Волинський тероборонівець Ворон уже десятий рік стоїть на захисті України
Пан Андрій – головний сержант третьої стрілецької роти батальйону Луцького району Волинської бригади тероборони. Чоловік має псевдо Ворон – на нього (затятого читача ще з дитинства!) велике враження справив роман українського письменника Василя Шкляра «Чорний ворон. Залишенець».
Свого часу Андрій відслужив строкову службу, а 17 березня 2014 року він знову став до лав ЗСУ – протистояти російському вторгненню в Україну, пишуть на сторінці 100-ї бригади ТрО у Фейсбуці.
До речі, саме батальйон Луцького району першим з підрозділів Волинської бригади тероборони взяв безпосередню участь в бойових діях – у березні-квітні 2022 року прикривав північно-західні підступи до Києва, де й зазнав перших втрат…
Читати ще: Служать в одному батальйоні: п’ятеро друзів-лучан стали бойовими побратимами
Ворон безперервно служить у війську з буремного 2014-го – пройшов шлях від солдата до головного сержанта (той випадок, коли військове звання за назвою збігається з посадою).
«Пропозицій обійняти офіцерську посаду й одержати первинне офіцерське звання за роки служби не бракувало. Але в мене є відчуття, що перебуваю якраз на своєму місці й можу приносити якнайбільшу користь саме тут», – скромно каже Андрій.
У вже далекому цивільному житті Ворон працював у Головному управлінні статистики у Волинській області. А ще захоплювався фотосправою та сплавами на байдарках поліськими річками.
Читати ще: «Як ми всі будемо ховатися по хатах, то хто тоді воюватиме?!»: Україну боронять батько й син з Камінь-Каширщини
«Один із моїх улюблених маршрутів – з озера Люб’язь під Любешевом на Волині – до озера Нобель на Рівненщині. Зазвичай проходили його з друзями за дві доби – з неодмінною ночівлею в наметі», – усміхаючись розповідає волинський тероборонівець.
Вдома на Андрія чекають з Перемогою батьки – Володимир Якимович та Катерина Іванівна. А ще – улюблені племінники Софійка і Матвійко.
«Ми стоїмо тут, на сході України, за свою рідну землю, за свої родини. Наша мета – відновлення суверенітету й територіальної цілісності держави в кордонах 1991 року – і ми, поза всяким сумнівом, цієї мети досягнемо!» – переконаний боєць.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Свого часу Андрій відслужив строкову службу, а 17 березня 2014 року він знову став до лав ЗСУ – протистояти російському вторгненню в Україну, пишуть на сторінці 100-ї бригади ТрО у Фейсбуці.
До речі, саме батальйон Луцького району першим з підрозділів Волинської бригади тероборони взяв безпосередню участь в бойових діях – у березні-квітні 2022 року прикривав північно-західні підступи до Києва, де й зазнав перших втрат…
Читати ще: Служать в одному батальйоні: п’ятеро друзів-лучан стали бойовими побратимами
Ворон безперервно служить у війську з буремного 2014-го – пройшов шлях від солдата до головного сержанта (той випадок, коли військове звання за назвою збігається з посадою).
«Пропозицій обійняти офіцерську посаду й одержати первинне офіцерське звання за роки служби не бракувало. Але в мене є відчуття, що перебуваю якраз на своєму місці й можу приносити якнайбільшу користь саме тут», – скромно каже Андрій.
У вже далекому цивільному житті Ворон працював у Головному управлінні статистики у Волинській області. А ще захоплювався фотосправою та сплавами на байдарках поліськими річками.
Читати ще: «Як ми всі будемо ховатися по хатах, то хто тоді воюватиме?!»: Україну боронять батько й син з Камінь-Каширщини
«Один із моїх улюблених маршрутів – з озера Люб’язь під Любешевом на Волині – до озера Нобель на Рівненщині. Зазвичай проходили його з друзями за дві доби – з неодмінною ночівлею в наметі», – усміхаючись розповідає волинський тероборонівець.
Вдома на Андрія чекають з Перемогою батьки – Володимир Якимович та Катерина Іванівна. А ще – улюблені племінники Софійка і Матвійко.
«Ми стоїмо тут, на сході України, за свою рідну землю, за свої родини. Наша мета – відновлення суверенітету й територіальної цілісності держави в кордонах 1991 року – і ми, поза всяким сумнівом, цієї мети досягнемо!» – переконаний боєць.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
«Воду пив з річки, а їсти не було»: військовий з Волині, який втратив на війні руку й обидві ноги, 14 днів чекав на евакуацію
Сьогодні 19:31
Сьогодні 19:31
Один зі злочинів не визнали: у Луцьку двох чоловіків судять за шахрайство та крадіжку
Сьогодні 18:34
Сьогодні 18:34
Вогонь пошкодив речі: у Луцьку горіла квартира
Сьогодні 18:06
Сьогодні 18:06
Земельні реформи у селах Горохівщини 1920-1930-х років
Сьогодні 15:49
Сьогодні 15:49
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.