«Вкладайте не у стіни, а в предмети». Дизайнерка інтер’єру Ірина Лисюк – про тренди і помилки під час ремонту. Інтерв’ю

«Не всім потрібен концептуальний інтер’єр. В основному людям необхідне просте, функціональне, гарне, світле житло. Не всі інтер’єри мають бути суперкреативними», – переконана дизайнерка інтер’єру Ірина Лисюк.

У професії вона вже майже 15 років, три роки тому заснувала в Луцьку власну майстерню сучасного дизайну інтер’єрів та архітектури, а нещодавно ще й розробила курс для дизайнерів-початківців.

Як пригадала, до кар’єри дизайнера її підштовхнула дійсність – килими на стінах і старі сервізи в сервантах. Усе це пострадянське «багатство» і спонукало до змін.

Зараз Ірина дотримується принципу чесного інтер’єру. Наголошує: передусім шукає не проєкти, а людей, адже створює середовище, яке може повністю змінити їхнє життя.

Інформаційному агентству Волинські Новини вона розповіла про кар’єру дизайнера, улюблені проєкти, поширені стереотипи про інтер’єр, спілкування з замовниками, тренди, невдалі рішення та плани на рік.

Коли зрозуміли, що хочете бути дизайнером інтер’єрів?

Це був шлях від зворотного. Мене нервувало те, що оточувало: килими, завантаження інтер’єрів усілякими візерунками, троянди на скатертинах і гардинах, рибки і вазочки в сервантах. У принципі, тоді всі інтер’єри були однакові. А в 90-х увірвалися в моду багатоярусні стелі з гіпсокартону. І весь той жах спонукав мене піти в цю професію, аби щось змінити.

Звичайно, професія дизайнера на початку 2000-х, коли я вступала у виш, не була популярною; гарні інтер’єри можна було побачити тоді лише в якихось журналах.

Де навчалися?

Я навчалася у Львові. Бакалаврат закінчила в Українській академії дизайну, а магістратуру – в Львівській політехніці.ЗА ЧЕСНИЙ ІНТЕР’ЄР І ПРОТИ ІМІТАЦІЙ

Можете пригадати свій перший проєкт?

Нещодавно під час підготовки до свого курсу я піднімала всі архівні проєкти. Зараз вони мають дуже кумедний вигляд – візуалізації зроблено в старенькій абсолютно нереалістичній програмі.

Це був дизайн інтер’єру квартири. На той час здавалося, що він дуже сучасний. Тоді я працювала в архітектурній студії у Львові, робила і архітектурні проєкти, і ландшафти, і інтер’єри.

За стільки років у професії ви, безумовно, випрацювали власний стиль. Як його описали б?

Якщо чесно, то конкретну назву дати важко, тому що зараз поняття стилів розмите і дизайнери стараються не називати якийсь стиль конкретним словом, тому що це вже до чогось тебе прив’язує. Це радше суміш сучасності, в якій ми живемо, і будь-чого, що вам подобається. Звичайно, можна сказати, що це сучасний стиль. Ми намагаємося йти в ногу з часом. Наші інтер’єри лаконічні, чесні, з почуттям гумору, небанальні, демократичні, непомпезні, прості.Читала, що ви не любите класику. Чому?

Я вважаю, що кожному стилю – свій час. І якщо це справжня класика, історична будівля, де збереглися старовинний паркет і автентична ліпнина, то це має право на життя. Але якщо це кімната в новобудові, у якій хочуть зімітувати класику… Це дивно, надумано і притягнуто за вуха. Я – за чесний інтер’єр і проти імітацій.

Над чим працюєте зараз?

Ми свідомо йдемо не на збільшення, а на зменшення проєктів, щоб їх було менше, але вони були якіснішими. У принципі, це наше робоче кредо, тому що в нас сімейна майстерня і невелика кількість проєктів, але до кожного – глибокий підхід. У нас немає потокового конвеєра – кожному проєкту ми намагаємося приділити максимум часу. Зараз працюємо над житловими інтер’єрами (будинки, квартири) і над HoReCa (Hotel – Restaurant – Cafe; готельно-ресторанна сфера, – ВН), хоча через карантин кількість проєктів по кафе різко зменшилася.

У нас є цікаві проєкти і у Львові, і в Києві, і в Луцьку, і за кордоном.

Які роботи улюблені? Знаю, що у вас багато проєктів-переможців міжнародних конкурсів.

Для дизайнера та архітектора найулюбленіший проєкт – останній. Якщо ти фанат своєї справи, то завжди намагаєшся дізнатися щось новеньке, спробувати впровадити щось цікаве і не повторювати одні й ті ж рішення. Тому, якщо ти постійно розвиваєшся, кожен новий проєкт – на сходинку вищий.

Із цікавого – то це, наприклад, проєкт кафе Cheese Bakery у Львові. Він дуже сподобався гостям закладу, були й різноманітні публікації в міжнародних архітектурних онлайн-виданнях. Так само й інтер’єри квартир. Усі названі за каталогом кольорів RAL. Є і Pastel Blue, і Deep Orange. Усі можна переглянути на нашому сайті.МИ ШУКАЄМО НЕ ПРОЄКТИ, А ЛЮДЕЙ

А які проєкти стали для вас викликом?

Складні проєкти – ті, коли треба щось переробляти, змінювати, робити зі старого нове.

У період карантину в нас був проєкт в іншій країні – це інтер’єр квартири у Вроцлаві. Він став викликом, тому що потрібно було все спроєктувати на відстані, враховуючи специфіку іншої країни, і реалізувати, попри карантинні обмеження. Ми з цим упоралися, залишилося буквально придбати останній диван. Якщо дозволять подорожувати, ми відзнімемо цей об’єкт, тому що він повністю реалізований по проєкту. І взагалі ми навчилися реалізовувати проєкти на відстані. Це круто.

Кафе Cheese Bakery у Львові теж було викликом, адже це історична будівля в центрі Львова і ми робили все віддалено. Під час реалізації приїздили на об’єкт двічі. Незважаючи на це, ми все контролювали і всі моменти узгоджували через месенджери, дзвінки.З останніх проєктів – інтер’єр квартири в ЖК «Русанівська гавань» у Києві. Там був виклик із погляду планування, тому що забудовник передбачив планування з багатьма нерівними кутами і тримальними колонами. Це був складний виклик, але ми впоралися, і цей проєкт уже реалізовують.

У принципі, таких викликів багато в кожному проєкті.

Ви згадували, що зараз попит перевищує пропозицію, тому часто доводиться відмовлятися від замовлень. Яким надаєте перевагу?

Взагалі в Україні є дефіцит і висококласних спеціалістів, і крутих об’єктів, над якими хочуть працювати дизайнери. Не всім потрібен концептуальний інтер’єр. В основному людям необхідне просте, функціональне, гарне, світле житло. У цьому немає нічого поганого. Не всі інтер’єри мають бути суперкреативними.

Звичайно, коли ти маєш змогу вибирати, хочеш брати цікавіші проєкти, щоб сам об’єкт був архітектурно цікавий, із великими вікнами та гарним простором. Тоді й ефект кращий. Наприклад, будинок на березі моря і квартира в багатоповерхівці мають різний вигляд, і працювати з ними теж треба по-різному.

Ми давно не беремо замовлень не у своїх стилях, тобто те, що нам не близьке, наприклад, класику чи арт-деко, адже в цьому немає змісту ні для нас, ні для замовника. Якщо ви шукаєте дизайнера чи архітектора, то шукайте того, з ким дивитеся в одному напрямку, чиї роботи вам подобаються. Не потрібно одне одного в чомусь переконувати, адже це справа смаку. Тому тут питання: чи ви зійдетеся? Ми багато спілкуємося з замовником, аби зрозуміти, чи підходимо йому, чи він нам підходять, і якщо все окей, то працюємо.Звісно, коли приходять люди, у яких горять очі, які справді хочуть зробити щось класне, то й ти готовий це робити. Коли ж людей нічого не цікавить, то ми відмовляємося, адже не зможемо переконати їх зробити щось, якщо вони цього не хочуть. Тобто тут питання – в людях. Передусім ми шукаємо не проєкти, а людей. Із хорошими людьми завжди можна зробити круті проєкти.

Також ми беремо не окремі приміщення, а комплексний об’єкт, наприклад, цілу квартиру. Робити окреме приміщення не зовсім правильно. Інколи я жартую, що це ніби макіяж одного ока.

ІНТЕР’ЄР ПОВ’ЯЗАНИЙ З УСІМА СФЕРАМИ НАШОГО ЖИТТЯ

Як знайти свого дизайнера, зрозуміти, що він фаховий?

На щастя, зараз є багато інформації в соціальних мережах, тобто навіть у тому самому Instagram ви можете не тільки переглянути портфоліо дизайнера, а ще й познайомитися з його особистістю, зрозуміти, який у нього підхід, які цінності, що він робить і що дасть вам як замовнику.

Передусім потрібно зрозуміти, що вам треба. Ви хочете концептуальний дизайн, не таке, як у всіх, чи просто щоб вам допомогли з ремонтом, позбавили вас цього головного болю і можливих помилок з електрикою, сантехнікою, чи аби дизайнер приділяв вам максимум уваги, відповідав на всі дзвінки, виїздив на об’єкт? А далі – просто ставите запитання. Звичайно, можна поспілкуватися з кількома дизайнерами.Як не допустити помилок під час спілкування з дизайнером інтер’єру?

Насамперед розкажіть про свій об’єкт максимальну кількість інформації, тобто що це за об’єкт, де він розташований, яка його орієнтовна площа, хто там планує жити, які маєте вподобання. Це базові речі. Запитайте в дизайнера, чи йому цікавий цей об’єкт, чи він може виконати проєкт, а далі дізнайтесь умови (вартість, термін виконання, як проходить процес), попросіть, аби вам розповіли черговість дій, показали, який вигляд має візуалізація, креслення.

Незалежно від того, чи це дизайнер-фрілансер, чи студія, обов’язково варто підписувати договір, у якому потрібно вказати дедлайн, зміст проєкту, вартість, обов’язки і права сторін, порядок розривання договору.

Головна порада, яку можу дати, – обговорюйте все до початку співпраці; усі запитання, які маєте, краще поставити відразу. Адекватні люди завжди порозуміються.

Які стереотипи про дизайнерів інтер’єрів досі поширені?

Дизайн інтер’єру – це дорого. Це дуже поширений стереотип. Справді, коли ви дізнаєтесь розцінки на дизайн інтер’єру, то здається, що ціна чимала. Однак плата за послуги дизайнера буде складати 3-5% від вартості всього ремонту. Це некритична сума, яка може вберегти вас від багатьох помилок і навіть від фінансових втрат.

Різні дизайнери і різні майстерні надають різні послуги, які входять у ціну. Важливо розпитати, що входить у вартість, тому що ціни на дизайн інтер’єрів коливаються від 10 до 100 і вище доларів за квадратний метр. Наприклад, за 100 доларів за квадратний метр вам можуть запропонувати авторський нагляд, комплектацію об’єкта, замовлення матеріалів тощо. Вам дадуть якийсь ескіз, окреслять напрямок або знімуть із вас усі питання і зроблять ремонт під ключ. Залежно від цього й різняться ціни. Просто треба знайти того дизайнера або ту майстерню, де ціна відповідає послугам.

Дизайнер просто малює картинки – це другий стереотип. Хоча зараз замовники більш обізнані й розуміють, що це не просто картинки, за ними стоїть велика робота.Третій – усі дизайнери, як і інші творчі люди, неорганізовані. Хороший дизайнер обов’язково має бути відповідальним, у нього все має бути чітко – і в кресленнях, і у візуалізації, і в роботі.

І ми не чекаємо натхнення, яке звалиться на нас. Це щоденна клопітка праця, ми постійно розвиваємося, стежимо за технічними новинками, новими матеріалами, новинами в будівництві та дизайні. Треба постійно розвиватися і вдосконалювати свій рівень креслень, візуалізації, спілкування. Можна сказати, що інтер’єр пов’язаний з усіма сферами нашого життя. Нам усе потрібно знати. Домашні тварини, навчання чи виховання дітей – усе це тісно пов’язане з інтер’єром. У кожної людини свої вподобання: хтось любить вінілові пластинки, хтось – грати на гітарі, хтось – риболовлю. І в усіх цих сферах також потрібно орієнтуватися, тому що головне завдання дизайнера – зрозуміти, що потрібно людям, зрозуміти проблему і розв’язати її. І це стосується не тільки приватного житла, а й кафе. Дизайн – це глибший рівень, тому що ти створюєш середовище, яке повністю міняє життя людей. У цьому вся крутість цієї професії.ЩО ПРОСТІШИЙ ІНТЕР’ЄР, ТО КРАЩЕ

А які є стереотипи щодо самих інтер’єрів?

Є один стереотип, який мене найбільше турбує. Навіть люди, які хочуть сучасний інтер’єр, все одно думають, що він має бути дуже насичений, тобто має бути багато декоративних настінних панелей, багато різноманітних світильників, абажурів, складних форм, багато полиць на стіні, цей мох і всі інші штуки (сміється, – ВН). Насправді не треба настільки перенавантажувати інтер’єр, потрібно зменшувати рівень декорування, щоб це не була виставка декоративних матеріалів на стінах; варто спрощувати.

Ще один міф – спочатку всім хочеться максимуму, аби побачити той дизайн, за який вони платять (усміхається, – ВН). Насправді дизайн полягає не в цьому. На щастя, зараз люди розуміють, що не треба вимальовувати якісь викрутаси на стелях. Залишилося ще дійти до стін. Що простіший інтер’єр, то краще. Ускладнити його можна цікавими предметами, меблями. А от на цьому люди якраз чомусь економлять. Вкладають кошти в стіни, але економлять на тих предметах, які розташовані в приміщенні, на кріслах, столах, торшерах. Хоча той же стілець під час переїзду можна забрати з собою. Якщо це справді класний стілець, із часом ви зможете його продати, подарувати чи залишити у спадок. Тому в інтер’єрі я радила б більше вкладати не у стіни, а в предмети.

Не прив’язуйтесь до меблів. Якщо вони не вписуються в нове житло, не подобаються вам, не тягніть їх із собою, а продайте на OLX, не мучте себе і дизайнера (усміхається, – ВН).Скільки часу триває період від отримання замовлення до здавання об’єкта?

Різні майстерні працюють по-різному. Хтось працює у швидшому темпі, хтось – довше. У нас, наприклад, на проєктування квартири площею до 100 квадратних метрів іде близько чотирьох місяців. На перший погляд може здатися, що це багато, але в цей період ми включаємо час для роздумів замовника і для якогось зворотного зв’язку. Йому теж потрібно обдумати нашу пропозицію щодо планування, візуалізації, ухвалити рішення і дати відповідь. Тому, в принципі, чотири місяці – це не так уже й довго.

У середньому реалізація проєкту може тривати близько року. Все залежить від того, наскільки замовник готовий до ремонту. Якщо він має кошти і його нічого не стримує, тоді ремонт може тривати чотири-шість місяців. Якщо замовник має фінансові труднощі, то, звичайно, буває, що ремонт затягується на роки.

Чи часто замовники вносять правки в розроблені проєкти?

Нещодавно підраховувала: 70% проєктів ми погоджуємо з першого разу. У 30% випадків робимо один-два додаткові варіанти.

Якими правилами послуговуєтеся в роботі?

Не робити халтури, тобто не робити так, щоб тобі було соромно за проєкт. Потрібно відточувати свою майстерність, рости і розвиватися. Коли працюєш так, що тобі самому подобається, то проєкт сподобається й замовнику.

Дедлайн – це святе.

Не сперечатися, а домовлятися. Із підрядниками, постачальниками і замовниками ми працюємо на одну мету, тому робимо все, щоб її досягнути.

Наскільки відрізняється планування інтер’єру ресторану, офісу від приватного помешкання? Над чим працювати легше чи цікавіше?

Це зовсім різні сфери, тому вимоги до об’єктів теж різні й навіть різні технічні завдання на розробку цих інтер’єрів. Специфіка житла – в тому, що це довго, адже люди довше ухвалюють рішення, це для них важливіший об’єкт, тому вони і фінансово більше готові вкладати. Тобто плюс – у тому, що це більші бюджети, а мінус – це довше. Робота над цими об’єктами може тягнутися роками.

У комерційних інтер’єрах – офіси, кафе, ресторани, готелі – всім треба на вчора. Це бізнес, тому замовники більше хочуть не вкладати, а отримувати, тож бюджет нижчий. Усе доводиться робити в стислі терміни, але, звичайно, тут ти можеш більше покреативити і швидше побачиш результат втілення свого проєкту.

Загалом, всі об’єкти цікаві. Предметний дизайн теж цікавий. Наприклад, зараз у серійній лінійці фабрики м’яких меблів Interia є дитяче ліжко нашого дизайну, яке вже живе в багатьох інтер’єрах різних міст України. Це дуже круто.

НЕ ПРИТРИМУЙТЕСЬ ОДНОГО СТИЛЮ – ПОЄДНУЙТЕ ТА ЕКСПЕРИМЕНТУЙТЕ

Які зараз є тренди в дизайні інтер’єрів?

Усі інтер’єри – це мікс, еклектика. Головне – не притримуватися якогось стилю, а зробити інтер’єр під людину. Речі можуть бути різних стилів, але вони підходять цій людині, цьому інтер’єру. Тому не потрібно боятися поєднувати якісь вінтажні меблі з сучасними. Це абсолютно доречно. Не треба боятися експериментувати.

Другий тренд – простота, лаконічність. Усі намагаються до цього дійти.Третій зараз дуже поширений у світі – це друге життя предметів, тобто розумне споживання, речі, які довго живуть, виготовлення предметів із перероблених матеріалів. Не скажу, що в нас це вже всі розуміють і впроваджують. Але краще купити один дорожчий предмет, який житиме довше, наприклад, крісло, ніж багато пластикових стільців, які відразу ж подряпаються і які через рік захочеться викинути.

Чесний інтер’єр. Можна показувати конструкції будівлі, наприклад, бетонні клини, бетонну стелю. Чесність, а не імітація. Недоречно робити пластик під дерево. Краще нічого не робити, ніж робити якесь недолуге декорування чи імітацію чогось.

Деталі. Неважливих деталей у хорошому інтер’єрі не буває, тому що саме з них складається загальна картина. Архітектурні підсічки, профілі тіньового шва, які дають чітку графічну лінію, акуратні стики та вузли – все має значення. Звичайно, це вимагає додаткової клопіткої роботи, тому не всі хочуть її робити, але ефект від неї, коли всі деталі пророблені, зовсім інший.

Також є тренд на прихований монтаж (дверні ручки, вимикачі, розетки, змішувачі, гіпсові світильники). Це дає інтер’єру легкість.Невдалий інтер’єр – це…

…той, який ви робите не для себе, а для того, щоб показати щось комусь, тобто аби справити на когось враження. Насправді більшості байдуже, думайте про себе, а не про гостей, родичів, робіть так, як комфортно вам.

Не треба боятися якихось експериментальних речей. Не зважайте на «так заведено» чи «так усі роблять». Наприклад, заведено робити плінтус, заведено обов’язково робити загальне освітлення на стелі. А інтер’єр можна робити і без плінтуса, і без верхнього світла, обходячись функціональним світлом.

Також думайте над тим, що ви робите. Не потрібно бездумно щось наставляти. Для чого воно тут? Як поєднуватиметься? Звичайно, людям, далеким від цієї сфери, важко. Чому вони звертаються до дизайнера? Тому що окремі елементи подобаються, але як усе поєднати в один мікс, так, щоб було гармонійно? У цьому якраз і допомагає дизайнер. Ми бачимо загальну картину в голові і для того, щоб показати її замовнику, робимо візуалізацію. Перед цим спілкуємося з замовником, аби зрозуміти, що потрібно від цього інтер’єру.НАЙКРАЩЕ МІСЦЕ БІЛЯ ВІКНА ВІДДАЙТЕ СОБІ, А НЕ РЕЧАМ

Що кардинально змінилося в підході до планування помешкання за останні п’ять років? Що точно віджило своє?

Об’єднана кухня і вітальня, так звана living-room, кімната для життя, – це те, що відповідає сучасним потребам людини у ХХІ столітті. Тобто не окрема кухня, де закрили господиню, прикували її кайданами до плити, аби вона готувала і щоб ніхто її не чув, не бачив (сміється, – ВН). Це вже давно віджило своє, але тільки зараз, на щастя, люди починають це розуміти. Велике приміщення для життя, де збирається вся сім’я, проводить разом час, запрошує друзів – це дуже актуально, особливо зараз, коли всі закриваються у своїх кімнатах і сидять у ґаджетах.

Обов’язково має бути побутове приміщення, яке зараз забудовники рідко проєктують. Побутове приміщення – це місце для зберігання, де будуть пральна машина, господарчі речі чи гардероб. Має бути приміщення, де у вас стоятимуть відро, швабра та робот-пилосос. Зазвичай усі ці речі в нас стоять на балконі, а я радила б поміняти все місцями – найкраще місце біля вікна віддати не вашим речам, а вам. Перемістіть усі речі вглиб квартири, у гардероби, ніші, а собі заберіть найкраще місце біля еркера, вікна, лоджії з гарним видом.

Загалом балкони – це біда. Прошу: будь ласка, не скліть балкони, тераси, залиште місце для свіжого повітря. На щастя, люди трішки побачили світ, зокрема сусідню Польщу, де балкони відкриті, там стоять рослини в горщиках, вуличні меблі, барбекю. Тераси – це буфер між інтер’єром і екстер’єром, він має бути місцем для проведення часу на свіжому повітрі. Тому якщо архітектор спроєктував відкриті тераси біля квартир на перших поверхах, то залиште їх відкритими, з газоном, із терасною дошкою, де ви зможете попити кави. Не треба їх приєднувати і збільшувати площу на два квадрати, аби там жили велосипеди і швабри. Дайте собі пожити там (сміється, – ВН).Також є тенденція до острівного планування, щоб меблі не були розставлені під стінками в приміщенні. Не бійтесь замість Г-подібного дивана під стіною ставити крісла навпроти рівного дивана, щоб спілкуватися одне з одним. Не треба боятися острівного планування, коли якісь предмети чи меблі (стіл, крісла, диван тощо) стоять посередині приміщення. Це зручніше. Так ви себе ставите в центр приміщення, а не залишаєте порожній простір. Не порожній простір головний, а меблі, у яких будуть люди, що спілкуватимуться між собою.

Як за умови обмеженого бюджету зробити справді крутий інтер’єр? Чи можна самостійно розробити проєкт? І як уникнути помилок?

Треба по максимуму планувати заздалегідь, а не робити спонтанних рішень.

Майстри скаржаться: коли немає проєкту, замовники можуть прийти через тиждень і запропонувати перенести пральну машину в інший кут приміщення, а всі комунікації вже виведені. Зараз є маса додатків, у яких можна зробити планування. Якщо у вас обмежений бюджет, то вам просто доведеться більше часу витратити на підготовку самостійно. Аби напрацювати візуальний смак, потрібно дуже довго посидіти на Pinterestчи інших пабліках. Надихнутися витриманими інтер’єрами можна, наприклад, на платформі Leibal чи професійному сайті Behance, де дизайнери виставляють свої проєкти. Там можна знайти якісь конкретні речі. Так само є міжнародні видання, наприклад, Dezeen, ArchDaily, які публікують найкращі інтер’єри зі всього світу. Навіть у смартфонах є додатки, де можна робити колажі зі стільцями, світильниками. Якщо ви приділите цьому час, то зможете придумати якийсь інтер’єр. Це те, що стосується естетичної частини.

Друга частина – технічна, яка вимагає досвіду. Тут самостійно буде важко, тому краще знайти спеціалістів, аби уникнути помилок. Наприклад, план електрики, розташування всіх розеток, виводи комунікацій ви можете зрозуміти тільки після того, як придумали весь проєкт інтер’єру, хоча в ремонті ми якраз і починаємо з чорнових інженерних мереж (розводка сантехніки, розводка електрики). Важливо продумати все спочатку, хоча б планування, а тоді вже передбачати місця для розеток, вимикачів. Також не треба обирати вимикачі з багатьма клавішами: люди потім завжди забувають, яка клавіша що вмикає. Краще використовувати димер, за допомогою якого можна збільшити чи зменшити силу освітлення.Не потрібно забувати, що вкладати треба не в стіни, а в середину приміщення.

Багато кольорів і різних матеріалів у різних приміщеннях… Усі стіни квартири чи будинку можуть бути в одному кольорі. Не обов’язково робити одну кімнату зеленою, а другу – червоною і т. д. Всі бояться, що буде нудно, але це помилка. Краще робити все в одному кольорі, навіть із одного матеріалу, а різноманіття додати цікавими предметами, хорошими меблями.

Навіть якщо ремонт бюджетний, на механізмах і базових речах, наприклад, на змішувачах, підлозі, дверях, краще не економити, тому що ці елементи можуть швидко зіпсуватися чи вийти з ладу, а замінити їх буде дуже важко.

Заздалегідь замовляйте матеріали та обладнання, тому що деякі змішувачі, керамограніт або стільці можна чекати по два-три місяці, а через карантин – ще довше, навіть по чотири-шість місяців.ЗАЛИШТЕ МОЖЛИВІСТЬ ДЛЯ ЗМІН І ТРАНСФОРМАЦІЙ

Як обирати підрядника, майстрів?

Відшукайте відгуки на роботу цих підрядників. Навіть у них напряму можна запитати, який досвід роботи вони мають, попросити показати фотографії, дати контакти попередніх клієнтів. Якщо вони професіонали, то, звісно, не відмовлять.

Хоча треба пам’ятати, що покладатися на 100% на відгук іншої людини теж не можна, тому що для різних людей – різні речі в пріоритеті. Комусь важливо те, що зробили в термін, комусь – те, що чисто на об’єкті, а іншому – те, що людина хороша і дивиться в очі (усміхається, – ВН). Тобто якщо друг, колега вам порадили, наприклад, меблярів, це не дає стовідсоткову гарантію. Звісно, це підвищує шанси того, що все пройде добре. Так само, якщо це якась більша фірма, там могли змінитися працівники тощо.Як підходити до облаштування дитячої кімнати?

Я радила б залишати можливість для змін і трансформацій, тому що діти ростуть і їм завжди хочеться чогось нового. Вам не вдасться зробити один інтер’єр – від пелюшок до повноліття. Також треба дати можливість дитині проявити свою творчість, поекспериментувати, зробити перестановку. Тому варто робити менше вбудованих капітальних елементів і розетки, краще по три-чотири, в кожному кутку, аби після перестановки була можливість підключити комп’ютер чи повісити бра.

Зараз у зв’язку з нинішніми реаліями багато хто працює вдома, тож постало завдання облаштувати зручний простір під домашній офіс. Як це зробити краще?

Треба зрозуміти завдання: ви прагнете усамітнитися чи навпаки хочете працювати і паралельно наглядати за дітьми? Якщо другий варіант, то робоче місце можна зробити у вітальні. Якщо хочете усамітнитися, то можете обрати місце в еркері або спальні. Головне, аби воно було відокремлене, аби розділити процес перегляду серіальчиків від роботи (сміється, – ВН).

Зробіть комфортне гарне місце, де ви будете працювати з задоволенням. Якщо треба, купіть зручний робочий стіл, гарну настільну лампу, зручне крісло, оригінальну вазу чи чашку.Як можна максимально вдало використати обмежений простір, наприклад, однокімнатної квартири, візуально збільшити її?

Можна використати механізми трансформації, наприклад, ліжко, яке опускається, або стіл, який розкладається, або кухню, яка ховається. Меблі для зберігання, наприклад, шафу, краще помістити в ніші, тоді вони будуть зливатися зі стінами і не так тиснутимуть.

Тут радше питання компромісів, адже все зробити не вдасться. Треба визначити, що головне: простір і ви пожертвуєте зберіганням чи навпаки задієте кожен куточок і пожертвуєте простором.

Звичайно, збільшують приміщення світлі кольори, дзеркала і глянцеві поверхні, хоча я не дуже люблю глянцеві поверхні. Також мінімум оздоблення та декорування, тобто не різні кольори в кожному куточку, а один колір. Якщо це маленька квартира, то що простіше, то краще.ТРЕНДИ ЧИ ДИЗАЙН ПОЗА ЧАСОМ?

Ви розробили свій курс. Можете розповісти про нього детальніше: на кого він розрахований, чого навчаєте?

Курс я розробила суто для дизайнерів інтер’єру. Він дуже допомагає дизайнерам, особливо початківцям, наприклад, тим, хто тільки закінчив виш і кому бракує досвіду, практичних навичок. Це курс про те, як спроєктувати інтер’єр, як його придумати, де почерпнути ідеї, як закреативити, як зробити візуалізацію та креслення, як усе підібрати, які матеріали використати.

Зараз я працюю над другим курсом. У планах – зробити трилогію. Перший курс – про те, як створити інтер’єр, другий – про те, що відбувається під час ремонту, тобто реалізація інтер’єру, як проєкт втілити в життя, третій – про кар’єру дизайнера, відкривати свою студію чи працювати фрілансером, як брати участь у конкурсах, як зробити так, щоб твою роботу опублікували міжнародні журнали.

У цілому я створила цей курс не для того, щоб слідувати моді, тому що зараз багато хто пише курси, гайди. Я планувала його давно, тому що подібного курсу немає в Україні, а багато молодих дизайнерів мають потребу в цих знаннях, таким чином я хотіла передати свій досвід.

Люди, які пройшли курс, відзначають, що я зібрала, структурувала інформацію, дала практичні поради й об’ємне бачення. Загалом курс пройшли дизайнери з 19 країн.Як згадували, постійно з’являється щось нове. Як залишаєтеся в темі, розвиваєтеся?

Потрібно знати, де шукати, яким джерелам можна довіряти. Регулярно виходять тренд-буки – збірки трендів від авторитетних дизайнерів. Але не обов’язково постійно слідувати трендам, треба бути обережним, аби не злитися з масою, яка робить одне й те ж, – дизайн поза часом теж має право на життя. Головне – виконувати поставлене завдання. Тобто якщо інтер’єр відповідає тому, що ви хочете від нього отримати, то тоді все класно.

Що зараз читаєте?

Я поновлюю знання з історії дизайну, проходжу курс. У виші ми вивчали історію мистецтв та історію архітектури, а історію дизайну чомусь ні. А всі предмети, які оточують нас в інтер’єрі, мають свою історію. Це дуже цікаво. Мене цікавлять історія дизайну ХХ століття, історія культових предметів, біографії видатних дизайнерів. Зараз читаю, зокрема, «Історію дизайну» Шарлотти та Пітера Філлів, «Велику історію всього» Девіда Крістіана. Останнім часом на художню літературу мене не тягне.Які плани у вас та майстерні загалом на найближчий рік?

Досягти стовідсоткової реалізації наших об’єктів, тобто довести всі проєкти, які маємо зараз у роботі, до фінішу.

Буває, у замовників змінюються плани, вони продають нерухомість і проєкт залишається невтіленим або втрачаємо контакт із замовниками й доля проєкту залишається невідомою. Звісно, таке трапляється рідко. Тому в планах – приділити максимум уваги реалізації наших проєктів. Тільки реалізовані об’єкти можна подавати на конкурси і публікації, тож будемо ділитися результатами нашої роботи.

Ми вирішили зосередити увагу на об’єктах у Львові. В нас є багато запитів із Києва, але територіально нам ближче до Луцька і Львова.

І я продовжую роботу над курсом, тому що він отримав дуже великий відгук від дизайнерів, їм це було потрібно. Спершу ти хочеш навчитися робити круті проєкти, а потім ділитися цими навичками з іншими. І коли ти зробив проєкт, то отримав задоволення на 10%, коли реалізував цей проєкт, то отримав задоволення на 100%, а коли навчив інших робити круті проєкти, то отримав задоволення на всі 1000%.

Ольга ШЕРШЕНЬ

Фото з особистого архіву Ірини Лисюк

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---