Відьма, чортик і коза: із чим волиняни ходять на зимову риболовлю

Цьогоріч останній місяць зими не підвів тих, кому до вподоби сніг та мороз. Надто ж тішаться любителі зимової риболовлі. Кажуть: уже добряче заскучали за цим ділом, адже в минулі роки вийти на лід не випадало.

Інформаційне агентство Волинські Новини, скориставшись нагодою, й собі вирушило на заплаву Стиру, аби позаглядати в лунки та перевірити, клює чи не клює.

На льоду – вервечки найрізноманітніших слідів у різні боки. Отже, річка таки надійно скована кригою. Незважаючи на те, що передобідньої пори морозець не слабшав, рибалок було чимало. Хтось вочевидь полюбляє ловити рибку на самоті, хтось – із напарником.

Іван Рубець з Угринева – рибалка з чималим стажем. Каже, рибалить років із шести.

Читати ще: Зимова риболовля: як лучани святкують з окунями і щуками

«Любов до риболовлі мені прищепив уже нині покійний хрещений. Часто брав із собою, ділився секретами. От і я полюбив цю справу, – усміхається. – Сьогодні сиджу десь години півтори. Поки нічого не вдалося зловити. А загалом, дні різні бувають. Трапляється і доволі щедрий улов. Серед моїх трофеїв – дванадцятикілограмова щука, товстолобики по сім-вісім кілограмів. Щоправда, вони не зимові, а літні. Узимку щуки траплялися трохи менші».

Чистить улов вдома дружина пана Івана. У їхній родині улюблена страва з риби – це котлети. Дуже смакують, каже рибалка, коли їх готувати з великої щуки. Дрібну рибку пускають на таранку.

На риболовлю, каже пан Іван, лаштується серйозно та заздалегідь. По-перше, треба запастися мотилем. Його, зізнається, зараз частіше купує в рибальському магазині, бо самому мити – бракує часу. Узимку рибу ловить на мормишку. Їх у нього – до кольору до вибору.

«На Стир їду з Угринева, то беру тільки сокирку і вудку. А так потрібні ще пішня, бур, – перелічує. – Ну і, звісно, неодмінно треба тепло вдягнутися, бо ж сидиш на морозі. Люблю чаю чи кави в термос взяти, щось перекусити».

Каже Іван Рубець, що лід – дуже підступна штука. Треба бути вкрай обережним, аби не шубовснути.

«Кілька разів бувало, що добряче провалювався. Особливо після 2013 року, коли зими нормальної не було, – пригадує. – Коли поганий лід, ніколи не виходжу без жилета. Бо він може врятувати життя».

Чоловік додає: на льоду рідко коли буваєш абсолютно сам. А рибалки – то дуже пильний народ. Помітивши, що хтось потрапив у халепу, шубовснув під лід – неодмінно виручать.

Минаємо чиїсь акуратно розставлені жерлиці з червоними прапорцями. Поки що вони нерухомі. Їх власник пан Юрій каже, що він – аматор, виходить на лід рідко, заради задоволення. Хоча його екіпіруванню позаздрить будь-який рибалка.

Неподалік від нього – Григорій. Він – рибалка з чималим стажем, побував на багатьох водоймах Волині – і на річках, і на озерах. Каже, перевагу віддає риболовлі на блешню, бо то – справжнє мистецтво. Таку приманку, зізнається, ніколи не купує в магазині, бо найкраща блешня – виготовлена руками, сто разів перевірена вдома у ванні. Їх для нього виготовляв нині вже покійний друг, нині ж робить сам.

«Зараз хочу ще зробити балансир, який шумить – поранена рибка. Коли він падає, то йде від лунки на метрів два, – пояснює. – Найбільший окунь, якого вдалося упіймати – 1 кілограм 200 грамів».

Чоловік зізнається: зимова риболовля для нього – нагода побути наодинці з собою, подихати свіжим повітрям, ну і, звісно, – спортивний азарт.

За кілька десятків метрів від Григорія зосереджено ловить рибу Микола Павлович. Каже, зимову риболовлю любить давно, рибалить з років 25-ти. Щоправда, раніше, коли працював, така нагода випадала рідше, а нині може собі дозволити виходити на лід частіше, бо ж пенсіонер.

На зимову риболовлю пан Микола зараз неодмінно бере бур, адже лід такий товстий, що пішня не візьме. Ящик для снастей у нього зроблений таким чином, щоб на ньому було зручно сидіти.

«Зимова риболовля мені краща тим, що перебуваєш на свіжому повітрі й усюди можна дійти. Хоч не завжди риби зловиш, а душею відпочинеш, – усміхається. – От сьогодні риба не дуже рухається. А от минулої суботи кілограмів зо три хорошої риби зловив, і такі сходи були – капітальні, у пів води. Позавчора – шість плотиць.

А якось було, сидів довго. Вже смеркає, кивка не видно, а покльовки такі хороші – то як підеш? Таких окунців наловив – краса».

Читати ще: У Луцьку – сезон зимової риболовлі

Пан Микола каже, що пробує ловити на всякі вудочки, має різні наживки. Виявляється, кожна з них серед рибалок має свою назву. Наприклад, ловити на чортика й відьму вважається вищим пілотажем і таке до снаги не кожному, хто взяв до рук вудочку. Тут треба особливе вміння.

«От у мене є коза, на неї часто ловлю. Зараз покажу тобі, як вона в лунці крутиться. До неї ще підчіплюю личинку реп’яхової молі. Як було ще тепліше, то я пішов назбирав реп’яхів, де ці личинки виводяться, от і маю собі, – каже й дістає зі свого ящичка наживку. – А оце – чортик. У лунці він грає, як комашка. А відьма вже грає по-іншому. Ось вона, сам зробив. Бачу, сьогодні кльову нема, то спробував до неї мотиля підчепити. Намив його собі на Кічкарівській водоймі».

«А рибу, що наловите, самі чистите?» – запитуємо.

«А то хто ж? Жінка не хоче, – відповідає рибалка. – Та їй і тяжко, то сам раду даю. Як добрий улов, то й дітям віддаю».

Пан Микола збирається пройтися трохи далі – може, десь далі рибка таки клюне. Ми ж бажаємо йому, як годиться, ні хвоста, ні луски й чимчикуємо грітися, бо добряче таки змерзли. Атож, зимова риболовля – це вам не відпочинок на пляжі. То справа справжніх фанатів.

Оксана ГОЛОВІЙ

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---