Волинські архітектори обговорюють проєкти облаштування Театрального майдану

У Луцьку триває громадське обговорення 8 конкурсних проєктів на кращу концепцію облаштування Театрального майдану. До нього також долучилася фахова спільнота краю – 8 листопада за ініціативою Тараса Рабана на спеціальне засідання зібралися члени Волинської організації Національної спілки архітекторів України.

Зі спілчанами поспілкувалися представники міської влади – начальник управління містобудування та архітектури Веніамін Туз і його заступник Андрій Маруняк.

Учасниками організованого міською радою Всеукраїнського закритого архітектурного бліц-конкурсу стали фахівці Києва, Одеси, Львова, Луцька і Дубно. До журі увійшли два члени Волинської організації НСАУ: Василь Дузь-Крятченко і Юрій Казмірук.

Голова ВО НСАУ Тарас Рабан запропонував колегам висловити власне бачення майбутнього Театрального майдану на основі аналізу конкурсних проєктів, не підміняючи при цьому завдання журі та не шукаючи політичних підтекстів. Голова Архітектурної Палати у Волинській області Георгій Шевчук зауважив гарну організацію конкурсу зі сторони міської влади, яка, за його словами, «повернулася лицем до фахівців». Він запропонував спілчанам висловитися про побачені проєкти мовою цифр у вигляді рейтингової оцінки від 0 до 5 за наступними критеріями:

комплексність вирішення конкурсного завдання;

збереження багатофункціональності Театрального майдану і прилеглих територій, вирішення завдань організації транспортно-пішохідного руху;

врахування існуючих особливостей функціонування майдану (проведення місцевих заходів, новорічно-різдвяних святкувань, ярмарків тощо);

оцінка туристичного потенціалу поданих пропозицій;

емоційна оцінка (гармонія, комфорт, затишок, зручність, безпека, доцільність тощо).Окрім того, під час зустрічі у кожного фахівця була можливість висловити свою думку щодо концепції облаштування Театрального майдану на основі конкурсних візуальних презентацій, а також зауваження, побажання з організації та процедури конкурсу.

Пропонуємо пряму мову учасників засідання.

Євген Ходаковський: «Безликість і шаблон! Сухі фонтани або фонтани-біде фактично всюди застосовуються на дитячих майданчиках. І ніяк такий фонтан не може прикрасити солідний майдан столиці Волині. Я бачу собі зовсім інший майдан! Зараз він заповнений різним корупційним непотребом – молода аптечка, церковна крамничка. Фактично він продовжує псуватись. Дуже серйозно зіпсував його сквер біля кафе “Бенедикт”. Ту мету, яку перед собою конкурс ставив, він не досяг. Нема ідеї! Насмикати з багатьох безликих ідей і зробити щось середнє безлике…»Анатолій Ващук: «Залишити все, як є! Куди поділи Лесю?!» (жартома, мається на увазі відсутність монументу Лесі Українки в одному із проєктів – прим. М.П.)

Андрош Бідзіля: «Ужас! Конкурс показав, що архітектори – не архітектори. Мені жаль людей, які робили це все. Ми лишилися у ХХ столітті, далі не пішли… Мої ідеї? Я хочу свою ідею продавати».Світлана Мазурчак: «Якщо конкурс на концепцію і ідею, то його варто було зробити двоетапним. Робота зроблена шалена, і затрати шалені. Спершу треба було зробити бліц-конкурс на ескіз. Ідею ескізно можна зробити у простішій формі. Можливо, взяли б участь більше архітекторів».Юлія Кожина: «Я вважаю, дуже добре, що провели цей конкурс. В проєктах вирішувались питання транспортної схеми. Зараз для пішоходів нема того затишку і відпочинку, який потрібен. Ми бачимо багато молоді в центрі, людей старшого покоління, дітей... Дуже цікаві є ідеї в цьому конкурсі. Такий фонтан чи не такий – це вже інше питання».Дмитро Кирилюк: «Ми з вами є професіонали і в цьому місті живемо. І хто, як не ми маємо сказати свою думку про те, яким має бути функціонал, пішохідні зв’язки, вирішення транспортної проблеми в центрі міста? Якщо ми будемо говорити “те не так і це не так”, то нас взагалі ніхто не буде нічого питати! Ми будемо приходити в місто, де вже хтось щось зробив. Що я думаю про проєкти? Що це все класно. Це певний крок вперед. Там класне рішення фонтану, а там – зелених зон. Все це можна врахувати і поставити нове завдання. В результаті можна отримати прекрасну Театральну площу».Андрій Жига: «Місяць тому повинні були проаналізувати генплан Луцька на предмет функціоналу всіх площ і з цього аналізу виписати умови (конкурсу) для Театрального майдану. Крапка. Переможець конкурсу автоматично стає реалізатором свого проекту. Вступає в дію закон «Про авторське право», тому міксу ідей не може бути».

Василь Дузь-Крятченко: «Особисто я вітаю і дуже радий за успіхи молоді і вдалих робіт старших колег. Але до замовних конкурсів вимоги вищі! Що стосується цього конкурсу, ідей багато цікавих, але це не означає, що ми маємо зібрати на майдані виставку ідей. Їх можна використовувати в інших місцях. Я б дав заохочувальну премію тому проєкту, автор якого обсадив пам’ятник Лесі Українки деревами».Ярослав Матвіїв: «Тут є політична складова. Депутати (міськради) хочуть зробити благоустрій, облаштування. Вони не мають наміру зробити якусь концепцію урбаністики центральної частини міста, а елементарний порядок з архітектурою мощення, зелені, майданчиком… Тут питання чисто дизайнерське. Ми маємо це розуміти, що так склалося при нашій бідності. На більше ніхто не здатний».Леонід Герасимюк: «Оскільки це центральна площа міста, підхід у всіх цих проєктах як до конкретно взятого “двора” і йде врозріз з містобудівним підходом. Містобудівний підхід тут дійсно не вирішений, бо це дійсно дизайнерський проєкт і окремі його назви є дуже цікаві. Але якщо взяти кожен окремий проєкт, то він є спірним».Тарас Рабан: «Безумовно, є набагато ширше урбаністичне питання розгляду Театрального майдану. Чи потрібен тут торговий центр, підземний перехід? Я вважаю, що торговий центр зробить ще більше навантаження на центр, а існуючий пішохідний перехід наразі справляється зі своїм потоком. З точки містобудівного підходу, весь громадський транспорт можна спустити на вулицю Глушець, попередньо її розширивши до 3 смуг у різних напрямках і зробити вздовж неї ряд паркувань. Зараз іншого шляху розвантажити центр від автомобілів нема. Відносно підземного переходу, можна було б туди спрямувати транспорт, залишивши майдан людям. Окрім того, як було показано в одному проєкті, ще одна «висотка» на майдані могла б врівноважити висотність всього простору відносно вже існуючої 16-поверхівки. Але все це потребує величезні кошти. Тому ми можемо про це зараз тільки говорити і це не було предметом конкурсу.Яким я бачу актуальний фукціонал Театрального майдану згідно з умовами конкурсу? Насамперед, для мене це не площа у чистому вигляді, а більше пішохідне перехрестя. Головне завдання – забезпечити трафік кількох пішохідних потоків: з вулиці Лесі Українки до проспекту Волі, другий – з вулиці Лесі Українки через майдан до ЦУМа, а менший – той, що зв’язує центр з вулицями Шевченка і Хмельницького. Їх треба розширити і максимально зробити прямолінійними. Виходячи з цього, робити скверики, фонтани тощо. Є, принаймні, три конкурсні пропозиції, де підтримана ідея розмежування і збільшення пішохідних потоків.По-друге, це місце зустрічей людей. Автори кількох проєктів представили локально упорядковані зелені насадження з лавочками з цікавими скульптурними формами, побудованими на контрасті з прямолінійністю загальної площі, а також рішення з мистецьким сквериком справа від драмтеатру. Оригінальною є ідея облаштування дворику біля управління культури у заокруглених формах. Але я категоричний противник того, аби площу перетворювати в зелений сквер, як пропонують автори декількох проєктів. Я також проти арочок, навісів. Літні кафе з парасольками і накриттями у вигляді вітрил, сучасні кіоски для торгівлі мають бути мобільними, аби не загромаджували простір. На місці теперішнього туалету можна зробити підземне кафе, але залишити площу над ним вільною. Я вважаю, що фонтан зовсім не зіпсує центру міста. Більше того, сухий фонтан влітку освіжає майдан, а взимку його можна перетворити на шикарну ковзанку.

По-третє, стосовно різних масових заходів. Я б обмежив використання площі лише для новорічно-різдвяних свят (до речі, Луцьк має тріо живих ялинок – справжню «родзинку» майдану), День Незалежності, День вишиванки і днів вшанування Лесі Українки. Я проти організації рок-концертів, виставок сільгосппродукції чи автомобілів, творчості ПТУ і т.п. Для цих речей вистачає багато інших площ. Наприклад, для торгівлі сувенірною продукцією спеціально розроблялася програма мистецької вулиці Лесі Українки. Що стосується фотостенду «Героїв Небесної сотні і загиблих за єдність України», в одному із проєктів він перенесений в інше місце майдану. Поки у нас в країні йде війна, доки на майдані відбуваються жалобні заходи, він має тут бути Але я розглядаю це як тимчасове. Коли завершиться війна, стенд має бути перенесений.

Вважаю, що в подальшому необхідно також розробити проєкти комплексного освітлення майдану: вуличного, фасадного і ландшафтного, продумати домінантні кольори основних і навколишніх фасадів».Отож, на думку Тараса Рабана, конкурс відбувся і запропонував багато цікавих ідей для подальшої роботи над конкретним проєктом облаштування центральної площі Луцька. Він запевнив, що організаторам конкурсу будуть передані результати рейтингової оцінки і протокол засідання Волинської організації НСАУ.Пропозиції щодо проектів реконструкції Театрального майдану можна подавати у різні способи:

- надсилати на електронну адресу управління містобудування та архітектури [email protected]; - подавати у письмовому вигляді на рецепції Центру надання адміністративних послуг міста Луцька за адресою вул. Лесі Українки, 35. Також ознайомитися з конкурсними роботами можна на офіційному сайті Луцької міської ради www.lutskrada.gov.ua.

Фото події Віктора Чухрая, авторки

Маша Пилипчук

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---