. Потім є ансамблеві проби, під час яких режисер оцінює те, який вигляд актори мають разом, чи можуть вони, наприклад, бути чоловіком і дружиною або мамою та донькою, чи схожі вони. Далі – фінальні проби, коли всіх затвердили і дивляться на картинку. Тебе можуть замінити й після пілотної серії, якщо режисера, продюсера чи канал щось не влаштує. Тобто це велика робота. Знімання, напевно, швидший процес, ніж підготовка до них.А скільки часу тривають знімання?
45-хвилинну серію ми зазвичай знімаємо три-чотири дні. Якщо це тяжкий проєкт із важкими сценами, знімання однієї серії можуть тривати тиждень або й довше.
Так, кастинги успішно пройдено. Як далі готуєшся до знімань, як вживаєшся у роль?
Я роздумую над тим, як я, Ангеліна, вчинила б у цій ситуації. Для кожної дії можна знайти пояснення. Кожна людина в житті, як і персонаж, чинить саме так, тому що має на це якісь причини, тобто вчинок завжди чимось аргументований. Потрібно розпізнати це, зрозуміти, чому герой так діє, для чого, яку мету переслідує. Усе це я переймаю на себе. Звісно, над цим ми працюємо разом із режисером.
Удома теж готуюся. Знання тексту – обов’язкове, що зрозуміло. Навіть хвилинний епізод у серії може кардинально змінити хід подій, тому ти маєш знати увесь сценарій, навіть якщо тобі потрібно сказати всього три репліки.Чи доводилося тобі змінюватися заради ролі, наприклад, худнути, набирати вагу, перефарбовувати волосся?
Кардинально – ні.
Нещодавно в мене злетів проєкт, для якого я схудла на чотири кілограми. Я їздила на проби близько пів року, мене вже затвердили, я схудла, але врешті не підійшла і знайшли іншу актрису. І таке буває. Це наша професія, тому все потрібно сприймати спокійно. Раніше я дуже переживала, але вже зараз вільніше до цього ставлюся і не сприймаю це на свій рахунок, розвиваюся далі.
Загалом, краще нехай тебе знімуть із ролі до знімань, ніж після кількох знімальних днів. Я поки з таким не стикалася, але й такі випадки бувають.
А чи відмовлялася ти від ролі?
Так. Тоді я була ще студенткою. Сценарій був моторошний і не вселяв надії: мені потрібно було грати утопленицю – спершу тонути, а потім лежати в труні.Кого мрієш зіграти?
Мрію зіграти в історичному проєкті. Мені це дуже близько. Можливо, в якомусь цікавому фільмі про війну з купою спецефектів. Також хочу спробувати себе в бойовику та трилері.
Як криза, що її спричинив коронавірус, вплинула на твій робочий графік?
Зараз я ніде не знімаюся. Через карантин, локдаун дуже багато проєктів заморозили. Але всі готуються, бо період підготовки до знімань може тривати пів року, рік і більше. Думаю, невдовзі розпочнеться сезон кастингів. Сподіваюся, що ролі будуть. А поки я відпочиваю і проводжу час із рідними.
Чи стежиш ти за реакцією глядачів після прем’єри проєкту? Дивишся серіали, в яких грала?
Так, я дивлюся свої роботи. Хоча багато акторів в інтерв’ю говорять про те, що не дивляться своїх фільмів чи серіалів, адже і так знають, як зіграли. Їх можна зрозуміти, але от я, наприклад, завжди аналізую себе, це теж робота над собою. Я дуже самокритична, тому часто раджуся з найкращою подругою, моєю однокурсницею.А що дивишся поза роботою? Які проєкти останнім часом справили на тебе велике враження?
Усе залежить від настрою. Раніше я любила важкі драми, мелодрами, після яких ще відходиш два дні (сміється, – ВН). А останнім часом віддаю перевагу комедіям. Напевно, це пов’язано з ситуацією в країні, світі, новинами, які нагнітають ситуацію, – не хочеться посилювати ефект ще й фільмами. Навпаки – потрібен позитив.
Буває, щось передивляюся, наприклад, фільм «Достукатися до небес».
Як вважаєш, які теми потрібно піднімати сучасному українському кіно, телебаченню?
Особисто мені бракує позитиву. Зараз людство тримають у страху, і всі в такій напрузі й живуть. Це жахливо.
Наприклад, під час навчання в нас була така вправа – ми спостерігали за людьми в транспорті, на вулиці, у магазині, на ринку, приносили їхні образи в університет, роздумували, чому хтось поводиться так, а хтось – інакше. Навіть зараз я виходжу з дому, спостерігаю і бачу, що на вулиці немає усміхнених людей. Звісно, їх можна зрозуміти… Але ну як так?..
Мені бракує комедій, хороших новин, а не тільки надзвичайних, історичних фільмів, пізнавальних, розвивальних і культурних програм. Дуже багато тем можна відкривати по-новому у ХХІ столітті. Це цікаво. І в нас є умови, аби це робити, люди, які вміють це робити. Сподіваюся, що все це вдасться зрегулювати найближчим часом.Наприкінці розмови що побажаєш нашим читачам?
Нехай, починаючи вже з цього року, збуваються мрії, адже мрії – це наші цілі. Міцного здоров’я! Нехай завжди світить сонечко, незважаючи на те, зима зараз чи літо. І більше радості, позитиву, усміхайтеся людям на вулиці – й вам усміхатимуться у відповідь.
Дякую за розмову і бажаю тобі якнайбільше крутих ролей!
Дуже дякую!
Спілкувалася Ольга ШЕРШЕНЬ
Фото з особистого архіву Ангеліни ПЛАТКО
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 10
1123
Показати IP
22 Січня 2021 19:10
Дуже гарна дівчина! Успіхів їй у кар’єрі)
О! до 1123
Показати IP
23 Січня 2021 15:45
В Голівуді заплакали гіркими сльозами.
Ахаха до 1123
Показати IP
24 Січня 2021 14:05
щоб досягти успіхів у кар’єрі спочатку треба влаштуватися на роботу у кар’єр.
Степан (Крымчанин)
Показати IP
22 Січня 2021 21:01
Я думаю, что если действительно, талантливая актриса, то через пару лет её не будет на Украине. Культура, искусство, границ не знает. Работают талантливые люди там где больше платят.
Анонім
Показати IP
22 Січня 2021 21:27
Не розумію, хто мінусує... Дуже приємна дівчина, з нашого міста. Треба тільки порадіти за неї.
77 до Анонім
Показати IP
22 Січня 2021 23:51
Мінусують кого жаба душить
Для чого взагалі?
Показати IP
22 Січня 2021 21:37
Ця стаття? Себе прорекламувати? Чи для чого?
11123 до Для чого взагалі?
Показати IP
22 Січня 2021 22:28
Для того, щоб знати наших лучан)))
Лучани до Для чого взагалі?
Показати IP
22 Січня 2021 23:49
А в акторів не беруть інтерв'ю? Наше місто має пишатися такою талановитою дівчиною!
123 до Лучани
Показати IP
23 Січня 2021 12:58
Нашим аби обі*ати когось. Радіти успіхам іншим окремі особи не вміють - комплекс неповноцінності дає про себе знати.
Вчені виявили найпотужніші космічні промені, які у 40 000 разів перевищують енергію видимого світла
Сьогодні 00:29
Сьогодні 00:29
28 листопада: свята, події, факти. День подяки у США і День працівника системи фінансового моніторингу
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
78-річна Шер оголосила про завершення музичної кар'єри
27 Листопада 2024 23:49
27 Листопада 2024 23:49
Від руїн до просторів майбутнього: у Луцьку обговорили польський досвід відновлення міст після війни
27 Листопада 2024 23:30
27 Листопада 2024 23:30
Зірка «Щоденників вампіра» зіграє головну роль у серіалі про війну в Україні
27 Листопада 2024 23:10
27 Листопада 2024 23:10
На Волині поголів’я лисиці перевищує допустиму норму у 5 разів
27 Листопада 2024 22:51
27 Листопада 2024 22:51
Волинь є лідером у затвердженні програм інформатизації на місцевому рівні
27 Листопада 2024 22:32
27 Листопада 2024 22:32
Пішов з життя режисер фільмів «Голий пістолет» та «Цілком таємно!»
27 Листопада 2024 22:13
27 Листопада 2024 22:13
Лучанина судитимуть за зґвалтування неповнолітньої
27 Листопада 2024 21:53
27 Листопада 2024 21:53
У терцентрі в Луцьку відновив роботу будинок для бездомних людей
27 Листопада 2024 21:34
27 Листопада 2024 21:34
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.