Волинянин плете за осінь понад сто виробів з лози

Тільки в’їхавши в село Сокіл, що у Рожищенському районі, увагу привертають виплетені з лози кошики, тин, декоративні вироби. Як виявилося, це справа рук сокільського умільця – Володимира Дигалевича, інформує Район. Рожище. 

Звертаємо до обійстя майстра і застаємо господаря за роботою. Пан Володимир саме плів кошика з заготовлених раніше верболозів.

«Доброго дня господарю!» – гукаємо з-за тину.

«Доброго здоров’я», - відповідає господар не відволікаючи від роботи.

Слово за слово майстер повів нам, що скільки себе пам’ятає, то займається плетінням. Це і прибуток, і задоволення для душі.

«Я ще малим захопився цим заняттям, ходив до односельчанина допомагав чухрати лозу, - пригадує співрозмовець. – За 150 лозин давали одне яблуко. А це на той час був делікатес».

Споглядаючи, як односельчанин дядько Олексій вміло майструє кошики і сам захопився цією справою. Тож, прогулював школу з користю: біг до верболозів і за день виплітав кошика.

«Додому не ніс, там і викидав. Бо ж за таку витівку міг отримати від батька на горіхи», - посміхаючись розповідає Володимир Йосипович.

Та усе таємне колись стає явним. Але, коли батьки дізналися, що син прогулює школу – Володимир вже майстерно вмів плести кошики.

«Спочатку для дому плів, а згодом батько брав коня та возив по селах міняв на зерно, на гроші», - каже чоловік.

Після школи Володимир працював у місцевому колгоспі різноробочим, але улюбленого заняття не полишав. Згодом воно стало основним заробітком, адже псевдореформатори знищили господарство, в селі запанувало безробіття.

«Найкращою, є лоза, заготовлена восени чи взимку, вона не ламається і кора з неї не здирається. А влітку лоза соковита. Спочатку дві години її пропарюю, здираю шкуру, а вже потім плету виріб. Готовий кошичок для фруктів чи овочів добре полакувати, тоді він має гарніший вигляд», - розповідає соколян.

«На один виріб йде 150 лозин. Спершу з 12 товстіших лозин роблю хрестовину, зв’язую її розщепленою у діаметрі лозиною. Згодом виплітаю дно кошика, по поперечнику якого кріплю 24 лозини, що є своєрідними ребрами, а там обплітаючи їх тонкою лозою», - ділиться секретами плетіння простого кошика Володимир Йосипович.

Далі, за словами співрозмовника, треба ретельно підбирати прутики для ручок, а під час плетіння міцно їх скрутити. І ось кошик готовий.

Не мало, не багато, більше ста плетених виробів майструє сокільський умілець за осінь. Творінням його рук послуговуються не лише односельці та мешканці довколишніх населених пунктів, а й заїжджі поляки, білоруси.

Чоловік, який у серпні на День державного прапора України, зустрів шістдесятирічний ювілей, майструє не тільки кошики. На подвір’ї красується зроблена його руками бесідка на верхівці якої виплетене гніздо з лелекою та пушка, аби «ворогам не було повадно", - каже господар. Під хатою кошики з квітами та плетений тин.

Не дарма кажуть, що кожній людині Бог дає якийсь дар, аби лише та людина зуміла відкрити його в собі.