«Ви або труси вдіньте, або хрестик зніміть»: про що Сергій Притула спілкувався з лучанами

Шоумен, гуморист, а віднедавна ще й політик Сергій Притула приїхав до Луцька, аби поспілкуватися з містянами.

Зустріч відбулася 21 вересня в РЦ «Промінь» за сприяння Молодіжного Центру Волині. Окрім відверто політичних планів та амбіцій медійника, розмовляли й про мовний закон, «підводні камені» пісенного конкурсу Євробачення, спорт та навіть церкву.

Інформаційне агентство Волинські Новини пропонує до уваги читачів найцікавіші, на нашу думку, цитати та моменти із діалогу Сергія Притули з лучанами.

«Коли мені кажуть, що музика поза політикою – я сміюся. До прикладу, Євробачення, коментатором якого я донедавна був, – це найбільш заполітизований конкурс, який я бачив у житті. І у 1969 році Австрія не делегувала свого виконавця на Євробачення у Мадриді, пояснюючи це тим, що таким чином вони не хочуть толерувати диктаторську владу, яка була на той час в Іспанії. В 2009 році грузинів не пустили на Євробачення з піснею «We don’t wanna put in». Якщо швидесенько це прочитати, виходить у перекладі «Ми не хочемо Путіна».

«Коли наша Джамала перемогла на Євробаченні, всі тішилися, бо на тлі радісної Джамали сидів дуже похнюплений російський виконавець Сірожа Лазарєв. І ми, країна, яка потерпає від російської агресії, отримали сатисфакцію від того, що «хоч отут ми вас вжарили! Оце вам за кривди!»

«Спорт – це тотальна політика. Азербайджан за останні 10 років переманив велику кількість українських спортсменів, які змінювали грормадянство з українського на азейбарджанське, здобували олімпійські медалі та перемагали на чемпіонатах світу. У такий спосіб ставали причиною того, що прапор Азербайджану гарно піднімався на змаганнях, а якщо він піднімався ще й вище від усіх, то Азербайджан виплачував спортсменам сотні тисяч доларів призових. Оскільки країна досить слабка, то вони працюють над іміджем країни переможців у великій системі координат – успішні у спорті, музиці та торгівлі нафтою».«Учасників на Євробачення від Азербайджану багато років поспіль готувала команда з України під керівництвом чоловіка Руслани Лижичко Ксенофонтова. На державному рівні виділяли на це шалені кошти. Ксенофонтов казав, що Азербайджану дуже важливо перемогти на Євробаченні, бо цим вони підкреслять свою приналежність до Європи».

«Вакарчук – це баба-повитуха, яка привела мене в політику... Люблю співати пісні Вакарчука в машині. Він геніальний музикант, хіт-мейкер. У нього нема поганих альбомів. Він пішов з політики. Мені цей вибір не подобається. Але це вибір дорослої людини, яка відповідає за власні дії».«В Україні з усіх політичних інститутів сьогодні найсильніша церква, бо їй найбільше довіряють».

«Чиновникам платить зарплату український народ зі своїх податків, тому його потрібно поважати. Якщо тобі з державного бюджету капає копієчка, будь ласкавий, як державний муж, послуговуйся на роботі і в публічних місцях, державною мовою. Але є ускладнення. В парламенті існують депутати, які не знають української мови. Вони «русскіє». Український паспорт подарували, і він різко став народним депутатом. Чомусь у нас для того, щоб стати чиновником на рівні райдержадміністрації, треба складати іспит на знання української мови, а для того, щоб бути депутатом у Верховній Раді, тобі не обов’язково знати державну мову. І це, відверто, ганьба».

«Сьогодні журналісту взяти інтерв’ю у Зеленського – це вершина кар’єри. Далі – тільки Папа Римський. Раніше Зеленський любив те, чим займається, у тому числі був більш доступним для ЗМІ».

«Попри те, що столиця стала більш україномовною після Революції Гідності, сервіс залишався тотально російськомовним. Не знаю, з чим це пов’язано, але ти заходиш в магазин, і навіть коли спілкуєшся з продавцем українською, він міг не відповідати. А зараз у салоні чи магазині за замовчуванням починають розмову з української мови. Це круто і цей процес не зупинити».

«Можливо, у Харкові зі мною спілкуються українською, бо впізнають «морду з тєлєка», але я точно знаю, що це буде експансія у хорошому сенсі».«Я не вважаю, що людина, старша за віком, чимось гірша за молоду. Мені це дико. У нас якась така неповага до людей, які працюють у різних царинах. Я колись працював вантажником на фабриці. І я не вважав, що, до прикладу, робота офіціанта – це щось менш потрібне і нижче за мене. А коли працював офіціантом, не вважав, що робота радіоведучого – це ніщо, у порівнянні із тим, коли я 16 годин проводжу на ногах. А коли я працював радіоведучим, я не ненавидів креативного продюсера, бо у нього нібито легша робота».

«З часом Сенцова будуть сприймати як просто режисера, а не в’язня Кремля». З Олегом Сенцовим я перетинався і думаю, що бачитимусь з ним через декілька днів. Але ці розмови радше лежать у візіонерському обміні думками, аніж є початком перемовин про об’єднання зусиль. Мені здається, що сьогодні Олег в тотальній зоні комфорту. Він зняв класний фільм, презентував на кінофестивалі і скоро той фільм вийде в прокат. Я не впевнений, що в нього залишився той запал, за яким ми його знаємо у перший рік після повернення з полону.

«Повага до будь-якої праці – це норма. Коли я мандрую світом, то дуже тішуся, коли мене обслуговує офіціант, якому 70 років. Бо це – праця, з якої він годує сім’ю і сплачує податки. Натомість в Україні часто можна зустріти оголошення, коли шукають працівників до 45 років. Ніби як після 45-ти життя закінчується. Мені 40, то що, через п’ять років мене викинути на смітник?»

«Не шкодую про припинення кар’єри у «Вар’ятах», бо маю можливість бути там, де я є. 120-130 концертів у рік – то ще те випробування часом».

«Застосовувати в Україні реформи, які зайшли в Німеччині, це ніби натягувати сову на глобус. Не весь політичний закордонний досвід варто застосовувати в Україні. Чому? У нас своя ментальність, культура, історичні звичаї».«Проросійський політик Євген Мураєв, певно, хоче, щоб до нього зверталися «ваше високоблагородіє». Але народився не тоді і не там».

«Займатися політикою без фінансів – це теж саме, що танцювати перший шлюбний танець без молодої. Моїх заробітків вистачає не лише на утримання сім’ї та матері, а й на утримання центру реабілітації ветеранів АТО у Тернополі. На те, щоб будувати політичну кар’єру, цих коштів не вистачить. Але їх треба. Де брати? Просити у бізнесу!»

«Мужики, ви або труси вдіньте, або хрестик зніміть. Приходжу на політичне ток-шоу. Сидять патріот і ватник. Гризуться перед камерами як дві собаки. Ось-ось загризуть один одного. А потім, після програми, стоять у курилці: «Ну шо там твій малий?»

«Політики на шоу сидять з покер-фейсами, як у Чака Норіса, у якого один вираз обличчя на всі випадки життя: оргазм, смерть бабусі, милування маленькими дітьми. Так само й політики. Йому кажуть: «Ти – тварина». Хоч би що... Хтось сидить і меле якусь дурницю. Всі сидять з тими ж обличчями. Мускул навіть не смикнеться. Я не хочу бути такою калькою цих людей. Вони спотворюють політику».

«Не малюй образ святості і в тебе не будуть кидати каміння», – сказав на завершення Сергій Притула.

Вікторія СЕМЕНЮК, фото автора

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---