Волинський економіст: що буде з цінами на продукти та пальне, комуналкою і курсом долара

Уся фінансова ситуація в країні залежить від дій наших Збройних сил та інших силових структур. Якщо їм вдасться відбивати наступи російської армії та здійснювати хоч невеликі контрудари, це позитивно вплине на економіку України.

На цьому наголошує доктор економічних наук, професор кафедри фінансів Волинського національного університету імені Лесі Українки Микола Карлін.

В інтерв’ю Інформаційному агентству Волинські Новини він розповідає прогнози щодо росту цін і тарифів на комунальні послуги, а також оцінює збитки країни від початку повномасштабної війни.

Далі його пряма мова.

Про інфляцію

Відповідно до прогнозів більшості експертів, якщо не буде різких змін у бойових діях на сході та півдні країни, до кінця року ріст цін (або так звана споживча інфляція) складе приблизно 20%.

На жаль, протягом останніх місяців темпи інфляції підвищилися через низку причин: і позитивних, і негативних. Серед позитивних – люди повертаються в Україну. Тому зростає попит на споживчі товари, їх не вистачає. А за законом попиту та пропозиції, якщо попит вищий за пропозицію, то ціни зростають.

За офіційними даними, у квітні інфляція склала 16,4% у річному обчисленні, у травні – 18%. Тобто до кінця року інфляція може сягнути навіть більш ніж 20%. Усе буде залежати від ситуації на фронті. Якщо простежуватиметься відносна стабільність, наші війська ефективно оборонятимуться і за змоги контратакуватимуть, є надія, що ціни відповідатимуть прогнозованим параметрам.

Усім відомо, що дуже великі витрати йдуть на війну. Наприклад, недавно було підвищено грошове забезпечення військовослужбовців, а також усіх, хто зайнятий у силових структурах. Це великі кошти для держбюджету.

Окрім того, є ще одна досить серйозна проблема. Міжнародні фінансові організації, зарубіжні країни надають нам дуже велику допомогу. Але ця періодична допомога не надходить день у день, і для покриття цих розривів (так званих касових розривів), а також щоби зменшити інфляцію, Нацбанк був змушений «надрукувати» минулого місяця приблизно 70 мільярдів гривень. На жаль, не всі ці додаткові гроші держава змогла компенсувати за рахунок військових облігацій. Попит на них упав. Тому, щоб зменшити інфляцію, Національний банк підняв облікову ставку з 10% до 25% річних.

Як це впливає на інфляцію? Кредити Нацбанку для банківських структур стають набагато дорожчими, тому комерційні банки беруть менше кредитів і, відповідно, надають менше кредитів бізнесу, до того ж, під дуже високі проценти. Тобто це рішення має і позитив, і негатив.

Про курс долара

Протягом останнього місяця Національний банк збільшив продаж валюти зі своїх золотовалютних резервів. Останні трохи зменшилися, але в принципі близькі до норми.

Міжнародні фінансові організації, Європейська комісія, США, Німеччина виділяють нам дуже великі кошти, насамперед щоби ми мали гроші на фінансування бюджетних витрат, особливо на фінансування оборони. Є надія, що протягом літа ці надходження різко збільшаться, передусім за рахунок коштів від ЄС. Євросоюз запланував упродовж цих трьох місяців виділити нам приблизно 15 мільярдів євро (по п’ять мільярдів євро щомісяця).

Аби покрити дефіцит бюджету, щомісяця нам не вистачає п’яти мільярдів доларів, адже в основному витрати йдуть на армію, на закупівлю зброї, на закупівлю дизельного пального, на фінансування грошового забезпечення військовослужбовців.

Що дуже позитивно вплине на зменшення інфляції, на стабілізацію курсу долара відносно гривні? Надходження коштів у бюджет від американського лендлізу. Із 40 мільярдів доларів більш як вісім мільярдів планують направити в бюджет України для балансування доходів і видатків.

Якщо доходи і видатки більш-менш балансуватимуться, не потрібно буде робити великих запозичень і це, своєю чергою, допоможе стабілізувати курс долара відносно гривні. Водночас у Національному банку будуть гроші в золотовалютних резервах. Зараз це трохи більше ніж 25 мільярдів доларів. Узагалі нам потрібно близько 30 мільярдів доларів, щоби курс був більш-менш стабільний.

Якщо курс долара різко йде вгору, то Національний банк збільшує продаж доларів на міжбанківському ринку.

Позитивно вплинув на стабілізацію курсу дозвіл банкам продавати роздрібний долар (для населення) за тим курсом, який реально складається. І курс чорного ринку, і курс роздрібного ринку в банках дещо вирівнявся. Звісно, зрозуміло, що долар на чорному ринку завжди буде дешевший.

Що ще може позитивно вплинути на зменшення дефіциту, на зменшення інфляції, на зменшення зростання долара? Зміни податкової та фіскальної політики.

Із 1 липня планують частково повернути деякі податки, насамперед мита на низку товарів, зокрема на автомобілі, які ввозять з-за кордону. Це дуже складна проблема, бо через так зване пільгове розмитнення держава втратила кілька мільярдів гривень.

Про ситуацію з пальним

Пальне стоїть на початку цінової ланки на будь-які товари. Якщо ціни на пальне зростають, то автоматично зростають ціни на всі інші товари, у виготовленні чи транспортуванні яких воно використовується.

Тут також усе буде залежати від ситуації на фронті. Якщо в армії збільшуватиметься попит на пальне, то для цивільного ринку його залишатиметься менше, що буде призводити до росту цін.

Протягом останнього місяця різко збільшилися поставки пального. Частково це пов’язано з відміною митних платежів на поставку, акцизів. Держава тут теж дуже багато втрачає.

Не знаю, як ситуація складеться з 1 липня. У Верховній Раді є різні пропозиції. Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики і міністр фінансів виступають за повернення більшості податків і зборів. А народні депутати, зокрема з провладної фракції, – за часткове повернення податків і зборів або за повернення їх за меншими ставками. Важко сказати, яке рішення прийме Верховна Рада.

Про вплив (не)надання Україні статусу кандидата в ЄС

Позитивно вплине на стабілізацію курсу гривні та на різке зменшення інфляції в країні прийняття наприкінці місяця рішення про надання Україні статусу кандидата в ЄС.

Що це дасть нам економічно? Як тільки ми отримаємо цей статус, зможемо користуватися коштами з різних фондів ЄС. Ідеться про мільярдні суми. Також стануть більш доступними ті кілька сотень мільярдів євро, які ЄС разом з іншими країнами пропонує виділити на відбудову нашої країни.

До того, що нам зараз не нададуть статусу кандидата в ЄС, може призвести недостатня боротьба з корупцією в нашій країні. Низка держав прямо говорять: ми не можемо надати цей статус і додаткові кошти Україні навіть під час війни, оскільки ці гроші можуть розкрасти. Прикладів, на жаль, дуже багато.

Крім нас, статус кандидата в ЄС прагнуть отримати ще кілька країн. Вони добиваються цього давно. У деяких великих країнах (членах ЄС) вважають, що вони спершу повинні отримати цей статус, а ми маємо витримати певний період. Ситуація непроста, але шанси на отримання статусу кандидата в ЄС Україна має.

Якщо ми отримаємо цей статус, це напрочуд позитивно вплине на фіскальну ситуацію, інфляційну ситуацію, боргову ситуацію в країні.

Однак головне – все залежить від дій наших Збройних сил та інших силових структур (наприклад, територіальної оборони). Якщо їм вдасться відбивати наступи російської армії та здійснювати хоч невеликі,контрудари, якщо ситуація на фронті стабілізується, це позитивно вплине на фінансову ситуацію в нашій країні.

Про тарифи на газ і тепло

Кабінет Міністрів схвалив проєкт закону «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення». Він передбачає запровадження мораторію на підвищення цін на природний газ і тарифів на теплову енергію. Однак це рішення Кабміну не підкріплене фінансовими розрахунками.

У держави немає достатніх ресурсів для того, щоб утримати ціни на паливо-мастильні матеріали на одному рівні. На міжнародному ринку ціни на газ, нафту, вугілля різко зросли. І Україна значною мірою отримує їх з міжнародного ринку за світовими цінами (за так званими спотовими цінами).

Ті країни, які мають контракти, укладені на кілька років, отримують ці ресурси за значно нижчими цінами. Ось одна з причин, чому Угорщина не підтримує Україну в багатьох питаннях – Росія постачає їй газ і нафту за відносно низькими цінами. Це стосується і низки інших країн, наприклад, Німеччини. Ми, своєю чергою, беремо ці товари, насамперед газ, за реальними цінами. Зрозуміло, ситуація до кінця року не покращиться.

До того ж, проти Росії вводять додаткові санкції. Як не дивно, це вигідно Росії – зменшується пропозиція нафти і газу, тому ціни різко зростають. Цього року, незважаючи на санкції, за рахунок того, що різко зросли ціни на нафту (а доходи від нафти – це основна частина доходів РФ), Росія може додатково отримати кілька сотень мільярдів доларів. Тож нині весь світ шукає варіантів, як не зменшувати пропозицію нафти та газу на міжнародних ринках.

Як мери міст виходитимуть із ситуації в опалювальний період? Як і в попередні роки. На жаль, це перехід освіти на дистанційну форму навчання, збільшення використання неекологічних видів палива, як-от вугілля, торф…

Щодо відновлювальної енергетики, то цінова політика тут досить складна. Ціни на «зелену» енергію в кілька разів вищі за ринкові (наприклад, за ціни на енергію, яку виробляють теплоелектроцентралі).

Крім того, останні кілька років Україна не повністю оплачує «зелену» енергію і багато іноземних інвесторів виходять із цього ринку. Тож надія, що ми отримаємо додаткові кіловати завдяки «зеленій» енергії невелика.

Міністерство фінансів розглядає ще один варіант, аби знайти гроші для купівлі газу, мазуту, інших паливо-мастильних матеріалів, – це можливе скорочення працівників бюджетних установ. Це дуже неприємна новина, але про це всі говорять.

Про ціни на продукти

Традиційно в червні-серпні ціни на сезонні овочі та фрукти різко знижувалися. Зараз, за всіма прогнозами, різкого зменшення цін на сезонні товари не буде, адже частину регіонів, де розташовані сільськогосподарські підприємства, окуповано або там тривають бойові дії.

Однак можуть різко знизитися ціни на зернові. В Україні засіяли 70% від прогнозованих площ під ярі культури. Не вивезли 22 мільйони тонн зерна. Планують, що до 10 мільйонів тонн Україні вдасться вивезти, зокрема, залізницею. Але близько 10 мільйонів тонн зерна залишаться, тому це вплине на ціни. Ціни на продукти переробки зерна (на борошно, різні крупи) можуть принаймні не зростати. Водночас це погана новина для бізнесу й багато фермерів можуть збанкрутувати.

Про загальні збитки держави

За останніми даними, збитки інфраструктури від початку повномасштабної війни сягають понад 105 мільярдів доларів. Щодо загальних збитків, враховуючи втрати населення, то цифри називають різні. На початку березня говорили про суму від 600 мільярдів до одного трильйона доларів. Зараз ідеться про більш як один трильйон доларів.

Протягом останнього часу російські війська б’ють по інфраструктурним об’єктам, по житлу, по теплоелектроцентралям… Усе порахувати дуже тяжко. До того ж, сума збитків щодня збільшується.

Лише за тиждень втрати української інфраструктури від війни складають кілька мільярдів доларів…

Кілька сотень мільярдів на відновлення багатьох інфраструктурних об’єктів нам обіцяють надати ЄС, окремі країни. Навіть окремі регіони розвинутих країн хочуть відновлювати певні населені пункти чи об’єкти. Тобто світ нам допоможе. Але зрозуміло, що всі втрати, які ми понесли, світ не зможе компенсувати. Нам потрібно буде їх компенсувати самостійно за рахунок розвитку економіки.

Ольга ШЕРШЕНЬ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---