«Війну почала Америка»: як пропаганда змінює волинян, які виїхали до Білорусі
Більшість волинян, які свого часу виїхали до Білорусі, наразі не розуміють реалій війни, розпочатої росією проти України, та не підтримують свою Батьківщину і рідних.
Про це йдеться у спецпроєкті «Межуємо, але фільтруємо», який створюють громадська організація «Інформація в чистому вигляді» та інформаційне агентство ВолиньPost.
У прикордонних селах Самарівської громади, яка має 30 кілометрів спільного із Білоруссю кордону, із місцевими поговорили про їхніх родичів, друзів та знайомих, які свого часу виїхали до Білорусі. Про те – як «наші білоруси», як їх тут називають, бачать війну в Україні, чи підтримують Батьківщину і рідних.
Поспілкувалися, зокрема, із жителями сіл Межисить, Залухів, Щитинська Воля та Язавні. Тут майже у кожній другій хаті є родичі, які тепер живуть у Білорусі. У 70-90-х роках люди масово їхали звідси працювати у цю країну – здебільшого у колгоспах. Для прикладу, із села Щитинська Воля, за підрахунками місцевого краєзнавця Миколи Денисюка, приблизно за 15 років виїхала третина села. Передумови такого виїзду й справді були. Відсутність сполучення віддалених сіл навіть із райцентром, безробіття й бажання мати хоч якусь стабільність змушували шукати кращої долі.Місцеві кажуть здебільшого так: від волинян, які нині живуть у Білорусі, можна почути різне: хтось співчуває чи хвилюється, а хтось – звинувачує чи дорікає. Але якщо говорити про тенденційне, а не ситуативне, то є один сумний висновок: більшість наших земляків піддалася впливу пропаганди і вірить у наративи на кшталт «війну почала Америка» чи «українці самі винні». Ще значна частина готова говорити із рідними про все, крім війни.
Певні світоглядні зміни у знайомих, які виїхали у Білорусь, місцеві бачили ще задовго до повномасштабної війни росії проти України. Журналістка Людмила Приймачук, яка родом із села Межисить, каже – неодноразово мала дискусії із колишніми однокласниками, зокрема, щодо Революції Гідності і тих пропагандистських вкидів неї, у які вірили волинські білоруси.
Після Майдану, якого самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко панічно боїться, його режим ще більше затиснув пропагандистські лещата. КДБ Білорусі перестав пускати в країну українських активістів, що мають майданівське минуле, а мізки стали промивати наративами про страшних бандерівців і націоналістів. Тож, волиняни у Білорусі, які дивилися лише телевізор, стали приїжджати на малу батьківщину все рідше.
Часто зв’язки із родичами, друзями та однокласниками погіршувалися або й зовсім розривалися через вплив білоруської державної пропагандистської машини.
Від родичів та знайомих, кажуть жителі прикордоння, часто чують про те, що у них кращі дороги, порядок, вищі зарплати, президент-господар. В Україні ж, мовляв, до влади прийшли коміки, далекі від управління державою. Про те, як білоруська пропаганда створює міф про землю обітовану детально розказували у попередньому випуску спецпроєкту.
Але є одна ключова річ, про яку треба говорити: українці – вільні у своєму виборі, білоруси ж такої свободи не мають.
У цій історії не можемо говорити про інший бік. Про тих вихідців з Волині, які більш стійкі до пропагандистського впливу і не підтримують тези із зомбоящика. Вони хвилюються, підтримують і навіть стають до лав українського війська. Одна із жительок села Межисить розповідає, що родич, який жив у білорусі, минулоріч став на захист України й потрапив у полон. На щастя, чоловіка уже обміняли.
Кожен і кожна, з ким нам вдалося поговорити на прикордонні Ратнівщини, запевняють: ненависті чи озлобленості до тих родичів чи знайомих, які зараз живуть по той бік кордону і не розуміють українців, у них немає. Але є велике бажання донести, що війна, яку росія почала проти України, йде не за території, бо їх росії не бракує. Це війна – за нашу свідомість, за наші голови.
Росія, у тому числі й руками білоруської державної машини, робить все для того, аби повернути російський вплив в межах колишньої радянської імперії. У білорусі є багато людей, які борються за те, аби не допустити для їхньої країни долі колонії імперської росії. За це вони платять свободою і навіть життям.
У відео жителі прикордоння розповіли, що їм говорять про війну проти України родичі та знайомі з Волині, які тепер живуть у Білорусі, а також те, що б самі жителі прикордоння хотіли донести до тих, хто наразі – по той бік кордону.
Відеоролик та ця публікація створені у межах проєкту «Посилення роботи медіа у боротьбі з ворожими наративами та інформаційними вкидами на території прикордонної із Білоруссю Волині», який реалізовує ГО «Інформація в чистому вигляді» у партнерстві з інформаційним агентством ВолиньPost за фінансової підтримки Чорноморського Фонду регіонального співробітництва – проєкту Німецького фонду Маршалла.
Зміст відео та цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Інформація в чистому вигляді» і не обов’язково відображає позицію Чорноморського Фонду регіонального співробітництва – проєкту Німецького фонду Маршалла.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це йдеться у спецпроєкті «Межуємо, але фільтруємо», який створюють громадська організація «Інформація в чистому вигляді» та інформаційне агентство ВолиньPost.
У прикордонних селах Самарівської громади, яка має 30 кілометрів спільного із Білоруссю кордону, із місцевими поговорили про їхніх родичів, друзів та знайомих, які свого часу виїхали до Білорусі. Про те – як «наші білоруси», як їх тут називають, бачать війну в Україні, чи підтримують Батьківщину і рідних.
Поспілкувалися, зокрема, із жителями сіл Межисить, Залухів, Щитинська Воля та Язавні. Тут майже у кожній другій хаті є родичі, які тепер живуть у Білорусі. У 70-90-х роках люди масово їхали звідси працювати у цю країну – здебільшого у колгоспах. Для прикладу, із села Щитинська Воля, за підрахунками місцевого краєзнавця Миколи Денисюка, приблизно за 15 років виїхала третина села. Передумови такого виїзду й справді були. Відсутність сполучення віддалених сіл навіть із райцентром, безробіття й бажання мати хоч якусь стабільність змушували шукати кращої долі.Місцеві кажуть здебільшого так: від волинян, які нині живуть у Білорусі, можна почути різне: хтось співчуває чи хвилюється, а хтось – звинувачує чи дорікає. Але якщо говорити про тенденційне, а не ситуативне, то є один сумний висновок: більшість наших земляків піддалася впливу пропаганди і вірить у наративи на кшталт «війну почала Америка» чи «українці самі винні». Ще значна частина готова говорити із рідними про все, крім війни.
Певні світоглядні зміни у знайомих, які виїхали у Білорусь, місцеві бачили ще задовго до повномасштабної війни росії проти України. Журналістка Людмила Приймачук, яка родом із села Межисить, каже – неодноразово мала дискусії із колишніми однокласниками, зокрема, щодо Революції Гідності і тих пропагандистських вкидів неї, у які вірили волинські білоруси.
Після Майдану, якого самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко панічно боїться, його режим ще більше затиснув пропагандистські лещата. КДБ Білорусі перестав пускати в країну українських активістів, що мають майданівське минуле, а мізки стали промивати наративами про страшних бандерівців і націоналістів. Тож, волиняни у Білорусі, які дивилися лише телевізор, стали приїжджати на малу батьківщину все рідше.
Часто зв’язки із родичами, друзями та однокласниками погіршувалися або й зовсім розривалися через вплив білоруської державної пропагандистської машини.
Від родичів та знайомих, кажуть жителі прикордоння, часто чують про те, що у них кращі дороги, порядок, вищі зарплати, президент-господар. В Україні ж, мовляв, до влади прийшли коміки, далекі від управління державою. Про те, як білоруська пропаганда створює міф про землю обітовану детально розказували у попередньому випуску спецпроєкту.
Але є одна ключова річ, про яку треба говорити: українці – вільні у своєму виборі, білоруси ж такої свободи не мають.
У цій історії не можемо говорити про інший бік. Про тих вихідців з Волині, які більш стійкі до пропагандистського впливу і не підтримують тези із зомбоящика. Вони хвилюються, підтримують і навіть стають до лав українського війська. Одна із жительок села Межисить розповідає, що родич, який жив у білорусі, минулоріч став на захист України й потрапив у полон. На щастя, чоловіка уже обміняли.
Кожен і кожна, з ким нам вдалося поговорити на прикордонні Ратнівщини, запевняють: ненависті чи озлобленості до тих родичів чи знайомих, які зараз живуть по той бік кордону і не розуміють українців, у них немає. Але є велике бажання донести, що війна, яку росія почала проти України, йде не за території, бо їх росії не бракує. Це війна – за нашу свідомість, за наші голови.
Росія, у тому числі й руками білоруської державної машини, робить все для того, аби повернути російський вплив в межах колишньої радянської імперії. У білорусі є багато людей, які борються за те, аби не допустити для їхньої країни долі колонії імперської росії. За це вони платять свободою і навіть життям.
У відео жителі прикордоння розповіли, що їм говорять про війну проти України родичі та знайомі з Волині, які тепер живуть у Білорусі, а також те, що б самі жителі прикордоння хотіли донести до тих, хто наразі – по той бік кордону.
Відеоролик та ця публікація створені у межах проєкту «Посилення роботи медіа у боротьбі з ворожими наративами та інформаційними вкидами на території прикордонної із Білоруссю Волині», який реалізовує ГО «Інформація в чистому вигляді» у партнерстві з інформаційним агентством ВолиньPost за фінансової підтримки Чорноморського Фонду регіонального співробітництва – проєкту Німецького фонду Маршалла.
Зміст відео та цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Інформація в чистому вигляді» і не обов’язково відображає позицію Чорноморського Фонду регіонального співробітництва – проєкту Німецького фонду Маршалла.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 2
7
Показати IP
20 Травня 2023 14:54
Діло не в пропаганді, а в інтелекті.
Люди
Показати IP
20 Травня 2023 21:54
Мають право мати свою думку.
«Усе нажите за всі роки впакували у дві валізи»: родина з Донеччини оселилась у гуртожитку на Волині
Сьогодні 20:28
Сьогодні 20:28
Писав вірші і мріяв про перемогу: загиблому волинянину просять надати звання Героя України
Сьогодні 19:09
Сьогодні 19:09
Довгоочікуваний результат: лучанин – чемпіон України з дзюдо
Сьогодні 18:49
Сьогодні 18:49
Які мови вивчають в Україні: ТОП-5
Сьогодні 18:28
Сьогодні 18:28
Волинські первинки отримали 7 автомобілів Renault Duster
Сьогодні 17:49
Сьогодні 17:49
Найпопулярніші роли в світі: що робить їх улюбленими?
Сьогодні 17:33
Сьогодні 17:33
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.