Від минулого Шиби до майбутнього Поліщука

15 листопада лучанам належить зробити доленосний вибір, із яким міським головою місто житиме впродовж наступних 5 років. Із молодим, енергійним та перспективним Ігорем Поліщуком, який упевнено виграв у першому турі голосування, чи з вічним руйнівником Богданом Шибою, який тільки на критиці всіх інших дивом опинився в другому турі?

У чому суттєва відмінність двох претендентів на посаду Луцького міського голови?

Важлива перевага 32-річного Ігоря Поліщука – його впевнений результат у першому турі волевиявлення лучан. І справа не лише в тому, що Ігоря Ігоровича висунула та підтримує потужна партія «ЗА Майбутнє», і що на користь радника Луцького міського голови та керівника найбільшої депутатської фракції величезна кількість реалізованих конкретних справ. Потенціал Ігоря Поліщука – у здатності наростити рівень підтримки завдяки відповідальним лучанам, які прийдуть та підтримають його, бо хочуть бачити своє місто комфортним та сучасним.

Отже, Ігор Поліщук іде на вибори, щоб примножити досягнення попереднього періоду і з урахуванням досвіду реалізовувати нові корисні лучанам проєкти. А чого балотується Богдан Павлович? Невже він не розуміє, що якщо навіть такі аксакали «мерського періоду», як Петро Саганюк (Володимир-Волинський), Олег Кіндер (Ковель) та Віктор Сапожніков (Нововолинськ), поступилися місцем молодим та дієвим міським головам, то і йому немає на що розраховувати у Луцьку?

Ігор Поліщук іде на вибори, щоб примножити досягнення попереднього періоду і з урахуванням досвіду реалізовувати нові корисні лучанам проєкти.

І хто повірить у Шибині солодкі обіцянки, якщо робота на посаді Луцького міського голови справді складна, відповідальна, часом невдячна і – головне! – з невеликою зарплатою? Зараз він має як чиновник у державному підприємстві (сам зізнавався) зарплатню щомісяця понад 60 тисяч гривень. То, питається, з якого то дива вирішив піти у мери, де той же Ігор Поліщук отримує втричі менше? Хто дасть правильну відповідь із першого разу? Ото ж бо!

Читати ще: Програма кандидата на посаду Луцького міського голови Ігоря Поліщука*

Аналіз ситуації наводить на один-єдиний висновок: Богдан Шиба, який після програшу на виборах Луцького міського голови Миколі Романюку виявився безробітним і блукав по Євромайдану, відчуває, що незабаром знову буде на обліку в центрі зайнятості. Бо його покровителі в особі колишніх високопосадовців уряду Арсенія Яценюка, котрі призначили його на «хлібне» місце в державне підприємство «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», зараз також «не при ділах».

Шиба як чиновник має зарплатню щомісяця понад 60 тисяч гривень.То з якого то дива вирішив піти у мери?

Навіть земляки-львів’яни теж від нього відцуралися. Пам’ятаєте невдалу спробу його висунення від партії співака Святослава Вакарчука? Чому і «Голос» промовчав, не сказавши доброго слова про Богдана Павловича? Можливо, тому, що за багато десятиріч Богдан Шиба не тільки регулярно змінював свої партійні квитки, але – найгірше! – залишав лави колишніх однодумців зі скандалами та публічними звинуваченнями?

Натомість Ігор Поліщук – командна людина. Він прийшов у велику політику як представник УКРОПу, а коли ця сила трансформувалася в партію «ЗА Майбутнє», став від неї кандидатом на посаду міського голови та співпрацює з однопартійцями чесно та відкрито, за що його й поважають. А Богдан Шиба лише грав на публіку. Пригадується, як він не розлучався з зображенням Юлії Володимирівни, тримаючи портрет на робочому столі! Щоправда, ідилія тривала недовго: партія Юлії Тимошенко врешті-решт виключила його зі своїх лав. І на це були дуже вагомі причини...

Погано, що в Богдана Шиби немає команди. Точніше, вона була, але він її давно позбувся із власної ініціативи.

Ще одна грандіозна проблема, яку він не зможе вирішити, – відсутність підтримки Богдана Шиби як міського голови на рівні новообраного депутатського корпусу Луцької міськради. Є ж причини, чому після першого туру кандидати на посаду міського голови, окрім недосвідченого політика Юрія Моклиці, не заявляють про його підтримку? Тоді чи зможе він сформувати більшість? Як збирається призначати заступників і секретаря? Як прийматиме бюджет міста? Як бачить майбутні голосування в раді? Чи зможе заручитися підтримкою депутатського корпусу для прийняття важливих для міста рішень?

У Богдана Шиби немає команди та підтримки на рівні новообраного депутатського корпусу Луцької міськради та Волинської облради.

Як показує досвід інших міст, якщо мер не має більшості, то міська рада не демонструє роботи для стабільного розвитку міста, а стає осередком постійних конфліктів, чвар та протистояння. Навіть більше: в Україні вже неодноразово були випадки, коли депутати самостійно відправляли міського голову у відставку (якщо рішення підтримували дві треті депутатського корпусу).

Та й в стосунках із обласною радою нічого перспективного не видно. З великим відсотком вірогідності можна передбачати, що новим керівником органу самоврядування області буде хтось із партії «ЗА Майбутнє», яка набрала найбільшу кількість голосів. Тож і в подальших взаєминах представники цієї гілки обласної влади будуть хіба що чемно вітатися з Богданом Павловичем.

Може, Богдан Шиба зробив ставку на підтримку голови облдержадміністрації Юрія Погуляйка, в якого неодноразово бував?

Але і в цій грі в нього також карта бита. Не сьогодні-завтра луганського податкового підполковника міліції приберуть із Волині, або назад на Донбас, або в якесь київське відомство. Тому перспектива – така собі.

Де ще міг би знайти підтримку Богдан Шиба, щоб хоча б спробувати реалізувати свої обіцянки? На рівні Президента Володимира Зеленського? Так він його ж нещадно критикує! В уряду Дениса Шмигаля? Так там самі думають, як вціліти! У Верховній Раді України? А хто Богданові Павловичу навіть перепустку для відвідувачів туди випише: всі 5 обраних на Волині депутатів-мажоритарників на чолі з Ігорем Палицею підтримують кандидатуру Ігоря Поліщука. Може, уродженець Нововолинська Андрій Герус, лучанин Валерій Стернійчук чи Федір Веніславський з Олики Ківерцівського району зроблять ставку на Богдана Шибу? Всі вони належать до фракції «Слуга народу», з якою, як уже зазначалося, Богдан Павлович не ладить. А більш ніхто із нині чинних народних депутатів його не знав, не знає і, звичайно, знати не захоче – в них у своїх рідних містах та областях клопотів вистачає...

Ідея повернути у минуле Луцьк на чолі з Богданом Шибою невдала. У минулому, так побудована людська свідомість, все здається яскравішим, перспективнішим. І пригадувати це не шкідливо. Але от реально повертатися назад не треба, бо перспектива є тільки у майбутньому. Та й, як кажуть, неможливо двічі увійти в одну й ту саму ріку...

До речі, про річки: в прямому, а не переносному значенні. Що, питається, зробив при владі Богдан Шиба із річкою Сапалаївкою, крім того, що закопав сотні тисяч бюджетних коштів, русла так і не прочистив? А чого не навів ладу на берегах річки Стир хоча б у межах Центрального парку культури і відпочинку імені Лесі Українки, де наведено порядок саме завдяки багаторічним зусиллям Ігоря Поліщука?

Поліщук – ініціатор програми «Луцьк без маршруток», що передбачає зменшення кількості неекологічного транспорту і заміну його на сучасні тролейбуси та автобуси.

У минуле? На чому? Хіба що на автобусах, узятих на автозаводі в лізинг за захмарними цінами? Вони швидко зійшли з маршрутів і досі стоять брухтом, так і не вирішивши проблеми пасажирського перевезення в Луцьку. До слова, саме Поліщук був ініціатором програми «Луцьк без маршруток», що передбачає зменшення кількості неекологічних та некомфортних маршруток і заміну їх на сучасні тролейбуси та автобуси. Перші нові тролейбуси у жовтні вже почали курсувати містом.

У минуле, де дороги латалися абияк, а до робіт залучалися фірми з сумнівною репутацією? Хтось хіба забув, як при Богданові Шибі аферисти з Дубна «виграли» тендер на ремонт вул. Карпенка-Карого, а через зиму на ній повилазили ще більші ями, ніж були до ремонту? Натомість зараз у Луцьку тендери виграють ті дорожники та фахівці з благоустрою, хто працює прозоро, якісно і на совість.

І таких порівнянь між минулим від Шиби та майбутнім від Поліщука можна наводити безліч. Тому найкращий вихід для Богдана Павловича в цій ситуації – зберегти хорошу міну при поганій грі та взагалі нічого не робити перед другим туром.

У такому випадку він увійде в історію як людина, котра вміє тримати удар долі і знає, що вище від голови не стрибнеш... І тоді він матиме шанс після звільнення з центру стандартизації, метрології та сертифікації десь таки працевлаштуватися перед виходом на пенсію, до якої рукою подати.

Лучани проголосують за майбутній розвиток свого міста, а не химерний привид минулого.

Тому однозначно: кандидатура Ігоря Поліщука – перспективна і єдина варта підтримки. Ігор Ігорович, звичайно, виграє і в другому турі виборів луцького міського голови. І це логічно, бо лучани проголосують за майбутній розвиток свого міста, а не химерний привид минулого.

Семен БУРЧАК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---