Від вареників до крісла: волинські патріоти спорядили вантаж на схід

Найпоширеніша нині тема – пандемія коронавірусу. За нею ми почали забувати, що війна триває, і нашим захисникам потрібна допомога. Добре, що є небайдужі люди, які у складний час роблять усе можливе, аби підтримати воїнів.

Сьогодні громадська організація «Волонтерський центр «Серце патріота» 231-й раз відправила допомогу нашим солдатам. Лише уявіть собі це число та колосальну роботу, завдяки якій це стало можливим. Спільні зусилля активістів, волонтерів, бізнесменів, представників різноманітних установ і підприємств та простих людей сконцентрувалися у більш як трьох тоннах вантажу. Чого тут лише нема: одяг, консервації, солодощі, чай, засоби гігієни, ліки, захисні маски, антисептики, запчастини, інструменти для укріплення бліндажів тощо.«Усього й не перелічиш, – каже засновник «Серця патріота», депутат міськради, волонтер з багатолітнім стажем Сергій Балицький, який і повезе вантаж на схід. – Є і маскувальна сітка, і 16 автомобільних коліс, і вітрове скло до Т4, і ще дещо. Серед екзотичних замовлень цього разу – офісний стілець, який знадобився одній з бригад, та морозильна камера. Перекладали речі тричі – не знали, як це все вкласти».«Саме так ми і допомагаємо, – додає волонтерка Ольга Балицька. – Є так звані адресні посилки, які доправляють конкретним адресатам від конкретних людей. Таких посилок цього разу десь вісім. Ще доберемо у Рівному, Полтаві та Києві. Є допомога конкретним підрозділам, а є і для усіх, хто її потребує. Люди знають, на коли збираємо передачі, і готують їх. Наприклад, того дня, коли пекли печиво і м’ясо, увесь мікрорайон Вишків був наповнений смачними ароматами. А ще долучилося дуже багато громад. Усіх важко і згадати, щоб нікого не образити».«Цього разу вантаж збирали в особливих умовах, – провадить Ольга Балицька. – Карантин – це не жарти. І люди у важкій економічній ситуації, і страшно – все ж таки вірусна хвороба. Однак люди бачили оголошення і самі приходили та пропонували допомогу. Рятувалися захисними масками та розумінням важливості справи, яку робимо спільно».Слова вдячності активістам та побажання щасливої дороги промовив і директор Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти Петро Олешко. Адже він з колегами постійно бере активну участь у волонтерській роботі та щоразу долучається до формування вантажів. На згадку волонтери зробили фото перед спорядженим транспортом.Сергій Балицький має зосереджений вигляд. Це й не дивно, враховуючи далеку дорогу. А ще ж і на сході потрібно буде усіх об’їхати. Лише аби розвести допомогу по підрозділах – «Світязь», «ДУК», «Правий сектор» та інших – за його підрахунками, знадобиться понад дві доби. «Ставлю себе на місце солдатів, – розмірковує волонтер. – От якби я там був – і тут приїжджають люди з пакунками від рідних. Чай, кава, домашні страви, спогади одразу. Це і зігріває, і дає сили. І їм, і нам».Вже перед самим від’їздом до буса люди принесли кілька пакунків, які не встигли передати раніше. Сергій Балицький відчиняє двері й прилаштовує гостинці. В очі одразу впадають банки з варениками. «Хлопці їх дуже люблять і запитують, чи привезли, – усміхається Сергій Іванович. – А ще завжди питають про листи й дитячі малюнки. Для бійців це і є найтепліший та найщиріший зв’язок із домівкою».Останні хвилини перед далекою дорогою присвячені речам, які вже стали доброю традицією: спільні світлини з прапором, спільне «Слава Україні!» після виконання гімну та побажання щасливого повернення додому.Фото і текст Олександр Дурманенко.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---