Волинський хірург-мамолог розповів, як вберегтись від раку молочної залози

У всьому світі жовтень кожного року – місяць, присвячений боротьбі з раком молочної залози, від якого щороку помирає понад п’ятсот тисяч пацієнтів. А 20 жовтня в Україні – День боротьби із захворюванням на рак молочної залози.

Це захворювання – на першому місці в структурі онкологічної патології та смертності серед жінок. Щорічно в Україні реєструють понад 14,5 тисячі нових випадків раку грудної залози (РГЗ), серед них 25% – у жінок репродуктивного віку, помирає понад 5,5 тисячі жінок, із них понад 20% – репродуктивного віку. Найвищі показники захворюваності на рак молочної залози – серед українок віком понад 60 років, хоча значно почастішали такі випадки у жінок з 30 років. Кожній четвертій пацієнтці рак грудей діагностують уже на ІІІ–ІV стадії, коли ефективність лікування значно знижується.Рак виліковний за умови його виявлення на I стадії – у 95% жінок, на II стадії – у 80%, на III стадії – у 50%.

Як розповів хірург-мамолог Волинського обласного медичного центру онкології Юрій Романішин, у Волинській області захворюваність за 2019 рік склала 55 випадків на 100 тисяч населення. Він також додав: незважаючи на те, що злоякісні новоутворення молочної залози належать до візуальних локалізацій, на профоглядах виявляють менш як 50% жінок з цією патологією.

«Рак молочної залози найчастіше починається з клітин у протоках, що продукують молоко, це інвазивна протокова карцинома, – пояснює лікар. – Рідше рак молочної залози може розпочатися в залозистій тканині, яка називається часточками (інвазивна часточкова карцинома), або в інших клітинах чи тканинах молочної залози. Захворіти на рак грудної залози можуть і чоловіки. Зокрема на Волині трапляється один-два такі випадки на рік, перебіг захворювання має часто досить агресивний характер».

За підрахунками лікарів, приблизно від 5 до 10% раку молочної залози пов'язані з генними мутаціями, що передаються через покоління. Тобто якщо в родині є такі випадки, потрібно подумати про генетичну схильність до цього захворювання.

Є низка факторів ризику пухлин молочної залози.

«Перший – це жіноча стать. Також варто пам’ятати, що з віком ризик РМЗ зростає. Також причиною цієї патології може стати травма молочної залози. Велику роль відіграє й сімейна історія РМЗ, – перераховує Юрій Романішин. – Якщо ви пройшли опромінення грудної клітки, ризик захворіти зростає. Також цей ризик збільшують початок менструації до 12 років та початок менопаузи в більш старшому віці.Жінки, які ніколи не були вагітними, мають більший ризик захворіти на РМЗ. Це пов’язано з тим, що жінка, яка кілька разів вагітніла, народжувала і годувала тривало дитину грудьми, має менше менструальних циклів у житті, тобто менше разів на епітелій молочної залози впливали фактори росту».

Крім того, у групі ризику – жінки, які тривало приймають препарати гормональної терапії для лікування ознак та симптомів менопаузи (йдеться про тривале безперервне застосування). Не останню роль тут відіграють і шкідливі звички та ожиріння. Вживання алкоголю збільшує гіперестрогенемію, а куріння підсилює 2-гідроксилювання естрогенів, що підвищує ризик РМЗ. За даними ВООЗ, 21% усіх випадків смерті від раку молочної залози у світі спричинено вживанням алкоголю, зайвою вагою та фізичною інертністю. Також жінки, які народжують першу дитину після 30 років, можуть мати підвищений ризик раку молочної залози.

До того ж, варто знати: якщо рак виник в одній молочній залозі, є ймовірність, що він виникне і з іншого боку.

«Усім жінкам, старшим за 20 років, варто щомісяця самостійно обстежувати молочні залози, бо це – важливий крок до зниження захворюваності молочних залоз, – наголошує лікар. – Його проводять один раз на місяць в перший тиждень після менструації, тому що в цей період молочні залози не збільшені та не напружені. Самообстеження можна проводити у ванній кімнаті перед дзеркалом та під час приймання душу».

Юрій Романішин зазначає, що важливо не пропустити симптомів, які можуть бути ознакою розвитку раку молочної залози. Серед них – прозорі або кров’янисті виділення з грудей; втягнення соска у зв’язку з проростанням пухлини у шкіру; зміна кольору або структури шкіри грудей; ущільнення або новоутворення у молочних залозах; ерозії, кірочки, лусочки, виразки в зоні соска, ареоли; збільшення пахвових або надключичних лімфовузлів.

У разі будь-яких змін у молочних залозах треба негайно звернутися до свого сімейного лікаря, який огляне жінку і скерує до онколога-мамолога.

«У Волинському онкоцентрі за останні роки суттєво покращилася матеріально-технічна база. Закуплено сучасне цифрове діагностичне устаткування. Для діагностики патології молочної залози та інших онкологічних захворювань працюють два комп’ютерні томографи – Toshibaта Siemens, УЗ-сканер експертного класу, цифрові мамографи тощо, – провадить Юрій Романішин. – Функціонує цитологічна лабораторія, без якої часто неможливо відрізнити доброякісний утвір молочної залози від злоякісного».Жінкам віком 40-69 років рекомендують проводити діагностику за допомогою мамографії (для жінок після 40 років ця процедура безкоштовна), до 40 років рекомендовано УЗД молочних залоз. У деяких випадках мамолог робить виняток, орієнтуючись на структуру молочної залози при пальпації.

«Під час мамографії пацієнтка не піддається жодному ризику, тому що рентгенівська доза опромінення у сучасних мамографів низька, – запевняє лікар. –Єдині протипоказання – вагітність і лактація.Мамографічне обстеження краще проходити на початку менструального циклу з 5 до 12 дня. У цей період молочні залози ненапружені, більш м'які, і дослідження не тільки менш чутливе, але і більш інформативне для лікаря».

Є ще цитологічний метод, який полягає в пункції голкою підозрілого ущільнення молочної залози. Через голку відсмоктують кілька клітин з тканини молочної залози, які потім досліджують під мікроскопом. Так можна визначити наявність і пухлинних, і передпухлинних змін в клітинах та своєчасно почати лікування.

Трепан-біопсія дозволяє одержати стовпчик тканини, доступний гістологічному дослідженню, визначити рецепторний статус пухлини і вивчити тканинні маркери.

«У лікуванні раку молочної залози зараз досягнуто багато успіхів. Спеціальне лікування при РМЗ полягає у застосуванні хірургічної, хіміо- та променевої терапії у різних комбінаціях, – пояснює медик. – Після детального обстеження жінці підберуть індивідуальний план лікування відповідно до світових стандартів. Він залежить від стадії захворювання, морфологічної будови пухлини, її локалізації, супутньої патології тощо. Об’єм операції – від повного видалення органа з лімфатичними вузлами пахвової ділянки до органозберігальних операцій. За певних показів та умов у нашому відділенні вам запропонують встановлення протеза молочної залози».

Хіміотерапію, додає Юрій Романішин, можуть призначати і після операції, і до неї. Мета передопераційної хіміотерапії – зменшити первинну пухлину, щоб з'явилася можливість видалення новоутворення зі збереженням грудей. Застосовують при РМЗ і таргентну терапію (моноклональні антитіла, низькомолекулярні інгібітори).

Одним з найважливіших параметрів є гормоночутливість клітин РМЗ. За цим параметром підбирають гормонотерапію.

«Високоефективною є променева терапія. У Волинському обласному медичному центрі онкології є все необхідне сучасне обладнання, в тому числі лінійний прискорювач, який з великою точністю та ефективністю дозволяє боротися з раком, – запевняє лікар. – Усі перераховані методи боротьби з раком здебільшого застосовують комплексно».

Дуже важливо вчасно виявити патологію, вкотре наголошують лікарі. Якщо почати лікування на першій стадії, у 90% випадків вдається врятувати пацієнтку. Жінки вже через три-чотири місяці повертаються до звичайного життя.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---