Волинянам загрожує небезпечна рослина: отруйними є пилок, аромат і навіть роса

Реальною небезпекою для волинян став борщівник Сосновського. Ця отруйна багаторічна рослина окупувала не лише поля та узбіччя доріг, а й упритул наблизилася до населених пунктів. Волинський обласний центр громадського здоров’я застерігає: небезпечними є сік борщівника, його пилок, аромат і навіть роса, йдеться на сторінках газети «Волинські новини».

Батьківщина шкідника – Кабардино-Балкарія

Стебла борщівника можуть сягати трьох метрів заввишки. Росте він переважно у зволожених місцях: на берегах річок та в заплавних лісах, а також на луках, вздовж доріг і залізниць, пише «Укрінформ». Як ця отруйна рослина потрапила в Україну?

Як розповідає кандидат біологічних наук, провідний науковий співробітник НАН України Мирослав Шевера, на території України поширені два отруйні види цієї рослини: борщівник Сосновського і борщівник Мантегацці. Обидва походять з Кавказу. Борщівник Соснов¬ського з’явився в Україні у 1949 році, його завезли з Кабардино-Балкарії (північний Кавказ) і спочатку висіяли в ботсаду ім. Гришка. «Згодом його стали культивувати на різних сільськогосподарських станціях, зок¬рема в 60-х роках на Закарпатті. Це була велика програма з підвищення врожайності, за якою борщівник використовували як зелене добриво», – розповідає Мирослав Шевера.

Наприкінці ж 70-х років радянські вчені знайшли борщівнику іще одне застосування – як добавку до корму худоби, і знову почалося його активне вирощування в західних регіонах. «Але буквально за кілька років там помітили, що корови його не дуже полюбляють, а в їхнього молока з’явився гіркий присмак, тому з часом його перестали використовувати з такою метою», – каже науковець. Інший вид, борщівник Мантегацці, було завезено в Україну у 1927 році, а саме – в Осьмолодське лісництво, що на Івано-Франківщині, але як декоративну рослину. Та згодом обидва види знайшли у здичавілому стані: Сосновського – у 80-х роках, Мантегацці – у 60-х роках. Мирослав Шевера каже, що доки існували колгоспи і радгоспи, доти поширення цих рослин контролювали, та з їхнім занепадом борщівник став поширюватися Україною швидкими темпами.

Контакт із рослиною призводить до опіків

Борщівник Сосновського має токсичну дію на шкіру. Прозорий водянистий сік рослини багатий на фотоактивні сполуки (фуранокумарини), при контакті зі шкірою спричиняє малопомітне подразнення, як від кропиви. Але під дією ультрафіолетового (зокрема сонячного) випромінювання в сокові активуються токсичні властивості. Навіть одноразове торкання до борщівника призводить до опіків І-ІІІ ступенів. Опіки, особливо в перші кілька діб, схожі на термічні. Для них характерні гіперемія (почервоніння), водянисті пухирі. Опіки з’являються на вражених ділянках тіла не одразу, а через один-два дні, розвиваючись поступово під впливом сонячного ультрафіолету. Місця уражень важко гояться, загострюються вияви інших шкірних захворювань. Особливо небезпечна рослина у період цвітіння.

Із бур’яном маэ боротися місцева влада

В Україні боротьбу з борщівником ведуть на державному рівні. Згідно із ст. 33 закону «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельним кодексом України, знищення борщівника Соснов¬ського – компетенція міських, селищних, сільських голів. Вони мають домогтися від власників земельних ділянок, на яких розповсюджується шкідлива рослина, її знищення. Землевласники і землекористувачі, які не вживають заходів боротьби з бур’янами, у тому числі з борщівником, несуть адміністративну відповідальність за ст. 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Ми поцікавилися, як місцева влада Волині бореться з нашестям отруйної рослини. За словами голови Княгининівської громади Олени Твердохліб, виконком ще у 2018 році затвердив програму боротьби з борщівником до 2020 року. Щороку на придбання гербіцидів передбачено 80 тис. грн. Крім хімічних способів, жителі ОТГ викошують зарослі бур’яном ділянки.

Очільник Заборольської ОТГ Валерій Боярський запевнив, що поблизу навчальних закладів на території громади борщівник не росте. Узбіччя доріг, які облюбував шкідник, регулярно викошують ще до цвітіння рослини. Також у бюджеті ОТГ передбачено витрати на купівлю гербіцидів.

Голова Турійської районної ради Ольга Черен каже, що плантації борщівника ще кілька років тому були на території східної Польщі. Однак сусіди зуміли на державному рівні оголосити бій небезпечному бур’яну. В Україні важко мобілізувати зусилля влади, доки триває децентралізаційна реформа.

Агрономи наголошують: скошувати борщівник слід тоді, коли він підростає до 50 сантиметрів, ще до утворення насіння. Потім провести обприскування. Але це робота не одного року. Щоб домогтися результату, треба витратити три-п’ять років.

Борщівник формує колонії, які займають десятки квадратних метрів, дуже швидко росте, має тривалий період цвітіння і велику кількість насіння. Крім того, рослина може самозапилюватися і дуже схильна до гібридизації. Це дозволяє їй активно поширюватися територією. У місцях масового поширення рослин ділянки слід переорювати. Щоправда, в ґрунті залишається багато насіння, яке до десяти років може зберігати здатність до проростання, тож треба пильно стежити за ділянками, де він зростав.

Пам’ятка

Під час роботи з рослиною потрібно дотримуватися низки настанов.

• Захищати шкіру від контакту з будь-якою частиною рослини, особливо тією, що пустила на зламі сік. Він спричиняє опіки навіть на тильній поверхні долонь, де шкіра порівняно товста.

• У роботі з рослиною (особливо під час викошування) використовувати

щільний водовідштовхувальний одяг, окуляри та щільні гумові рукавиці.

• Попереджати дітей про небезпечність рослини, адже велике листя та трубчасті стебла цікаві їм.

• Застерігати від використання листків борщівника як серветок для витирання рук чи ніг.

• Розміщувати інформаційні бюлетені у школах, на базах відпочинку та в місцях значної вегетації борщівника.

Якщо ж контакт з рослиною таки відбувся, потрібно:

• промити шкіру під проточною водою, для цього використайте мило та м’яку губку, щоб змити отруйний сік;

• якщо сік потрапив в очі чи рот, ретельно промийте ці ділянки впродовж 15-20 хвилин;

• уникайте сонця два-три дні, захищайте шкіру від прямих сонячних променів за допомогою одягу та парасольки;

• якщо площа опіків велика, ви відчуваєте нестерпний біль, підвищення температури – зверніться по медичну допомогу!

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---