«Я не пам’ятаю, як писав заяву». Як фабрикували справу щодо «хабара» депутата Луцькради. Відео із зізнанням заявника

Суд виправдав депутата Луцької міськради Євгенія Ткачука у кримінальній справі, де його звинувачували у наданні хабаря працівнику Держпраці. Ткачук переконує, що справу проти нього сфабрикували у якості політичної помсти за те, що покинув лави на той час владної партії «Солідарність». Головний фігурант справи зізнався, що його підставили, напоїли і змусили написати заяву на Ткачука, а сама справа розсипалась через брак доказів і суперечності фактів.

Нагадаємо, 22 лютого 2019 року співробітники СБУ затримали Євгенія Ткачука, коли він нібито намагався передати хабар у розмірі 1100 доларів працівнику Управління Держпраці. Призначення цих коштів – внести зміни до акта перевірки, яку напередодні здійснили працівники Держпраці на підприємстві депутата і в результаті якої на підприємство наклали штраф майже на мільйон гривень.

Нині вже є рішення судів про те, що результати перевірки не відповідають дійсності, а дії посадовців УДП визнані протиправними. А 11 липня Луцький міськрайонний суд ухвалив вирок, в якому визнав Євгенія Ткачука невинним. Щоправда, у прокуратури є ще час на подання апеляції.

У коментарі ІА Волинські Новини Євгеній Ткачук розповів подробиці резонансної справи, а також надав екслюзивні відео- і аудіоматеріали, які свідчать про фабрикування справи проти нього.

Заявник не був на підприємстві і не пам’ятає, як писав заяву

Уся історія розпочалась із заяви одного «небайдужого громадянина», такого собі Віталія Г., який поскаржився до Управління Держпраці на те, що на ПП «Автоцентр Плюс», власником якого є Ткачук, працюють неофомлені працівники, а розрахунки нібито здійснюються тільки готівкою, і попросив здійснити перевірку. Уже після того, як суд першої інстанції визнав протиправним та скасував накладення штрафу на підприємство, а апеляційний суд залишив це рішення без змін, Євгеній Ткачук вирішив відвідати чоловіка.

З’ясувалося, він ніколи не був на території ПП «Автоцентр Плюс» і не пам’ятає про те, як писав свою заяву і навіть не знав, де розташоване саме Управління Держпраці. У розпорядження редакції потрапило відео розмови Євгенія Ткачука із заявником.На відео чоловік дивується власноруч написаному, хоча підтверджує, що це його почерк. Під час розмови він зазначив, що цей документ він міг написати на прохання знайомих співробітників СБУ, оскільки раніше він залучався до оперативно-розшукових дій на їх прохання.

Через декілька днів Євгеній Ткачук разом з адвокатами зустрілись із заявником. Тоді чоловік по фото опізнав знайомого з СБУ на ім’я Василь, який надиктував йому заяву на підприємство Євгенія Ткачука та зізнався, що його тоді напоїли. Проте офіційно давати такі свідчення він відмовився, аргументуючи це тим, що таким чином підставить когось. Редакція отримала прихований запис цієї розмови, публікуємо його скорочену версію.Сам Євгеній Ткачук стверджує, що його «замовили» і вчинили розправу через політичні погляди, коли він у 2017 році пішов з лав «Європейської Солідарності», у зв'язку з чим йому неодноразово погрожували.

Перевірка і «хабар», якого не було

4 лютого 2019 року на адресу Управління Держпраці у Волинській області надходить заява від мешканця Ківерцівського району з інформацією про те, що він виявив неоформлених працівників на ПП «Автоцентр Плюс». Мовляв, на початку січня він був на підприємстві, де працівники його попередили, що розрахунок за надані послуги відбуватиметься готівкою, адже вони нібито зарплату отримують «у конверті». Видається дивним, що першому зустрічному працівники повідомляють таку конфіденційну інформацію, але менше з тим. Тож чоловік попросив перевірити це підприємство, що й зробили працівники Управління Держпраці.

У акті перевірки йдеться, що на підприємстві виявили факти використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин, а 17 працівникам не провели нарахування та індексації заробітної плати за листопад, ще 16 працівникам – за грудень. Також вказано, що на підприємстві не проводиться виплата заробітної плати працівникам за три дні до початку відпустки.

Це, власне, і стало приводом до розгляду адміністративної справи, позов за якою згодом Євгеній Ткачук виграв. Зокрема, у судових матеріалах йдеться, що ніщо не доводить наявності неоформлених працівників на підприємстві. Тож накладений штраф у розмірі 963,963 тисячі гривень скасували.

Рішення пройшло всі інстанції і в грудні 2019 року вступила в силу постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду, яка залишила без змін рішення суду першої інстанції. В судах усіх інстанцій було доведено, що всі працівники оформлені належним чином і були проведені всі виплати, передбачені чинним законодавством, що підтверджено документально. Тож за рішенням суду Управління Держпраці виплатило підприємству «Автоцентр Плюс» 16320 гривень компенсації. Після того як Мельник С., який очолював перевірку і підробляв документи, був понижений до посади інспектора. Але про нього згодом.

Досудове розслідування

У матеріалах досудового розслідування йдеться, що перевірку на ПП «Автоцентр Плюс» розпочато 13 лютого. А 15 лютого Ткачук нібито подзвонив знайомому начальнику відділу Управління Держпраці і попросив про зустріч. Того ж дня у ресторані «Золотий дракон» Ткачук попросив свого знайомого вплинути на результати перевірки і запропонував винагороду в розмірі 10 тисяч гривень. Обміркувати пропозицію працівник Держпраці мав до 22 лютого, але тим часом написав доповідну записку начальнику про пропозицію і її з супровідним листом надіслали в УСБУ.

22 лютого відбулася чергова зустріч у робочому кабінеті в Управлінні. Пропозиція хабаря зросла чомусь вже до 30 тисяч. У матеріалах допиту цього свідка йдеться, що суми Ткачук вказував, пишучи на аркуші паперу. Згодом у той же день Ткачук із Мельником С. зустрілися у кафе «Флірт», де нібито відбулася передача грошей – 1100 доларів. І там же Ткачука затримали працівники СБУ.

Однак під час судового розгляду матеріали досудового розслідування не підтвердили належними доказами. В суді Євгеній Ткачук розповів: упродовж 2017-2019 років щодо нього та членів його родини у зв'язку з політичною діяльністю і громадянською позицією неодноразово надходили погрози від представників влади. А 13 лютого відбувалася згадана перевірка.

У суді було доведено, що ініціатором зустрічей з працівником Управління Держпраці став не він, а його знайомий начальник відділу Управління Мельник С., що був його колишнім однопартійцем.

Зустрічей було кілька: у кафе «Базилік» та ресторані «Золотий дракон». Чоловік розпивав спиртні напої за рахунок Ткачука і узгоджував майбутній ремонт власного авто, просив про допомогу. Після чого Ткачук завіз власним авто Мельника С. на автостанцію, бо той проживає не в Луцьку. Як виявилося пізніше, Мельник повернувся напідпитку на роботу (минуло три години після завершення робочого дня) і написав доповідну записку не на свого керівника, а на тодішнього заступника керівника Держпраці Кузьмінського І., хоча той жодного стосунку до його відділу не мав. Це в суді підтвердила керівник юридичного відділу Держпраці.

У доповідній записці Мельник С. стверджує, що Євгеній Ткачук запропонував грошову винагороду в розмірі 10 тисяч гривень за нібито усунення встановлених порушень на підприємстві «Автоцентр Плюс». При тому, що зустріч з Мельником С. відбулася 15 лютого, коли підприємство ще не надавало жодних документів на перевірку, адже зробило це лише 18 лютого. Тобто факти можливих порушень до цієї дати не могли бути встановлені взагалі. При цьому акти щодо перевірки підприємства в Держпраці сформували в той же день, а для ознайомлення надали лише 20 лютого.

Наступна зустріч 22 лютого відбулась у кабінеті. Туди Ткачука запросив Мельник через підлеглого інспектора, що підтверджено даними від мобільного оператора. На цій зустрічі Мельник, на якого правоохоронці вже вчепили «жучки», почав залякувати великими штрафами за нібито великі порушення на підприємстві і відразу пропонувати свої «послуги» задля «вирішення проблеми», хоча ці питання не були в його компетенції, відповідно до посадових обов’язків. Та й внести в протоколи жодних змін він фізично вже не міг, що сам же й підтвердив у суді. Але на оперативному відео він допускає цікаві висловлювання, після запитання Ткачука, чи можна щось зробити. Зокрема, від Мельника звучать такі фрази: «всьо можно, єслі осторожно», «думайтє самі, решайтє самі», «як далі – це вже мої проблеми», «бачиш, скільки їх було, і я теж».

Тоді ж обоє домовилися про ще одну зустріч, на яку Ткачук мав привезти документи, що свідчать про помилки в проведеній перевірці і про те, що всі працівники були належно оформлені. Саме вже на цій зустрічі і відбулися «маски-шоу».

Євгеній Ткачук пригадує, що після цієї розмови він поїхав на роботу, де взяв необхідні документи, а також журнал «Технополіс» в обкладинці (це важлива деталь), про що його просив знайомий. Документи і журнал Ткачук поклав в поліетиленову папку, яка лежала в авто, поки він їздив у справах. Повернувшись до автомобіля після відвідування ЦНАПу, він виявив, що авто відчинене, але списав це на власну неуважність.

Того ж дня Ткачук поїхав до Управління Держпраці, щоби передати Мельнику документи. Але той запросив його в кафе «Флірт» і попросив зайти до бенкетного залу. Зайшовши в кафе, Ткачук пішов спершу до вбиральні, а папку з документами залишив на каміні біля входу в туалет. Пригадує, що більше її ніде було покласти.

«У той момент в кафе перебувало ще двоє працівників СБУ. Після розмови я залишив папку з документами на столі і наголосив, що там документи дружини-підприємця, її працівників, підтверджувальні дані про те, що всі працівники оформлені тощо. Саме ці помилки були допущені в акті перевірки. Коли я вже вийшов із кафе, на вулиці мене зупинили співробітники оперативного підрозділу УСБУ, з якими був також слідчий поліції та двоє понятих.

Мені наказали зайти назад у приміщення кафе, не давали скористатися законними правами, які передбачені в такому випадку, не роз’яснили права на захист і проігнорували заяви проводити процесуальні дії в присутності адвоката на мою вимогу», – пригадує Євгеній Ткачук та додає, що коли всі повернулись у кафе, то назустріч їм з бенкетного залу пройшли двоє осіб у цивільному, які, як з’ясувалося згодом у суді, були працівниками СБУ.

«Один з них, порівнявшись зі своїми співробітниками, сказав: «Всьо єсть». Не дивний вам словесний сигнал начальника відділу СБУ своїм підлеглим?» – акцентує Євгеній Ткачук.

У бенкетній залі кафе, коли туди повернувся Ткачук з працівниками СБУ, перебував згаданий вище працівник Управління Держпраці Мельник, якому Ткачук привіз документи.

«На запитання працівника СБУ, чи Ткачук передавав йому якісь кошти, Мельник чітко відповів, що ні, тільки документи. Натомість у журналі «Технополіс», з якого дивним чином зникла обкладинка, знайшли гроші. Працівник СБУ Селюк встиг зробити фото, які оперативно потрапили у ЗМІ, хоча це була таємниця слідства», – пригадує депутат.

Як справа потрапила в СБУ

Під час судового розгляду з’ясувалося ще кілька деталей. Усі працівники Управління Держпраці, хто здійснював перевірку на ПП «Автоцентр Плюс», в один голос повідомили, що після підписання акта в день перевірки, в нього вже не можна було внести зміни. Тож начальник відділу, якому Ткачук начебто дав хабаря, не міг жодним чином вплинути на результати, як виявилося. Це не входило і до компетенції останнього, як і розгляд цих матеріалів та вирішення питання щодо покладення стягнень на підприємство.

Старший слідчий слідчого управління ГУ НП у Волинській області, який проводив досудове розслідування, повідомив, що розпочав розслідування уже з огляду місця події у кафе «Флірт». Усі організаційні питання вирішували співробітники УСБУ, а не він.

«Дивним є той факт, що УСБУ своє розслідування розпочало, посилаючись на лист від одного з керівників Управління Держпраці, а саме Кузьмінського І., який не мав до цього жодного стосунку, особисто начальнику СБУ. До листа додали службову записку Мельника, у якій він повідомляє керівництву, що йому запропонували хабар. Однак виконавець, вказаний у листі до УСБУ, в суді повідомила, що такого документа не готувала.

Крім того, такий лист мав би скеровуватися до органів Нацполіції, а не УСБУ. Також свідок повідомила, що лист відправив заступник керівника Держпраці Кузьмінський, в компетенцію якого це не входило. Кузьмінський також підписав направлення на перевірку, хоча ніякого стосунку до відділу, який очолював Мельник, не мав, в той час, коли безпосередній керівник Мельника був на робочому місці, і йому про це не повідомили.

Однак, як з’ясувалося, Кузьмінський невипадково також з’явився в цій справі, адже раніше фігурував у інших справах УСБУ, зокрема щодо його попередника на посаді Осипенка, після затримання якого (не без участі Кузьмінського), той успішно зайняв його посаду», – зазначає Євгеній Ткачук.

Заявник зізнався, що його підставили

Нагадаємо, вся справа закрутилась із заяви такого собі Віталія Г., який звернувся з листом у Держпраці, повідомивши, що нібито був на автосервісі, який належить Ткачуку, і там дізнався, що працівники не оформлені офіційно та отримують зарплату «в конверті».

«Цього літа я зустрівся з цим чоловіком. І той зізнався, що ніколи не був у мене на підприємстві, не знає, де воно розтшоване, а як писав лист, він взагалі не пам’ятає. Навіть погодився спростувати це правоохоронцям. Також припустив, що його могли підставити працівники СБУ, з якими він мав справи, і дали йому написати цей лист, коли він перебував у стані алкогольного сп’яніння», – каже Ткачук і демонструє відео спілкування з заявником.

Далі, зі слів Ткачука, справу намагалися зшити будь-якою ціною, часто незважаючи на абсолютно нереальні речі.

«Наприклад, працівника Держпраці Мельника, якому я начебто давав хабар, 19 лютого допитували працівники СБУ в Києві. Це відбулося менш як за дві години після внесення відомостей у ЄРДР у Луцьку. Як він міг доїхати до Києва за дві години?» – дивується Ткачук.

Також розповідає, що того ж дня до суду надійшло клопотання про дозвіл на відстежування мобільного номера Ткачука – 050**52100.

«Нюанс у тому, що це мій старий номер, який у той період взагалі був відключений, що підтвердив оператор. А у Мельника був інший мій номер – 095**57776, на який він мені телефонував і писав у WhatsApp. Ці факти доведені в суді. Тобто виходить, що працівник СБУ диктував Мельнику, що писати, навіть не перевіривши, з якого на який номер були здійснені телефонні дзвінки. В суді на запитання, чому у всіх документах у справі є грубі порушення і фальсифікації, оперативник СБУ, про якого говорив заявник Віталій Г. на відео, відповів: «Я був молодий і недосвідчений». Мабуть, тепер із фальсифікаціями у нього все добре», – іронізує Ткачук.

Депутат зазначає, що записи телефонних розмов підтвердили, що ініціатором цих зустрічей був таки працівник Держпраці Мельник С., який провокував і підбурював Ткачука дати йому хабар.

«Це, до слова, згідно з ч. 3 ст. 271 КПК України, заборонено робити під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні», – зазначає він.

Та й це ще не все. Суд встановив, що слідчий експеримент 22 лютого у кафе «Флірт» відбувався з перервами у відеофіксації. Також у суді стало відомо, що коли працівник Держпраці їхав у кафе до Ткачука, його хтось зупинив і щось передав.

«У суді переглянули відео з камери, закріпленій на Мельнику. На запитання Мельника «це що, на чай?», співрозмовник сказав «тсс», знаючи про те, що на чоловікові є пристрій звукозапису. І різко покинув автомобіль. Після чого працівник Держпраці сказав: «Мені це вже починає подобатись».

А після того, як я вийшов з бенкетної зали, хтось підійшов до працівника Держпраці в бенкетку і Мельник відвів камеру від столу. В той момент хтось на столі перемістив речі, оскільки на столі з’явився телефон, якого досі не було, і працівникові Держпраці він не належав. Згодом він забрав цей телефон, коли прибули слідчі. Це є на відео. Але більше як 20 секунд з оперативного відео кудись зникли. Це також було доведено в суді», – пояснює Ткачук.

Депутат пригадав, що просто на місці його адвокат просив провести експертизу, яка встановить, чи торкався Ткачук цих купюр взагалі:

«На відео слідчий стверджував, що будуть проведені експертизи, однак у подальшому цього чомусь зроблено не було. Те ж саме і з роздруківкою телефонних дзвінків – також було проігноровано. Слідчий повідомив, що це заборонено робити керівництвом прокуратури. Дивно, адже слідчий мав зробити це сам і відразу.

Взагалі у цій справі свідки змінювали свої покази. У суді в Мельника С. (який був у «Солідарності», осередок якої я очолював і вручав йому свого часу партквиток) була повна амнезія. Він заявив, що не знав мене взагалі до цих подій. Уявіть, керівника партійної організації не знає його підлеглий. Також він зізнався, що не раз залучався працівниками СБУ до перевірок на підприємствах, хоча законом це не передбачено».

Що сталось з фігурантами «справи Ткачука»

З моменту початку справи пройшло вже більше трьох років, і багатьом з її фігурантів нічого доброго вона не принесла. Той же Мельник з начальника відділу Держпраці понижений до посади інспектора, тогочасні керівники і заступники Управління Держпраці у Волинській області звільнені.

Інспектора Держпраці Губарика О., який брав участь в перевірці підприємства, взяли на хабарі. Стаття передбачала позбавлення волі від 5 до 10 років, але за кілька днів йому інкримінують вже м’якшу, за яку передбачений лише штраф. Це зробив один із прокурорів, який проходить по справі Ткачука.

Підполковник СБУ Юрій Силюк, який брав активну участь у слідчому експерименті та надав ЗМІ фото матеріалів справи, затриманий за звинуваченням у держзраді та фінансуванні тероризму, коли перевозив через лінію розмежування мільйонні суми.

Прокурор, який підтримує обвинувачення, потрапив у ДТП. Зі слів свідків, будучи п’яним за кермом, він влетів у газову трубу, а в той час у його авто перебувало п’ятеро дівчат. Справу поспіхом закрили. А слідчому, який вів справу Ткачука, вручену підозру про кримінальне порушення.

Замість P.S.

Євгеній Ткачук зазначає, що всі наступні превірки його автосервісу працівниками Держпраці показали, що на підприємстві все в порядку. Він зазначає, що ще до цього на нього хотіли «зшити справу», але тоді це не вдалося:

«Йдеться про так звану «справу Рачкова», коли місцеві ЗМІ запустили чутку ніби мене заарештовували і тримали в київському СІЗО, хоча я там взагалі не фігурував, а в той час був удома в Луцьку. Ніхто навіть не вибачився».

Суд першої інстанції визнав Ткачука невинним, але прокуратура ще може оскаржити рішення суду, тому ставити остаточну крапку в цій історії поки рано. Хоча, чи захочуть силовики ворушити далі справу, яка розвалилась в суді – питання відкрите.

«Я буду доводити свою невинуватість у судах, аби ми могли жити у вільній країні і не боятися держслужбовців та перевертнів у погонах, які можуть фабрикувати такі справи. Чи можете уявити собі такі факти фальсифікації в будь-якій з європейських країн? Думаю, ні», – резюмує депутат.

Іван САВИЧ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---