«Викладачів перетворили на рабів», – Наталія Коцан про СНУ

Багаторічний очільник СНУ імені Лесі Українки Ігор Коцан, попри обмеження в дві каденції поспіль, хоче стати ректором утретє. Зі слів кандидатки на цю посаду Наталії Коцан, за час його керування вузом «викладачів перетворили на рабів», університет втрачає позиції, а стан фінансових справ установи ретельно приховується. Тим часом Ігор Коцан, з її слів, активно використовує адмінресурс, аби перемогти на виборах ректора.

Натомість Наталія Коцан зазначає, що проаналізувала слабкі та сильні сторони вузу і має план дій, який дозволить змінити стан справ в університеті.

У коледжі технологій, бізнесу та права СНУ імені Лесі Українки відбулася зустріч викладацького колективу із претенденткою на посаду ректора вишу – доктором географічних наук, професоркою, завідувачкою кафедри міжнародних відносин і регіональних студій, головою Координаційної ради Інституту Польщі Наталією Коцан. Вона озвучила основні тези своєї програми та закцентувала увагу на проблемах і перспективах навчального закладу.

«В університеті нині складний період – вибори ректора. Маємо сімох кандидатів, серед них – Ігор Коцан, який очолює виш уже дві каденції, – розповіла кандидатка. – Я хочу вас попросити послухати всіх. Бо в більшості кандидатів на цю посаду перегукуються деякі моменти. Прошу вас прийти на вибори, проаналізувавши всі програми, і зробити такий вибір, аби наш університет рухався в демократичному руслі. Нам дуже хотілося б, щоб заклад розвивався прозоро, децентралізовано, а не авторитарно. Проголосуйте так, як вам підказує совість».

Аби окреслити свою програму кандидата, Наталія Коцан провела swot-аналіз, який дозволяє побачити сильні та слабкі боки університету й загрози. З-поміж сильних сторін вишу називає якісний професорсько-викладацький склад, функціонування визнаних в Україні наукових шкіл, наявність бази для надання послуг не тільки освітнього, а й медичного, оздоровчого, екскурсійного, дизайнерського, мистецького, садівничого характеру тощо, підтримку інституційних, національних та загальноєвропейських ініціатив щодо освіти, неперервного професійного розвитку викладачів, розвиток навичок роботи в цифровому світі, задовільний рівень знань абітурієнтів.

«Нас перетворили на рабів, нас просто використовують»

«Так, ми маємо непогані рейтинги за усіма показниками. Але фактично нас перетворили на рабів, нас просто використовують, – наголошує вона. – Ми даємо рейтинги, ведемо наукову роботу, виконуємо професійні обов’язки в повному обсязі. Али коли доходить до поділу наватаження і ставок, нам кажуть: «Ставок немає, але ви тримайтеся». Наприклад, на кафедрі, яку очолюю, – 13 людей, усі доктори й кандидати наук. Жоден з них не працює на повну ставку, мають 0,74 ставки.

У нас на факультеті є іноземні студенти, і ми фактично єдині в університеті ведемо навчання суто англійською мовою. За це викладачам не доплачують навіть 10% від ставки, які мають виплачувати згідно з постановою Кабміну. Це рабські умови існування. І коли ректор прийшов до нас на факультет, ми в нього запитували, що буде з виплатами у перспективі. А він нам відповів: «У перспективі взагалі не буде жодної доплати. Ми вам запишемо в контракті, що ви мусите всі мати рівень В2, і ви виконуватимете це навантаження». Але всюди, де треба похвалитися нашими здобутками, то він це робить».Відсутність прозорості в управлінні, застаріла база, зниження престижу вузу

Зі слів кандидатки на посаду ректора, слабких сторін значно більше. Серед основних – домінування вертикальної моделі управління ВНЗ й відсутність прозорості управління, невідповідність матеріально-технічної бази вишу сучасним вимогам, утрата регіональної ідентичності, регіональної позиції серед університетів, зниження авторитету і престижу вишу серед студентів та абітурієнтів.

«Фактично, ректор вручну керує вченою радою університету, – провадить Наталія Несторівна. – І вона ухвалює ті рішення, які потрібні ректорату. Викладачі на факультетах безправні й не мають жодного стосунку до формування навіть якихось стратегічних напрямків розвитку університету, не можуть вплинути на розподіл ставок, який є непрозорим.

Дуже погано, що ми відмовилися від назви Волинський національний університет і стали називатися Східноєвропейським. Це були певні домовленості ректора та міністра освіти, ним тоді був Табачник. Вони зробили такий собі розворот у бік Росії. Коли вчена рада затверджувала перехід на назву Східноєвропейський національний університет, то це йшло в пакеті з виділенням грошей на розбудову студмістечка. Тобто фактично ці гроші мали надійти від інвестора з Росії.

Ректор наш каже: коли розпочалася війна, ніхто цього фінансування не робив. Але чи це не можна розглядати як зраду інтересів, принаймні регіональних? Через втрату назви ми багато чого втрачаємо в подальшому. Бо в абітурієнтів і їхніх батьків не відбувається ідентифікація університету з місцем його розташування».

До того ж, наголошує Наталія Коцан, розрахунок штатного розпису факультетів і кафедр є непрозорим, при університеті немає видавництва. Окрім того, вона вважає недостатнім рівень міжнародної активності й інтеграції СНУ в міжнародний освітній простір. А бюджетні й позабюджетні кошти використовують непрозоро, відсутня дієва та ефективна система стимулювання викладачів до інноваційної діяльності, наукової роботи.700 доларів за те, аби опублікувати статтю

«Звісно, зі мною можуть не погодитися, адже ректор і проректори дуже активно їздять за кордон, шукають інвесторів тощо, – констатує Наталія Коцан. – Йдеться про мобільність викладачів. Нам кажуть: треба бути мобільними. А як нам такими бути, коли викладач має 0,74 ставки? І на конференцію він може поїхати тільки за свої гроші, так само й опублікувати статті у фаховому виданні.

Звісно, є видання, де можна публікуватися безплатно, але є й такі, де треба заплатити 700 доларів. Звідки такі гроші в наших викладачів, які навіть ставки не мають? Щодо непрозорості використання коштів.

Фінанси університету – таємниця за сімома замками

От, наприклад, є у нас база «Гарт». Там відпочивають наші викладачі, в них одна ціна за путівки, є й комерційні путівки. Але ми як колектив не знаємо, куди витрачають ці гроші і скільки їх є. В одному зі звітів ректор сказав, що «Гарт» заробляє 80 тисяч гривень, але, напевно, забув уточнити, за який період: за день, за тиждень, а може, за місяць?

Є ще в університеті спецфонд, то там узагалі таємниця за сімома замками, про нього ніколи ніхто не чує. Про викладача в нас згадують або коли ювілей, або коли помер. Все. Профспілка також повністю залежна від ректорату. І вона абсолютно нічого не робить, видає тільки новорічні подарунки у вигляді цукерок і організовує новорічні ранки».

Бачить Наталія Несторівна й чимало загроз для вишу. Це послаблення позиції СНУ в рейтингових системах ВНЗ Волині, скорочення об’ємів держзамовлення, наявність централізованих механізмів управління СНУ, мінливість кон’юнктури популярності різних спеціальностей на ринку праці, перешкоди на шляху впровадження новітніх освітніх технологій та сервісів.

Хто не прийшов на зустріч з Коцаном – дає пояснення

«Ми завжди були попереду ЛНТУ в рейтингах, – каже пані Наталія. – Але зараз в них відкрилося багато програм, які аналогічні нашим, особливо економічного напрямку. Ми вже не конкуруємо з польськими університетами, які запрошують наших студентів вчитися без ЗНО, і плата за навчання там нижча. Тому треба думати, як подолати ці загрози.

Щодо централізованих механізмів управління наведу один-єдиний приклад. Сьогодні наш ректор як кандидат на цю посаду зустрічається з факультетом міжнародних відносин. То декану було сказано, що всіх, хто буде, – під списочок, а кого не буде – тому написати пояснювальну записку про причину відсутності».

Бібліотека не поповнюється новими виданнями

Ще одна суттєва загроза – послаблення позицій бібліотеки університету в навчальному процесі. «За останні роки жодного надходження в бібліотеку не було, – обурюється кандидатка. – Не купили жодного періодичного видання. Єдине джерело надходжень до бібліотеки – це подарунки викладачів, які за свої кошти видають монографії, підручники, навчальні посібники тощо. І ще одне. Якщо студенти не хочуть ходити в таку бібліотеку, то її треба робити цифровою, щоб вона працювала онлайн. Але вона мусить бути. Без біліотеки ні студент, ні викладач працювати не зможуть».

Замість кримінальної справи за корупцію Коцан отримав можливість стати ректором утретє

Багато в кого виникає запитання, як могли схвалити кандидатуру чинного ректора, коли добігає кінця його друга каденція на цій посаді, адже, за законом, він мав на це право тільки двічі.

«У 2014 році було ухвалено новий закон про вищу освіту. У ньому написано про ці два терміни, упродовж яких одна особа може керувати вишем. Тоді чинний ректор перебував на посаді і це вважалося його першим терміном згідно з новим законом про вищу освіту, – пояснює Наталія Коцан. – Але є ще один цікавий момент. З 28 жовтня на сайті НАЗК висіло повідомлення про те, що чотирьом посадовцям, у тому числі Ігорю Коцану, національна поліція мала вручити підозру і відкрити кримінальне провадження за те, що він неправильно задекларував свої доходи.

І Міністерство освіти та науки жодним чином не відреагувало на це. Документи від кандидатів приймали до 2 листопада. Людину, яка свідомо обманює державу, проти якої мають порушити кримінальну справу, могли не допустити до конкурсу. Але допустили. Є над чим замислитися, чи не так?»

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---