Водяні щури окупували річку в Луцьку. Чи небезпечні вони?
Розмножуються із шаленою швидкістю і лякають качок – лучани скаржаться на щурів, що оселилися на Сапалаївці.
Люди переживають, що водяні щури можуть бути переносниками небезпечних хвороб, від яких можуть постраждати і тварини, і люди, йдеться в сюжеті 12 каналу.
«У Сапалаївці щури були завжди», – сказала завідувачка кафедри зоології ВНУ імені Лесі Українки Катерина Сухомлін.
Як додала, для пернатих щури загрози не несуть, але, як і птахи, люблять жити поблизу водойм, на узбережжі повільних річок, каналів та струмків, біля озер та боліт. Саме тому Сапалаївка в Луцьку – ідеальне місце для цих тварин.
«Вони там з’являються і плавають, так само як і в каналах центрального парку імені Лесі Українки. Це типова тварина для нашого краю», – наголосила Катерина Сухомлін.
Водяні щури живуть сім’ями в норах. Влітку довжина їхніх осель може сягати 70 метрів. Усе це задля власної безпеки, адже через малі розміри тварини є ласою здобиччю для багатьох хижаків.
Водночас щури самі можуть бути небезпечними, бо є головним природним осередком і переносником туляремії.
«Заражаються люди, які прямо або опосередковано контактують із хворими тваринами. Наприклад, ті, хто веде промисел цих тварин. Якщо ви знайшли таку тварину на городі й хочете знищити, то бажано руками її не брати, бо ніхто не знає, чи хвора вона», – прокоментувала Катерина Сухомлін.
Водяного щура краще не торкатися. Навряд чи він вкусить людину, але якщо таке трапилося, то краще відразу звернутися до лікаря. Якщо ж ви знайшли тварину мертвою, то краще закопайте в яму глибиною близько метра, аби уникнути можливого зараження.Туляремія – це гостра інфекційна хвороба тварин і людини, що вражає насамперед лімфатичну систему, шкіру і селезінку. Основні характеристики: множинні гранулематозно-некротичні вогнища в різних органах, лихоманка, загальна інтоксикація.
«Диких тварин узагалі не можна чіпати. Не треба цього робити. До того ж, щур – це щур. Звичайний пацюк переносить близько 50 хвороб людини, тому голими руками його брати категорично не рекомендується», – наголосила завідувачка кафедри зоології ВНУ імені Лесі Українки Катерина Сухомлін.
Але загрози саме в місті від водяних щурів вона не вбачає.
«За один сезон самка може дати три-чотири покоління, тобто народити три-чотири рази. Через півтора місяця вони будуть народжувати своїх дітей. Але гризуни – це гризуни. Як швидко народжуються, так і швидко гинуть. Вони довго не живуть», – звернула увагу зоологиня.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Люди переживають, що водяні щури можуть бути переносниками небезпечних хвороб, від яких можуть постраждати і тварини, і люди, йдеться в сюжеті 12 каналу.
«У Сапалаївці щури були завжди», – сказала завідувачка кафедри зоології ВНУ імені Лесі Українки Катерина Сухомлін.
Як додала, для пернатих щури загрози не несуть, але, як і птахи, люблять жити поблизу водойм, на узбережжі повільних річок, каналів та струмків, біля озер та боліт. Саме тому Сапалаївка в Луцьку – ідеальне місце для цих тварин.
«Вони там з’являються і плавають, так само як і в каналах центрального парку імені Лесі Українки. Це типова тварина для нашого краю», – наголосила Катерина Сухомлін.
Водяні щури живуть сім’ями в норах. Влітку довжина їхніх осель може сягати 70 метрів. Усе це задля власної безпеки, адже через малі розміри тварини є ласою здобиччю для багатьох хижаків.
Водночас щури самі можуть бути небезпечними, бо є головним природним осередком і переносником туляремії.
«Заражаються люди, які прямо або опосередковано контактують із хворими тваринами. Наприклад, ті, хто веде промисел цих тварин. Якщо ви знайшли таку тварину на городі й хочете знищити, то бажано руками її не брати, бо ніхто не знає, чи хвора вона», – прокоментувала Катерина Сухомлін.
Водяного щура краще не торкатися. Навряд чи він вкусить людину, але якщо таке трапилося, то краще відразу звернутися до лікаря. Якщо ж ви знайшли тварину мертвою, то краще закопайте в яму глибиною близько метра, аби уникнути можливого зараження.Туляремія – це гостра інфекційна хвороба тварин і людини, що вражає насамперед лімфатичну систему, шкіру і селезінку. Основні характеристики: множинні гранулематозно-некротичні вогнища в різних органах, лихоманка, загальна інтоксикація.
«Диких тварин узагалі не можна чіпати. Не треба цього робити. До того ж, щур – це щур. Звичайний пацюк переносить близько 50 хвороб людини, тому голими руками його брати категорично не рекомендується», – наголосила завідувачка кафедри зоології ВНУ імені Лесі Українки Катерина Сухомлін.
Але загрози саме в місті від водяних щурів вона не вбачає.
«За один сезон самка може дати три-чотири покоління, тобто народити три-чотири рази. Через півтора місяця вони будуть народжувати своїх дітей. Але гризуни – це гризуни. Як швидко народжуються, так і швидко гинуть. Вони довго не живуть», – звернула увагу зоологиня.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 5
Лучанин
Показати IP
3 Жовтня 2023 15:45
На Теремнівських ставках теж розвелось їх** Раніше не було*****
Тутешній до Лучанин
Показати IP
3 Жовтня 2023 17:09
Завжди жили ондатри. колись були ще раки та черепахи. Що ще за "розумник" вирішив на них скаржитись? Ще на пташок на деревах заяви катайте
ABC
Показати IP
3 Жовтня 2023 16:50
Мене більше непокоять ті зелені щурі, які окупували вул. Банкову і Верховну Раду у Києві. Від них найбільша шкода.
Анонім
Показати IP
3 Жовтня 2023 16:50
Не небезпечніші за кацапів
Брахман
Показати IP
3 Жовтня 2023 19:26
Дайте спокій тваринкам,хай собі живуть. Не провокуйте вбивства. Недоумки...
Графік вимкнення електроенергії на Волині 27 грудня
Сьогодні 20:12
Сьогодні 20:12
На Волині провели в останню дорогу воїна Івана Оніщука
Сьогодні 18:18
Сьогодні 18:18
Куди піти в Луцьку: від четверга до четверга. Огляд
Сьогодні 16:52
Сьогодні 16:52
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.