Вибір предметів і профілю навчання: в Луцьку обговорили реформи старшої школи

Із 2027 року в Україні стартує реалізація реформи профільної середньої освіти. Вона покликана гарантувати свободу вибору та наблизити профільну освіту до потреб кожного учня. Старшокласники зможуть обирати профіль навчання, курси та предмети. Уже в 2025 року перші школи країни впроваджуватимуть нові освітні моделі.

Громадське обговорення «Реформа профільної освіти: Волинська область» відбулося 11 жовтня в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків. У ньому взяли участь, зокрема, заступники міністра освіти та науки України, експерти, представники місцевих органів влади та освітяни з громад області.

Зазначимо, що реформа «Нова українська школа» впроваджується в Україні восьмий рік. Вона вже завершилася в початковій школі та гімназії. Нині ж триває роботи над стартом у 2027 році реформи в старшій школі. Заплановано, що з 2027 року навчання в старшій школі відбуватиметься за двома спрямуваннями: академічним (поглиблене вивчення обраних предметів та орієнтування на продовження навчання в закладах вищої освіти) і професійним (здобуття професії).У межах реформи передбачено створення відокремлених від початкових шкіл і гімназій академічних ліцеїв з великою кількістю учнів. Саме такі заклади освіти зможуть забезпечити вибір профілів і предметів.

Читати ще: Три ліцеї з Волині відібрали до пілотного проєкту з реформи старшої школи в Україні

В академічних ліцеях учні навчатимуться три роки (10-12 класи). Саме 10 клас має стати профільно-адаптаційним. Упродовж цього навчального року учні зможуть надолужити можливі освітні втрати й остаточно визначитися з профілем навчання. У 10 класі буде найбільше уроків з обов’язкових предметів. За потреби впродовж цього року можна буде змінити профіль навчання.

Академічний ліцей даватиме учням більше можливостей для вибору: профілю і предметів / курсів у межах профілю для поглибленого вивчення, а також предметів поза профілем. Наприклад, учень математичного профілю зможе обирати предмети / курси природничих наук, мистецтва, літератури тощо.

Обов’язкові предмети / інтегровані курси для вивчення будуть в усіх закладах освіти і академічного, і професійного спрямування. Це те, що пов’язано з вивченням української мови, літератури, історії України, англійської мови, математики.Для забезпечення ефективного впровадження реформи старшої школи головам громад і управлінцям у сфері освіти необхідно:

- сформувати мережу закладів загальної середньої освіти, яка відповідає демографічній ситуації, потребам учнів та дає змогу якісно організувати профільне навчання;

- забезпечити академічні ліцеї кваліфікованими педагогічними кадрами;

- організувати підвезення / проживання старшокласників, які мешкають на значній відстані від місця навчання;

- покращити матеріально-технічну базу відповідних закладів освіти.

Читати ще: На Волині триває моделювання мережі закладів старшої профільної освіти

Перший заступник голови Волинської обласної ради Юрій Поліщук звернув увагу, що облрада вже стикнулася з викликами, які несе в собі реформа старшої школи. Він пригадав, що на минулій сесії не було затверджено плану формування мережі академічних ліцеїв в області, тому що він, на думку депутатів, був далекий до оптимального, тож його повернули на доопрацювання.Громадське обговорення освітньої реформи в областях – нині на Волині – загалом дев’яте по рахунку, звернув увагу заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків.

«Реформа профільної середньої освіти дуже непроста. Як видається, вона більш масштабна, ніж будь-яка реформа, яка проводилася в системі освіти. Вона потребує багато роз’яснень. Політика Міністерства освіти насправді дуже чітка і ми приїхали, аби навести цю чіткість разом з вами: проговорити та окреслити завдання, які ми повинні разом виконати. Адже не лише міністерство впроваджує цю реформу», – зазначив Андрій Сташків.

Він анонсував, що до кінця 2024 року потрібно сформувати мережу закладів профільної середньої освіти в усіх регіонах країни і з 2027-го вона має запрацювати.Також заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків додав, що серед передумов реформи – те, що учні 10-11 класів мають понад 15 предметів і великий обсяг домашніх завдань, учні не мають широкого вибору профілів і предметів / курсів, розрив у результатах навчання між учнями з міст і сіл, 11-річний термін навчання не відповідає практиці країн ЄС тощо.

За прогнозами, у 2030 році майже 1,2 мільйона учнів будуть навчатися в академічних ліцеях і професійних коледжах.

Народна депутатка України Ірина Констанкевич приєдналася до заходу онлайн. Вона наголосила: кожен учень повинен бути почутий і забезпечений належного рівня освітою.«Можливості в областей і громад різні. І освітні можливості, які може отримати київський учень чи учень з іншого великого міста країни, зовсім не відповідають можливостям, які може отримати, наприклад, учень з Любешова чи Ратного. Це віддаленість від центрів, відсутність технічного забезпечення, відсутність адекватної позашкільної роботи і багато інших факторів. Тому ми постійно ці питання обговорюємо і на базі профільного комітету, і на інших майданчиках: як дотриматися балансу і зробити так, щоб розвиток кожного українського школяра був наближений до основних стандартів, яких вимагає сучасне суспільство», – розповіла Ірина Констанкевич.«Ми працюємо з територіальними громадами. Нині на запит Міністерства освіти і науки розробляємо стратегію реформи старшої школи або, як її ще називають, профільної середньої освіти. Для того, щоб реформа відповідала очікуванням суспільства, ми провели низку досліджень, зокрема соціологічне дослідження. Воно довело, що більшість дітей, а це майже 90%, хотіли би вчитися в школах з кращою матеріально-технічною базою, в школах, де можна обирати предмети в старшій школі. Задля цього вони готові їздити навіть до 30 кілометрів. Звичайно, батьки більш стримані в своїх оцінках. 60% батьків підтримують ідею реформу, 40% – поки не готові висловити свою підтримку або не підтримують реформу через те, що дітям потрібно буде їздити на достатньо далекі відстані або жити в гуртожитку. Управлінці, голови громад, керівники відділів освіти підтримують і розуміють реформу», – зауважила менеджерка Проєкту DECIDE, заступниця голови ГО DOCCU Валентина Полторак.Як додала, найактуальніші питання – брак фінансових ресурсів, мала кількість дітей у сільських місцевостях, безпекові ризики.

«У Волинській області в нас склалася оптимістична картина: понад 80% управлінців розуміють ідею реформи і як її впроваджувати», – сказала Валентина Полторак.

Своєю чергою очільниця управління освіти і науки Волинської ОДА Наталія Матвіюк додала, що Волинська область давно працює над розробкою мережі закладів профільної середньої освіти. Як інформувала, за попередніми даними, на 1 вересня 2027 року 45 тисяч учнів навчатимуться в старшій школі на Волині.

Ольга ШЕРШЕНЬ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---