Волинському музею передали собачі реєстраційні жетони 1920-х років, без яких заборонялося полювання
До Ковельського історичного музею передали чотири собачі реєстраційні жетони. Їх на початку 1920-х років одягали на собак, яких брали на полювання.
Знахідки до музею передав Віктор Булахов, розповіла Суспільному головна зберігальниця фондів музею Мирослава Мороз.
Реєстраційні собачі жетони періоду Польської Республіки чоловік знайшов на території Турійської селищної територіальної громади Ковельського району.
Зі слів Мирослави Мороз, перший реєстраційний собачий жетон трапецієвидної форми розміром 3Х3 см із бортиком і з отвором для кріплення до нашийника. На лицевій стороні в центрі викарбуваний реєстраційний номер, який отримав пес – «180», нижче під ним випуклим шрифтом вказане місце реєстрації – текст польською мовою у два рядки: «gm TURZYSK pow KOWEL».
На звороті по контуру жетона вздовж бортиків нанесено оздоблення рядком випуклої зерні. В центрі зображена голова висловухого пса породи мисливської лягавої.Другий жетон датований 1929 роком, виготовлений з латуні. Круглої форми, діаметром 3,4 см. З невеличким отвором у верхній частині для кріплення. На лицевій стороні карбування польською мовою – місце реєстрації, рік виготовлення та номер: «GMINA TURZYSK 1929 № 655».Ще два реєстраційні собачі жетони з’єднані кільцем. Обидва зареєстровані Турійською гміною та мають відповідно номери «50» (жетон квадратної форми із зображенням пса) та «844» (у формі трапеції і з написом «gm TURZYSK pow KOWEL»).Зі слів Мирослави Мороз, тільки із зареєстрованим собакою можна було йти на полювання. Жетон виконував роль пропуску на полювання.
«Видача жетона власнику проводилася після сплати податку. Згодом реєструвати почали і дворових псів. Таке задоволення могли дозволити собі лише заможні люди. Згодом, вже кожна міська влада у себе на місці встановлювала податки та умови реєстрації тварин. Податок за хатнього пса був удвічі нижчий, ніж за мисливського. Крім того, гмінна оплата за пса була джерелом надходжень до міського бюджету, також перешкоджала безконтрольному збільшенню кількості безпритульних тварин », – розповіла Мирослава Мороз.
Музейні експонати мають відповідне оформлення, вказаний персональний реєстраційний номер, назва населеного пункту або регіону, до якого він належав.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Знахідки до музею передав Віктор Булахов, розповіла Суспільному головна зберігальниця фондів музею Мирослава Мороз.
Реєстраційні собачі жетони періоду Польської Республіки чоловік знайшов на території Турійської селищної територіальної громади Ковельського району.
Зі слів Мирослави Мороз, перший реєстраційний собачий жетон трапецієвидної форми розміром 3Х3 см із бортиком і з отвором для кріплення до нашийника. На лицевій стороні в центрі викарбуваний реєстраційний номер, який отримав пес – «180», нижче під ним випуклим шрифтом вказане місце реєстрації – текст польською мовою у два рядки: «gm TURZYSK pow KOWEL».
На звороті по контуру жетона вздовж бортиків нанесено оздоблення рядком випуклої зерні. В центрі зображена голова висловухого пса породи мисливської лягавої.Другий жетон датований 1929 роком, виготовлений з латуні. Круглої форми, діаметром 3,4 см. З невеличким отвором у верхній частині для кріплення. На лицевій стороні карбування польською мовою – місце реєстрації, рік виготовлення та номер: «GMINA TURZYSK 1929 № 655».Ще два реєстраційні собачі жетони з’єднані кільцем. Обидва зареєстровані Турійською гміною та мають відповідно номери «50» (жетон квадратної форми із зображенням пса) та «844» (у формі трапеції і з написом «gm TURZYSK pow KOWEL»).Зі слів Мирослави Мороз, тільки із зареєстрованим собакою можна було йти на полювання. Жетон виконував роль пропуску на полювання.
«Видача жетона власнику проводилася після сплати податку. Згодом реєструвати почали і дворових псів. Таке задоволення могли дозволити собі лише заможні люди. Згодом, вже кожна міська влада у себе на місці встановлювала податки та умови реєстрації тварин. Податок за хатнього пса був удвічі нижчий, ніж за мисливського. Крім того, гмінна оплата за пса була джерелом надходжень до міського бюджету, також перешкоджала безконтрольному збільшенню кількості безпритульних тварин », – розповіла Мирослава Мороз.
Музейні експонати мають відповідне оформлення, вказаний персональний реєстраційний номер, назва населеного пункту або регіону, до якого він належав.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
У Волинській ОВА сталося задимлення через залишену лампадку
Сьогодні 19:23
Сьогодні 19:23
Зловили й оштрафували: киянину не вдалося виїхати через «Ягодин» із купленими за $7000 документами
Сьогодні 18:55
Сьогодні 18:55
«Бевка», кава з жолудів і «чорні дошки» в селах: спогади 93-річної лучанки про Голодомор 1946-1947 років
Сьогодні 17:31
Сьогодні 17:31
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.