Воїни АТО готові засоромити нардепа-мародера Лапіна

Правоохоронці повинні перевірити цю інформацію , це дуже серйозні звинувачення. Якщо підтвердяться ці факти , то місце Лапіна в СІЗО , а не у ВР України ...

Ч*о є ч*о

Заяву в поліцію чи прокуратуру. Якщо все підтвердиться - Лапіну д*па.

Розстріляв своїх з танка 12 людей і ще ходить норм по місту? Норм так живем.

ЗАЯВА..."і що робили АЙДАРІВЦІ ,які переганяли сотні автомобілів через кордон,погрожуючі прикордонникам і митникам..." вимагає відповідного відношення до "героїв" які до сих пір не знімають камуфлюж.та регулярно навідуються на Схід України.

Закон бумеранга працює !!!!

Постоянная бессмысленная война становится смыслом существования режима. Победа не нужна. Победа бессмысленна. Потому что Океания всегда воевала с Остазией. Потому что война — это мир, свобода — рабство, незнание — сила…Что бы мы ни делали, всё равно получается совок. Совок, в котором девяносто процентов беднейшего населения совершенно бесправны, но формально имеют все права. Совок, в котором принята самая лучшая Конституция, а страна всё равно живёт по понятиям. Совок, в котором власть передаётся по наследству: от секретаря райкома — к его сыну, секретарю комсомола; от красного директора государственного предприятия — к его дочери, приватизировавшей завод.Почти каждый из нынешних власть имущих — родом из парткомовских, райкомовских, директорских, советско-профессорских, генеральских. Или из уголовных. В 1991 году они сменили вывеску и переписали правила игры, назвав их модным словом «демократия». В 2004-м они объявили очередной косметический ремонт. В 2014-м — капитальную перестройку. Но как бы мы ни надеялись, и что бы они ни делали, какие бы законы не принимали, но расклад не меняется: по-прежнему 10% парткомовско-чиновничьих бандитов живёт за счёт 90% остальных. И дело совсем не в гримасах капитализма. Рыночные отношения предполагают обязательную конкуренцию; совок — безусловное сохранение статус-кво, бесконечное воспроизводство феодальной системы. Иногда феодалы воюют между собой за право на наши деньги, наши ресурсы, наш труд, и тогда нам кажется, что осуществляется революция… Но нет — победившие феодалы ещё опаснее прежних; и бесправные становятся ещё бесправнее, правящие — упиваются вседозволенностью. Война, патриотические чувства, консолидация нации — только укрепляют правящий режим. Во время войны можно больше запрещать, больше следить, больше сажать, больше забирать. Военная индустрия феодального государства исправно платит ренту феодалам. Опасных пассионариев пожирает фронт. Ежедневные кровавые жертвы формируют в массовом сознании образ страшного, непобедимого врага, единственной защитой от которого является мудрость высших руководителей. Если бы не они — было бы ещё хуже, если бы не они — мы бы все уже умерли. Постоянная бессмысленная война становится смыслом существования режима. Победа не нужна. Победа бессмысленна. Потому что Океания всегда воевала с Остазией. Потому что война — это мир, свобода — рабство, незнание — сила… И вот самое главное. Никакие выборы ничего по сути не изменят. Во-первых, сами выборы под контролем феодальной системы являются хорошо срежиссированной фикцией, грандиозным псевдодемократическим шоу, главная цель которого — периодическое понижение градуса социальной напряжённости. Выборы — это предохранительный клапан для перегретого пара. Во-вторых, никакая «партия», и никакие «лидеры» даже не предполагают демонтаж существующей феодальной системы. Кто бы ни пришёл к власти в результате формальных «выборов» — все они, от оппоблока до младодемократов — творцы системы или её производные, рабы, мечтающие иметь своих рабов. Иных система просто не подпускает к контролируемым ею «демократическим» процедурам — это делается с помощью карманных СМИ и «правоохранительного» репрессивного аппарата. Выиграть у системы, играя по её правилам, невозможно. Вот что важно знать, чтобы наконец начать выигрывать.

Я проходив військову службу у батальйоні "Айдар" у період часу із кінці жовтня 2016 року по 04 січня 2017 року (фактично моя служба у цій військовій частині, у ході якої я виконував вказівки керівництва і знаходився в ній, тривала з 29.12.2016 по 04.01.2017). Це, безумовно, незначний проміжок часу. На Новорічні свята, це було 01 чи 02 січня 2017 року, в батальйон "Айдар" приїздив Ігор Лапін. Моє робоче місце знаходилось в штабі (переді мною стояли певні завдання, пов"язані із юридичними питаннями діяльності військової частини, які слід було виконувати. На той час я намагався переконати нотаріусів діяти в правовому полі, а вони від мене морозились. На нотаріусів геть ніякого враження не справляло те, що до їх звертається батальйон "Айдар". Тому я не сильно і вдавався в те, хто і як підтримує наш батальйон. Не дійшов я ще тоді до питань подібних). Ігор Лапін зайшов до нас в штаб і з кожним військовослужбовцем привітався, тиснув чоловікам руки, обнімався, як обнімаються побратими, що тривалий час не бачились (як він вітався із жінками - цьому уваги не придав). Я не пригадую, чи був у нас тоді в штабі комбат (так склалось, що його робоче місце знаходилось не в штабі), але начальник штабу був практично постійно завжди з нами. Ігоря Лапіна керівництво зустріло привітно, належним чином. Оркестру і тому подібної пафосної атрибутики не було. З ним спілкувались, перекидувались словами, на обличчях всіх були посмішки (у мене було здивування, адже приїхав у батальйон нардеп, а ніхто ніяких оголошень з даного приводу не робив. Але все одно мої почуття носили позитивний характер). Він із себе не представляв якесь велике цабе. Себе він позиціонував простою, доступною до спілкування людиною. Я не побачив у ньому апломбу якогось, зверхності, напищеності. Він до нас приїхав і як народний депутат, у тому числі, привітати з наступившим Новим роком та наступаючими іншими Новорічними та Різдвяними святами. Він, можливо, і піарився (приїхав він не сам), але не було такого, щоб нас вишикували всіх (маю на увазі управління та керівний склад підрозділів) спеціально для його приїзду. Не було такого. Не було цієї совкової пафосності. Коли Ігор Лапін знаходився в робочому приміщенні штабу, то ніхто не проявляв невдоволення його присутністю, відкрито її не висловлював. Він нам щось привіз, якісь подарунки. Які саме - не цікавився (хватало в батальйоні "Айдар" волонтерських харчів аж з головою. Домашньої консервації, що нам присилали волонтери було стільки, що її всю спожити було проблематично). Ігор Лапін був недовго з нами. Якщо цікавить, чи пив він з нами в штабі, то скажу тако: зі мною в штабі він не пив. Більше того: в штабі не було організовано якихось урочистостей з приводу його появи. Після цього він поїхав, певне, до нашого комбата. Все ж таки він нардеп і через нього керівник батальйону міг вирішувати питання не простої банальної поставки волонтерських харчів. Я говорив потім з військовослужбовцям про Ігоря Лапіна. Мені вони розповідали, що так, це Лапін Ігор, що він служив, що наразі нардеп. Були особи, які негативно відзивались про нього. Це одна особа. Але ці претензії носили, скоріш за все, міжособистісний характер (або характер того, що від влади чекали більшого, а він, як представник цієї влади, цього більшого і не дає). Навіть ця особа не сприймали його як ворога. Ніхто не дорікнув про те, що на ньому, як керівнику, є кров його підлеглих. Ніхто не сказав, що він віддавав безглузді команди і мучив своїх підлеглих солдафонщиною чи бив підлеглих. Ніхто не сказав, що він поганий військовослужбовець, що він напоров такого у своєму підрозділі, що ніхто розгребти не може. Ніхто не сказав, що він розікрав майно, ввірене йому. НЕ БУЛО ТАКОГО. Але не було і захоплення ним. Відношення до нього було, я так сказав би, нейтрально позитивне. Тобто, ніяких 12 українських воїнів розстріляних чи в інший спосіб знищених не вішав йому ніхто. Для мене читати подібне - це дико. Хоча не буду стверджувати, що це інформація недостовірна, але я не був посвячений навіть в її існування, не те що в подробиці. Що скажу про Ігоря Рицка. Я його знаю і одне з перших питань, яке мене мучило і про яке вичікував, щоб задати у штабі військовослужбовцям було про те, що вони знають про Ігоря Рицка, як він стверджує, що мав позивний "Алмаз", як він служив. Мене також цікавило, чому по місту Луцьку балотувались в депутати до Верховної Ради України аж три айдарівця і при цьому між собою вони ворогували. Я не буду описувати отримані відповіді. Скажу тако: авторитет Лапіна вищий за авторитет Рицка (моя чисто суб"єктивна думка, щоб не ображати чи возвеличувати когось). Хочу сказати, що мої дані можуть бути і хибними, бо в статті йде посилання на бійця Олександра, який стверджує про причетність айдарівців до контрабанди автомобілів. Можливо я натрапив саме на цих контрабандистів і які, керуючись інстинктами самозбереження, не поширювали негативну інформацію про свого поплічника. Хто його знає. І резюме моєї писанини наступне: Можливо, це і правда, що Ігор Лапін причетний до отієї контрабанди, до віджиму майна комуняки Кілінкарова (але чомусь цей політик мовчить з даного приводу, хоча наразі він в Росії. Щось ця ситуація ним не описувалась, а кісільовТВ це не роздуло до міфічних розмірів, адже мова йшла про "подвиги" айдарівців, зокрема нардепа Лапіна. Кісільов ТВ поширює інформацію про міфічну візитівку Яроша, а про реальні "подвиги" нардепа Лапіна чомусь мовчить). Можливо, це і правда про 12 айдарівців, які загинули через недолугість якогось одного з керівників "Айдару". Можливо, це і правда, що автомобілі контрабандним чином кудись переправлялись через сприяння військовослужбовців "Айдару". Можливо. Тоді постає питання, а чому в 2014 році, коли Ігор Рицко програв парламентські вибори Ігорю Лапіну в м. Луцьку, навіть судився в процесі, перемога в кому гарантувала б поразку у виборах Ігоря Лапіна і перемогу у цих виборах ... протеже Ігоря Палиці Ірині Констанкевич, чому тоді Ігор Рицко не озвучував про такі суспільно-небезпечні діяння свого побратима Ігоря Лапіна? Озвуч тоді ці речі і Вікторія у виборах могла б цілком розминутись з Ігорем Лапіним і Констанкевич стала б на рік раніше нардепом і Палиця зумів би протягнути свою другу людину у ВРУ!!! І ще питання постає. Ігор Рицко оце все озвучує для журналістів, а чому він не озвучує це в кабінеті військової прокуратури слідчому під час допиту і його слова не носять характеру показань? Там, на допиті, Ігорю Рицку повідомлять про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань і за завідомо неправдивий донос про вчинений злочин. Мо", в цьому причина? Та як би там не було, а потрібно йти в правоохоронний орган і розповідати про оці речі слідчому, а не журналістам. Там би правоохоронці провели б певні процесуальні дії і констатували б про те, чи підтвердилась інформація чи ні. У результаті когось тягнули б до кримінальної відповідальності: або Лапіна, або Рицка. А так, це просто поливання брудом Ігоря Лапіна за те, що він активізував свою діяльність. Приблизно так

А людина, яка фільмувала кожен крок цього бравого солдата швейка чи то пак Ігоря БАКСА Лапіна бува звуть не пастор Шараєвський? Ще один любітель безпідставно камуфляж пОтаскать)

Подивіться на обличчя тих воїнів,які загинули на майдані і на фронті і на цього проходимця Лапіна. Справді в словах є правда, що революцію роблять мрійники , а результатами користується мразь.

в Лапіна кохана режисер-драматург,це видно вона пише йому такі тексти

Добавлю- как сказала Гузеева:- любовница-это уборная, куда идут отлить нужду.

Де кілька уточнень.... А чи це не той Б.Муха, який досить тривалий час пропрацював у міськвідділі, а після звільнення став "юристом"??? А чи це не той Б.Муха, який був замішаний у скандалі тому що здавав в оренду своє "творче" приміщення по вулиці 8-го Березня комуністам Кононовичам???? А по тому всьому, в 2016 році, щоб отримати пільги, на два тижні поїхав в Айдар???? А це і є той самий покидьок Богдан Муха!!!

ЛАПИН МАЛАДЕЦ! ТАК ЯК "ПОЧИСТИВ" ДОМА И КВАРТИРЫ НА ДАНБАССЕ! ГРАБУВАВ. ГРАБУЕ И ДАЛЬШЕ ГРАБУВАТИ БУДЕ!