Волонтери з Луцька розчистили старе польське кладовище. Фото

Лучани вирушили за 30 кілометрів від міста, аби впорядкувати старе польське кладовище на Рівненщині. Таким чином вони хотіли висловити подяку народу Польщі за підтримку України в надскладний для неї час.

Про історію цвинтаря, вцілілі з XVIII століття пам’ятники і напівзруйновані склепи ідеться в сюжеті 12 каналу.

Старе польське кладовище в селі Золочівка існує з XVIII століття. Тут спочивають щонайменше пів тисячі людей.

«Якраз на цьому кладовищіу 1943 році був бій між німецькими військами і УПА… Деякі пам’ятники взагалі були знищені, а на деяких видно сліди від вибухів», – розповів археолог Олексій Златогорський.

Щоб побачити бодай один збережений пам’ятник, луцьким волонтерам довелося щонайменше три години розчищати територію від непролазних хащів.

«Дуже багато сіл не мають можливості приділити цьому великої уваги, не мають змоги виділити на це якісь кошти чи ресурси. І ось тому ми вирішили, що принаймні ось у такому невеличкому селі, як Золочівка, допоможемо місцевій громаді і зробимо добре діло для нас, для Польщі, для всіх», – зазначив співкоординатор Єдиного координаційного центру Владислав Дорошенко.У коментарі Інформаційному агентству Волинські Новини координатор Єдиного координаційного центру Сергій Рижков розповів, що ідея навести лад на старому кладовищі неподалік Луцька виникла ще перед Великодніми святами. Окрім волонтерів центру, до робіт на польському цвинтарі вирішили залучити й небайдужих волинян, а також місцевих жителів. Усього зголосилися понад 20 осіб.

«На кладовище в Золочівці поїхали і волонтери центру, і ті люди, які відгукнулися на наше оголошення у Facebook. Ми всі хотіли хоч якось віддячити польському народу за підтримку України під час війни», – наголосив він.Староста села Золочівка Оксана Малецька зазначила, що стежити за порядком на польському кладовищі просто нікому: «Село не надто велике, щоб можна було людей залучити й сюди, і туди. Одного разу ми його повністю вичистили, але заростає знову».

Нині не лишилося людей, які знали би історію цього цвинтаря. «Ті, що зараз вже мають 70 і більше років, розказують, що з дитинства пам’ятають все розвалене», – сказалаОксана Малецька.

Під невеличким пагорбом, щільно покритим барвінком, поховані поляки – жертви Волинської трагедії. У 1943-му на цьому місці захоронили як мінімум 18 людей. Місце пам’ятником не позначили. А ось більшість збережених пам’ятників повалилися. Вони настільки довго лежать у землі, що обросли корінням та буквально вгрузли у ґрунт.

Чоловікам вдалося зрушити і поставити кілька пам’ятників. Волонтери розчистили четверту частину кладовища й пообіцяли повернутися.«Розуміємо, що зараз поляки – наш найближчий союзник, один з найкращих, які допомагають на державному рівні й на людському, побутовому рівні. Знаємо, скільки там волонтерських ініціатив є, тому ми хочемо віддячити. Починаємо з маленького, з прибирання кладовищ», – зауважив журналіст Сергій Наумук.

Насамкінець волонтери зав’язали на кожному зі збережених пам’ятників стрічки із українським та польським прапорами та запалили лампадки.Фото Анатолія Оліха для «Волинського монітора»

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---