Волинське село Городині: старовинна церква, Попова дорога та закопана повстанська друкарська машинка

Походження назви села має кілька варіантів. У давнину його іменували по-різному. Дослідники вважають, якщо початково воно називалося Городини, то це множина від «Городина», а якщо Городині, то похідне від основи «город».

Менше з тим, село згадано в документах вже у XVI столітті. Скажімо, в ревізії Луцького замку 1545 року згадано городню, яку мали утримувати Михайло Берестський та Василь Семашкович з Городинь. Там же йдеться, що Семашкович обміняв Городині з луцьким православним єпископом на його село Лучичі.

У 1593 році згадано урочище Попова дорога, яке межувало з Городинями. Коли ж під час суду шляхтич Богуш Заєць, який володів частиною села Березолуки, розпитував городенців, чому урочище так називається і про якого попа йдеться, то ті йому нічого до пуття не пояснили. Утім ця Попова дорога слугувала межею села.Десятьма роками раніше у Городинях згадано церкву. Пізніше, у 1762 році, було споруджено новий храм. Власне, він існує й досі. Зрозуміло, що будівля зазнала кількох ремонтів та оновлень. Так, у 1900 році в церкві встановили новий іконостас.

Читати ще: Село Граддя на Волині: давня церква, бої поляків з росіянами та повстанські криївки

Через якийсь час під будівлю підвели фундамент з цегли, а за Польщі перекрили бляхою. Але на відміну від багатьох церков, городинівський храм не перебудовували, тож він зберіг риси давньої архітектури. Поряд розташована дзвіниця. За переказами, під час Другої світової війни дзвони зняли і десь закопали. Та так, що й досі не знайшли.У 1906 році село мало 46 дворів, де проживали 393 мешканці. Через майже два десятиліття, у 1923 році, в селі було 64 двори та 340 жителів.

Городині згадано в контексті вшанування за Польщі пам’яті Шевченка. Найбільшого розмаху на Волині заходи досягли у 1937 році, в тому числі й у Городинях. 6 травня того року в селі відбулася святкова служба Божа та урочиста академія. На зібранні виступив депутат польського сейму, відомий український громадський діяч, голова Волинського українського об’єднання Сергій Тимошенко.

«По цілому селу видно молодь у народних строях. Від жовто-блакитних стрічок та застіжок аж сяє», – так очевидець описував побачене.Патріотичні настрої жителів Городинь виявилися й значно пізніше. Чимало уродженців села пішли в УПА. Найвідомішим повстанцем був Володимир Іванов на псевдо Похмурий. Він вступив до лав ОУН ще перед війною. Згодом воював у складі куреня під керівництвом Сосенка, який базувався у Свинаринських лісах на Турійщині. Під час протистоянь бандерівців з мельниківцями покинув повстанців. Згодом виїхав у Німеччину, а звідти в Італію, де пройшов американську спецшколу.

Читати ще: Село Шайно на Волині: давні кургани, князівські розбірки та командир одного з перших підрозділів УПА

Восени 1946 року Похмурого літаком закинули на Волинь. Відтак він очолив мельниківську боївку, яка діяла на території Луцького та Ківерцівського районів. Активність боївки завдавала чималого клопоту більшовикам.

Похмурий зумів створити розгалужену сітку інформаторів. Відомості про червоних йому зливали заступник голови сільської ради села Городині, бійці груп істребків, демобілізовані червоноармійці, працівники пожежної охорони з Луцька, співробітники обласної газети «Радянська Волинь», студенти Луцького учительського інституту, Львівського залізничного технікуму, Кременецької медичної школи, вчителі місцевих шкіл.

Читати ще: Село Ворончин на Волині: окреме князівство, світильник з оленячих ріг та маєток польського генерала-літератора

Група мала друкарську машинку, на якій виготовляла листівки. Машинку ховали, прикопуючи на подвір’ї однієї жительки Городинь.

Загинув Похмурий 16 серпня 1947 року під час нападу на представників влади у сусідньому селі Богушівка Луцького району. Його застрелив оперуповноважений Луцького РВ МВС Сементинов, який теж загинув. Тіло повстанця енкаведисти знайшли лише через два тижні та відправили в обласний центр.

Сергій НАУМУК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---