Волинянка поміняла підбори на берці, а вчителювання – на військову службу
Жителька Любешева Тетяна Шукалович до великої війни працювала директоркою Прохідської початкової школи, а нині служить у Збройних силах України.
Ухвалення такого важливого рішення їй далося досить нелегко, пише газета «Нове життя». Хоча, як зізнається Тетяна Володимирівна, обдумувала вона його довго. Адже із перших днів повномасштабного вторгнення росії молода жінка хотіла бути корисною для рідної держави.
Тож не дивно, що під її умілим керівництвом учительський колектив початкової школи села Проходи активно почав волонтерити ще в кінці лютого минулого року. Саме у стінах цього невеличкого навчального закладу сплели найбільше на Любешівщині маскувальних сіток. Робили й інші корисні справи. Тобто точно не стояли осторонь тодішніх подій.
Але все ж Тетяну Шукалович тривожила думка, що робить мало, що може ще більше приносити користі Батьківщині. Й саме тоді в її серці почало зароджуватися бажання поєднати своє життя безпосередньо із захистом України.
«Спочатку я дізналася, що треба медсестра у бригаду тероборони. Але у мене ж освіта педагогічна, та й медицина – то точно не моє. Тому я почала шукати інші варіанти. З цим і звернулася у місцевий військкомат», – пригадує Тетяна Володимирівна.
Читати ще: «Майже щодня в нас були ампутації кінцівок», – звільнена з полону лучанка-прикордонниця
М’яко кажучи, і там, і в родині були шоковані таким рішенням цієї молодої жінки. Адже вона не закінчувала військову кафедру, тобто не мала жодного стосунку до військової справи. Тому й неодноразово закликали її ретельно обдумати цей вчинок.
«І коли проходила медкомісію, і під час спілкування з психологом, і навіть уже коли поїхала у навчальний центр «Десна» – всюди мені радили обміркувати своє рішення. Та й рідні, звісно, точно не були в захваті від цього. Мама, коли дізналася, що я буду далеко, взагалі була шокована. Але я налаштувалася категорично. Тому рішення не змінила», – каже Тетяна Шукалович.
Досить несподіваною ця звістка стала і для колег та колежанок директорки. А повідомила вона про це педагогічному колективу Прохідської школи напередодні Нового року. І всі точно такого не очікували. То й не дивно, що прощання були зі сльозами на очах.А вже 6 січня любешівка підписала контракт зі Збройними силами України на три роки. Уже понад два місяці вона є військовослужбовицею. І за цей час, зізнається, жодного разу не пошкодувала про свій вибір. Хоча, каже, умови, в які відразу потрапила, були точно не такі, як удома.
«Ми ж думали, що житимемо у казармах, але нас поселили у намети, в бліндажі. Надворі зима, холод. Тому можна уявити, як незвично і нелегко то все спочатку було. Але я вже звикла», – розповідає Тетяна Володимирівна.
Вона зазначає, що загальна базова військова підготовка для неї теж є досить цікавою. Наприклад, уже й не злічити, скільки бойових патронів вистріляла, навіть кидала бойову гранату. Для цього вона пройшла відбір. Бо ж Пані Директорка (а саме такий позивний має) уже встигла зарекомендувати себе досить добре. Хоча до початку служби, каже Тетяна Шукалович, вона ні разочку зброю не тримала в руках.
Читати ще: Мама загиблого волинянина волонтерить у пам’ять про сина
«Коли стріляла вперше, то, зізнаюся, було страшнувато. Але перехрестилася – і вийшло. А потім уже якось звично те все. Інструктори уже й дивуються, що добре виходить», – каже військовослужбовиця.
За ці місяці, що пані Тетяна провела далеко від дому, рідні вже помаленьку починають звикати до такої розлуки. Хоча, звісно, неабияк хвилюються за доньку, сестричку.
«Але тато й донині, мабуть, не повністю повірив, що це так усе серйозно. А мама то дуже переживає. Я її заспокоюю, що, мовляв, хай думає, ніби я за кордоном, на сезоні. Ось тільки ж неньчине серце не обманеш», – каже Тетяна Шукалович.
А ще вона переконана, що саме мамині молитви й оберігають її та допомагають. Адже поки що всі труднощі у військових буднях їй вдається легко долати. Та й загалом на її шляху зустрічаються дуже хороші люди. І це теж додає впевненості та сили.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Ухвалення такого важливого рішення їй далося досить нелегко, пише газета «Нове життя». Хоча, як зізнається Тетяна Володимирівна, обдумувала вона його довго. Адже із перших днів повномасштабного вторгнення росії молода жінка хотіла бути корисною для рідної держави.
Тож не дивно, що під її умілим керівництвом учительський колектив початкової школи села Проходи активно почав волонтерити ще в кінці лютого минулого року. Саме у стінах цього невеличкого навчального закладу сплели найбільше на Любешівщині маскувальних сіток. Робили й інші корисні справи. Тобто точно не стояли осторонь тодішніх подій.
Але все ж Тетяну Шукалович тривожила думка, що робить мало, що може ще більше приносити користі Батьківщині. Й саме тоді в її серці почало зароджуватися бажання поєднати своє життя безпосередньо із захистом України.
«Спочатку я дізналася, що треба медсестра у бригаду тероборони. Але у мене ж освіта педагогічна, та й медицина – то точно не моє. Тому я почала шукати інші варіанти. З цим і звернулася у місцевий військкомат», – пригадує Тетяна Володимирівна.
Читати ще: «Майже щодня в нас були ампутації кінцівок», – звільнена з полону лучанка-прикордонниця
М’яко кажучи, і там, і в родині були шоковані таким рішенням цієї молодої жінки. Адже вона не закінчувала військову кафедру, тобто не мала жодного стосунку до військової справи. Тому й неодноразово закликали її ретельно обдумати цей вчинок.
«І коли проходила медкомісію, і під час спілкування з психологом, і навіть уже коли поїхала у навчальний центр «Десна» – всюди мені радили обміркувати своє рішення. Та й рідні, звісно, точно не були в захваті від цього. Мама, коли дізналася, що я буду далеко, взагалі була шокована. Але я налаштувалася категорично. Тому рішення не змінила», – каже Тетяна Шукалович.
Досить несподіваною ця звістка стала і для колег та колежанок директорки. А повідомила вона про це педагогічному колективу Прохідської школи напередодні Нового року. І всі точно такого не очікували. То й не дивно, що прощання були зі сльозами на очах.А вже 6 січня любешівка підписала контракт зі Збройними силами України на три роки. Уже понад два місяці вона є військовослужбовицею. І за цей час, зізнається, жодного разу не пошкодувала про свій вибір. Хоча, каже, умови, в які відразу потрапила, були точно не такі, як удома.
«Ми ж думали, що житимемо у казармах, але нас поселили у намети, в бліндажі. Надворі зима, холод. Тому можна уявити, як незвично і нелегко то все спочатку було. Але я вже звикла», – розповідає Тетяна Володимирівна.
Вона зазначає, що загальна базова військова підготовка для неї теж є досить цікавою. Наприклад, уже й не злічити, скільки бойових патронів вистріляла, навіть кидала бойову гранату. Для цього вона пройшла відбір. Бо ж Пані Директорка (а саме такий позивний має) уже встигла зарекомендувати себе досить добре. Хоча до початку служби, каже Тетяна Шукалович, вона ні разочку зброю не тримала в руках.
Читати ще: Мама загиблого волинянина волонтерить у пам’ять про сина
«Коли стріляла вперше, то, зізнаюся, було страшнувато. Але перехрестилася – і вийшло. А потім уже якось звично те все. Інструктори уже й дивуються, що добре виходить», – каже військовослужбовиця.
За ці місяці, що пані Тетяна провела далеко від дому, рідні вже помаленьку починають звикати до такої розлуки. Хоча, звісно, неабияк хвилюються за доньку, сестричку.
«Але тато й донині, мабуть, не повністю повірив, що це так усе серйозно. А мама то дуже переживає. Я її заспокоюю, що, мовляв, хай думає, ніби я за кордоном, на сезоні. Ось тільки ж неньчине серце не обманеш», – каже Тетяна Шукалович.
А ще вона переконана, що саме мамині молитви й оберігають її та допомагають. Адже поки що всі труднощі у військових буднях їй вдається легко долати. Та й загалом на її шляху зустрічаються дуже хороші люди. І це теж додає впевненості та сили.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 2
Ваван
Показати IP
22 Квітня 2023 09:45
Подивіться на манікюр, і все стане ясно!
Баба до Ваван
Показати IP
25 Квітня 2023 21:25
зроби собі такий же та підпиши контракт на три роки... слабо ваван?
У Луцьку близько двох сотень спортсменів змагаються на обласному турнірі з козацького двобою. Фоторепортаж
Сьогодні 16:35
Сьогодні 16:35
Не п’ять років тюрми: волинянину пом’якшили покарання за п’яну їзду зі смертельними наслідками
Сьогодні 15:39
Сьогодні 15:39
Кабмін обмежив термін дії деяких відстрочок від мобілізації
Сьогодні 15:11
Сьогодні 15:11
Кинув шину в працівників: судили одного з учасників мітингу біля будівлі Ковельського ТЦК
Сьогодні 14:15
Сьогодні 14:15
Перетинала дорогу поза переходом: деталі ДТП в Луцькому районі, у якій постраждала пішохідка
Сьогодні 13:47
Сьогодні 13:47
На війні загинув нацгвардієць з Ковеля Богдан Степанюк
Сьогодні 13:19
Сьогодні 13:19
У Володимирі у власній оселі ледь не згорів господар
Сьогодні 12:51
Сьогодні 12:51
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.