USD 41.40 41.70
  • USD 41.40 41.70
  • EUR 41.50 41.75
  • PLN 9.90 10.15

Волинська скульпторка ліпила надгробок геніальній українці з власного сина. Фото

22 Листопада 2022 11:02
22 листопада 1918 року на сцені Київського драматичного театру вперше поставили «Лісову пісню». Твір Лесі Українки не раз привертав до себе увагу митців. Її персонажів малювали та творили у камені. Відома скульпторка Теодозія Бриж створила три серії героїв «Лісової пісні» – разом 36 скульптур. А ще вона є авторкою надгробку на могилі всесвітньовідомої Соломії Крушельницької.

Народилася Теодозія Бриж у 1929 році у невеликому селі Бережниця на сучасній Рівненщині. Після школи поїхала навчатися у Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва. З часом стала талановитим скульптором.
Теодозію Бриж вважали майстринею світового рівня. Фото: volart.com.ua.
Теодозію Бриж вважали майстринею світового рівня. Фото: volart.com.ua.
Майстерня Фани (так її називали у Львові) на вулиці Мартовича стала своєрідним осередком творчих зустрічей. Там бували письменниця Ірина Вільде, поет Дмитро Павличко, актор Іван Миколайчук, поетеса Ліна Костенко. Поет Іван Драч святкував там своє весілля, а актор Богдан Ступка – ювілей. Нині за цією адресою діє музей, який, щоправда, зачинений через війну.
Нині у приміщенні Львівського державного інституту декоративного та прикладного мистецтва розташована Львівська національна академія мистецтв.
Нині у приміщенні Львівського державного інституту декоративного та прикладного мистецтва розташована Львівська національна академія мистецтв.
У майстерні скульпторки нині діє музей.
У майстерні скульпторки нині діє музей.
Теодозія Бриж похована разом із своїм чоловіком Євгеном Безніском.
Теодозія Бриж похована разом із своїм чоловіком Євгеном Безніском.
За життя Теодозія Бриж створила понад 200 скульптур, з яких 32 реалізовано в натурі (в тому числі 6 – вже після смерті скульпторки). Її дипломною роботою був пам’ятник Данилу Галицькому, який, правда, так і не з’явився на вулицях Львова. Теодозія Бриж створила десяток образів короля Данила Галицького, чотири з яких є у місті Володимирі.

Перший з них встановлений у 1980 році. В образах княжичів Данила та Василька, які тримають батьківське сідло як символ влади, художниця зобразила власних синів. Окрім того, творіння її рук – князі Роман Мстиславович, Василько та Данило – встановлені серед інших князів біля Успенського собору.
Постаті княжичів Фана ліпила із синів. Фото: Світлани Федонюк.
Постаті княжичів Фана ліпила із синів. Фото: Світлани Федонюк.
Три князівські образи створила Теодозія Бриж.
Три князівські образи створила Теодозія Бриж.
Навколо третього пам’ятника Данилу Галицькому закрутилася ціла детективна історія. Скульптуру робили під наглядом чоловіка мисткині Євгена Безніска, вже після смерті Теодозії. Її відлили і вона десь зникла. Довгий час вважали, що скульптуру продали якомусь багатієві. Євген Безніско зробив ще одну, і її встановили біля Олеського замку. А пізніше дослідниця творчості Теодозії Бриж Людмила Марчук випадково виявила скульптуру у Володимирі біля Успенського собору – король Данило сидить і тримає в лівій руці корону, а правою із сувоєм на підтвердження коронації підперся у задумі.
Зовсім інший він на четвертому пам’ятнику, який був встановлений у 2001 році. Як вважають фахівці, скульптура максимально інтегрована у міське середовище завдяки тому, що фігура короля зображена сидячою.
На відкриття скульптури Данила Галицького приїжджав президент Леонід Кучма. Фото: volart.com.ua.
На відкриття скульптури Данила Галицького приїжджав президент Леонід Кучма. Фото: volart.com.ua.
Теодозія Бриж є також авторкою (в співавторстві з Євгеном Дзиндрою та Ярославом Назаркевичем) меморіального комплексу пам’яті жертв на місці німецького концтабору для радянських військовополонених у Володимирі. Коли Фана роздумувала, яким зробити пам’ятник, то побачила якусь жінку, яка дивно присіла і опустила руку. Фана подумала, що це мати когось із загиблих, і втілила образ тої жінки.
Водограй Фани досі прикрашає одну з вулиць Львова.
Водограй Фани досі прикрашає одну з вулиць Львова.
У 2017 році вандали знищили скульптуру Теодозії Бриж, яка стояла в Радехові.
У 2017 році вандали знищили скульптуру Теодозії Бриж, яка стояла в Радехові.
Одним із значимих творінь Теодозії Бриж була серія героїв «Лісової пісні». Вона створила три серії по 12 фігур – разом 36 скульптур. Зі слів її чоловіка Євгена Безніска, над образами «Лісової пісні» скульпторка працювала все життя. Бриж критикували за ці твори та звинувачували у абстракціонізмі та формалізмі. Проте через деякий час вона знову повернулася до «Лісової пісні». Одного й того ж персонажа показувала в різних емоційних станах.

У 1970-х роках скульпторка хотіла встановити свої творіння біля музею в Колодяжному. Друзі підтримали її. Архітекторка Лариса Скорик розробила проєкт впорядкування території музею. Активно підтримував і голова Товариства охорони пам’яток історії та культури Петро Тронько.

Але обласне партійне керівництво вирішило інакше. Перший секретар обкому Микола Корж розкритикував роботи. «Це що за дірка від бублика?» – запитав він, показавши на Мавку та Лукаша з першої серії героїв «Лісової пісні». Про Перелесника він висловився у тому ж стилі: «А цей в якому Освєнцимі побував?» Фана була пригнічена таким невіглаством. Тим більше, що перші три скульптури – Мавку, Лукаша та Долю (з іншої серії) – вже відливали на фабриці під чесне слово її друзів. Скульптури викупило Товариство охорони пам’яток історії та культури за сприяння Петра Тронька для Олеського замку.
Модерний витвір не зрозуміли партійні чиновники. Фото: volart.com.ua.
Модерний витвір не зрозуміли партійні чиновники. Фото: volart.com.ua.
Пізніше їх все-таки перенесли у Колодяжне і тепер вони прикрашають вхід до паркової зони. Лукаш та Мавка Теодозії Бриж є і на території санаторію «Лісова пісня» у селі Гаївка на Шаччині.

А ще мисткиня є авторкою кількох надгробків на могилах відомих українців, похованих на Личаківському кладовищі у Львові. При тому вона відійшла від традиції зображувати покійного. Навпаки, Фана шукала образ, який показував саму суть людини, що там похована. Так, на могилі Соломії Крушельницької зображений міфічний Орфей, для якого їй позував син Ярема. Давньоруський воїн на фоні вежі – на надгробку історика Івана Крип’якевича. Абстрактна композиція з рослинами – на могилі художника Олекси Шатківського.
Навіть надгробок на власну могилу Фана спроєктувала сама...

Сергій НАУМУК

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 3
Кладовище Показати IP 22 Листопада 2022 13:39
Скульптури на кладовищі - це, напевно, мистецтво. Велике мистецтво. Але. Пройдіться кладовищем в Луцьку по вул.Рівненській. Захаращано так, що скоро там вовки заведуться. Напевно, сільське кладовище десь в "глибинці" виглядає чистіше і охайніше, як наше Луцьке. Кажуть, що рівень кожної цивілізації визначається трьома речима: стан доріг, стан кладовищ та стан громадських вбиралень. Якщо ми вважаємо Луцьк європейським містом, то давайте звертати увагу на стан кладовищ в тому числі. В центрі міста зокрема.......Постсртиптум. В Європі могила рахується комусь потрібною, якщо за нею хтось доглядає самостійно, опдачує послуги по догляду за нею. Якщо вона занедбана, її зрівнюють з землею. Тому ми "захоплюємось" чистотою і охайністю європейських меморіалів і кладовищ. Може, нам пора ввести цю норму ?
помічник попа Показати IP 22 Листопада 2022 14:52
Кладовище на Рівненській заросло кленом-самосівом. Суцільні зарослі. Поховання старі, ті покоління, які там захоронювали своїх рідних і близьких, уже теж відійшли з життя. І прибирати немає кому. Так воно й стоятиме - запущене і неприбране - з роками усе більше і більше. А ще в останні роки там збудували церкву САТАНИ (московську), і назвали Петро-Павлівською. Це наруга над кістками наших предків.
Сонце вір Показати IP 23 Листопада 2022 10:25
Що-небудь, ось античні статуї то да - мистецтво

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus