Волинянин вирощує величезні цитрусові у «печері з дахом» поблизу Луцька

Чи бачили ви коли-небудь плід лимона завбільшки з грушу сорту Бере? Авторка ж цих рядків не тільки споглядала таке диво волинської природи у приміському селі Княгининок, а й отримала цей плід як сувенір від місцевого жителя Володимира Болотіна. Чоловік довгий час вирощував квіти, а нині їх реалізовує.

Вісім років тому він, економіст за освітою, прорахувавши усі фінансові ризики й переваги, почав вирощувати у тодішніх Маяках цитрусові рослини в спеціально обладнаній теплиці, про це пише газета Волинські новини.

«Її унікальність полягає в тому, що вона заглиблена на два метри в землю. У зимовий період не потребує багато опалення. Адже тут – стала температура протягом року: 8 градусів тепла. Це своєрідна печера з дахом. Проект теплиці та перші п’ять саджанців лимонів я та мій зведений брат Микола Богданюк придбали у київського селекціонера. Для її опалення місцевий Кулібін, якого всі називають дядя Вітя, змурував на замовлення піч із водяною «сорочкою»: батареї «розпустили» по всій теплиці, а циркуляційний насос ганяє воду», – розповів Володимир.

Він зазначив, що для вирощування й подальшого розмноження обирає ті сорти, які краще розвиваються в кімнатних умовах за температури 20°С.

«Наша вітчизняна рослина – власно вкорінена, її живцюємо з маточних рослин. Тоді як голландська є прищепленою на трифоліаті (корінь). Їй потрібна холодна зимівля (не більш як 5-10°C). За високої ж температури взимку корінь не працює, бо не дає поживних речовин і вологи самій рослині. Та й вартує вона від 400 гривень. Наші ж деревця (лимона, апельсина, мандарина) коштують від 100-150 гривень. До слова, їх можна придбати у теплицях на Карбишева, 1А (поради з догляду додаються), а згодом будуть у ЦУМі на першому поверсі. Адже для нас із братом це – і хобі, і додатковий заробіток. Плоди ж ми даруємо або роздаємо для реклами», – констатував «екзотичний» аграрій.

Він також зауважив, що без допомоги родини «ліг би й умер в теплиці». Бо лимон ще можна живцювати, а мандарини й апельсини треба прищеплювати. А це вже потребує більше ручної праці.

Його брат і помічник Микола повністю обслуговує диво-печеру: опалює її, доглядає за рослинами (поливає, підживлює). Та ще й встигає експериментувати з вирощуванням інжиру, якому теж знайшлося місце в цитрусовому раю. Допомагають йому у всьому сини Максим і Вадим. А донечка Володі Аня, якій зараз вісім років (як, власне, і татовому захопленню), час до часу «напуває» водою зелених мешканців теплиці.

У колекції княгининівського експериментатора, який самотужки опановує потрібну інформацію з книг та інтернету, їх більшає. Лимони – київський великоплідний і пістряволистий, апельсин, мандарин, лайм, цитрон (Рука Будди), фінгерлайм (плід – як стручок квасолі, в якому – «ікринки» з цитрусовим смаком, – авт.).

«Ще хочу спробувати виростити червоний лимон. А щоб зібрати усі різновиди цитрусових, не вистачить життя, бо щороку селекціонери виводять щось нове», – підсумував Володимир Болотін.

До слова, два роки тому він побудував ще одну теплицю для зберігання готової продукції – саджанців у горщиках. Адже в очікуванні майбутнього врожаю (з його слів, рік-два, а то й шість-сім залежно від виду рослини й належного догляду) можна споглядати, як деревця будуть рости та квітувати.

Світлана Зозуля

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---