Вулична краса в Луцьку: як у смартфонах «оживають» неймовірно круті мурали
Міський простір Луцька з року в рік стає урбаністично прогресивнішим та дивує новими сучасними арт-об’єктами. У серпні в обласному центрі Волині провели унікальний фестиваль стріт-арту «Lutsk Wallking», який був покликаний популяризувати вуличне мистецтво і завдяки якому у місті з’явилися нові дивовижні стінописи, які, до того ж, «оживають» у смартфонах в доповненій реальності.
Усе це стало можливим завдяки успішній реалізації проєкту «Стріт-арт фестиваль «Lutsk Wallking», що його упродовж кількох місяців втілював Фонд Ігоря Палиці «Тільки разом» за підтримки Українського культурного фонду.
Дводенний фестиваль, який у зв’язку з пандемією коронавірусу відбувався в онлайн-форматі, зібрав у Луцьку понад два десятки талановитих художників з різних куточків України. Митці творили нові роботи, знайомлячи зі своєю творчістю та руйнуючи стереотипи про вуличне мистецтво.Дійство транслювали в соцмережах, тому всі зацікавлені мали гарну нагоду побачити, як у реальному часі за два дні в різних локаціях створюють понад двадцять нових малюнків.Фестивальна програма була напрочуд цікавою й насиченою та розкривала тему урбаністичного мистецтва і демонструвала різні вуличні субкультури.До слова, увесь мистецький процес створення муралів було зафільмовано.Після завершення фестивалю для чотирьох найбільших і найконцептуальніших муралів було створено доповнену реальність та завантажено їх у додаток «AR Murals», що його, до слова, було створено за сприяння Українського культурного фонду.Тепер кожен охочий за допомогою мобільного додатка і смартфона може побачити, як роботи вуличних художників буквально «оживають» кольорами, звуками і рухами, постаючи у доповненій реальності. Причому зробити це можна і прогулюючись повз мурали, і розглядаючи фото чотирьох цих муралів у інтернеті.
Читати ще: Доповнена реальність: луцькі мурали «оживають» у смартфонах
На цокольній стіні будівлі Волинського національного університету імені Лесі Українки, що на вулиці Винниченка, 30, митець зі Львова Тарас Довгалюк створив мурал, який має назву «Споглядання» й від якого справді важко відвести погляд.«Споглядання – це процес, коли певна дія перебуває під увагою та спонукає до осмислення. Тут відбуваються роздуми та перегляд цінностей, – міркує автор роботи Тарас Довгалюк. – Міста – це ті простори, де багато людей переплітаються, співіснують, конфліктують і все ж таки знаходять шляхи для спільного існування. Це ті бетонні джунглі, де діють ті самі закони виживання та пристосування, як і в дикому середовищі. Але цей світ існує поза містами, і без нього містам не вижити. Без нього ми втрачаємо себе. Губимося в штучному середовищі, що не зможе дати нам душевної гармонії. Тої, яку природа викарбовувала мільйонами років. Ми можемо її втратити через власну неувагу, байдужість, корисливість. Зображення, яке непритаманне міським джунглям, надіюся, буде спонукати зупинитися, поглянути, згадати і відчути цінність екосистеми, яка є немов оболонка навколо штучно створеного середовища. Ми всередині, ми не всесильні, ми маємо знайти гармонію. Маємо відчувати відповідальність і пам’ятати, що за нами споглядають ззовні».На історичній будівлі, що на вулиці Шопена, 16, лучанин Сергій Радкевич створив роботу «Рівновага», яка наповнена напрочуд глибокою символікою.«Першим завданням цього розпису є організація території, а також врівноваження та відновлення цільності площини засобом муралу. Ця будівля є частиною історичної спадщини, на жаль, вона втратила свій первинний вигляд. Тому було обрано легке тональне та колірне вирішення, зі спокійною лінійною графікою, щоб зібрати всі фактури, нанесені як утеплення, у єдине зображення, – розповідає Сергій Радкевич. – Стіну було вирішено як умовний простір, що презентує набір символів, взятих з цього середовища, та які висвітлюють тему сталого розвитку урбаністичних локацій. Домінувальними елементами у муралі є кола, що повторюють колишній мурований дах над первинним входом у будівлю. Іконописна РУКА – знак людини-творця. Це особа, яка будує простір для інших, захищає та зберігає природу. Символом природи є квітка, яка немов проростає з людської долоні, це натяк на взаємозв’язок людини та природи. Локальним наративом обрано візерунок з військової уніформи, адже навпроти розташований музей військової техніки. Цей орнамент у роботі перевтілюється в хвилі – як апеляція до реальної річки, що позаду будівлі. Цей символ – знак миру, прагнення до спокою і рівноваги. У муралі також є текст, що закодований шрифтом Брайля. Сюрреалістичний елемент, в якому є слова і зміст, але неможливо прочитати («0 м над рівнем моря» – це власна цитата, яку я часто використовую). У ній ідеться про те, що лінія горизонту згладжує і вирівнює всі нерівності. Це спокій, до якого потрібно прагнути, якого ми потребуємо саме зараз».Колектив художників зі Львова Kickit art studio у складі Віталія Греха, Сергія Греха та Володимира Федусіва на проспекті Волі, 27 зобразив «Квантовий стрибок», робота вийшла не тільки яскравою, а й доволі змістовною.«Робота символізує розвиток планети та суспільства в останні кілька століть. Шляхом художньої мови ми розділяємо композицію на два середовища. Нижня частина складається з елементів урбаністичного ландшафту, що занурює глядача у спогади. Тут немає чіткої часової лінії, минуле змішується з теперішнім, гра з масштабом дозволяє подивитись на простір по-іншому. Верхня частина – це абстрактна композиція, що уособлює майбутнє, щось невловиме, без рамок і обмежень, – пояснюють творці муралу. – Головний персонаж, що перебуває на перетині двох середовищ, здійснюючи стрибок, підкреслює головну ідею. Зараз настав час відкритих можливостей. Час протікає з більшою швидкістю. Завдяки розвитку науки і техніки, відкритості до нового і розширеній уяві можна досягати будь-яких цілей».А ось лучанин Андрій Присяжнюк на будівлі колишнього кінотеатру «Зміна», що на вулиці Богдана Хмельницького, 40, створив оригінальний мурал «Доповнена реальність». Художник вважає, що через відсутність «коду міста» вулиці перенавантажені кольором та іншим візуальним сміттям. Саме тому створив монохромну роботу, яка не перенасичує кольором середовище та органічно вписується в нього.«За допомогою сучасних технологій ми отримуємо надреалістичні фотографії та відео, в яких часто використовують різні фільтри, що підсилюють колір. З власних спостережень формується враження, що реальність має сірий вигляд, – вважає Андрій Присяжнюк. – Ми все більше дивимося на світ через призму гаджетів. Щоб побачити мурал у кольорі, потрібно використати додаток доповненої реальності. Цим я хочу привернути увагу глядача до нашої залежності від смартфонів. Важлива особливість мого муралу в тому, що він «дихає» історією. Кінотеатр «Зміна», на стіні якого створено роботу, збудовано 1963 року. Це яскравий приклад радянського модернізму. Я ставив перед собою завдання вписати абстрактну пластичну форму в середовище, організувати формат, враховуючи такі архітектурні конструкції, як вікна, стовп тощо, і гадаю, що мені це вдалося».Зауважимо, автори фестивальних муралів – художники, які стали переможцями творчого конкурсу на найкращі ескізи мурал-арту. Переможців визначала комісія, до складу якої входили представники громадськості, місцевої влади, урбаністи, художники. Перед митцями стояло завдання створити роботи у стилі «міські джунглі», які розкривали б тему сталого розвитку міст, тобто відображали б суть і проблеми відкритості, безпеки, життєстійкості й екологічної стійкості населених пунктів, ролі і місця людини як індивіда та частини соціуму в цьому процесі.
Як розповіла заступниця голови правління Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» Катерина Шкльода, проєкт був покликаний популяризувати стріт-арт як мистецтво, формувати креативне урбаністичне середовище в Луцьку, творити позитивний сучасний імідж міста.«Розмальовування стін житлових, офісних та комунальних будівель роботами, що мають соціальний посил і мистецьку глибину, стає дедалі популярнішим. Це позитивна тенденція, адже вуличні художники виходять з тіні й переконуються, що можна діяти у правовому полі, у співпраці з органами місцевого самоврядування та мешканцями міста. Більше того, це допомагає розвіювати стереотипи і скепсис щодо вуличного мистецтва, адже люди на власні очі бачать, що мурали та графіті у їх найкращому прояві можуть нести глибокий зміст та виховну функцію», – переконана Катерина Шкльода.Ідея фестивалю виникла доволі спонтанно. Після того як у Фонд Ігоря Палиці «Тільки разом» звернувся відомий луцький райтер, художник Андрій Присяжнюк з проханням посприяти у проведенні фестивалю графіті. У той же час Український культурний фонд саме оголосив конкурс проєктів. Відтак Фонд взяв участь у цьому конкурсі й отримав підтримку.Сам Андрій Присяжнюк уже близько двадцяти років займається спрей-артом. Вуличне мистецтво для нього – це свобода творчого самовираження. «Дуже приємно, що у Фонді «Тільки разом» відгукнулися на моє звернення, що зацікавилися. Радію з того, що Луцьк розвивається у цьому напрямку, що наше місто прикрашають нові роботи талановитих художників. Минулорічний фестиваль – найкращий, який був у нашому місті в контексті муралів, адже дав змогу художникам реалізувати авторські проєкти, використовуючи власну художню мову й стилістику, не підлаштовуючись під масові смаки. А це ключові фундаментальні складові якісного продукту. Відтак ми отримали чудовий результат».
До слова, команда проєкту тішиться й тим, що Луцьк отримав ще один яскравий мурал як бонус. Він розташований у центрі міста, на вулиці Романюка, 1. Роботу створювали двоє лучан: той же Андрій Присяжнюк, знаний у творчих колах як And, а також його колега Сергій із псевдо Sorozo.Нові луцькі мурали уже стали популярними локаціями для фотографій і серед лучан, і серед гостей міста. Цікаво й те, що вуличні художники називають Луцьк одним із найпрогресивніших міст в Україні, де активно розвивається вуличне мистецтво. Адже упродовж останніх років у Луцьку проводили багато тематичних заходів, з’явилося чимало нових муралів. І стріт-арт фестиваль «Lutsk Wallking» – це ще один великий крок Луцька у розвитку креативного урбаністичного середовища й творенні позитивного іміджу сучасного міста.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Усе це стало можливим завдяки успішній реалізації проєкту «Стріт-арт фестиваль «Lutsk Wallking», що його упродовж кількох місяців втілював Фонд Ігоря Палиці «Тільки разом» за підтримки Українського культурного фонду.
Дводенний фестиваль, який у зв’язку з пандемією коронавірусу відбувався в онлайн-форматі, зібрав у Луцьку понад два десятки талановитих художників з різних куточків України. Митці творили нові роботи, знайомлячи зі своєю творчістю та руйнуючи стереотипи про вуличне мистецтво.Дійство транслювали в соцмережах, тому всі зацікавлені мали гарну нагоду побачити, як у реальному часі за два дні в різних локаціях створюють понад двадцять нових малюнків.Фестивальна програма була напрочуд цікавою й насиченою та розкривала тему урбаністичного мистецтва і демонструвала різні вуличні субкультури.До слова, увесь мистецький процес створення муралів було зафільмовано.Після завершення фестивалю для чотирьох найбільших і найконцептуальніших муралів було створено доповнену реальність та завантажено їх у додаток «AR Murals», що його, до слова, було створено за сприяння Українського культурного фонду.Тепер кожен охочий за допомогою мобільного додатка і смартфона може побачити, як роботи вуличних художників буквально «оживають» кольорами, звуками і рухами, постаючи у доповненій реальності. Причому зробити це можна і прогулюючись повз мурали, і розглядаючи фото чотирьох цих муралів у інтернеті.
Читати ще: Доповнена реальність: луцькі мурали «оживають» у смартфонах
На цокольній стіні будівлі Волинського національного університету імені Лесі Українки, що на вулиці Винниченка, 30, митець зі Львова Тарас Довгалюк створив мурал, який має назву «Споглядання» й від якого справді важко відвести погляд.«Споглядання – це процес, коли певна дія перебуває під увагою та спонукає до осмислення. Тут відбуваються роздуми та перегляд цінностей, – міркує автор роботи Тарас Довгалюк. – Міста – це ті простори, де багато людей переплітаються, співіснують, конфліктують і все ж таки знаходять шляхи для спільного існування. Це ті бетонні джунглі, де діють ті самі закони виживання та пристосування, як і в дикому середовищі. Але цей світ існує поза містами, і без нього містам не вижити. Без нього ми втрачаємо себе. Губимося в штучному середовищі, що не зможе дати нам душевної гармонії. Тої, яку природа викарбовувала мільйонами років. Ми можемо її втратити через власну неувагу, байдужість, корисливість. Зображення, яке непритаманне міським джунглям, надіюся, буде спонукати зупинитися, поглянути, згадати і відчути цінність екосистеми, яка є немов оболонка навколо штучно створеного середовища. Ми всередині, ми не всесильні, ми маємо знайти гармонію. Маємо відчувати відповідальність і пам’ятати, що за нами споглядають ззовні».На історичній будівлі, що на вулиці Шопена, 16, лучанин Сергій Радкевич створив роботу «Рівновага», яка наповнена напрочуд глибокою символікою.«Першим завданням цього розпису є організація території, а також врівноваження та відновлення цільності площини засобом муралу. Ця будівля є частиною історичної спадщини, на жаль, вона втратила свій первинний вигляд. Тому було обрано легке тональне та колірне вирішення, зі спокійною лінійною графікою, щоб зібрати всі фактури, нанесені як утеплення, у єдине зображення, – розповідає Сергій Радкевич. – Стіну було вирішено як умовний простір, що презентує набір символів, взятих з цього середовища, та які висвітлюють тему сталого розвитку урбаністичних локацій. Домінувальними елементами у муралі є кола, що повторюють колишній мурований дах над первинним входом у будівлю. Іконописна РУКА – знак людини-творця. Це особа, яка будує простір для інших, захищає та зберігає природу. Символом природи є квітка, яка немов проростає з людської долоні, це натяк на взаємозв’язок людини та природи. Локальним наративом обрано візерунок з військової уніформи, адже навпроти розташований музей військової техніки. Цей орнамент у роботі перевтілюється в хвилі – як апеляція до реальної річки, що позаду будівлі. Цей символ – знак миру, прагнення до спокою і рівноваги. У муралі також є текст, що закодований шрифтом Брайля. Сюрреалістичний елемент, в якому є слова і зміст, але неможливо прочитати («0 м над рівнем моря» – це власна цитата, яку я часто використовую). У ній ідеться про те, що лінія горизонту згладжує і вирівнює всі нерівності. Це спокій, до якого потрібно прагнути, якого ми потребуємо саме зараз».Колектив художників зі Львова Kickit art studio у складі Віталія Греха, Сергія Греха та Володимира Федусіва на проспекті Волі, 27 зобразив «Квантовий стрибок», робота вийшла не тільки яскравою, а й доволі змістовною.«Робота символізує розвиток планети та суспільства в останні кілька століть. Шляхом художньої мови ми розділяємо композицію на два середовища. Нижня частина складається з елементів урбаністичного ландшафту, що занурює глядача у спогади. Тут немає чіткої часової лінії, минуле змішується з теперішнім, гра з масштабом дозволяє подивитись на простір по-іншому. Верхня частина – це абстрактна композиція, що уособлює майбутнє, щось невловиме, без рамок і обмежень, – пояснюють творці муралу. – Головний персонаж, що перебуває на перетині двох середовищ, здійснюючи стрибок, підкреслює головну ідею. Зараз настав час відкритих можливостей. Час протікає з більшою швидкістю. Завдяки розвитку науки і техніки, відкритості до нового і розширеній уяві можна досягати будь-яких цілей».А ось лучанин Андрій Присяжнюк на будівлі колишнього кінотеатру «Зміна», що на вулиці Богдана Хмельницького, 40, створив оригінальний мурал «Доповнена реальність». Художник вважає, що через відсутність «коду міста» вулиці перенавантажені кольором та іншим візуальним сміттям. Саме тому створив монохромну роботу, яка не перенасичує кольором середовище та органічно вписується в нього.«За допомогою сучасних технологій ми отримуємо надреалістичні фотографії та відео, в яких часто використовують різні фільтри, що підсилюють колір. З власних спостережень формується враження, що реальність має сірий вигляд, – вважає Андрій Присяжнюк. – Ми все більше дивимося на світ через призму гаджетів. Щоб побачити мурал у кольорі, потрібно використати додаток доповненої реальності. Цим я хочу привернути увагу глядача до нашої залежності від смартфонів. Важлива особливість мого муралу в тому, що він «дихає» історією. Кінотеатр «Зміна», на стіні якого створено роботу, збудовано 1963 року. Це яскравий приклад радянського модернізму. Я ставив перед собою завдання вписати абстрактну пластичну форму в середовище, організувати формат, враховуючи такі архітектурні конструкції, як вікна, стовп тощо, і гадаю, що мені це вдалося».Зауважимо, автори фестивальних муралів – художники, які стали переможцями творчого конкурсу на найкращі ескізи мурал-арту. Переможців визначала комісія, до складу якої входили представники громадськості, місцевої влади, урбаністи, художники. Перед митцями стояло завдання створити роботи у стилі «міські джунглі», які розкривали б тему сталого розвитку міст, тобто відображали б суть і проблеми відкритості, безпеки, життєстійкості й екологічної стійкості населених пунктів, ролі і місця людини як індивіда та частини соціуму в цьому процесі.
Як розповіла заступниця голови правління Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» Катерина Шкльода, проєкт був покликаний популяризувати стріт-арт як мистецтво, формувати креативне урбаністичне середовище в Луцьку, творити позитивний сучасний імідж міста.«Розмальовування стін житлових, офісних та комунальних будівель роботами, що мають соціальний посил і мистецьку глибину, стає дедалі популярнішим. Це позитивна тенденція, адже вуличні художники виходять з тіні й переконуються, що можна діяти у правовому полі, у співпраці з органами місцевого самоврядування та мешканцями міста. Більше того, це допомагає розвіювати стереотипи і скепсис щодо вуличного мистецтва, адже люди на власні очі бачать, що мурали та графіті у їх найкращому прояві можуть нести глибокий зміст та виховну функцію», – переконана Катерина Шкльода.Ідея фестивалю виникла доволі спонтанно. Після того як у Фонд Ігоря Палиці «Тільки разом» звернувся відомий луцький райтер, художник Андрій Присяжнюк з проханням посприяти у проведенні фестивалю графіті. У той же час Український культурний фонд саме оголосив конкурс проєктів. Відтак Фонд взяв участь у цьому конкурсі й отримав підтримку.Сам Андрій Присяжнюк уже близько двадцяти років займається спрей-артом. Вуличне мистецтво для нього – це свобода творчого самовираження. «Дуже приємно, що у Фонді «Тільки разом» відгукнулися на моє звернення, що зацікавилися. Радію з того, що Луцьк розвивається у цьому напрямку, що наше місто прикрашають нові роботи талановитих художників. Минулорічний фестиваль – найкращий, який був у нашому місті в контексті муралів, адже дав змогу художникам реалізувати авторські проєкти, використовуючи власну художню мову й стилістику, не підлаштовуючись під масові смаки. А це ключові фундаментальні складові якісного продукту. Відтак ми отримали чудовий результат».
До слова, команда проєкту тішиться й тим, що Луцьк отримав ще один яскравий мурал як бонус. Він розташований у центрі міста, на вулиці Романюка, 1. Роботу створювали двоє лучан: той же Андрій Присяжнюк, знаний у творчих колах як And, а також його колега Сергій із псевдо Sorozo.Нові луцькі мурали уже стали популярними локаціями для фотографій і серед лучан, і серед гостей міста. Цікаво й те, що вуличні художники називають Луцьк одним із найпрогресивніших міст в Україні, де активно розвивається вуличне мистецтво. Адже упродовж останніх років у Луцьку проводили багато тематичних заходів, з’явилося чимало нових муралів. І стріт-арт фестиваль «Lutsk Wallking» – це ще один великий крок Луцька у розвитку креативного урбаністичного середовища й творенні позитивного іміджу сучасного міста.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
На Марсі знайшли ознаки життя: що кажуть вчені
Сьогодні 00:19
Сьогодні 00:19
22 листопада: свята, події, факти. Убивство Джона Кеннеді та початок Помаранчевої революції
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
Наловив карасів на понад 60 тисяч: на Волині рибпатруль спіймав браконьєра-рецидивіста
21 Листопада 2024 23:50
21 Листопада 2024 23:50
Делегація Луцької міськради взяла участь у зустрічі шведсько-українських партнерств у Брюсселі
21 Листопада 2024 23:31
21 Листопада 2024 23:31
Розвідка Британії оцінила зміни в армії РФ за час повномасштабної війни
21 Листопада 2024 23:12
21 Листопада 2024 23:12
ВНУ підписав угоди про співпрацю з низкою інклюзивних центрів
21 Листопада 2024 22:53
21 Листопада 2024 22:53
Констатували клінічну смерть: на Волині медики врятували 49-річного чоловіка
21 Листопада 2024 22:34
21 Листопада 2024 22:34
Представники 8 тергромад Волині взяли участь у форумі цифрових громад
21 Листопада 2024 22:15
21 Листопада 2024 22:15
Волинянин отримав медаль «За оборону міста Бахмут»
21 Листопада 2024 21:56
21 Листопада 2024 21:56
Керівниці Хмельницької обласної МСЕК зменшили заставу на 200 млн грн
21 Листопада 2024 21:37
21 Листопада 2024 21:37
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.