«Я демократичний керівник, якого, мабуть, сприймають авторитарним», – Ірина Вахович про рік ректорства в ЛНТУ. Інтерв’ю

Рік тому Ірину Вахович було офіційно представлено на посаді ректора Луцького національного технічного університету, вона стала єдиною жінкою, яка очолює технічний ЗВО. Тоді після короткого періоду роботи ми зустрілися з Іриною Михайлівною, аби поговорити про перші підсумки роботи.

З наближенням річниці ректорства знову домовляємося про інтерв’ю, в якому Ірина Вахович розповіла Інформаційному агентству Волинські Новини про виклики, свою команду, стосунки з колективом, де університет бере гроші на нові проєкти, конкуренцію з ВНУ та корупційний скандал, в який потрапив один з проректорів.

Ірино Михайлівно, від нашої попередньої розмови минуло чимало часу. Які зміни відтоді відбулися в університеті? Коротенько підсумуйте рік на посаді.

Університет непогано стартував та динамічно рухається сьогодні. ЛНТУ став університетом змін, серйозних проєктів. Зараз упевнено можна сказати, що ми робимо правильні кроки: відбулася реформа факультетів, напрямків та спеціальностей; ми ремонтуємо цілий блок аудиторій (сподіваюся, що до Нового року завершимо); у 2022 році в корпусі Б передбачено капітальний ремонт та створення арт-хабу для студентів, зокрема буде подіум, адже у нас відкривається новий напрямок «Фешн-індустрія» на стику спеціальностей «Дизайн» та «Технології легкої промисловості». Усі ці зміни сьогодні дають хороші результати.

Якщо говорити про великі проєкти, то наразі університет отримав мегапідтримку від різних органів влади, колег, депутатів різного рівня, уклав нове партнерство. Через місяць в ЛНТУ відкриється оновлений спорткомплекс з басейном, великий стадіон. Ми розуміємо потреби області, тому відповідально поставилися до формування кошторису. Кошторисна вартість становить 22 мільйони. Для такого об’єкта це не є багато.

Читати ще: «Хотіла б, аби ЛНТУ та ВНУ були, як Mercedes і BMW», – Ірина Вахович про перші місяці роботи, звільнення Савчука і конкуренцію з Лесиним університетом

Щодо проєкту корпусу «Меридіан», де буде креативний простір Smart Volyn Hub, то ми виграли його за програмою секторальної підтримки, де фінансування відбувається 50% на 50%. З обласного бюджету нам виділили у 2021 році 634 тисячі на розробку проєктно-кошторисної документації, яка уже розроблена та пройшла експертизу. Найближчим часом оголосимо тендер на початок будівельних робіт. Це буде простір для просування інновацій. Зрозуміло, що ЛНТУ має бути таким осередком, адже ми – єдиний технічний університет на Волині.На що розраховували, коли йшли на посаду ректора, і чи виправдалися сподівання?

Я була студенткою ЛНТУ. Відтоді університет – фактично єдине моє робоче місце, не враховуючи політичну діяльність у Волинській обласній раді. Коли ти студент та викладач, то бачиш усе по-одному, але коли стаєш людиною, від зусиль якої залежить розвиток університету, то починаєш усе розцінювати по-іншому.

Я розумію, що від стратегічних бачень команди, від ідей колег залежить майбутнє ЛНТУ.

Проблем трішки більше, ніж я очікувала, що й вимагає надзусиль для їх розв'язання. Раніше команда працювала 24/7, зараз трішки менше, адже нам потрібно відновлюватися, людські сили не безмежні. Колектив ЛНТУ надзвичайно ефективний у своїй діяльності, а масштабні проєкти, які ми сьогодні реалізовуємо, по-справжньому надихають. Хочеться створити додаткові можливості для колег та студентства, тому повністю віддаюся роботі, розуміючи свою місію.Власне, про колектив. Під час виборів і тепер з вами працює потужна команда. Як підбирали людей? Чи всі, хто був на початку, досі працюють з вами?

Абсолютно всі залишилися. Не бачу прогалин в кадрових рішеннях за цей рік. Усіма задоволена. Розглядаю своєю командою усіх, хто дбає про університет, розвиває його, не пасує, а активно продукує і реалізовує ідеї. Сьогодні в ЛНТУ справді таке середовище, яке дозволяє реалізувати кожну ідею. Підтримую всі креативні ідеї, все те, що дає нам розвиток, усе, що забезпечує студентам якість освіти та можливості розвитку. Кожен факультет побачив нові можливості, і ми намагаємося їх максимально підтримувати.

А чи є люди, які заважають працювати та реалізовувати заплановане?

Скажу відверто, що в мене немає часу, аби це аналізувати. Як говорять: не треба виховувати дитину, виховуй себе. Тому я виховую себе, показую власний приклад, як дбати про університет. Звичайно, іноді знаходяться елементи, які вносять деструктив на локальних рівнях, але я намагаюся не збирати пліток і відсікаю їх від себе.

Колектив великий – біля тисячі людей. Якщо раніше, наприклад, у декого виникали проблеми з дистанційним навчанням, то тепер не всі хочуть вакцинуватися. Наразі ми маємо 100% вакцинованих працівників, а невакцинованих, яких зовсім мало, поки відсторонили від роботи, тому вирішили відновити очну форму навчання. Це сміливе рішення, але студенти щасливі від того, що вони спілкуються, в них зовсім інший настрій навчатися. Освіта не має права бути формальною.

Можливо, через суб’єктивні причини є незадоволені люди, але я сподіваюся, що вони в душі все ж тішаться розвитком університету.Якщо брати загалом, які взаємини у вас склалися з колективом? Ви більше авторитарний керівник чи демократичний?

Я абсолютно демократичний керівник, якого сприймають, мабуть, як авторитарного (сміється, – О.З). У мене дуже гарні взаємини з колективом, з розумінням ставлюся до кожного. Так склалося, що традиційно університет – це організація з чіткою вертикаллю. Але сьогодні нові підходи до організації навчального процесу, акредитації дозволяють нам зрозуміти, що це не просто вертикаль. Окрім завідувача кафедри, наприклад, є гаранти освітніх програм. Ці люди також мають вплив на колективи та свої функції. Не обов’язково обіймати адміністративну посаду, аби реалізувати себе та свої ідеї. Я підтримую абсолютно кожного і йшла на посаду ректора з мрією, щоб ЛНТУ був не лише кузнею кадрів, а й простором для професійного зростання.Один із ваших проректорів потрапив у корупційний скандал. Яка доля Сергія Савчука в ЛНТУ зараз?

Сергій Ананійович працює зараз на посаді доцента кафедри фізичної культури. Звичайно, ця ситуація була дуже неприємною. Я щиро сподіваюся, що в цьому питанні запанує справедливість, і все стане на свої місця. Колектив підтримує нашого колегу. Про нього відгукуються дуже позитивно. Дуже не хочеться про це згадувати, адже цей момент вибивав з колії.

Давайте нарешті закриємо тему з Петром Савчуком і ЛНТУ. Він казав, що його «попросили з університету». Так ось, ви його звільнили чи він пішов за власним бажанням?

У Петра Петровича був контракт ректора. Контракт закінчився, були вибори. Він ще працював на посаді професора до кінця 2020/21 навчального року. В кінці цього навчального року відбувся конкурс на посади. Колектив його не вибрав і контракт не продовжили. Зараз у нього є трудові відносини з університетом в науково-дослідній складовій із держбюджетної теми, яку він виконує зі своїми аспірантами на кафедрі матеріалознавства. Однак, як ви знаєте, на сьогодні він працевлаштований, провадить іншу діяльність. Бажаємо йому успіхів на цій ниві.Вічна тема: конкуренція ЛНТУ та ВНУ. Які у вас взаємини з Анатолієм Цьосем?

Таке є у всіх областях. Університети, які розташовані на одній території, конкурують, але конкуренція завжди породжує розвиток. Якби в нас поряд не було такого конкурента, то, можливо, ми по-іншому формували б свої стратегії. Університети стимулюють один одного результатами, ідеями. Все-таки кожен виш має профільні напрямки. Звичайно, не хочеться, щоб вони дублювалися. Чомусь так виходить, що ми не займаємо їхні ніші (за мого керівництва, маю на увазі), а от у них – іноді трапляється. Однак, як зазначив Анатолій Васильович у своєму інтерв’ю, це суто вибір вченої ради і ректора ВНУ. І це правильно. Вистачить роботи усім.

Читати ще:«80% обіцянок я вже виконав», – ректор ВНУ про нові спеціальності, масштабні проєкти та затребуваних студентів. Інтерв’ю

Щодо особистих стосунків з Анатолієм Васильовичем, то вони дуже дружні. З нашого боку є підтримка ВНУ. Наприклад, проєкт на «Гарті», який фінансується ДФРР, було подано за моїм підписом (ще як голови обласної ради). У цій сфері університети підтримують один одного і надалі.У вас були особисті розмови з Анатолієм Васильовичем про відкриття кафедр дизайну та військової у ВНУ?

Звичайно, були. Я орієнтувала Анатолія Васильовича, що дизайн не варто відкривати у ВНУ, оскільки він базується на трьох випускниках нашого університету, які тут навчалися, захистилися, але не знайшли порозуміння з попереднім ректором. Напевно, ВНУ створив для них гарне середовище для розвитку. Однак не хотілося б розвивати додатковий осередок у цьому напрямку, якщо він чудово представлений у нас. Анатолій Васильович сказав, що подумає, але, знову ж таки, це їхнє рішення.

Якщо говорити про військову кафедру, то це капіталомісткий проєкт. У нас на військовій кафедрі навчається 50% наших студентів, 50% – студентів ВНУ. Ми абсолютно відкриті і запрошуємо всіх, хто має бажання опановувати військову справу.Думаю, у ВНУ апелюють тим, що у вас так само відкрили фізичне виховання, прикладну лінгвістику, які були лише у них…

Щодо фізичного виховання, то у нас є чудовий спортивний комплекс, його зараз модернізують. Зрозуміло, що спорткомплекс дає можливості для розвитку. У нас прекрасний колектив кафедри фізичної культури, спорту та здоров’я – майже всі захищені кандидати наук. Знаєте, здоров’я багато не буває, тому фізична культура та спорт – це той напрямок, який стимулює до вдосконалення. Не думаю, що в цьому випадку може відбутися перенасичення ринку такими випускниками.

Так склалося, що люди з недовірою сприймають щось нове. Які найбільш непопулярні реформи ви впроваджували в ЛНТУ у 2021 році?

Такого не було. Або мені вони не відомі. Всі рішення обговорюємо. Моє улюблене заняття – мозкові штурми щодо нових проєктів. Наприклад, до обговорення структурних змін в університеті був дотичний чи не кожен працівник.Протягом останнього часу стало менше чути про Будинок офіцерів. На якому етапі процес з облаштуванням там музею науки?

Є проєкти, про які хочеться говорити, коли їх вже буде реалізовано. Ті, про які я говорю, – вже на певній стадії реалізації з передбаченим фінансуванням. Проєкт по Будинку офіцерів на стадії розгляду, ми пройшли всі етапи, залишився лише один. Підключилися усі народні депутати від Волині, Міністерство освіти, всі дружні до нас органи влади. Не хочу про це говорити, поки не бачитимемо результату.Які глобальні проєкти чекають на ЛНТУ в найближчому майбутньому?

Ми першими увійшли в таку систему, як «Дія.QR», тобто зможемо приймати абітурієнтів на навчання без паперових документів. Через «Дію» вони зможуть віддати нам документи, які будуть верифіковані. Наразі перебуваємо на етапі того, щоб усе автоматизувати й показати приклад, як має функціонувати установа без паперів.

Плануємо далі розвивати спорт. Один мій колега розповів, що його дитина ходить на футбол, але взимку немає де займатися, бо всі футбольні поля відкриті. Я цю ідею запам’ятала.

Ми дуже ощадливо та ефективно використовуємо залучені кошти, тому сподіваюся, це дозволить і надалі залучати гроші до ЛНТУ. Кожен проєкт можна роздути до неймовірних масштабів у кошторисній документації, але ми з розумінням та відповідальністю ставимося до інших потреб області.Яка Ірина Вахович вдома? Як відпочиваєте від роботи?

Найкращий відпочинок – зміна заняття. Цього мене навчила мама. Тому займаюся домашніми справами. Однак інколи організм потребує ще більшого перезавантаження. Поїздки, зустрічі з друзями дають наснаги та сили. Протягом року я перебувала у постійній напрузі. Навіть під час зустрічі з друзями не могла повністю розслабитися. Це був складний рік, однак результативний.

Олександр ЗЕЛІНСЬКИЙ

Фото Олени ТРЕТЯК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---