Відновлення популяцій китів дозволить їм доживати до 200 років
Гренландські кити можуть бути не єдиним видом, якому властиво дожити до 200 років. Дослідники виявили, що промислове полювання на великих китів приховала здатність цих підводних гігантів доживати до великого віку.
Про це пише УНН з посиланням на The Guardian.
Стаття, опублікована в журналі Science Advances, припускає, що промислове полювання на великих китів – кашалотів, синіх, фінвалів і гренландських китів – «замаскувало» здатність цих підводних гігантів доживати до глибокої старості.
З 1990-х років відомо, що арктичні гренландські кити з їхнім повільним метаболізмом, який забезпечується холодними водами і великою кількістю їжі, можуть жити до 200 років і більше. На це також вказує датування старих кам’яних гарпунів інуїтів, знайдених у гренландських китах, які пережили попередні полювання.
Читати ще: Шукав собі пару: горбатий кит подолав рекордні 13 тис. км, мігруючи трьома океанами
Проте нове дослідження вказує на те, що така ж тривалість життя може бути і у гренландських китів та фінвалів. Перші наукові повідомлення про «надзвичайне довголіття» з’явилися, коли вчені досліджували вушні пробки фінвалів і синіх китів, на яких полювали японські китобої наприкінці 1970-х років. Підрахувавши шари річного приросту вушних раковин, вони виявили, що тваринам, які, як вважалося, доживали до 70 років, було щонайменше 114 років.
«На той час це були найстаріші задокументовані нелюдські ссавці, – кажуть автори дослідження. «Цей наддовгий вік не повинен бути несподіваним. Кити – найбільші живі тварини, а розмір тіла тісно пов’язаний з тривалістю життя», – йдеться у повідомленні.
Мораторій на полювання на великих китів, запроваджений у 1982 році, сприяв збільшенню популяцій горбатих і фінвалів. Вчені припускають, що без хижацького винищення, кити могли би відновити свою природну тривалість життя.
Читати ще: Для виживання: тихоокеанські кити та дельфіни отримали статус юридичних осіб
Природоохоронці також стверджують, що припинити китобійний промисел для таких країн, як-от Ісландія та Японія, це ще більш нагальна причина.
Свої нові висновки вчені зробили, проаналізувавши тривалість життя двох схожих видів: південного кита, що мешкає під екватором, і північноатлантичного кита, який колись був поширений біля берегів Північної Європи, але зараз майже повністю обмежений східним узбережжям США. Вони виявили, що до 10% процвітаючих південних видів живуть після 130 років. З північних видів, на які полюють, лише 10% прожили більше 47 років.
Популяція північноатлантичного гренландського кита, близького родича гренландки, зараз настільки скоротилася після інтенсивного вилову в минулому, коли він був «правильним» китом для полювання завдяки товстому шару підшкірного жиру, що вже не підлягає відновленню.
За даними Массачусетського центру прибережних досліджень (CCS), який провів одне з найтриваліших досліджень популяції, що перебуває під загрозою зникнення, залишилося лише 372 особини.
Зниження генетичної сили, зіткнення кораблів, заплутування в рибальських снастях, наслідки зміни клімату та звукове забруднення ослабили їх до такої міри, що їх оголосили «функціонально вимерлими» у Східній Атлантиці, в той час як західній частині Атлантичного океану популяція «не відновлюється».
«Довголіття є критично важливим для видів, які виробляють невелику кількість молодих особин. Тож смертність, спричинена людиною – колись полюванням, а тепер морським промислом – скорочує природну тривалість життя і репродуктивний період китів настільки, що вони опиняються під загрозою вимирання», – каже доктор Чарльз Мейо, старший науковий співробітник CCS.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це пише УНН з посиланням на The Guardian.
Стаття, опублікована в журналі Science Advances, припускає, що промислове полювання на великих китів – кашалотів, синіх, фінвалів і гренландських китів – «замаскувало» здатність цих підводних гігантів доживати до глибокої старості.
З 1990-х років відомо, що арктичні гренландські кити з їхнім повільним метаболізмом, який забезпечується холодними водами і великою кількістю їжі, можуть жити до 200 років і більше. На це також вказує датування старих кам’яних гарпунів інуїтів, знайдених у гренландських китах, які пережили попередні полювання.
Читати ще: Шукав собі пару: горбатий кит подолав рекордні 13 тис. км, мігруючи трьома океанами
Проте нове дослідження вказує на те, що така ж тривалість життя може бути і у гренландських китів та фінвалів. Перші наукові повідомлення про «надзвичайне довголіття» з’явилися, коли вчені досліджували вушні пробки фінвалів і синіх китів, на яких полювали японські китобої наприкінці 1970-х років. Підрахувавши шари річного приросту вушних раковин, вони виявили, що тваринам, які, як вважалося, доживали до 70 років, було щонайменше 114 років.
«На той час це були найстаріші задокументовані нелюдські ссавці, – кажуть автори дослідження. «Цей наддовгий вік не повинен бути несподіваним. Кити – найбільші живі тварини, а розмір тіла тісно пов’язаний з тривалістю життя», – йдеться у повідомленні.
Мораторій на полювання на великих китів, запроваджений у 1982 році, сприяв збільшенню популяцій горбатих і фінвалів. Вчені припускають, що без хижацького винищення, кити могли би відновити свою природну тривалість життя.
Читати ще: Для виживання: тихоокеанські кити та дельфіни отримали статус юридичних осіб
Природоохоронці також стверджують, що припинити китобійний промисел для таких країн, як-от Ісландія та Японія, це ще більш нагальна причина.
Свої нові висновки вчені зробили, проаналізувавши тривалість життя двох схожих видів: південного кита, що мешкає під екватором, і північноатлантичного кита, який колись був поширений біля берегів Північної Європи, але зараз майже повністю обмежений східним узбережжям США. Вони виявили, що до 10% процвітаючих південних видів живуть після 130 років. З північних видів, на які полюють, лише 10% прожили більше 47 років.
Популяція північноатлантичного гренландського кита, близького родича гренландки, зараз настільки скоротилася після інтенсивного вилову в минулому, коли він був «правильним» китом для полювання завдяки товстому шару підшкірного жиру, що вже не підлягає відновленню.
За даними Массачусетського центру прибережних досліджень (CCS), який провів одне з найтриваліших досліджень популяції, що перебуває під загрозою зникнення, залишилося лише 372 особини.
Зниження генетичної сили, зіткнення кораблів, заплутування в рибальських снастях, наслідки зміни клімату та звукове забруднення ослабили їх до такої міри, що їх оголосили «функціонально вимерлими» у Східній Атлантиці, в той час як західній частині Атлантичного океану популяція «не відновлюється».
«Довголіття є критично важливим для видів, які виробляють невелику кількість молодих особин. Тож смертність, спричинена людиною – колись полюванням, а тепер морським промислом – скорочує природну тривалість життя і репродуктивний період китів настільки, що вони опиняються під загрозою вимирання», – каже доктор Чарльз Мейо, старший науковий співробітник CCS.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.